ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ ДИТЯЧОГО ВІДПОЧИНКУ І ОЗДОРОВЛЕННЯ В КРИМУ
У статті
розглянуті проблеми розвитку дитячого відпочинку і оздоровлення в
Криму. Запропоновані заходи на рівні держави по поліпшенню дитячого
відпочинку і оздоровлення і необхідності розробки економічної концепції
в цій сфері.
The article deals
with problems of children's health resort complex of Crimea
development. It proposes the measures to be taken by the government to
improve organization of children's rest and pointed out necessity to
provide economic conception in this area of industry.
Розвиток
рекреаційно-туристичного комплексу Криму безперечно є одним з
пріоритетних напрямів економіки регіону, якщо не самим значущим.
Підтвердженням може служити підвищена увага кримських учених саме до
проблем розвитку рекреації і туризму в Криму. Особливе місце в
дослідженнях займають розробки концептуальних підходів і стратегій
стійкого розвитку цієї сфери економіки. Вирішення проблеми в загальному
вигляді запропоноване в «Концепції розвитку курортно-рекреаційного і
туристського комплексу Автономної республіки Крим до 2010 року»[1],
виконаною за замовленням Міністерства курортів і туризму АРК в 2002г.
Активно аналізуються складнощі і перспективи розвитку окремих напрямів
туристичній діяльності, таких як зелений сільський туризм (Ячменева
в.М.[2]), діловий туризм (Бочан і.О.[3]), екологічний туризм (Емельянов
в.А.[4], Лазарева е.А.[5]) і так далі Разом з цим, украй мало
публікацій по проблемах розвитку дитячого туризму, а важливість
розвитку цього напряму для нашої держави не вимагає доказів.
Дослідження, проведені колективом авторів під загальною редакцією
Биковськой о.В., Петрочко ж.В. і Яременка о.О.[6], розкривають
концепцію дитячого відпочинку і оздоровлення тільки в контексті
організації педагогічного процесу, абсолютно не зачіпаючи економічних
складових. Але тільки економічна концепція розвитку дитячого туризму,
на наш погляд, може визначати його стратегію.
Мета статті -
розкриття концептуальних підходів в розвитку дитячого відпочинку і
оздоровлення з погляду державної соціальної політики.
Довгострокові
перспективи розвитку дитячих здравниць Криму безпосередньо зв'язані, на
наш погляд, з розвитком ніші дитячого туризму в туристичній індустрії
України. Можливі стратегії розвитку припускають, перш за все, чітке
розмежування дитячого соціального туризму і дитячого комерційного
туризму.
Дитячий соціальний
туризм входить в соціальну політику держави і безпосередньо залежить
від механізмів реалізації програм з оздоровлення дітей і об'ємами їх
бюджетного фінансування. Комерційний дитячий туризм підпорядкований
ринковим законам розвитку туристичної індустрії, отже, і стратегії
розвитку цих напрямів дитячого відпочинку мають кардинальні
відмінності. У ринковій економіці первинний попит на товар, тому тільки
потреба і реальна можливість споживача витратити частину доходу на неї
є головним стимулом розвитку виробництва даного товару. Отже,
сегментація ринку дитячих туристичних послуг з двох споживчих груп
позначає вектора розвитку.
Стратегія розвитку
дитячого соціального туризму лежить в площині політики держави що
проводиться у сфері оздоровлення і відпочинку дітей, реалізовується у
вигляді щорічної кампанії, що зачіпає соціально незахищені категорії
дітей. Динамічно зростаючий об'єм фінансування, не дає очікуваних
результатів по виходу з кризи дитячих здравниць, що знаходяться у
власності держави, що зв'язане, перш за все, з «розпилюванням» засобів
і відсутністю чітких якісних критеріїв, що дозволяють оцінювати рівень
відпочинку. За щорічним кількісним зростанням оздоровлених дітей
приховані зниження якості відпочинку. Наприклад, найшвидша група, що
росте, з оздоровчих установ в Криму - це установи з денним перебуванням
дітей, як правило, організовано на базі загальноосвітніх шкіл в літній
період, звичайно, не може бути прирівняно до повноцінного відпочинку,
тим більше оздоровленню. Інша проблема полягає в тому, що навіть за
умови відпочинку значної частини кримських дітей, ліжковий фонд якісно
можна заповнити тільки за умови реалізації путівок на ринку. І якщо
унікальні рекреаційні ресурси, пов'язані з ними технології лікування
при щодо невисоких цінах дозволяють заповнити дитячі санаторії, то
колишні піонерські табори, що стали дитячими оздоровчими центрами,
установами і тому подібне вимушені шукати компроміс між доступністю
дитячого відпочинку і в теж час його ринковою привабливістю. Саме тому
багато здравниць розділили в ціні путівок вартість стандартного пакету
послуг і так званого додаткового пакету, що нерідко включає недешеві
екскурсійні поїздки, відвідини аквапарків і так далі
За численними
складнощами розвитку дитячого відпочинку і оздоровлення коштує
відсутність чітких стратегічних орієнтирів і самої концепції, яка разом
з вирішенням першочергових завдань що в більшості випадків мають
оперативний характер, дозволить мати однозначний вектор додатку зусиль.
Державні програми без узагальнення в єдину стратегію довгострокових
перспектив, не забезпечують досягнення стійких результатів.
Наприклад, ухвала Кабінету Міністрів України «о, що щорічно виходить,
підсумках проведення оздоровлення дітей літом поточного року і про
засоби по організації відпочинку і оздоровлення дітей літом наступного
року» включає, як правило, звіт про використання бюджетних коштів і
кількісну оцінку оздоровлених за ці засоби дітей. Існуючі програми з
оздоровлення і відпочинку до 2008 р. затверджено як на
загальнодержавному, так і регіональних рівнях, у тому числі і в Криму.
У програмах розмежовані поняття оздоровлення і відпочинку, проте, не
відбито лікування і реабілітацію дітей в санаторно-курортних установах,
які, на наш погляд, і забезпечують якісний відпочинок і оздоровлення
дітей певних соціальних груп (наприклад, дітей-інвалідів, дітей на
диспансерному обліку і так далі).
В рамках забезпечення
державної підтримки оздоровлення дітей здійснюється в установленому
порядку державне замовлення на організацію відпочинку і оздоровлення
дітей пільгових категорій, удосконалюється система фінансової підтримки
дитячих оздоровчих установ за допомогою встановлення пільг по оплаті
комунально-побутових послуг, закупівлю продуктів харчування (механізм
реалізації вказаних пільг не визначений). У кожній області, у тому
числі і в АРК, визначені не менш 2-х стаціонарних дитячих оздоровчих
установ з метою забезпечення цілорічного відпочинку і оздоровлення
дітей соціально незахищених категорій населення.
Організаційно-методичне,
інформаційне і кадрове забезпечення реалізації програм полягає в
проведенні всеукраїнських і регіональних нарад, семінарів, тренінгів з
питань підготовки оздоровчої кампанії і підведення підсумків її
проведення, також щорічно проводиться Всеук-раїнськая ярмарок послуг у
сфері відпочинку і оздоровлення дітей. Медичне забезпечення відпочинку
і оздоровлення дітей повинне здійснюватися у вигляді
санаторно-курортного лікування дітей по категоріях захворювань, аналіз
захворюваності забезпечує диспансерний облік дітей: цукровий діабет,
туберкульоз, обмежені можливості і так далі Вимагає вивчення і
пропозиції засобів по збагаченню живлення дітей в дитячих оздоровчих
установах біологічно активними добавками, вітамінами, радіопротекторної
дії.
Подальшу міжнародну
співпрацю припускає вивчення питання і подачі пропозиції по розробці
Концепції створення міжнародного туристичного продукту сфері відпочинку
і оздоровлення дітей, це дозволить розширенню використання міжнародного
досвіду по дитячому відпочинку, а також ініціює обмін групами дітей для
організованого відпочинку і оздоровлення не тільки з країнами ближнього
зарубіжжя, але і виходу на світовий туристичний ринок. Гостро коштує
розробка проекту закону про відпочинок і оздоровлення дітей України, що
уніфікує вищевикладені програми і чіткіше розмежує стратегічні
пріоритети у вирішенні проблеми. Необхідні чіткі державні стандарти
відпочинку і оздоровлення дітей, механізм порядку проведення державної
атестації дитячих оздоровчих установ, типові штатні нормативи дитячих
оздоровчих установ, табеля оснащення устаткуванням і інвентарем і так
далі
Як вже
наголошувалося, за програмами, ухвалами, розпорядженнями повинна стояти
узагальнена концепція, тобто стратегічні орієнтири, які дозволять
визначити вектор подальших перспектив. Основою формування концепції
може служити запропонована схема на ріс.1. Ріс.1. Схема формування концепції розвитку.
ПРОБЛЕМА: Дитяче оздоровлення і відпочинок
ВАРІАНТИ ПРИНЦИПІВ РІШЕННЯ:
1. При обмеженій участі держави, доходах населення, що ростуть, здійснюється за рахунок засобів батьків. 2.
При значущій ролі державної політики, розширення витрат держави
оздоровлення, унаслідок збільшення кількості дітей соціально
незахищених категорій населення. 3. Об'єм державного фінансування на тому ж рівні, при збільшенні частки комерційного дитячого туризму. 4.
Скорочення державної підтримки дитячих здравниць (у оподаткуванні,
ціноутворенні, інвестиційній політиці) при перепрофілізациі дитячих
оздоровчих установ як неминучого наслідку дії ринкових механізмів:
нерентабельні види діяльності підприємств, що ваблять банкрутство.
ВАРІАНТИ ЗАГАЛЬНОЇ КОНЦЕПЦІЇ:
1. Без конкретного
механізму розподілу бюджетних коштів на оздоровчі кампанії, розрахунок
необхідних об'ємів фінансування не від фактичних потреб, а від
попередніх витрат з механічним збільшенням суми 2. Строга
координація оздоровчих кампаній, при обов'язковому прозорому механізмі
розподілу засобів між зацікавленими відомствами, далі між установами. 3.
Створення спеціального органу контролюючого проведення оздоровлення і
відпочинку дітей за рахунок державних коштів, а також що здійснює
якісний аналіз стану дитячого туризму, моніторинг дитячих оздоровчих
установ незалежно від форм власності.
ВАРІАНТИ ДЕТАЛЬНОЇ КОНЦЕПЦІЇ:
Деталізують за
допомогою програм державного і регіональних рівнів, нормативно-правовою
базою в області дитячого оздоровлення і відпочинку з урахуванням
функціональної і старанної структур.
Підводячи підсумки,
відзначимо, що концептуальні підходи у вирішенні даної проблеми можуть
придбати реальне втілення тільки за участю державних органів, в полі
діяльності яких потрапляє сфера дитячого оздоровлення і відпочинку.
Проблема вимагає, на наш погляд, більшої уваги фахівців для наукового
обговорення.
|