ЕТАПИ І МЕХАНІЗМ ОЦІНКИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ РЕГІОНАЛЬНИХ РИНКІВ РЕКРЕАЦІЙНИХ ПОСЛУГ
Актуальність теми.
Кардинальні зміни в розвитку суспільства, перехід від
командно-адміністративної економіки до ринкових форм господарювання,
поступова інтеграція України в систему міжнародних економічних зв'язків
вимагають розвитку нових напрямів суспільно-географічних досліджень. На
думку А.Г. Топчиева і ряду інших українських учених, у вітчизняній
суспільній географії розвиваються дві нові «великі тенденції» -
«інформатизація» і «економізує». У даному ключі дослідження ринкових
структур, що формуються, їх територіальної організації і функціональних
особливостей набувають особливої актуальності. У світовій практиці
подібний вид досліджень розвивається в рамках особливого
науково-практичного напряму - геомаркетінга. У вітчизняній
суспільно-географічній науці подібний напрям в цілісному вигляді не
склався, хоча кількість публікацій по окремих питаннях даної області
росте. Територіальні аспекти розвитку ринків товарів і послуг з
використанням географічних методів розкриті в роботах таких українських
учених як В.К. Бабаріцкая (функціонально-територіальна сегментація
ринку туристичних послуг України) [1], Г.В. Балабанов (територіальна
сегментація продовольчого ринку України) [2], А.П. Голиків і П.А.
Чорномазий (просторовий аналіз ринку збуту України) [3] і ін.
Дане дослідження виконане в рамках науково-дослідної роботи Кримської академії природоохоронного і курортного будівництва.
Метою справжнього дослідження з'явилася розробка
методики оцінки конкурентних позицій територій різного ієрархічного
рівня на ринку рекреаційних послуг.
Використання методів геомаркетінга в практичних
цілях виступає одним з чинників, що сприяють становленню ринкової
економіки в Україні, підвищенню престижу географії у вирішенні
актуальних соціально-економічних проблем. Результати геомаркетінгових
досліджень створюють наукову базу для ухвалення ефективних
управлінських рішень в умовах конкурентної бізнес-среди, направлені на
формування позитивного іміджу території і посилення її інвестиційної
привабливості.
Методи геомаркетінга вельми перспективні для
вивчення ринку рекреаційних послуг (РРУ) через його специфіку і
особливості попиту і пропозиції. Суть геомаркетінгового дослідження
полягає у виявленні тенденцій і закономірностей розвитку і
функціонування різних типів територіальних ринків з використання
методів економічних, географічних і соціологічних наук, що в сукупності
представляє специфічний метод геомаркетінгового аналізу.
В даний час ефективна реалізація рекреаційного
продукту неможлива без проведення системи маркетингових заходів.
Ключовий аспект в туристичному маркетингу країн і регіонів -
цілеспрямоване формування, позитивний розвиток і просування іміджу
рекреаційної території. Імідж території, за визначенням Усесвітньої
туристичної організації (ВТО) - це сукупність емоційних і раціональних
уявлень, які виходять із зіставлення всіх характеристик території,
власного досвіду і чуток, які впливають на створення певного образу.
Імідж існує на декількох рівнях - побутовому, соціально-економічному,
діловому, фінансовому і ін.
Для виявлення іміджу території на рівні побутової
психології використовується ряд сталих характеристик: символи,
особливості менталітету населення, його культура, негативні аспекти
життєзабезпечення, комунікативні перешкоди.
Соціально-економічний імідж оцінюється за допомогою
комплексного показника сприятливості території. По модернізованій
методиці Усесвітнього банку використовується чотири основні показники:
частка ВВП на душу населення, а також рівні забезпечення населення
виробничими, трудовими і людськими ресурсами.
Діловий імідж території характеризується поняттям
його конкурентоспроможності. Набір показників, що характеризують
конкурентоспроможність, достатньо суб'єктивний. Наприклад, експертами
Міжнародного інституту вдосконалення методів управління
використовується 225 параметрів оцінки на базі статистичних даних;
модель фахівців американського недержавного фонду «Спадщину» включає 9
чинників, об'єднуючих 19 показників і ін. [4].
Під терміном «конкурентоспроможність» при аналізі
РРУ ми розуміємо здатність території привертати і утримувати стабільні
рекреаційні потоки за рахунок раціонального використання сприятливих
природних і соціально-економічних передумов з метою задоволення попиту
населення на рекреаційні послуги.
Для вивчення конкурентних позицій регіонального
рекреаційного ринку доцільно використовувати методику геомаркетінгового
дослідження, суть якої полягає в порівняльній оцінці
територій-конкурентів по певних групах параметрів. Вибір тієї або іншої
стратегічної групи регіонів залежить від конкретної мети дослідження.
При оцінці конкурентних позицій з метою короткострокового прогнозу
можна обмежитися групою прямих конкурентів; у разі довгострокової
прогнозної оцінки обов'язковий облік і непрямих конкурентних територій.
Також зважаючи на значну регіоналізацію рекреаційної діяльності відбір
прямих і непрямих територій-конкурентів слід проводити в межах одного
рекреаційного регіону. Наприклад, в межах Азово-чорноморського
рекреаційного регіону виділяються такі спеціалізовані рекреаційні
території, як українське і російське причорномор'я, чорноморське
побережжя Грузії, Болгарії, Румунії, Туреччини.
Оцінка рекреаційних територій-конкурентів
проводиться по групах параметрів, що характеризують особливості
рекреаційного територіального ринку: физико-географические,
социо-економгеографічеськие, економічні, а також параметри і показники,
що безпосередньо не відносяться до оцінки рекреаційної діяльності на
території, що вивчається, але що роблять позитивний або негативний
вплив на її функціонування в межах територіального ринку, а також на
підтримку рекреаційного попиту за її межами. Це показники, що
характеризують політичну стабільність, эколого-санитарное стан,
криміногенну ситуацію і ін.
Физико-географические параметри охоплюють
кліматичну, ландшафтну і медико-біологічну характеристику рекреаційної
території. Кліматична характеристика передбачає оцінку кліматопогодних
умов в межах рекреаційної території в різні сезони року з використання
таких показників, як температура повітря і води, вологість повітря,
індекс душно-сті, кількість днів з осіданнями і вітром більше 7 балів,
сумарної сонячної радіації і сонячної активності в ультрафіолетовому
діапазоні [5].
Характеристика рельєфу містить оцінку типів курортних місцевостей і ступінь пейзажної різноманітності ландшафтів.
Медико-біологічна характеристика припускає аналіз
климато-рекреационной діяльності відповідно до теплових режимів по
сезонах року. Вона заснована на визначенні можливостей проведення
основних видів рекреації (активною і пасивною) і їх обмежень. Зазвичай
виділяють сім теплових режимів: комфортний, прохолодний і жаркий
субкомфортні, холодний і жаркий дискомфортні, дуже холодний і дуже
жаркий дискомфортні [6].
До социо-економгеографічеським параметрів
відноситься оцінка рекреаційної території за такими показниками, як
суспільно-географічне положення, транспортна доступність, рівень
розвитку інфраструктури і трудоресурсний потенціал, рекреаційні
можливості території (рекреаційний потенціал), рівень розвитку
рекреаційної галузі в цілому.
Суспільно-географічне положення рекреаційного
регіону охоплює такі аспекти, як рівень економічного розвитку сусідів
першого порядку, особливості взаємин з ними, близькість крупної
промислової агломерації і центрів. Це важливо для подальшого аналізу
районів формування існуючого і потенційного попиту. Також необхідний
показник транспортної доступності рекреаційної території.
Особливу увагу слід приділити аналізу рекреаційного
потенціалу, що включає природні і історико-культурні об'єкти. Оцінка
повинна проводитися за такими показниками, як ступінь різноманітності
рекреаційних ресурсів, запаси бальнеологічних, грязьових і мінеральних
ресурсів, кількість історико-культурних об'єктів, їх пропускна
спроможність і ін.
Аналіз інфрастуктури проводиться за такими
показниками, як: основні фонди по типах рекреаційних підприємств,
формах власності і регіонах; число засобів розміщення рекреантов, їх
види і категорії; ємкість засобів розміщення; пасажиромісткість
транспортних засобів; щільність транспортної мережі.
Трудовий потенціал визначається як частка зайнятих в
рекреаційному секторі в загальній чисельності зайнятих, а також
показниками забезпеченості рекреантов обслуговуючим персоналом.
В цілому рівень розвитку рекреаційної галузі в
регіоні характеризується наступними показниками: частка валового
рекреаційного продукту у ВВП і ВНП; частка валютних надходжень від
туризму в експорті товарів і послуг; частка валютних витрат на туризм в
імпорті товарів і послуг; частка інвестицій в розвиток рекреації
загалом їх об'ємі; рентабельність.
Оцінка економічних параметрів є аналізом рівня
економічного розвитку території, цін на рекреаційні послуги, попиту і
пропозиції, а також сезонних коливань у функціонуванні рекреаційного
ринку, що склалися. Важливе місце при цьому займає виявлення характеру
і структури рекреаційного попиту. Велика частина продукції рекреаційних
підприємств реалізується на ринках, віддалених від місця розміщення цих
підприємств. До того ж, окрім даних офіційної статистики, для
детального аналізу попиту необхідні дані соціологічних досліджень. Саме
вони дозволяють виявити реальні потреби і переваги споживачів, ступінь
задоволення або незадоволення якістю рекреаційного продукту, його
ціною, а також виявити територіальні цільові ринки збуту рекреаційної
пропозиції.
З метою якнайповнішого вивчення рекреаційного попиту необхідно використовувати наступні методичні прийоми:
· аналіз статистичних відомостей про відвідини
рекреантамі конкретної території в динаміці (об'єм рекреаційного
попиту, його структура, кількість днів перебування, об'єм прибули і
тому подібне) · зіставлення географічного розподілу рекреаційного потенціалу з центрами постійного перебування рекреантов. · соціологічні методи і прийоми - спостереження, письмовий і усний опит, анкетування. · социо-економгеографічеськие методичні прийоми - районування рекреаційного попиту, картографічне моделювання і ін.
Паралельно з аналізом попиту необхідно проводити
аналіз речення, що відбувається також шляхом використання статистичний,
соціологічний і социо-економгеографічеських методів і прийомів. За
допомогою статистичних методів можна виявити кількість рекреаційних
підприємств, їх розміщення, масштаби діяльності. На основі цього
проводиться вибір панелі рекреаційних підприємств з метою подальшого
соціологічного опиту, який дає можливість отримати конкретнішу
інформацію про особливості їх діяльності. Найбільш корисним, на нашу
думку, виступає одночасне анкетування споживачів і виробників
рекреаційного продукту. При цьому деякі ключові питання двох видів
анкет повинні бути однаковими. Зіставлення відповідей дозволяє виявити
рівень збалансованості рекреаційного ринку, проаналізувати, в якому
ступені пропозицію задовольняє споживчий попит, і визначити стратегію
вдосконалення рекреаційного обслуговування рекреантов.
Оскільки кожна група параметрів складається з
безлічі показників, які частина важко прямо зіставити один з одним,
доцільно в даному випадку використовувати метод балльной оцінки.
Механізм перекладу приватних показників з натуральних в балльниє для кожної групи параметрів різний.
Для физико-географических параметрів необхідно використовувати наступні оцінні шкали (табл. 1): Таблиця 1.
Таблиця балльной оцінки значень метеопараметров*
Температура повітряТемпература водиВідносна вологість повітряІндекс душностіЧисло днів з осіданнями
°Сбал°Сбал%балБалднівбал
12-1418-10140-457Не задушливо10 010
14-16210,1-12245-50819
16,1-18412,1-14350-559Невелика духота 8 28
18,1-20514,1-16455-601037
20,1-22816,1-18560-656Помірна духота 646
22,1-241018,1-20665-70555
24,1-26920,1-22770-754Виражена духота 4 64
26,1-28722,1-24875-80373
28,1-30624,1-269 80-852Сильна духота282
вище 30,13 вище 26,110 85-901Дуже сильна духота19 і вище1
*Бали розраховані з урахуванням шкали комфортності погоди В.І. Русанова.
При оцінці рельєфу рекреаційних територій
використовується показник ступеня пейзажної різноманітності. Даний
показник оцінюється з використанням еталонного методу Ю.А. Веденіна і
Н.Т. Філіповіча [7]. Суть його полягає в порівнянні оцінюваного
ландшафту із загальновизнаним еталоном. У даній методиці
використовувалися дев'ять еталонів, які відображали наростання
розчленованої рельєфу у поєднанні з облесенностью території. На наш
погляд, необхідно доповнити дані показники ступенем насиченості
краєвими ефектамі, тобто наявністю контрастних середовищ. Чим
контрастнєє пейзаж, тим вище оцінка рекреаційного ландшафту. Даний
показник підвищує або знижує первинну оцінку (табл. 2). Таблиця 2.
Оцінка ступеня пейзажної різноманітності рекреаційних регионов*
Оцінка ландшафту рекреаційного регіонуНасиченість краєвими ефектами
{\cf1\fs20\b низька (-1 бал)середнявисока (+1 бал)
Низька облесенность, низька розчленована012
Низька облесенность, середня розчленована123
Низька облесенность, висока розчленована345
Середня облесенность, низька розчленована567
Середня облесенность, середня розчленована789
Середня облесенность, висока розчленована8910
Висока облесенность, низька розчленована234
Висока облесенность, середня розчленована456
Висока облесенность, висока розчленована678
*Складено з урахуванням еталонного методу Ю.А. Веденіна і Н.Т. Філіповіча
Для оцінки социо-економгеографічеських і економічних
параметрів слід використовувати метод первинних показників [8]. При
цьому для кожного показника Ф в межах сукупності порівнюваних
територій-конкурентів визначають максимальне (Фmax) і мінімальне (Фmin)
значення. Різниця Фmax - Фmin є розмахом значень. Він розбивається на
10 інтервалів (i). Кожному з інтервалів привласнюється бал від 1 до 10
відповідно до розрахункової шкали (табл. 3). Таблиця 3.
Шкала оцінок первинних показників при 10- балльной системі
Оцінка в балахГрадації первинних показників
1Від Фmin до +і
2Від (Фmin + і ) до (Фmin +2і)
3Від (Фmin +2 і ) до (Фmin +3і)
4Від (Фmin + 3і ) до (Фmin +4і)
5Від (Фmin + 4і ) до (Фmin +5і)
6Від (Фmin + 5і ) до (Фmin +6і)
7Від (Фmin + 6і ) до (Фmin +7і)
8Від (Фmin + 7і ) до (Фmin +8і)
9Від (Фmin + 8і ) до (Фmin +9і)
10Від (Фmin + 9і ) до Фmax
Інтегральний рейтинг
території-конкурента визначається як середньоарифметичне суми балів по
кожній групі параметрів. Чим наближеніший він до 10, тим вище
конкурентоспроможність території на ринку рекреаційних послуг.
Оцінка конкурентних позицій території на РРУ може
бути виражена графічно за допомогою модифікації відомого методичного
прийому - багатокутника конкурентоспроможності. Таким багатокутником є
результат балльной оцінки показників, найбільш значущих для
дослідження. Проте, у зв'язку з тим, що на різних територіальних
ієрархічних рівнях функціонування РРУ змінюється важливість тих або
інших показників, доцільна побудова трьох різних типів багатокутників
(мал. 1). В результаті нанесення відповідних кожному показнику балів на
вектори після з'єднання їх утворюється фігура багатокутника. За
«ідеальну» конкурентоздатну територію береться фігура з балами 10 за
всіма показниками, тобто правильний багатокутник максимально можливої
площі. Чим сильніше відхилення від нього і менше площа фігури, тим
нижче конкурентоспроможність території порівняно з «ідеальною». Регіональний ринокНаціональний ринокМіжнародний ринок
Системи показників
1.Ступінь комфортності клімату
2.Степень пейзажної різноманітності 3.Рекреационный потенціал
4.Трудоресурсный потенціал 5.Общее кількість тих, що відпочили 6.Объем
реалізації санаторно-курортних і оздоровчих послуг 7.Объем реалізації
туристсько-екскурсійних послуг 8.Уровень розвитку рекреаційної
інфраструктури і МТБ 9.Экономическаяэффективность рекреаційній
діяльності 10.Цена на послуги-аналоги 11.Эколого-санитарное стан 12.
Криміногенна ситуація1. Ступінь комфортності клімату 2. Ступінь
пейзажної різноманітності 3.Транспортная доступність
4.Природно-рекреационный потенціал 5. Туристсько-екскурсійні ресурси 6.
Рівень розвитку рекреаційної інфраструктури 7. Ступінь різноманітності
видів рекреаційних послуг 8.Возможность цілорічного відпочинку 9.Общее
кількість тих, що відпочили 10.Объем реалізації послуг 11.Емкость ринку
12.Цена на послуги-аналоги 13.Эколого-санитарное стан 14.Криминогенная
ситуація1.Ступінь комфортності клімату 2. Ступінь пейзажної
різноманітності 3.Транспортная доступність 4. Географічне положення 5.
Рекреаційний потенціал 6.Доля трудових ресурсів у сфері послуг 7.
Частка послуг у ВВП 8. Ціна на послуги-аналоги 9. Міжнародні туристські
прибуття 10. Витрати на туризм 11. Надходження від туризму 12.
Возможностькруглогодічно го відпочинку 13. ВВП на душу населення 14.
Конвертована валюти 15. Рівень інфляції 16. Безпека перебування в країні
Площі багатокутників
Мал. 1. Типи багатокутників конкурентоспроможності.
Багатокутники конкурентоспроможності
є основою для складання оцінних карт, що характеризують конкурентні
позиції території на РРУ. Основними їх достоїнствами є
територіальність, наочність, можливість виділити сильні і слабкі
сторони конкурентів, а також обгрунтувати шляхи вдосконалення іміджу
аналізованої території.
Таким чином, використання методів геомаркетінгового
аналізу для визначення конкурентних позицій території на ринку
рекреаційних послуг дозволяє чітко виявити круг основних конкурентів,
сильні і слабкі сторони аналізованої території, що дозволить
сформулювати основні напрями конкурентного стратегічного розвитку. В
умовах становлення ринкових відносин перспективи подальшого розвитку
розробленої методики представляються у сфері вдосконалення і
конкретизація системи показників, а також модифікації даної методики
для аналізу конкурентоспроможності інших функціональних видів ринкових
структур.
|