 |  |  |  |  |
Населення цього краю, як і все населення західноукраїнських областей, отягом століть знаходилось під чиєюсь владою (польська, австрійська). географічне положення Гуцульщини в оточенні сусідніх народів зумовили які відмінності в господарстві, культурі та побуті місцевого населення, в тому числі і в народному одязі [12]. Одяг місцевого населення з ХУІІІ-ХХ століть показаний на рисунках (додаток ).
Чоловіча сорочка (туніка) була довгою до колін, її одягали поверх суконних кольорових штанів крашениць (з білого та червоного сукна гачі) або вузьких полотняних штанів поркениць, які підперізували широким поясом. В гірських районах Карпат ще й досі зберігаються давні прямоспинні форми одягу кептар (детальніше про це йтиметься нижче), сердак (петек), що їх одягали поверх сорочки.
Петек був короткий верхній одяг з рукавами прямоспинного крою, із вставними клинами по боках, шви якого прикрашались вовняними нитками, переважно червоного і жовтого кольорів; перед петека, бічні клини, стоячий комір вишивкою, спереду нашивались волічкові ґудзики та китиці. Петеки оздоблювались поширеними мотивами вишивки зубчиками, зірочками. Петек, прямоспинного крою, переважно, чорного або темно-коричневого кольору.
Взимку чоловіки і жінки носили кожухи, з них найбільш поширеними були з відрізною спинкою, апліковані вовняними нитками. Цівкороткі, сягаючі колін кожухи, обшивались хутром.
Чоловіки ще до початку XX століття носили довге розпущене волосся з проділом зліва направо, а у жінок по середині голови. З головних уборів значного поширення набув чорний фетровий капелюх кресаня, дно якого було обведене золотистим галуном, мосяжною узорною бляхою або різноколірними шнурками. Молодь оздоблювала кресаню пір'ям глухаря або павиними перами. Збоку кресані звисали круглі вовняні кутасики. а знизу ремінець червоного сап'яну, вибитий узорно мосяжними капелями.
Вчимку гуцули носили шапку-кленаню (червоною аботемно-синього сукна, підбиту баранячим хутром і облямовану лисячим хвостом. Клепапя покривала голову і вуха та сягала аж під шию. Кінці клепані можна було піднести догори і зав'язати на тім’ї . Поряд з клепанею, іноді, носили ще й шлик з червоного сукна, опушений чорним баранячим хутром. В деяких селах носили чорну баранячу шапку, підбиту білим смушковим хутром.
Крім звичайних постолів, побутували ще й закаблучені, які мали кінці передків, загнуті до середини. Пізніше почали носити також постоли на дві пряжки з широким поясочком для прикріплення п'ятки. Взимку чоловіки обгортали босі ноги суконною онучею, потім одягали на них постоли і зверху обмотували їх шнурками. Жінки носили взимку вовняні шкарпетки капчурі, на які одягали постоли або чоботи на вузьких і високих каблука з підківками. Чоботи носили морщені (рісовані) на шість, вісім, десять ряс; пошиті з чорної шкіри. До рісованої пришви пришивали тверді, зшиті ззаду халяви на хутрі. Тут переважали жіночі сорочки з призборюванням навколо шиї, довгі (нижче колін). Крім цього, на Гуцульщині зберігся до сьогоднішнього дня найстаріший тип жіночого одягу незшиті двоплатові запаски яскравих червоних і жовтогарячих тонів. їх одягали одну (з полотняним фартухом) або дві. Великим багатством стонованих кольорів відзначались двоплатові запаски, переткані сухозлітками. На початку XX століття увійшли в побут спідниці з фабричної тканини, підпоясані крайками, з запасками із кольорової вовняної тканини.
Своєрідним обрядовим (весільним) одягом була гугля. За визначенням В.Поль (Рої, 1966), гугля чи манта гуцулів має форму великого мішка, розпоротого, а, вірніше, не зашитого з одного боку. Вдягається на голову нерозпоротим кутком мішка, що обгортає тіло, з капюшоном, яким можна закрити голову.
Ще на початку XX століття на Гуцульщині вживалось намисто з різнокольорових пацьорок. В зачісках і головних уборах гуцулів збереглись нашарування минулих епох. Дівчата заплітали волосся в косу разом з ниткою (шворкою), на яку нанизували мідні ґудзики. Для збереження зачіски дівчата прив'язували кінці кіс на тім'ї червоною стрічкою, яку зав'язували па потилиці. Доповненням до одяїу гуцулів були дерев'яні різьблені і оздоблені етапом топірці і кефели. Жінки носили палиці з мосяжною галкою на інці. Крім цього, одяг доповнювали художні вироби з шкіри сумки дшііки,
 |  |  |  |  |
