Олекса Довбуш і Яремче
У селищі Печеніжин в 1700 р. в сім'ї бідного селянина Василя Довбуша народився син Олекса. У протоколі судових зізнань опришків дізнаємося, що Василь Довбуш замолоду був опришків, а під старість знайшов собі убогу хатину. Ще з дитинства зазнав голод і бідність. Не раз молодий Олекса був свідком жахливого насильства над його батьком. У 1736 р. Олекса, покаравши свого пана пішов в опришки. Вже в 1738-1740 р. слава про загони О. Довбуша рознеслася по Закутский селах. З невеликими загонами в 20-30 чоловік він нападав на маєтки. Шляхта благала польський уряд надіслати військо для розгрому загону Олекси Довбуша. Основним місцем перебування опришків були гори Говерла і Чорногора.
Шляхта, боячись, щоб боротьба опришків під керівництвом Олекси Довбуша не влилася в загальне селянське повстання, благає коронного гетьмана Й. Потоцького захистити її від «зухвалого холопа». У серпні 1742 Й. Потоцький видає універсал, в якому повідомляє, що він прибув з 2-ма тисячами солдатів регулярного війська для боротьби з опришками. Шляхта відправилася в Карпати. Чотири роки полювали на Довбуша, але славний опришок був не вловив. За свої невдачі шляхта люто мстилася селянам. Не маючи сили і можливості зловити Олексу Довбуша, шляхта вдалася до підкупу і зраду. Тільки з Космача Степан Дзвінчук і Мочерняк з Мікулінка погодилися вбити Олексу, щоб ціною зради отримати від шляхти обіцяні злоті. МіКулінсьКого зрадника О. Довбуш покарав, а Дзвінчук в ніч з 23 на 24 серпня 1745 підло вбив відважного ватажка карпатських опришків О. Довбуша. Тіло народного героя привезли до Космачу і за вироком суду порубали на частини і розвісили на палях.
