Зміни в економічному, соціальному, культурному, політичному житті України останнього десятиліття привели до істотної трансформації туристичної сфери. Туризм в умовах переходу країни на основи ринкової економіки значною мірою комерциалізіровался, відкрилися нові можливості для поїздок в зарубіжні країни, придбав розвиток "елітарний" туризм, з'явилися нові форми дозвілля туристів, розширилася туристична інфраструктура відповідно до сучасних світових вимог.

Разом з тим, відкритими залишаються педагогічні аспекти туристичної діяльності, зокрема, питання національного виховання молоді. Туристичні установи більшою мірою орієнтовані на "прибуткові" форми дозвілля, а держава не в змозі в належній мірі фінансувати культурно-освітню діяльність. Це зумовило необхідність розробки адекватних даній ситуації теоретичних і практичних моделей організації культурно-освітньої діяльності в області туризму.

Дане дослідження здійснювалося в рамках комплексної наукової теми "Інноваційні педагогічні і рекреаційні технології в області дозвілля" кафедри прикладної культурології Київського національного університету культури і мистецтв.

За основу був узятий підхід до проектування багатоцільових соціально-культурних програм на базі інтеграційних моделей (В.Кирсанов).

Виявлення способу побудови такої моделі згідно даного підходу можливо на основі виявлення потенціалів системи (їх можливості функціонувати в певних відносинах). "Реалізація потенціалу" - це процес "виявлення прихованого", процес отримання об'єктом певної міри функціональності.

Таке розуміння поняття "Реалізація потенціалу" зробило можливою операцію поняттям "Культурно-освітній потенцал туризму", яке указує на проблемне поле між умовами його реалізації і його актуальною нереалізованістю.

Було здійснено комлексноє дослідження стану туристичної сфери, завданнями якого було виявлення соціокультурних механізмів функціонування туризму, що визначають стратегію вирішення досліджуваної проблеми; аналіз організації дозвілля туристів, виявлення причин, які перешкоджають реалізації культурно-освітнього потенціалу туризму; вивчення запитів молоді і туристичних послуг, що надаються.

Дослідження показало, що молодь орієнтована більшою мірою на розважальні і спортивні заходи; що в Україні переважає виїзний туризм над внутрішнім. Виявлені розбіжності між індивідуальними запитами туристів і пропонованим "стандартним" туристичним продуктом. Рахують організований туризм досить інтересним з погляду його змістовного наповнення 48% респондентів; відчувають себе такими, що фізично окріпнули (рекреаційний аспект) - 51%, а більш стомленими, ніж на початку відпустки - 6%. При розробці і проведенні екскурсійних програм не враховуються рівень культури, інтереси, запити туристів; оцінюють туристичне дозвілля взагалі як "якісний" - 30%, "задовільне" - 60%, "незадовільний" - 10%. Турфірми займаються переважно питаннями організаційно-побутовими; спостерігається надмірна залежність заходів від головної функції певного виду туризму, унаслідок чого і існують суто пізнавальні, розважальні або спортивні програми. Серед причин, які гальмують реалізацію культурно-освітнього потенціалу туризму, наголошуються його економічна неефективність, відсутність морального і матеріального стимулювання.

Дослідженням показано, що культурно-освітній потенціал туризму реалізується недостатньо, оскільки в сучасній організації туристичної діяльності практичне використання закономірностей культурно-освітньої діяльності як педагогічної системи в тому вигляді, як вони формулювалися в дослідженнях до середини 80-х років, утруднено, оскільки вони не відповідають функціональним механізмам сучасного туризму.

Запропонована структурно-функциональная модель реалізації культурно-освітнього потенціалу туризму, яка включає такі блоки: теоретична модель інтеграції (суть, мета, принципи, структура, технологія розробки на її основі культурно-освітніх програм); організаційно-управлінські умови його впровадження в практику діяльності туристичних фірм і установ; педагогічні умови організації дозвілля туристів в контексті інтеграційної моделі; система мерів по практичній реалізації моделі; критерії і показники її ефективності.

Було зроблено припущення, що реалізація культурно-освітнього потенціалу туризму може бути забезпечена шляхом інтеграції культурно-освітньої діяльності в сучасну функціональну модель туризму (далі - "Інтеграційна модель"). Суть даного типу інтеграції полягає в такій реорганізації діяльності туристичних фірм і установ на основі сталих механізмів їх функціонування, яка забезпечує вирішення завдань культурно-освітньої діяльності. Це обуславліваєт необхідність виявлення і застосування недирективних методів стимулювання туристичних фірм (на рівні як керівництва, так і персоналу) до такої реорганізації.

Було сформульовано п'ять принципів "інтеграційної моделі": доповнення, недирективності, несуперечності, зацікавленості, поліфункциональності. Відповідно до рівнів цілей (В.Кирсанов) були виділені: функціональна інтеграція (тип А - інтеграція в одному заході виховних і економічних функцій); структурна інтеграція (тип Би - забезпечення одним структурним підрозділом туристичної установи (організації) декількох функціональних напрямів діяльності); тип В - інтеграція функцій дозвілля.

Здійснений структурний аналіз туристичних фірм (структурних підрозділів і напрямів їх діяльності), які вже існують, фінансуються і можуть буть продуктивними в культурно-освітньому аспекті. На основі досліджень в області менеджменту, які показують можливість і доцільність перерозподілу функцій між існуючими відділами, зроблений вивід, що така інтеграція може виглядати як функціональна модифікація напрямів і видів їх (відділів) діяльності.

Аналіз організаційних структур туристичних установ привів до виводу про доцільність функціональної інтеграції культурно-освітньої діяльності в маркетингову і рекламну діяльність, включаючи і діагностичний аспект культурно-освітньої практики у межах маркетингових досліджень туристичних установ, що не вимагає істотних додаткових капіталовкладень. Оскільки "рекламна" діяльність здійснюється і фінансується туристичною фірмою або установою, то в рамках "інтеграційної моделі" завдання полягає в тому, щоб доповнити її освітньою функцією, підвищивши разом з тим результативність рекламної діяльності (принципи багатофункціональності і зацікавленості). При цьому традиційного заходу (форма) набуває новий зміст, оскільки вирішує завдання як підвищення ефективності рекламної діяльності туристичних фірм, так і завдання культурно-освітнього плану.

Виділення двох векторів культурно-освітній діяльності - робота з потенційними туристами і робота з реальними туристами - дозволило розробити загальну схему реалізації "інтеграційної моделі" на різних етапах взаємодії клієнтів з туристичними фірмами і установами (Таблиця 1). Таблиця 1.

Реалізація інтеграційної моделі на різних етапах взаємодії клієнта з туристичною фірмою

РОБОТА З ПОТЕНЦІЙНИМИ ТУРИСТАМИ

Організація власного дозвілля, визначення конкретного виду дозвілляПопуляризація туризму як виду відпочинку в засобах масової інформації, суспільних і добродійних акціях туристичної фірми або установи

Визначення мети туристичної подорожі Розробка маршрутів відповідно певним сегментам туристичного ринку, популяризація їх в засобах масової інформації, суспільних і благотворних акціях туристичної фірми або установи

Вивчення реклами туристичних фірмКультурно-освітні заходи щодо інформування про рекреаційні ресурси в контексті рекламного формату туристичної фірми

Вибір туристичної фірмиФормування туру відповідно до запитів потенційного туриста

Відвідини вибраної туристичної фірмиРозкриття можливостей туризму в культурно-освітній діяльності фірми

Вивчення пропозицій туристичної фірми, ознайомлення з нормативно-правовими документами туризму («Хартія туризму», «Закон про туризм», екологічні програми)Формування бази туру і видів туру, включення в контракти для туристів пунктів з обов'язками туристів виконувати вимоги правового, екологічного, етичного характеру; розробка культурно-досугових програм і туристичних заходів

РОБОТА З РЕАЛЬНИМИ ТУРИСТАМИ

Укладення договору з туристичною фірмою, отримання «Пам'ятки туриста» з нормативно-правовою і культурно-освітньою інформацією для туристаПідготовка кадрів для туру, проведення семінарів культурно-освітнього характеру для працівників туристичної установи, визначення конкретних культурно-освітніх заходів

Отримання замовлених туристичних послуг, ознайомлення з програмою культурно-досугових заходів і участь в нихРеалізація туру: проведення культурно-освітніх програм і заходів відповідно до «інтеграційної моделі»

Пропозиції і побажання по поліпшенню організації дозвілля туристів. Сприяння зростанню позитивного іміджу туристичної фірмиАналіз якості отриманих туристичних послуг за допомогою анкетування, співбесіди і так далі по питаннях організації туристичного дозвілля; корекція турів і програм організації культурно-освітніх заходів туристичних установ

Реалізація культурно-освітнього потенціалу туризму відповідно до «інтеграційної моделі» Формування банку даних потенційних клієнтів туристичної установи

У дослідженні здійснена експериментальна перевірка розробленої структурно-функциональной моделі з метою визначення її ефектівності по трьом блокам показників (відповідно загальній технології проектування СЬКП): інтегральності; адекватності; функціональні показники.

Група 1. Організаційно-управлінські показники - для визначення того, наскільки організаційна структура туристичної установи мотивована виконувати культурно-освітні функції. Виділено два критерії: мотиваційний і поведінковий для двох організаційних рівнів: "управлінського" і "старанного".

Група 2. Організаційно-педагогічні показники - для визначення відповідності досугових програм організаційно-педагогічним умовам (умовам їх педагогічної ефективності: відповідність програм і заходів установкам туристів на функцію дозвілля, збалансованість пізнавально-виховної, рекреаційної і розважальної функцій в організації дозвілля туристів, можливості творчої самореалізації, різноманітність форм проведення дозвілля).

Група 3. Функціональні показники - для визначення ефективності "інтеграційної моделі" (інтеграція А-тіпа). Тут виділено дві підгрупи показників:

3-а - "рекламно-іміджеві" показники, що дозволяють визначити ефективність інтеграції А-тіпа для вирішення рекламно-іміджевіх завдань туристичних фірм і установ (збільшення кількості клієнтів, кількість повторних звернень до послуг фірми або установи, сприяння позитивному іміджу туристичної фірми або установи, запити на конкретні програми);

3-б - показники педагогічної ефективності моделі, що дозволяють визначити ефективність інтеграції А-тіпа для вирішення завдань культурно-освітньої діяльності.

Експеримент здійснювався в три етапи.

Завданням першого етапу було встановлення позитивних контактів з керівництвом туристичних фірм і установ з метою їх зацікавленості у впровадженні "інтеграційної моделі". Основним результатом першого етапу повинне було бути створення організаційно-управлінських умов для впровадження "інтеграційної моделі".

На другому етапі здійснений аналіз структурних підрозділів і специфіки діяльності туристичних установ; розроблена система заходів відповідно до етапів взаємодії клієнтів і туристичних фірм (Таблиця 1). Програми проектувалися з урахуванням конкретної ситуації, а також ресурсного, матеріального і кадрового забезпечення.

Третій етап - впровадження програми (системи заходів), аналіз її ефективності з точки зору в культурно-освітньому і рекламно-іміджевому планах.

В ході експерімента було створено дві експериментальні програми для роботи з потенційними і реальними туристами.

Результати показали, що в експериментальних групах (в порівнянні з контрольними) спостерігається зростання значень по всіх групах критеріїв. У блоці показників сформованості знань найбільшою мірою зросли значення таких показників, як "володіння туристичною термінологією", "знання екології", "знання правових питань туризму і туристичної етики". По поведінкових критеріях в експериментальній групі найбільша позитивна динаміка простежувалася за показниками "самореалізація" (включеність в творчу діяльність), "етика туристичної поведінки"; по афектних - "захоплення дозвіллям" і "задоволеність організацією дозвілля під час туристичної подорожі".

Результати експерімента показали також високу ефективність запропонованої структурно-функциональной моделі по управлінсько-організаційній групі показників на "управлінському" рівні і незначну - на "виконавському", що свідчить про недосконалість системи мотивації роботи персоналу. Відмічені відмінності в динаміці змін даних за "мотиваційно-регулятивними" і "поведінковими" показниками в експериментальній групі: динаміка по перших виражена значно менш, ніж по других. Це можна інтерпретувати як переважання "зовнішньої", ситуативної обумовленості поведінки над "внутрішньою". Це указує не стільки на недолік власне "інтеграційній моделі", скільки на обмеженість її дії в часі, тривалість туристичної подорожі. Таким чином, отримані дані визначають доцільність досліджень на новому цільовому рівні, а саме: розробки цілісної концепції реалізації культурно-освітнього потенціалу дозвілля, в контексті якої обгрунтовуються структурно-функциональниє механізми інтеграції різних сфер дозвілля, де туризм представляє одну з них. Хоча дана проблематика виходить за межі даного дослідження, вона може розглядатися як один з аспектів її аргументації і подальшої розробки.

[Гори]

[Ворохта]

[Івано-Франківськ]

[Драгобрат]

[Тисовець]

[Драгобрат]

[Драгобрат]

[Прикарпаття]