Одна стара баба не тікала від татар, лиш сиділа на печи. Думала, що вона вже стара, татарам ні на що не пригодиться, та й в полон її не возьмуть. Але вона мала внука на ім'я Юрко, молодого хлопця, та й боялася, що його можуть взяти в полон. Тому Юркови вона сказала залізти в гори і там сидіти. Юрко так і зробив. Татари ввійшли в хату, побачили бабу, і оден татарин каже до неї:

- Юр, бабо, з печі.

А "юр" - це по-татарськи "злази". А баба думала, що то він каже "Юр", бо в горні сидить Юрко. Подумала, що все пропало і беруть і єї, і Юрка, та й каже:

- Вилази, Юрку, з горну, бо, видиш, вони знають, що ти там. Та й взяли Юрка татари в полон.

[Ворохта]

[Різне]

[Драгобрат]

[Різне]

[Прикарпаття]

[Івано-Франківськ]

[Драгобрат]

[Валовець]