 |  |  |  |  |
Історичний огляд про Яремче
Перша історична згадка про Яремче датується 1727 роком. За переказами понад двісті років тому тут поселився втікач від феодального тиску Ярема Годованець. З його іменем поєднується назва міста. Яремче було звичайним карпатським селом, присілком давнішнього поселення Дори. Наприкінці 18 сторіччя Яремче відоме як хутір, в якому було всього вісім сімей. Карпати з їх густими лісами привертали до себе селян-втікачів, які знаходили тут сховок.
Найближчі села Яремче підтверджуються згадками 1643 року (Ямна та Дора). Історія сіл Дори і Ямна тісно пов'язана з антифеодальним рухом селянства Галичини, з опришківством, зокрема, з іменем легендарного народного героя Олекси Довбуша та його побратимів Василя Баюрака з Ямни та Павла Орфенюка з Дори. В Ямній, неподалік водоспаду Капливця, в 1847 році було збудовано дігтярню, а на границі Дори і Делятина — ливарне підприємство, де залізо виплавляли з місцевої болотної руди. Основне місце в господарстві краю посідало тваринництво. Воно визначало певною мірою економічне становище селян, їх побут. З весни до пізньої осені селяни пасли велику рогату худобу та вівці на полонинах. У сироварнях з овечого молока виробляли бринзу. ЇЇ вживали у власному господарстві, але більшу частину змушені були, разом з іншою продукцією, вимінювати на ринках в Делятині та Коломиї на хліб, сіль та нафту. Частина населення працювала на лісових розробках. Робочий день лісоруба тривав 12-16 годин, а заробляв він лише 1-1,5 крони. Жили селяни в курних дерев'яних хатах, одяг носили саморобний, виготовлений з конопель та овечої вовни. Із овечої шкіри виготовляли кожухи, кептарі, сардаки, ліжники. Австро-Угорський уряд не дбав про освіту і культуру селян. В той час у Яремчі не було жодного культурно-освітнього закладу, все населення залишалося неписьменним. Лише у 1875 році в селі Дора було відкрито школу з одним учителем.
Місто почало розвиватись після будівництва в 1894 році залізниці Станіслав — Яремче — Ворохта — Рахів для вивезення карпатського лісу в промислові райони Австро-Угорщини, Польщі та інших країн. Залізниця, прокладена в складних гірських умовах з численними кам'яними мостами і тунелями, є пам'яткою інженерного мистецтва. Протягом 19 століття чисельність населення на околицях Яремче зросла, що було викликано кількома обставинами: чудові краєвиди, водоспади, скелі, досить родючі (як для гір) ділянки землі. Яремче розвивалось, як дачне містечко, куди приїжджали відпочиваючі з Відня, Варшави, Кракова, Львова та інших міст.
З часом курорт Яремче профілюється як кліматологічний (лікування хворих на туберкульоз). Місто було традиційним місцем відпочинку інтелігенції Польщі та Австрії. На підставі урядового рішення від 28 вересня 1910 року хутір Яремче було перетворено на самостійну адміністративну одиницю — гміну з цією ж назвою. Вже через рік місто зросло до 1000 чоловік.
Під час першої світової війни цей район Карпат зазнав запеклих боїв. Яремче зазнало великих руйнувань. У 1919 році місто загарбали польські війська. Курорт Яремче привернув увагу польської знаті як місце відпочинку та джерело прибутків. В цей час було збудовано нові вілли та пансіонати з романтичними назвами «Рай», «Морське око», «Пристань», «Троянда», «Варшав'янка» та інші. Курорт Яремче мав 2 готелі, 44 пансіонати, 3 санаторії, 56 вілл та 53 гуцульські хати, призначених для відпочиваючих. Літній сезон відпочинку у віллах та пансіонатах тривав з 15 травня до 15 жовтня, а зимовий — з 15 грудня до 15 березня. Взимку відпочиваючі займалися лижним і санним спортом. На курорті Яремче (разом з Дорою і Ямною) відпочивало з 1937 року понад 10000 чоловік. У вересні 1939 року в результаті воз'єднання східних земель України із західними Прикарпаття входить в розпорядження московсько-більшовицької комуни, тут встановлюється радянський режим. В січні 1940 року Яремче стало центром району. 30 червня 1941 року місто окупували фашистські загарбники. В результаті бойових дій були зруйновані і втрачені деякі будинки відпочинку, вілли, пансіонати, кам'яний міст-акведук через річку Прут у Яремче. Влітку 1944 року Яремче звільнене від німецьких окупантів. В повоєнні роки Яремче перетворюється на курортне місто. У 1950-80 роках побудовані нові бази відпочинку, пансіонати. В 1963 році воно стає містом районного підпорядкування. В 1977 році Яремче отримує статус міста обласного підпорядкування. До нього віднесені населені пункти Дора, Ямна, Микуличин, Татарів, Яблуниця, Ворохта, Вороненко, Поляниця. З отриманням Україною незалежності Яремче стає розвинутим курортним центром туризму і відпочинку на Прикарпатті.
 |  |  |  |  |
