 |  |  |  |  |
Еколого – пізнавальні стежки
Еколого – пізнавальні стежки та маршрути Карпатського національного природного парку
ЕКОЛОГО-ПІЗНАВАЛЬНА СТЕЖКА "На г. МАКОВИЦЯ"
( Ямнянське л-во)
Довжина – 8 км. Висота над рівнем моря: поч. точка – 550 м, кін. точка – 984,5 м. Тривалість переходу – 4 год.
Маршрут являє собою оглядову екскурсію в околицях м. Яремча зі сходженням на г. Маковиця. Починається маршрут на території Ямнянського лісництва. По кам’яній стежці прямуємо через змішаний ліс, в якому переважає бук лісовий – цінна лісоутворююча, грунтопокращуюча і грунтозахисна порода. Крім бука зустрічаються ялина, ялиця. Похила частина хребта зайнята луками, де переважають дернини білоуса (по-місцевому – псянка). Місцями серед травостою зустрічаються низькорослі колючі кущі ялівцю сибірського.
Трав’яне вкриття – типове для поясу буково-мішаних лісів. На узліссі зустрічається барвінок малий, який оспіваний в творчості слов’ян, народ шукав у ньому і ліки. Однак через свою отруйну дію використовується обмежено.
Лучна рослинність, що зустрічається по маршруту, представлена різнотравно-злаковими угрупованнями з участю червонокнижних видів: арніки гірської, астранції великої, траунштейнери кулястої, зозулинця плямистого і травневого, косариків черепитчастих. Увагу привертають квіти сіверсії, дзвоників, королиці.
В буковому лісі водиться багато тварин, які живляться насінням цього виду. Це – сойка, горіхівка, кабан, миші та нориці. Можна побачити саламандру плямисту, тритонів. При проходженні маршруту можлива зустріч і з гадюкою та жабою гостромордою, оленем благородним та козулею європейською. Рухаючись по хребту, виходимо на вершину г. Маковиця. В ясний сонячний день з вершини відкривається вид майже на всю територію національного парку. Справа – до заходу – долина ріки Жонка, яка бере початок на північному схилі хребта Явірник. На південь – пролягла долина Пруту в околицях с. Микуличин.
Віддалік – в південній частині панорами – видніються вершини Чорногірського масиву.
Маршрут промаркований, формат марки нормальний Колір марки: горизонтальні смуги білого кольору, в центрі – зелена смуга.
ЕКОЛОГО-ПІЗНАВАЛЬНА СТЕЖКА "ЖЕНЕЦЬ - ГУК”
(Женецьке лісництво)
Еколого-пізнавальна стежка ”Женець – Гук” пролягає по основній дорозі лісогосподарського та протипожежного значення, вздовж річки Женець. Довжина маршруту – 4800 м.
Починається маршрут біля контори Женецького лісництва на висоті 800м н.р.м.
Від центральної автодороги, перейшовши через підвісну кладку та залізничний переїзд, потрапляємо в садибу Женецького лісництва. В цьому місці починаються ще два туристичні маршрути: ”Женець – Хом’як” та "Женець – Явірник”. Неподалік є два джерела з чистою холодною водою й альтанка, з якої відкривається панорама на присілок с. Микуличина – Підліснів.
На віддалі 200 м від маршруту з лівої сторони знаходиться ставок, а з правої сторони, за містком, розташована зона відпочинку "Женець”. На віддалі 1000 м від дерев’яної кашиці на р. Женець гомонить невеличкий водоспад висота 1,5 м. За ним, на беріжку – мальовнича галявина, де можна відпочити, (називають її "Жидівське поле”). Тут панує типова флора гірських лук. Серед зеленого килиму яскравими плямами виділяються волошка карпатська, арніка гірська, зозулинець плямистий, траунштейнера куляста.
По дорозі до водоспаду можливі зустрічі з лисицею, білкою карпатською. Серед плазунів зустрічається гадюка звичайна, а із земноводних – саламандра плямиста.
За перехідним мостиком видніються дві садиби місцевих мешканців. Поряд – метеопост Женецького лісництва. Лісова дорога закінчується, і по стежці до кінцевої точки маршруту – водоспаду – залишилося 30 м.
Водоспад Гук знаходиться на висоті 900 м н.р.м., утворився в післявоєнні роки в результаті повені. Вода вільно падає з гори біля 15 м. Місцеві жителі назвали водоспад Гук через шум, гул, який доноситься від нього.
Завдяки постійному зволоженню та бризкам водоспаду, рослинність тут буйна і різноманітна. Широкі округлі листки розкинула кремена біла. Біля води можна побачити незабудку болотну, смілку білу, калюжницю болотну, гравілат міський, герань Робертова і білозір болотний.
Маршрут промаркований, колір марки: горизонтальні смуги білого кольору, в центрі – голуба смуга.
ЕКОЛОГО-ПІЗНАВАЛЬНА СТЕЖКА "ВОЛЬЄРНЕ ГОСПОДАРСТВО – п. ЧОРНОГОРИЦЯ”
( Яремчанське лісництво)
Довжина маршруту – 3,5 км, тривалість переходу – 2 год. Висота над рівнем моря: початкової точки – 600 м, кінцевої точки - 1000 м.
Маршрут починається біля садиби Яремчанського лісництва. Крута стежина піднімається до вольєрного господарства, яке створене з метою збереження та розмноження парнокопитних на території Карпатського НПП. Засноване в 1992 році в природно-заповідному фонді Яремчанського лісництва; загальна площа – 5,8 га, розділене на 6 вольєрів. У вольєрах знаходиться сімейство оленя благородного.
Вольєрне господарство оформлене інформаційними стендами, малими архітектурними формами. Праворуч вольєрного господарства розміщена зона відпочинку " Жонка” . Тут встановлені альтанки, навіси, мангали, що сприяють задоволенню потреб відпочиваючих. Від вольєрного господарства, через урочище Великий, маршрут виводить нас в урочище Хрещатик. Ця назва походить від того, що в даному місці схрещуються чотири дороги лісогосподарського значення.
Ліворуч знаходиться особливо цінна територія Яремчанського лісництва – угруповання сосни звичайної. Круто вгору – урочище Піски. Звідси видно місто Яремче, село Дора. Кам'яниста дорога веде нас на полонину Чорногориця. На цій полонині випасають худобу, коней. Вівчарі змайстрували колибу, в якій можна заночувати, просушити одяг. З молока тут виготовляють молочні продукти – сир, будз, бринзу. Розміщення полонини сприяє переходу туристів з міста Яремче в Дорівське лісництво Делятинського лісгоспу. Тому тут доцільно створити місце для розбивки наметів, розведення вогнищ, ночівлі. Маршрут проходить через ялицево-смереково-букові та ялицево-соснові деревостани.
Із флори тут зростає чорниця, ожина, папороть, зозулин льон. Навесні вабить зір цвітіння шафрану Гейфеля. По маршруту можна зустріти козулю європейську, зайця-русака, лисицю, взимку – кабанів диких. Птахи представлені сойкою, дятлом, синицею, яструбом-перепелятником, канюком.
Маршрут промаркований, колір марки: горизонтальні смуги білого кольору, в центрі – зелена смуга.
ЕКОЛОГО-ПІЗНАВАЛЬНА СТЕЖКА "СТЕЖКА ДОВБУША”
(Ямнянське ПОНДВ)
Довжина маршруту – 4 км. Тривалість переходу – 2 год. Висота над рівнем моря: поч. точки – 570 м, кін. точки – 800 .м.
Художньо-меморіальний комплекс "Стежка Довбуша” – створений в місцях, овіяних легендами, пов’язаних з іменем ватажка карпатських оп¬ришків – Олекси Довбуша. Маршрут починається в заповідному уро¬чищі "Дрибка” Ямнянського ПОНДВ, неподалік від каменя Довбу¬ша, пролягає поміж скеля¬ми і виходить на хребет Горган Запрутський.
ЕПС проходить по місцях, де в 1738¬–1745 роках діяли побратими славнозвісного О. Довбуша. У літопис історії українського народу га¬лицьке опришківство увійшло яскравою сторінкою боротьби проти соціа¬льного і національного поневолення. Ім’я О. Довбуша стало поряд з відомими іменами героїв українського народу У. Кармелюка, Л. Кобилиці.
Ця місцевість належить до Зовнішньо-Карпатської області. Роз¬та¬шована на правобережжі Пруту. Розповсюджені тут ямненські піс¬ко¬вики звужують долину і зумовлюють круті схили. Саме тут відкри¬вається мальовничий вид на каньйон Пруту та на присілок Ямна. Нас оточує змішаний ліс. Тут можна відмітити буково-ялицево-смерекові фіто¬ценози. Основними лісоутворюючими породами є бук лісовий, смерека, ялиця біла. З правого боку зустрічається унікальне зростання гра¬ба звичайного. Це верхня межа ареалу граба – 500 м н.р.м. Особли¬вий інтерес представляє реліктова сосна – найдавніша з усіх видів, чут¬ли¬вий індикатор чистоти повітря. По стежці зліва і справа видні¬ються кущі малини, ожини, а в кінці маршруту – поширена чорниця. Лінія маршруту перетинає відкриті поляни, грибні та ягідні місця.
Багатий та різноманітний світ тварин. Тут можна побачити ящірку прудку та живородячу, гадюку звичайну. Із птахів зустрічаються дятел строкатий, жовна, сойка, шишкар сосновий, рябчик. Із ссавців поширені козуля, кабан, лисиця, борсук, тхір. Гризуни представлені зайцем-русаком, білкою карпатською, сонями: горішниковою і лісовою, мишівкою, мишою жовтогорлою, полівкою сніговою.
Стежка промаркована. Формат марки нормальний. Колір марки: горизонтальні смуги білого кольору, в центрі – зелена смуга. Стежка обладнана малими архітектурними формами.
ЕКОЛОГО-ПІЗНАВАЛЬНА СТЕЖКА "ЖЕНЕЦЬ–ХОМ’ЯК”
( Женецьке ПОНДВ)
Довжина стежки – 5350 м. Тривалість переходу – 3 год. Висота над рівнем моря: поч. точки – 650 м, кін. точки – 1350 м.
ЕПС розпочинається біля контори Женецького ПОНДВ і проходить по території зони регульованої рекреації й частково заповідної зон, охоплюючи природні ландшафти з багатим рослинним покривом лісового поясу, криволісся та кам’янисті розсипи однієї з найвищих вершин Горган – г. Хом’як (1545 м н.р.м.). Більша частина ЕПС (3 км) проходить по високій заплаві р. Женець. При проходженні маршруту спостері¬гаються три різні біотопи. У водоймах, на протязі цієї половини стежки, з земноводних зустріча¬ються карпатський та альпійський тритони. Типовими птахами гірських потоків є плиска гірська та оляпка. Ссавці в цьому районі представлені хижаками, які живляться дрібними представниками водної фауни. Це – видра річкова, норка європейська, горностай. У буковому лісі зустрічається червонокнижний вид карпатської фауни – саламандра плямиста. Птахи представлені сойкою, зеленим дятлом, горіхівкою, дроздами: співочим та горобинником. З ссавців зустрічається олень благородний, козуля, куниця лісова, білка карпатська, соня горішникова, нориця руда. Полонина Хом’як – наступний етап маршруту. З плазунів тут можна зустріти ящірку живородячу. Серед птахів найбільш представлені крук, дрізд, глухар.
Більшу частину маршруту нас супроводжує буково-ялицево-смерековий ліс з поодинокими деревами явора, берези, віком 85 років. Закінчується маршрут виходом на вершину г.Хом’як через зарості жерепу. Відокремлене положення і значна висота вершини Хом’як дає можливість спостерігати краєвиди, які своєю протяжністю переви¬щують досі описані. В найближчому сусідстві, на півночі, бачимо хребет Явірник, Синячку, на північному заході – вершину Синяка, на сході – хребет Ліснів, за ним – хребет Рокити з Лисиною Космацькою. На останньому, на півдні зауважуємо Чорногірські вершини – Петрос і Говерлу, на південному сході – близьку ворохтянську Магуру.
Маршрут промаркований. Формат марки нормальний, колір марки – горизонтальні смуги білого кольору, в центрі – голуба смуга. Маршрут обладнано малими архітектурними формами.
НАУКОВО-ПІЗНАВАЛЬНА СТЕЖКА "НА ОЗЕРО НЕСАМОВИТЕ”
(Говерлянське ПОНДВ)
Довжина стежки – 6000 м. Тривалість переходу – 2,5 год. Висота над рівнем моря: поч. точки – 1250 м, кін. точки – 1750 м.
Стежка починається біля спортивної бази "Заросляк”. Прямуючи на південь, проходимо мостиком через ріку Прут і виходимо на північно-східний хребет Пожижевської. Справа – будиночки стаціо¬нару Інституту екології Карпат НАН "тут можна ознайо¬митися з гербарієм рослин Чорногори” і метеостанції. В напрямку на південний захід ідемо через гірськососнове криволісся і зарослі вільхи зеленої стеж¬кою, яка веде на, так звану, "австрійську дорогу” між вершинами Пожи¬жев¬ська і Данцеж, яка була побудована ще до першої світової війни. Огинаючи схили вершин Пожижевської і Данцеж, виходимо на оглядову площадку, звідки прекрасний вид на Великі та Малі Кізли. Це, так звані карлінги (карові гребені), де колись залягали льодовики. На верхній межі лісу (1400 м н.р.м.), серед заростей сосняку знаходить¬ся єдине в Українських Карпатах місцезростання рідкісного бореаль¬ного виду – ліннеї північної.
Серед полонинського різнотрав’я зустрічаються фіалка відхилена, арніка гірська, дзвоники карпатські, шафран Гейфеля, сон білий. Неподалік, серед полонинських лук, смерекового рідколісся та криволісся, закладено моніторингову ділянку площею близько 100 га. З полонини стежка завертає у масові угрупування чагарників, серед яких зростає карпато-балканський ендем – рододендрон східнокар¬пат¬ський. У верхів’ї потоку Орендарчик маршрут проходить через зарості сосни гірської і вільхи зеленої і приводить до озера Безіменного, що під Данцежем. Звідси у напрямі на південний схід доходимо до унікальної пам’ятки природи – озера Несамовитого, розташованого у льодовиково¬му карі на північному схилі гори Туркул на висоті 1750 м н.р.м. З вершини кару стежка спускається в долину потоку Несамовитого. Урочищами Малі та Великі Кізли, верхньою межею лісу повертає до біостаціонару на Пожижевській.
Завдяки переходу від лісового поясу до субальпійського тут можна зустріти як лісових так і високогірних лучних представників тварин¬ного світу, серед яких: ведмідь бурий, рись, куниця лісова, кабан, олень благородний, різні види нориць. З птахів відмічені боривітер звичайний, сапсан, глухар, тинівка лісова та альпійська, дрозди білозобий та чор¬ний. Плазуни представлені гадюкою та ящіркою живородячою. З земноводних зустрічаються жаба трав’яна, саламандра плямиста та карпатський і альпійський тритони.
Стежка промаркована, формат марки нормальний, колір марки: горизонтальні смуги білого кольору, в центрі – червона смуга.
 |  |  |  |  |
