Колись татари приходили в село і брали молодих
людей. Що робити? Люди кладуть на кожній вулиці вориння, аби їх не пускати в
село. І вартівників кладуть, щоб давали знати, як татари над'їдуть.
Над'їхали татари на конях, силяють коні до того вориння, забігають у село.
Зайшли вони до одної хати. Хлопець з тої хати утік, а дівчину татари забрали.
Хлопець добігає до тих коней, сідає на татарського коня і їде до козаків. А в
козацькім війську були його браття. Їде він тим конем, і треба переїздити
велику воду. Проплив він конем до півводи, обзирається, а татари за ним женуть.
На однім кони їх два. Та не дігнали вони його, бо він був на середині води, а
ті лиш заїздили в воду. Приїхав він до козаків і сказав тому, що був на посту:
- Будіть козаків, бо татари прийшли. А той сказав:
- Не треба всіх будити, ми тут є на варті.
А ті два татари приїхали, їх вартові взяли в полон. А один з тих татарів був
татарського короля син. При його кони була вся зброя. Хлопець бере татарського
коня, а брат, що в козаках, каже йому:
- Куди ти хоч' їхати? А він каже:
- В Татарщину за сестрою.
І поїхав він. Що їхав, їхав, здибає його чоловік. Та й питає:
- Куди ти їдеш?
- У Татарщину, - він чоловікови відповідає.
А той чоловік такий сильний, його з коня стяг і забрав від него коня. І сам
поїхав у Татарщину, бо він за жінкою шукав.
А цей хлопець зачав іти в Татарщину пішки. І злапали його татари. Що з ним
робити? Каже татарин:
- Дати його коні пасти.
Пас він коні, що пас, злапав собі коня, сідає на него і їде далі в
Татарщину. Злапали його знов.
- Куди ти, хлопче, їхав? А він каже:
- Я їду шукати сестри.
- Якщо ти скажеш, де нашого найстаршого син...
- Я не знаю, але це знає моя сестра. Вони сказали:
- Зараз твоя сестра буде тут.
- Я хочу поїхати проти сестри.
Бере він коня сестрі й собі. І ще їдуть з ним татари, не лиш він. Приїхав
він там, де сестра була. Вийшла вона, сіла на коня, що брат привів їй, і їдуть
обоє до того найстаршого. Каже він до дівчини:
- Маєш казати йому, що його син в козаків у полоні, і ти знаєш де.
Приїхала вона до того старшого і сказала:
- Ваш син у козаків у полоні. І ще один з ним.
Той найстарший хоче свого сина викупити, дівчина дає записку до свого брата,
до козаків, і каже їй той найстарший:
- Якщо їх мож буде відти викупити, ви будете мати в нас файне життя.
А вони сказали:
- Ми би хотіли таки бути дома.
З тою запискою два татари поїхали до козаків, викупили їх ті два татари і
вони приїхали в Татарщину. Уже син того найстаршого дома. Тоді він каже братови
й сестрі:
- Що ви хочете від нас за це?
- Ми то хочемо, аби пішли додому і аби ніхто на нас не нападав. Дали тому
хлопцеви такі штири афіші, на штири частини села.
Приїхали вони в своє село, почепили ті афіші на штирьох краях села. Наколи
над'їздили татари і вздріли ті афіші, то зразу поверталися. Не нападали. Так
той хлопець визволив усе село.
| 
