Київ - Яремче - триденний автомаршрут
Ніколи не варто під час подорожей на автомобілі нехтувати можливістю подивитися цікаві місця по дорозі до своєї мети. Адже стільки чудесного буває припасено по самому шляху вашого слідування. Головне тільки знати, де шукати. І сьогодні ми хочемо вам розповісти, що можна знайти по шляху з Києва на уподобаний туристами курорт - Яремче.
Давайте разом поїдемо в це захоплююча подорож.
Київ - Хмельницький (340 км)
На всіх парах вилітаючи з Києва мчимо на захід по трасі М06. Першим по дорозі нам зустрічається місто Житомир. Прекрасне місце для екскурсій. Проте якщо ми зупинимося в Житомирі, то можемо затриматися тут на досить довгий час. Тому продовжимо свій шлях. Якщо комусь не подобається стрибати по вибоїстих дорогах міста, то рекомендуємо об'їхати Житомир по об'їзній. Через центр Бердичева повернути на Хмільник, виїхавши тим самим на трасу М12, і рухати на сам Хмельницький. Якщо раптом зголодніли, то краще всього зупинитися в придорожньому комплексі біля самого повороту на Меджибіж. Обіди там смачні і недорогі. А крім цього, якщо не полінуєтеся, можна згорнути до замку Меджибіж і понасолоджуватись видами цитаделі з берега Південного Бугу. Ну і само собою дізнатися про фортецю багато цікавого, замовивши тут екскурсію.
Хмельницький - Сутківці (37 км)
Сам Хмельницький таїть у собі дуже багато цікавих пам'яток. Тут чудово гармоніюють зі старими будівлями церкви в абсолютно новому архітектурному виконанні. До речі, зараз владою міста добре облаштований місцева пішохідна вулиця, де можна непогано посидіти в тамтешніх кафешках і ресторанчиках.
Після Хмельницького вибираємося на трасу М20. І протягом получасіка рухаємося на південь. Тут варто зупинитися в районі Ярмолинці. Прямо на в'їзді в це поселення пропонуємо вам звернути на схід до селі Сутківці. Там вас чекає реставруються оборонна Покровська церква, збудована ще в 14 столітті. На власні очі побачити старовинні фрески - це дивовижне відчуття. Адже не так часто можна долучитися до культури Україна, яка ще погано відома сучасному туристу. Незабаром відновлять церкву і прилеглу до неї територію і сюди хлинуть потоки охочих пізнати історію даних місць. До речі, на сусідньому з церквою пагорбі знаходиться напівзруйнований замок шляхтича Сутковского, на честь якого власне і названа село.
Сутківці - Гусятин - Сидоров (74 км)
Тепер наш шлях йде на захід через Ярмолинці і Городок до Гусятина. Сам Гусятин не дуже цікавий. Стародавня синагога і костьол Різдва Пресвятої Діви Марії, що датуються 16 століттям, ось і всі визначні пам'ятки цього райцентру. Ну, хіба що разючі пейзажі місцевої природи ...
А ось всього в десяти кілометрах від Гусятина є село Сидоров. Ось там є на що подивитися. Руїни Сидоровского замку (резиденції), побудованого в 17 столітті для магнатів Калиновських. Напівзруйнований замок розташований у мальовничому місці - на березі річки Суходіл на вершині пагорба. Види з цього місця відкриваються просто вражаючі. Відразу видно, що стародавні поміщики могли вибирати собі місце для життя.
Сидоров - Чортків (38 км)
День вже хилиться до вечора. Тому пропонуємо зупинитися на відпочинок у місті Чорткові. Тут досить дешеві готелі, і не надто великий попит на номери. Тому можна влаштуватися з комфортом і витратити невелику суму за це. Ввечері пропонуємо вам прогулятися по місту, занурившись в місцеву атмосферу. Невеликі вулички середньовічної провінції до цих пір зберігають пам'ять про минулі сторіччя. А ось садиба замку Потоцьких, збудована тут у 17 столітті, поки що знаходиться в не дуже доброму стані і використовується не за призначенням.
Чортків - Бучач (35 км)
Прокинувшись вранці і поснідавши в місцевому ресторанчику, можна продовжити свій шлях. Тепер у нас на шляху Бучач. Тут є на що подивитися. В основному все сконцентровано в центрі міста: Миколаївська церква, Успенський костьол, синагога. А вінчає це все місцева ратуша, була колись резиденцією роду Потоцьких, які також дали дозвіл на заснування в містечку Василіанського монастиря, що зручно розташувався на горі Федір. На жаль, сам замок Потоцьких у Бучачі практично не зберігся. Лише деякі застарілі споруди збереглися, як пам'ять про колишню велич.
До речі якщо вам все одно нетерпимий побачити тут щось грандіозне, то скрутіть в сусіднє поселення - Підзамочок. Це всього в парі кілометрів від міста. Ось там можна помилуватися не тільки руїнами замку воєводи Творовского, але і видами, що відкриваються з зовнішнього валу. Бучач з валу виглядає просто чудово!
Бучач - Івано-Франківськ (65 км)
Івано-Франківськ - останній пункт за цей день, який ми відвідаємо. Та й власне тут і переночуємо. Отже, з Бучача до Івано-Франківська шлях лежить по другорядній трасі, так що нема чого побоюватися потужного трафіку. Втім, і в самому місті транспорту не так багато, тому що основні транспортні магістралі йдуть в обхід, що робить Івано-Франківськ не завантаженим машинами і дуже чистим екологічно.
Основні визначні пам'ятки міста сконцентровані в центрі. Екскурсію можна почати з Кафедрального греко-католицького собору, який примостився серед споруд більш пізнього періоду. Зараз тут ідуть реставраційні роботи, що перетворюють центр міста в унікальний житловий пам'ятник минулих століть. Старі будівлі Івано-Франківська зберігають атмосферу ще тих часів, коли рід Потоцьких влаштувався тут. До речі поглянути на палац Потоцьких можна пройшовши кілька кварталів по Новгородської. Однак особливо дивитися нема на що, так як сама будівля поки не в кращому стані.
Зворотно краще возвращатся по вулиці Вірменська, повз Вірменського костелу, прямо до міської ратуші (символу міста), де розмістилося кілька експозицій краєзнавчого музею, а також постійно проходять всвозможние виставки. Тут, на площі перед ратушею, можна трохи відпочити, розташувавшись в одній з місцевих кав'ярень або ресторанчиків. Ну а також затоваритися продуктами та речами ни ринку, прямо за ратушею. Атмосфера міста розташовує до довгого і приємного відпочинку. Тільки пам'ятайте, що всі кафешки в центрі міста закриваються рівно о 23.00. Тому якщо хочете продовжити вечірній моціон, то вам варто вирушати на околицю міста в ресторанчики при готелях, які працюють до останнього відвідувача. До речі, там же краще і визначитися на ночівлю, тому що на околиці міста номера подешевше будуть.
Тепер можна і поспати.
Івано-Франківськ - Надвірна (50 км)
Вранці, випивши гаряченького кофейку, вирушаємо в дорогу. До нашої мети залишилося не так і довго. Однак по дорозі ще багато цікавого буде, чого варто було б подивитися ближче. Отже, подолавши близько 20 кілометрів, від Івано-Франківська за Богородчанами звертаємо праворуч і по другорядній трасі долаємо ще 20 кілометрів до повороту на "Манявський скит». Перед вами постануть невисокі оборонні стіни, за які приховали дерев'яний храм і блискуча історія. Здавалося б невеликий православний скит. Але ж століття тому звідси вироблялося управління практично всіма монастирями Польщі, Молдови та Румунії. Сюди стікалася величезна фінансова допомога від царів різних країн. А авторитет місцевих священиків був дуже високий. Зараз це невеликий православний монастир, який радо зустрічає кожного відвідувача (чи то турист чи паломник).
Екстремальним тут пропонується невелике паломництво до Блаженному каменю. Підйом досить небезпечний, особливо взимку, але він приводить до затишного гроту зі святою водою, яка колись і стала причиною будівлі скиту.
Після такого походу робимо марш-кидок до Надвірної. Там знову звертаємо праворуч в Пнів. Там вас чекають руїни Пньовська замку. Саме цей замок охороняв місцеві землі і передгір'я Карпат, коли про рід Потоцьких ніхто навіть і не чув.
Пора їхати в Яремче.
Надвірна - Яремче (24 км)
Після майже трьох днів подорожі ми нарешті прибули до кінцеву точку нашої подорожі - Яремче. Це дуже відомий курорт України, який практично не припиняє працювати цілий рік. Звичайно, найпопулярніше пора року - зима (хоча і влітку тут повно відпочиваючих). Само собою сюди приїжджають покататися на лижах. Тут є пару спусків. Проте останнім часом велику популярність завоював Буковель. Тому багато туристів воліють робити багатокілометрові виїзди саме туди. Хоча на проживання зупиняються саме в Яремче.
Це і зрозуміло. Тут воно набагато дешевше. А крім цього ще й купа пам'яток. Для туристів тут особливий інтерес викликають камінь і печери Довбуша, місцевий зоопарчік з косулями, місток любові через річку Прут, водоспад Пробій, і дуже стара дерев'яна церква Іоанна Хрестителя, побудована ще в 1663 році. Ну і на завершення можна влаштувати гарну вечерю в ресторані «Гуцульщина», збудований без жодного цвяха, а також прикупити місцевих сувенірів (тільки потщательнее обирайте, так як зараз повно китайського ширвжитку).
Варто звернути увагу, що ціни на проживання в Яремче, в залежності від пори року, змінюються дуже різко. Зимові ціни майже в 3 рази вище літніх. А у святкові дні і того вище. Але багатьох це не зупиняє. Адже прекрасні місця і благотворний для здоров'я клімат варті цього.
На цьому ми завершимо наш невеликий маршрут.
А вам побажаємо приємних подорожей курортами Україні!
