Сучасна індустрія туризму є одній з найбільш прибуткових галузей світового господарства, що динамічно розвиваються. На долю туризму припадає близько 10% світового валового національного продукту, 7% світових інвестицій і кожного 16-го робочого місця, 11% всіх світових споживчих витрат і 5% всіх податкових платежів.

По прогнозах фахівців, високі темпи зростання економічних показників у сфері туризму збережуться і до 2010 року; кількість міжнародних туристичних поїздок збільшиться удвічі, до рівня близько 937 млн. поїздок в рік, а доходи від світового туризму досягнуть 1,1 трлн. доларів США.

Згідно дослідженням ВТО, в наступному сторіччі очікується справжній бум подорожей, але при цьому істотно скоротиться час яке люди витрачатимуть на відпочинок. Велику популярність придбають короткі відпустки і поїздки на week-end, екскурсії, що охоплюють відразу декілька популярних місць.

Ні для кого не секрет, що для Криму такі темпи зростання поки, на жаль, не характерні. Згідно даним, отриманим в рамках програми "Сезони Криму", спостерігається динаміка зниження кількості відпочиваючих і зміна пропорції кількості відпочиваючих в розрізі Росія-Україна - решта країни. Спостерігається стійка тенденція зниження частки відпочиваючих з Росії і збільшення частки відпочиваючих з України. Так, в 1996 році, по оцінках експертів, до Криму приїхало відпочивати приблизно 1,9 - 2,2 млн. чоловік з Росії, тоді як в 1999 році їх число склало лише 0,2 - 0,3 млн. чоловік. Якщо в 1996 році число відпочиваючих з Росії склало 73% від їх загального числа, то в 1999 році - всього 20%. Для України ці числа складають відповідно 0,6 - 0,7 млн. чоловік (або 24%) в 1996 році і 1,0-1,1 (або 74%) в 1999 р. Частка відпочиваючих з інших країн збільшилася з 3% в 1996 році до 6% в 1999 році, але це підвищення обумовлене збереженням кількості відпочиваючих з цих країн на тлі зниження загального числа всіх відпочиваючих. Так, в 1996 році до Криму приїхало відпочивати 3 - 3,5 млн. чоловік, а в 1999 році всього лише 1,4 - 1,7 млн. чіл. Якщо надходження до Криму (не плутати до бюджету) в 1996 році були на рівні 800 млн. USD, то до 1999 року ця цифра в приведених цінах скоротилася майже в 2,5 разу і склала близько 300 млн. USD.

Ситуація по відпочиваючим з Россі обумовлена цілим поряд причин. Серед них можна виділити ряд об'єктивних. Це і серпнева криза, яка зробила недоступним літній відпочинок в Криму для багатьох росіян, і протекціоністська політика уряду Росії.

Враховуючи динаміку розвитку міжнародного туризму, необхідно оцінити можливості кримського регіону по експорту туристських послуг в країни далекого зарубіжжя. Необхідна грамотна якісна оцінка наявних ресурсів, їх впливи на рівень, якість і прибутковість послуг, що надаються. Для розвитку багатьох напрямів туристичній діяльності необхідні інвестиції. І одній із сторін оцінки інвестиційної привабливості Криму як курортно-туристичного регіону могла б стати оцінка експортного потенціалу.

Для вирішення поставленого завдання слід звернути особливу увагу на оцінку потужності туристської галузі. Якщо ж розглядати цю проблему в розрізі міжнародного туризму, то з потенційно можливого об'єму вироблюваних туристських послуг необхідно вичленувати ті послуги, які могли б бути затребуваними на міжнародному ринку.

Таким чином, необхідно побудувати економічну модель, яка б враховувала дві найбільш важливі складові експортного потенціалу: потужності виробництва туристських послуг і потенційного попиту на них.

Першим етапом рішення даної задачі є побудова виробничої функції: Y = F (X)

де Х=(Х1, Х2 . Хn) - вектор чинників, що визначають можливості надання туристських послуг.

По суті, виробнича функція є функцією пропозиції туристської галузі Криму.

На другому етапі необхідно побудувати функцію потенційного попиту: Y' = F (X')

де Х'=(Х'1, Х'2 . Х'n) - вектор чинників, що визначають можливий споживчий попит.

Якщо сегментувати ринок те Y' і Y можуть розглядатися як вектори: Y'=(Y'1, Y'2 . Y'n)

де Y'i - потенційна можливості надання туристських послуг на i-том ринку;

Y=(Y1, Y2 . Yn)

Yi - можливий споживчий попит на i-том ринку.

Якщо знайти параметри даної моделі на основі наявних даних, і екстраполювати їх у бік потенційних можливих рівнів, то з'явиться можливість визначити чинники, недостатньо розвинені і гальмуючі розвиток галузі в цілому.

При рішенні поставленої задачі виникає щонайгостріша потреба в спеціалізованих даних, що відносяться до широкого круга питань. Для оцінки потенційного попиту і оцінки потенційної потужності туристської галузі перш за все необхідна зіставність даних по Криму, іншим регіонам України, країнам СНД і країнам далекого зарубіжжя. З метою досягнення зіставності даних на міжнародному рівні необхідно чітко визначити діапазон туризму.

Фахівці ВТО відзначають, що "якщо туризм буде належним чином включений в статистичну структуру, засновану на пропозиції, можна буде побачити взаємини туризму з іншими секторами економіки і його відповідне значення".

Перші кроки в цьому напрямі вже зроблені: вступ України до ВТО і початку реорганізації національної системи обліку і статистики. Фундаментальним питанням в даному випадку є питання: що ж таке туризм?

З погляду Закону України "Про туризм" <http://tourlib.net/zakon/pro_turyzm.htm>, введеного ухвалою ВС України від 15 вересня 1995 року №325/95, "туризм - тимчасовий виїзд людини з місця постійного місця проживання в оздоровчих, пізнавальних і професійно-ділових цілях без заняття оплачуваною діяльністю". Визначення ВТО свідчить, що "туризм охоплює діяльність осіб, які подорожують і здійснюють перебування в місцях, що знаходяться за межами їх звичайного середовища протягом періоду, що не перевищує одного року підряд з метою відпочинку, діловим і іншим цілям". Економічна діяльність в області туризму визначається як "сукупна діяльність", деякі компоненти якої відносяться до різних видів діяльності, і в цьому сенсі представляється недоцільним використання терміну "галузь".

"Це означає, що один і той же продукт або послуга буде або не відноситиметься до пов'язаної з туризмом економічної діяльності залежно від певних характеристик споживача, а не залежно від характеру продукту або послуги".

Тобто визначення ролі туризму засноване на попиті.

"При такому підході всі галузі в деякій мірі є елементами цієї діяльності, обумовленої витратами туристів".

Таким чином, спостерігається невідповідність підходу Закону України про "Про туризм" <http://tourlib.net/zakon/pro_turyzm.htm> і ВТО до визначення масштабу і термінів.

Крім того, є різночитання і у визначенні терміну "турист". Так, в Законі "Про туризм" (Ст. 1) дано визначення: "Турист (мандрівник) - особа, що здійснює подорож по Україні або в іншу країну з різної, не забороненої законом країни перебування, метою строком від 24 годин до 6 місяців без здійснення якої-небудь оплачуваної діяльності".

В той же час, за визначенням ВТО, всі типи мандрівників діляться на тих, що займаються туризмом, визначуваних як відвідувачі, і на інших мандрівників. В зв'язку з цим термін "відвідувач" є основною концепцією всієї системи статистики туризму.

Термін "відвідувач" означає будь-яку особу, яка подорожує, в яке-небудь місце, що знаходиться за межами його звичайного середовища, на термін, що не перевищує 12 місяців і головною метою поїздки якого не є заняття діяльністю, оплачуваною з джерела у відвідуваному місці. Відвідувачі діляться на туристів і одноденних відвідувачів. Туристи (відвідувачі, що ночують) - відвідувачі, які здійснюють щонайменше одну ночівлю у відвідуваному місці.

Таким чином, "мова", що описує економічну діяльність, пов'язану з туризмом, в Законі "Про туризм" не відповідає "мові", на якій "говорить" світова практика. Це не тільки утрудняє формулювання виводів, але і утрудняє сам процес збору інформації.

[Драгобрат]

[Івано-Франківськ]

[Панорами Карпат]

[Гори]

[г. Грофа]

[Ворохта]

[Івано-Франківськ]

[Маківка]