«Завивальна» весільна
Шуміла ліщинонька, як сі розвивала,
Заплакала дівчинонька, як сі віддавала.
Ой, не шуми, ліщинонько, та й не розвивайсі,
Не плач, не плач, дівчинонько, та й не віддавайсі.
Ой вінку, мій вінку, з хрещеного барвінку,
Том ті поливала нім сі віддавала.
То мені не здалосі, то мені не снилосі,
Що на моїм столику зацвило.
Ой піду я в полонину, та в полониночку,
Чи розвіяв буйний вітер нашу колибочку.
Ой, я дримбу купувала, я ходила боса,
А би дримба вигравала, коло мого носа.
А я дримбу купувала за штири доляри,
А я в неї не дримбала, дримбали мадяри.
Ой вишеньки-черешеньки, ягідки червоні,
Не раз я сі напросила: - не йди до другої.
Не раз я сі напросила, тепер не спираю:
- Іди собі куди хочеш, я другого маю.
Ой багацька дівчинонька, багацька, багацька
То що з того, що багацька, коли не штрамацька.
Ой багацька дівчинонька, гонорна, гонорна,
Я їй купив телевізор, вона хоче жорна.
Хвалиласі дівчинонька, що в неї покої,
А в неї миши скачут, як цугові коні.
Маріє, Марієчко, де с мій розум діла,
Чи в смереку, чи в березу його завертіла.
| 
