У зв'язку з реформуванням бухгалтерського обліку туристичним фірмам і підприємствам була надана можливість самостійно розробляти прийоми і методи включення витрат в собівартість туристичної продукції. Прийняті туристичною організацією прийоми і методи обліку витрат і калькуляції собівартості повинні знайти віддзеркалення в наказі про облікову політику підприємства. Наказ не повинен суперечити Закону України, що діє, "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", інструкції №291 і стандартам бухгалтерського обліку.

При формуванні собівартості туристичного продукту організації можуть використовувати один з наступних методів обліку витрат:

- нормативний метод;
- позаказний метод;
- метод "дірект-кост".

На підставі вживаних методів туроператор може використовувати наступні прийоми калькуляції собівартості туристичної поїздки (походу, маршруту):

- спосіб підсумовування витрат (витратний);
- нормативний спосіб калькуляції;
- комбінований спосіб калькуляції;
- облік цін конкурентів на аналогічні послуги.

Під прийомом калькуляції розуміють розподіл витрат між об'єктами калькуляції.

Організації, що надають послуги в пішохідному і спелеотурізме, для обліку витрат і калькуляції собівартості туристичної продукції застосовують нормативний або позаказний метод. Більшість невеликих туристичних фірм використовують або західний метод обліку витрат і калькуляції собівартості туристичного продукту - дірект-кост, або вітчизняний - позаказний метод калькуляції собівартості обслуговування одного туриста (послуг). І в тому і в іншому випадку розробляються нормативи і складається планова калькуляція.

На підставі затверджених в обліковій політиці підприємства методів і прийомів включення витрат в собівартість туристичного продукту туроператор розробляє калькуляційну картку туристського маршруту. У калькуляційній картці відбиваються наступні статті витрат: вартість проїзду туристів в обидва кінці, вартість живлення і мешкання, екскурсійні витрати, послуги інструкторів, господарські та інші витрати. Множенням отриманої суми витрат з калькуляційної картки на кількість чоловік в групі отримують фактичну собівартість туристського маршруту або туру. До фактичної собівартості туру або маршруту туроператор робить надбавку, що є прибутком оподаткування, закладає суму місцевих податків і зборів з подальшим множенням отриманої суми на ставку ПДВ.

Використовуючи розглянуті методи і прийоми, розрахуємо собівартість одного туру.

По техніці безпеки рекомендована кількість чоловік в групі при проведенні походу або спелеотура не повинна перевищувати 20 чоловік.

Основні статті витрат турів і маршрутів можуть складатися з наступних елементів:

1. вартості продуктів харчування;
2. амортизації спорядження;
3. вартості перевезення;
4. витрат на оплату праці і соціальні відрахування;
5. інших операційних витрат;
6. місцевих податків і зборів (курортний збір, податок на землю і так далі).

Згрупувавши витрати по певних ознаках в калькуляційній картці, отримують фактичну (нормативну) вартість маршруту або туру. Отриману вартість туроператор збільшує на величину планованого прибутку, після чого вартість туру з урахуванням закладеного прибутку умножається на ставку ПДВ. Дані розрахунки можна представити у вигляді формули: Сб= (Фз + Рп +Мн ) + (Фз + Рп +Мн )*Кндс (1)

де: Сб - ціна туру (маршруту);
Фз - сума фактичних витрат;
Мн - місцеві податки і збори, інші податки;
Кндс - ставка ПДВ;
Рп - сума очікуваного прибутку.

Слід зазначити, що згідно листу № 56 Міністерств економіки України від 20.10.96 р. № 56-88/385 і закону України "Про податок на додану вартість" діяльність турагента що надає перелік туристичних послуг іноземним туристам, оподатковується по ставці 0 %.

Дана ставка оподаткування розповсюджується на організації, надаючі туристичні, транспортні і інші послуги іноземним громадянам і організаціям, що знаходяться на території України. Проте це не стосується турагентов, які надають послуги іншого роду, а саме - по реалізації чужого туристичного продукту. Якщо турагент реалізує чужі туристичні або транспортні послуги іноземним туристам, то їх вартість обкладається ПДВ по ставці 0 %, а сума комісійної винагороди - по ставці 20 %.

Основними статтями витрат при калькуляції туристичної поїздки є витрати на живлення, на оплату праці, проїзд, соціальні відрахування, амортизаційні відрахування, податки і збори.

На підставі розроблених нормативів розраховується вартість продуктів харчування на одного чело-века в добу, виходячи з ринкових цін. Дані розрахунків в скороченому вигляді приведені в таблиці 1. Таблиця 1.

Формування собівартості продуктів харчування на одного туриста

фрукти, овочі 0,351,450,501

масло 0,022,50,05

консерви 0,72,81,96

хліб1,531,52,30

вермішель0,22,50,5

крупа 0,13,30,33

чай, кава0,032,50,01

молоко, що згущує, цукор0,0520,1

сирий0,0780,56

інші продукти5,63

РАЗОМ12,00

*Ціни і склад продуктів харчування в таблиці розглянуті умовно

З таблиці видно, що вартість продуктів харчування на людину складає 12 грн, а на групу з 12 чоловік - 12 грн.*12 чіл. = 144 грн.
Розрахуємо амортизацію туристського спорядження по формулі: Ам = ((Соф*сам)/ Кдг)* Нд (2)

де: Ам - сума амортизаційних відрахувань;
Соф - вартість основних засобів і нематеріальних активів, що амортизується;
Сам - норма амортизаційних відрахувань;
Кдг - кількість днів в році;
Нд - кількість днів туру.

Слід зазначити, що сума амортизації розраховується на кожен окремо узятий об'єкт основних засобів відповідно до П(С) БУ -7.

Умовно представимо суму амортизаційних відрахувань туристського спорядження на групу з 12 чоловік у розмірі 120 грн., відповідно, на одну людину - 12 грн.

Вартість перевезення туристів залежить від ціни квитка або оренди транспортних засобів. У нашому випадку група бере в оренду автобус з розцінкою 35 грн. в годині Кількість годинника оренди складає 4 години. Отже, вартість оренди автобуса складає 35 грн.*4 години = 140 грн. на групу або 11,67 грн. на одну людину.

Витрати на оплату праці інструкторів і обслуговуючого персоналу включаються у вартість туру разом з нарахуваннями на фонд оплати праці (37%).

Річний фонд оплати праці складає 3000 грн., сума нарахувань - 1100 грн. Разом річний ФОТ з нарахуваннями складає 4110 грн. Розрахуємо суму витрат на оплату праці, що включається у вартість одного туру по формулі: Зоп = (ФОТ/КД)*Кт (3)

Зоп - сума витрат на оплату праці, що включається у вартість одного туру;
ФОТ - фонд оплати праці і сума нарахувань;
Кд - кількість днів сезону в році (150 днів);
Кт - тривалість туру, днів.

Використовуючи формулу, проведемо розрахунок суми витрат на оплату праці, що включаються у вартість туру: (3000+1110)/150 дн. = 27,4 грн - вартість одного дня туру на групу.
27,4 грн./12 чіл = 2,28 грн. - на одну людину.

Інші прямі витрати: місцеві податки і збори, страхування від нещасного випадку, медикаменти і так далі

Тепер, коли відомі практично всі витрати на тур, всі дані можна згрупувати в калькуляційній картці туру.

Угрупування витрат і визначення собівартості туруслуги, грн. Таблиця 2.

Угрупування витрат по економічних елементах

{\cf1\fs20\b на групуна людину

Продукти харчування144,0012,00

Амортизація спорядження120,0012,00

Витрати на перевезення140,0011,67

ФОТ з відрахуваннями27,42,28

Інші витрати80,006,67

РАЗОМ511,4044,62

Таким чином, собівартість послуги рівна 511,40 грн - на групу і 44,62 грн.- на одну людину.

До собівартості послуги підприємству необхідно робити певну надбавку, оскільки вона є умовою отримання прибули. Пропонуються наступні надбавки до фактичної собівартості туру: 30, 40 і 50%. Таблиця 3.

Визначення ціни турпродукта з різними надбавками.

{\cf1\fs20\b 30%40%50%

{\cf1\fs20\b на групуна людинуна групуна людинуна групуна людину

Собівартість, грн.511,4044,62511,4044,62511,4044,62

Очікуваний прибуток, грн.153,4212,79204,5617,05255,721,31

Остаточна вартість туристичного ваучера (туру), грн.797,78468,892930,74880,1711150,6598,895

*Очікуваний прибуток встановлюватися фірмою самостійно, з урахуванням ринкових цін, що склалися, на вид туристичних послуг, що надається, популярністю і складністю маршруту і так далі

Щоб вибрати, яку ж саме ціну потрібно встановити, підприємству необхідно ознайомитися з цінами конкурентів на аналогічні послуги. У будь-якому випадку, при повній комплектації груп, встановлюючи одну з цін, підприємство отримає дохід.
Особливістю формування собівартості є те, що облік витрат може вестися на одному з наступних рахунків: 23 "Виробництво" або 39 "Витрат майбутніх періодів".

Витрати, що знайшли віддзеркалення на рахунку 39 "Витрат майбутніх періодів", надалі списуються на собівартість рівномірними сумами. Для цього туроператор (турагент) здійснює спеціальний розрахунок таких витрат і встановлює порядок віднесення їх на собівартість туристичного продукту або послуг, що надаються, з обслуговування туристів.

У нашому випадку облік витрат і формування собівартості туристичного продукту відбивається по дебету субрахунку 231 "Виробництво туру", 232 "Екскурсійна діяльність" і кредиту рахунків 13, 20, 22, 65, 66 і так далі Остаточна вартість туру відбиватиметься закриттям субрахунку 231 "Виробництво туру" в дебет субрахунку 9031 "Собівартість реалізації туру". В кінці звітного періоду рахунок 90 "Собівартість реалізації" списується в дебет рахунку 79 "Фінансових результатів". У свою чергу, сальдо рахунку 79 "Фінансових результатів" списується на рахунок 44 "Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)". Слід зазначити, що з введенням в дію інструкції № 291 туристичні підприємства можуть вести облік витрат на рахівницях класу 8 "Витрат по елементах" і 9 "Витрат діяльності".

Вищенаведена методика включення витрат в собівартість туристичної продукції дозволить ефективно управляти витратами і отримувати достовірну інформацію про фактичну собівартість туристичного продукту.

[Драгобрат]

[г. Грофа]

[Різне]

[Різне]

[Івано-Франківськ]

[Івано-Франківськ]

[Драгобрат]

[Красія]