Коли я оголосила українським друзям і знайомим, що на тиждень виїжджаю до Ботсвани, мене, м'яко сказати, не зрозуміли. Мало того, що для еміграції всіма країнами віддала перевагу над ЮАР, так ще і передноворічні свята вирішила провести в «Ж» миру. Мене питали: «Що це? Де це? І найголовніше - навіщо ЦЕ?»
Почну з останнього питання. До католицького Різдва я, хрещена в православній українській церкві, не маю ніякого відношення, і тому слабо могла себе представити активним учасником масових гулянь країни, яка, у відмінності від українських новорічних вихідних в 10 днів, святкує цю подію майже місяць!!! З 15го грудня всі (окрім сфер послуг і розваг) дружно закриваються і до життя возвращабтся 10го-15го січня! Тепер мені не дає спокою питання: чому росіян (українців і тому подібне) вважають самою п'ючою нацією? - Готова спростувати цю думку!Оскільки рішення про відпустку за межами країни прийшло спонтанно і за тиждень до Різдва, єдине, що мені змогли запропонувати в турагентстве- це Ботсвана і Зімбабве (водопад Вікторія), але останній варіант сам собою відпав із-за епідемії холери. Маршрут вибрала за порадою турагентства:21.12.08 - 24.12.08 : р. Маун, Crocodile Camp чому готель назвали лагерем- до цих пір не розумію); 24.12.08 - 26.12.08 National Chobe Park, Chobe Marina Lodge.
Тепер питання : «Де це?»
Мои собственные пізнання, на жаль, обмежувалися тільки уявленням про розташування країни на політичній карті світу... Поки чекала своєї черги в посольстві (громадянам України віза потрібна), відкрила брошуру...Республіка Ботсвана. Держава в Південній Африці За площею - майже така ж, як і Франция.При цьому поголів'ї худоби перевищує чисельність населення в 2-2,5 разу! Офіційна мова - англійський і сетсвана. Регигия - традиційні африканські вірування і християнство. Грошова одиниця - пулу (коштує в 1,5 разу дорожче ранда - грошової одиниці розвинений-багато-просунутої Південно-африканської Республіки). Століца- Габороне... Дочитати не встигла, оскільки підійшла моя черга на отримання візи. З цією мізерною інформацією я і відправилася з'ясовувати «Що ЦЕ?»
Не дивлячись на дуже ранній виліт, в літак зайшла з посмішкою... Дуже люблю стан передчуття чогось нового. Поки думи думала, мріяла - не відмітила, як наступив ранок. Внизу все нескінченно-зелене ... Літак летів над дельтою річки Окаванго. Від дерева до дерева снували якісь крапки - придивилася...Жирафи... А ще через хвилину декілька бегемотів з розгону плюхнулися у воду...У голові промайнула думка: «Тут врядлі ступала нога людини».Аеропорт Мауна. Маленький.Акуратний. Чистий. Поки проходила паспортний контроль над головою неквапом прожужжал жук-гнойовик...Величезний... і напевно із-за жари він так поволі дзижчав, а может- спеціально... Але я трохи не знепритомніла. Все три! службовців аеропорту і продавець в магазині сувенірів заусміхалися...Дівчина поставила друк в паспорт і я почула поволі-розпливчато-привітне «Ласкаво просимо в Ботсвану!»
На вулиці стояла жара... Не у сенсі жару, а ЖАРА! Місцеві поволі рухаються, поволі говорять, поволі думають і весь час посміхаються. У 100м.от аеропорту - маленьке кафе. Я покотила візок в його напрямі, але мене зупинив поліцейський і ввічливо пояснив, що не можна вивозити візок за межі аеропорту (я не здогадалася, що те була межа і, чомусь, вирішила, що кафе знаходиться при аеропорту ), але я можу залишити її біля входу - з речами, яких були 2 валізи плюс дамська сумочка ультра-модних розмірів (адже подорожувати з однією валізою російській людині не представляється можливим) валіз, нічого не трапитися. ПісЗа декількома столиками на вулиці сиділи людина 7 чоловіків і ліниво пили пиво. Бармен сказав, що це єгеря і гіди. Ніхто не нав'язував послуги, не ліз з пропозицією відвезти в готель... Прямо у казку потрапила! Повернулася до вещам- все було на місці. Готель прислав машину... двомісну і з великим кузовом! Але водій був не один, так що мені і сім'ї з 2мя дітьми довелося їхати з вітерцем Відпочинок у Карпатах
Ноябрь- март- сезон дощів, тому все утопає в зелені. Населення живе примітивно, але, на відміну від Юаровських куренів з газет, сміття і палиць (у бідних районах), в акуратних кам'яних будиночках...
Crocodile Camp мався в своєму розпорядженні на березі ріки Окаванго. Складається з основного корпусу (якщо можна так назвати будиночок, де видають ключі) і раположенних вдалині один від одного, бунгало. Єдиний недостаток- це хмари комарів (благо це пора року не небезпечна малярією) і відсутність кондиціонерів. Ночі видалися веселенькі, оскільки відкрити двері-вікна означає віддати себе на поживу вампірам, а із закритими спать- нестерпно жарко і задушливо... Але всі переваги цивілізації відходять на другий план, як тільки представляється можливість хоч би здалеку подивитися на те життя, яке люди наполегливо намагаються знищити.
3 дні промайнули непомітно... круїз по річці, катання на конях, політ на 6 місцевому літаку над дельтою річки... Кожна секунда здавалася унікальною і чарівною... Сама думка про Інтернет, мобільний телефон, телевізорі здавалася дикою і блюзнірською.
У Чобе прилетіла в другій половині дня. І знову приголомшлива природа, усмішки, жуки і вітання з боку місцевих жителів. Водій автобуса від готелю - девушка- всю дорогу співала пісні з серії : що бачу -о том і пою. Наприклад: Ласкаво просимо в Чобе, покажу я вам довгу красиву дорогу до готелю через парк і сподобається Анастасії з невимовним прізвищем відпочинок у нас...:)
Готель вразив рівнем 5 зірок і ціновою політикою. Номер напівлюкс з сніданком обійшовся в 65 у.о.
Сафарі виявилося вдалим, не дивлячись на дощ. Побачила майже всіх тварин.Весь наступний день провела в SPA центрі... ну можна ж порадувати себе кохану. По приїзду додому довго розглядала фотографії (600 шт - і те, тому що карта пам'яті вичерпала себе)... навіть забула поїсти. Ніяк не покидало відчуття, що побувала на зйомках програми каналу National Geographics. Дивна все-таки Африка...Своєю суперечністю закохує в себе без тіні утруднення.
ля Йоханнесбурга, де зникає все, що погано лежить або просто лежить, мені це здалося трохи неправдоподібним, але робити було нічого - пляшка води здавалася важливішою за всі валізи разом узяті..
| 
