"ТРУСЬКАВЕЦКУРОРТ" ВІДКРИВ СЕЗОН АКЦІОНУВАННЯ

Найбільша профздравніца України виставила 10% акцій на міжнародні торги

«Загнивання» профспілок бумерангом ударило по найбільших здравницях країни. Кілька років тому вони опустилися до статусу найбідніших місць відпочинку. Рятувати за допомогою аукціонного молотка ці «гуртожитки для відпусток», як робилося з виробничими держпідприємствами, забороняв закон: профімущество, нагуляне на народні відрахування до фонду соцстраху, приватизації не підлягає.

Тому в тупиковій ситуації повинні були визріти якісь гібридні схеми розкріплювання здравниць, замішана на вітчизняному досвіді денаціоналізація і місцевих ноу-хау. Ознайомтеся з вдалим досвідом таких трансформацій і не беріть приклад з невдалого варіанту, з якого і почнемо. Одеські санаторії спершу передали місту, а потім - пустили з молотка

Якщо на початку 1992 року в Одесі працювали 37 лікувально-оздоровчих комплексів системи «Укрпрофздравніца», то сьогодні фактично залишилося тільки чотири на ладан дихаючих.

«Передовий» одеський досвід приватизації жарким літом поточного року докладно відстежили працівники Комітету з боротьби з організованою злочинністю і корупцією Верховної Ради. А про її характерну колізію «Контрактам» розповів консультант Комітету Павло Барнацкий. Отже, керівництво одеського підрозділу «Укрпрофздравніци», нарікаючи на брак коштів для змісту того або іншого санаторію, виходить з клопотанням на Одеську міськраду. Суть чолобитної: узяти бідних профспілкових родичів на баланс міста як комунальну власність. Небагата мерія, яка теж не жирує на бюджетних коштах, бере на свої плечі оздоровчий неліквід і призначає там свого керівника.

Після цього санаторій або пансіонат тихо лягає на дно: «задраює люки» і дає тривалий відбій відпочиваючим. Через якихось рік-півтора, дочекавшись, коли оздоровчий комплекс помре природною смертю, там з'являється поважана комісія. Вона ухвалює рішення - надати екстрену допомогу базі відпочинку. І тоді починається блискавичний розпродаж її території під різні приватні потреби: від будівництва комерційних приміщень до житлових споруд. Сьогодні на гектарах багатьох санаторіїв і пансіонатів вже виросли нові дачні будинки.

Як написала в своїй заяві в Комітет з боротьби з організованою злочинністю і корупцією директор оздоровчого комплексу «Фонтан» пані Жуковськая, в 1999 році керівництво одеського підрозділу «Укрпрофздравніци» вирішило запустити по накатаній схемі «Фонтан». Було ухвалено рішення про передачу його в міську власність. Проте далі відпрацьована процедура забуксувала: бунт підняли працівники підприємства, яким загрожувала втрата роботи. По неофіційних підрахунках, «одеська» схема була дуже рентабельною. Якщо за державними розцінками один ар землі в оздоровчих комплексах коштує $1000-1500, то на чорному ринку тариф росте до $4000. Рецепти розвитку - стара маркетингова структура плюс нові виробничі підприємства

Гірші часи об'єднання «Труськавецкурорт» пережило в середині 90-х, коли впав попит на путівки. А кращий поштовх до відродження отримало в 1999-му, із зміною організаційно-правової структури. Тоді замість об'єднання було створено перше і донині єдине в системі «Укрпрофздравніца» закрите акціонерне суспільство. А його засновниками стали Рада профспілок Львівщини і ВАТ «Укрпрофздравніца».

Генеральний директор ЗАТ «Труськавецкурорт» Богдан Аксентійчук вважає, що завдяки новому статусу ЗАТ стало керованим, а відповідно і ефективнішим. Адже решта підрозділів «Укрпрофздравніци» залишилася в тісних штанцях дочірніх або орендних підприємств.

Правонаступник об'єднання поєднував напрацьовані переваги старого і революційні знахідки нового. Наприклад, розгалужену в регіонах систему профспілок ЗАТ використовувало як готові маркетингові осередки для реклами послуг і реалізації путівок. А з відкриттям СЕЗ «Курортополіс Труськавец» акціонерне суспільство стало співзасновником чотирьох підприємств, що функціонують в статусі суб'єктів підприємництва зони.

Перше з них, створене спільно з швейцарцями, надає оздоровчо-лікувальні послуги європейського рівня. Друге, українсько-хорватське, спеціалізується на виготовленні металлопластікових і алюмінієвих вікон і дверей, якими вже починають замінювати кілометри прогнилої столярні в санаторних «джунглях». Третє підприємство - з фірмою «Філіпс» або з однією австрійською компанією (партнер ще не визначений) - займеться незабаром телефонізацією здравниці. Внеском західного інвестора буде устаткування і роботи по монтажу мережі на 3 тисячі телефонів. З чехами готується відкриття боулінг-клуба і ресторану на базі колишньої їдальні «Берізка», яка обслуговувала курсовочних хворих.

Всі ці підприємства звільнені від сплати ввізного мита і ПДВ на устаткування, податку на прибуток, плати за землю. Але ЗАТ «Труськавецкурорт», за словами Богдана Аксентійчука, розраховують не так на прибуток від нового вигляду діяльності, як на можливість розширити діапазон послуг, потрібних для якісного курортного відпочинку. Вже сьогодні помітна їх градація. У Труськавецкурорте можна замовити звичайний номер вартістю 986 грн на 24 дні або шиковать в апартаментах «люкс» за 7 200 грн (санаторій «Каштан», вілла «Марія»). А наступним якісним стрибком в розвитку ЗАТ повинна стати грошова ін'єкція від інвестора, який за 8 млн грн купить 10% акцій Труськавецкурорта. Кожному працівникові виділять по 100 грн - на одну акцію

Акції продаватимуть двом сторонам: і рідним працівникам, і наїжджим інвесторам. Щоб улагодити питання з трудовим колективом, кожна з 4 тисяч працівників ЗАТ отримає по 100 гривень допомоги, яка вистачить якраз на придбання однієї акції. Допуск до більшого «пакету» залежатиме від стажу роботи. До 5 років - одна пільгова акція, до 10 - дві. А регламентований максимум, на який може розраховувати один працівник Труськавецкурорта - три акції.

Але навіть якщо працівники витратять свою матеріальну допомогу не на хліб з маслом, а на цінні папери, то особливого впливу на вирішення стратегічних і тактичних питань, а головне, на виплату дивідендів, в «своєму» підприємстві, вони не знайдуть. Оскільки по організаційному задуму, щоб не плодити колгосп, всі дрібні акціонери стануть засновниками суспільств, які будуть створені в кожному підрозділі Труськавецкурорта.

Для залучення головних інвесторів, які повинні принести Труськавецкурорту останні 7,5 млн гривень, керівництво ЗАТ розробило з українсько-американською консалтинговою групою інвестиційний меморандум. Групу очолює колишній заступник міністра фінансів США Річард Шраєр. Ця пропозиція вже з'явилася на світових біржах. Передбачається, що цінні папери Труськавецкурорта будуть розміщені серед нових акціонерів до кінця цього року. Весь Труськавецкурорт коштує всього півтора річні обороти

Розголошувати імена вірогідних акціонерів в ЗАО «Труськавецкурорт» не зважилися. Проте в напівофіційній обстановці промайнула інформація, що керівництво ЗАТ зверталося в Київміськбуд з пропозицією прийняти столичних будівельників в співзасновники акціонерного суспільства на бартерних початках - за виконані роботи. Цікавиться Труськавецкурортом і Перший Український Міжнародний Банк. По прогнозах експертів, в претендентах на руку і серце ЗАТ браку не буде. Оскільки це дуже ласий об'єкт: за 8 млн грн можна купити 10% акцій підприємства з річним оборотом 60 млн грн. Що стосується майбутньої частки профспілкових акціонерів, то їх вплив в ЗАТ зменшуватиметься пропорційно кожній новій емісії. Наступна - не за горами.

Довідка

ЗАТ «Труськавецкурорт» має 8 санаторіїв на 5 250 койкомісц, автотранспортне підприємство, будівельне управління. Оздоровча база - наймогутніша в Труськавце - включає, зокрема, центр дроблення каменів, радіологічну, імунологічну лабораторії, 28 реабілітаційних відділень і так далі ЗАТ - єдина структура, яка монопольно експлуатує всі труськавецкие джерела і має два бювети мінеральних вод. Щорічно тут відпочивають 70 тисяч хворих. 10% приїжджає із-за меж України. Вартість основних фондів - 80 млн грн.

[Різне]

[г. Грофа]

[Ворохта]

[г. Грофа]

[Різне]

[Івано-Франківськ]

[Прикарпаття]

[Івано-Франківськ]