Найперший день Великого посту — жилавий понеділок. Назва
походить від житніх коржиків — жиляників. У цей день господині не готують
більше нічого, дозволяється, крім жиляників, ще їсти овочі — хрін і редьку.
Ще одна назва цього дня — чистий понеділок. А чистий чому?
Та тому, що господині нічого не готували, а отже, весь посуд залишався чистим.
У першу суботу посту богобоязні господині святять у церкві
хліб, мед та ін. Існує звичай замовляти в цей день панахиду за упокій померлих
родичів. Після молитви в церкві. На молитву не можна спізнюватися в жодному
разі!
За християнським звичаєм, після молитви на порозі церкви
слід обов'язково поцілувати ікону або хрест, бо інакше молитва сили не матиме,
не буде почута ані Богом, ані янголами-хранителями.
«Збірна неділя» — це перша неділя тижня.
Дівчата виконують у цей день магічні дії: варять кашу з
маком і закопують у землю. Це, за народними повір'ями, відвертає від людини
нещастя.
«Середохресний тиждень» — це четвертий тиждень Великого
посту, протягом якого хазяйки випікають хрести з медом і маком. У цей період
господині сіють капусту, помідори й мак. Якщо розсаду засіяти під час Великого
посту, то, за повір'ям, вона морозу не боятиметься.
«Похвальний тиждень» — п'ятий тиждень Великого посту. У
суботу на цьому тижні працювати не можна, це свято похвали пресвятої
Богородиці, тільки розсаду сіяти дозволяється.
Вербна субота — це шоста субота Великого посту. Це свято
дітей. Під час вечірнього богослужіння діти носять вербу. Та дитина, якій
дістанеться найбільша гілка, буде щасливою. Дівчата-підлітки в цей день іноді
ходять групами по домівках і співають величальних пісень, що дуже нагадують
веснянки.
У деяких регіонах України ще зберігається звичай носити
свячені гілки верби від церкви до церкви.
| 
