У деяких регіонах України колядувати можна вже 6 січня, в
інших місцевостях — 7 січня, на Різдво Христове. Колядувати можуть і діти, і
парубки й дівчата, інколи навіть і
солідні господарі.
Яка ж історія цього свята? Цього дня сталася велика для
всього християнського світу подія — народження Ісуса Христа у Вифлеємі (Ісус у
перекладі з єврейської означає «спасіння»). Усі християни переконані, що Ісус
Христос був посланий Богом на землю задля спокутування гріхів і спасіння
людства. Старозавітні пророки провістили місце і час народження Спасителя світу
— 5508 рік від створення світу. Отже, 7 січня — це день народження Сина Божого
на землі. Від цього дня починається відлік часу.
Згідно з переказами Євангелія, мати Ісуса Христа Марія та її
чоловік Йосип жили в Назареті, а до Вифлеєма прийшли, виконуючи наказ правителя
Августа з'явитися всьому населенню на перепис. Оскільки на перепис населення
Римської імперії зібралося дуже багато людей, Марія та Йосип не змогли знайти
місця для ночівлі, а тому їм довелося шукати прихистку в невеликій печері, де
за поганої погоди зазвичай ховалися чабани. Там Марія і народила Сина Божого.
Тоді янгол спустився з неба й повідомив чабанам, які в цей момент не спали, що
Бог народився. Чабани перші прийшли вклонитися немовляті. На небі засяяла
Вифлеємська зірка, орієнтуючись на неї, до печери з Марією та Ісусом Христом
прийшли язичницькі мудреці й принесли Богу подарунки: золото, ладан і смирно.
Золото символізувало царську владу, ладан — Божу волю, смирно — долю пророка.
До речі, саме тих давніх часів сягає традиція виготовляти
вифлеємську зірку та прикрашати нею новорічну ялинку.
Пославши свого Сина на землю, Бог-отець намагався показати
людству важливість любові, добра, співчуття та взаєморозуміння між людьми. День
народження Ісуса Христа — найбільш широко шанований день Зародження у світі.
Люди різних соціальних верств, матеріального становища, переконань і поглядів
не минають це свято своєю увагою.
Дуже давньою є українська традиція миритися в цей день,
пробачати одне одному образи вільні й мимовільні, щоб на повну міру відчути
радість життя.
| 
