6.1.       Опис краєзнавчої роботи на маршруті краєзнавчих об’єктів

Українські Карпати – це своєрідний музей, який зберігає самі важливі “документи”, які написані природою і збережені у камені, по яких відтворюється історія їх розвитку.

Протягом мезозойської та початку кайнозойської ери на дні Карпатського моря сформувалися гірські споруди Карпат. Спершу на фоні Карпатського моря з’явилися окремі вершини, а потім гірські хребти. Рухівські (Мармароські) та Чивниські кристалічні масиви були свідками і “учасниками” цих подій. Так протягом подорожі групою юних туристів-краєзнавцівбули зібрані зразки гірських поріж – маршрута кристалічних сланців в масивах гір: Піп Іван Мармароський, Чивчин та в районі перевалу Лостунського (фото ____).

Дані зразки поповнили виставку мінералів та гірських порід Коломийської СЮТуристів.

Рахівсьбкі гори та Чи вчини є дуже перспективним районом для проведення в майбутньому  більш фундаментальних експедицій юних геологів по різних напрямках. Якщо вивчати рудні корисні копалини у Карпатах то тут відомі руди чорних металів- заліза, марганцю та інші родовища поліметалів. Найпоширенішими видами залізної руди є бурий залізняк, сидерити, сферосидерити, гематити і пірити. Так родовища гематитів (вміст до 50-60 % заліза) відкрито в Рухівському масиві і Гринявських горах. Пірит є в Мармарошському масиві. Марганцеві руди знайдено в зоні розвитку кристалічних і метаморфічних порід Чивчин у хребті Пре лужний. Залягають вони серед кварцитів і кремнистих сланців у вигляді прошарків. Досить багаті на марганець, вміст якого 30-35%.

Щодо нерудних корисних копалин, то до цієї групи належать копалини, різного походження – графіти, доломіти, каоліни і мінеральні фарби, бентоніти, алуніти, апатити. Поклади графіту відомі в Чивчинах у верхів’ї Чорного Черемошу та в Рухівському масиві. Він залягає серед палеозойських сланців і кварцитів. Утворюється в результаті метаморфізму вугільних пластів. Найбільш потужні прласти доломітів (40-50 м) теж знайдені в Чивчинських горах. Апатити відомі в Рухівському масиві.

Досліджуваний район багатий і на різноманітні будівельні каміння і на сировину для виробництва будівельних матеріалів. Так у Рухівському масиві поблизу с. Ділове є покрівельні серицитові протерозойські сланці, високоякісні сірі і червоні протерозойські і палеоойськів мармури та мармуровидні вапняки.

Дуже цікавою і корисною була зустріч юних туристів-краєзнавців з геологічною партією поблизу г. Чивчин, яка проводить роботи по уточненню геологічної карти України.

Також під час подорожі юні туристи знайомилися з різними ландшафтними зонами Українських Карпат, які виділені в окремі фізико-географічні області, а саме:

1. Чорногора – скелясте альпійське лісове високогір’я, найбільш висока частина Українських Карпат. Клімат холодний і вологий (16000 мм опадів). Це царство величної ялинової тайги, субальпійських і альпійських ландшафтів. Специфіку Чорногорки створюють гостроверхі, зубчасті вершини з льодовиковими цирками і карами. Характерні великі площі полотнин і широкий розвиток ялинових лісів.

Рослинний покрив добре підкреслює експозицію схилів: більш пологі південні схили до висоти 800-1000 м представляють ландшафти низькогірних бучин. Вище, до 13000 м, поширені середньогірні хвойно-широколисті ландшафти. До 1600 м піднімаються середньогірні хвойно лісові ландшафти. На пагірній пенепленізованій поверхні-високогріний акумулятивно-морренний ландшафт субальніки. На вершинах, що гордо піднімаються вище 1800 м, поширений високогірний альйський ландшафт.

Північні круті і короткі схили – арена безроздільного канування ландшафту хвойно лісового (ялинового) середногір’я.

2. Гринявський масив – луково-лісове спокійне середногір’я з широкими випуклими вершинами. Клімат тепличний і сухіших (опадів 700-800 мм). Поширені високогірні субальпійські, середньогірні хвойнолісові і сердньогірні широколистно-хвойнолісові ландшафти. Високогірної альпіки немає. Ліси сильно вирубані. Половина території покрита царинами і субальпійськими луками.

3. Рахівсько-Чивчинські гори різко виділяються на фоні флішових Карпат наявністю міцних документальних і палеозойських метаморфічних порід Мармарошського давньокристалічного ядра. Внутрішнього антикліматорію. Осадочний комплекс складений двома ярусами: тріасово-юрським і крейдово-палеогенним флішем. Інтенсивне підняття території, виходи кристалічних порід і розвиток плейстоценових льодовиків зумовили формування альпінотипного середньогір’я з скелястими, гострими, зазубреними гребенями, крутими схилами, гбиокими (до 1000 м) долинами, потужними кам’яними розсипищами. Добре розвинені низькогірні бучинні, середньогірні широколисто-хвойнолісові, середньогірні хвойно лісові і високогірні субальпійські і альпійські ландшафти. Це дикий,  найменш освоєний людиною край Українських Карпат.

         Клімат в даному районі холодний та вологий (до 1400 мм), літо є найбільш вологою порою року.

Вже декілька років на Коломийській СЮТуристів вивчається така історико-краєзнавча тема, яке лісосплав в Карпатському регіоні. В попередніх подорожах юні туристи з Коломиї побували в музеї лісосплаву Закарпаття на р. Озерянці та с. Сводоба де оглянули греблі-кляузи, які використовувались за часів Австро-Угорсьої імперії для сплаву лісу н р. Тереблі. Також побували на греблі-кляузі озера Шиберного у Верховинському районі Івано-Франківської обл.., яка використовувалась для сплаву лісу по р. Чорний Черемош. Цього разу нам вдалося побувати на греблі-кляузі Болтагул, що знаходиться у верхів’ї Чорного Черемоша (фото № 32) та на греблі-кляузі Говерла (фото № 48), що знаходиться на однойменній річці, правій притоці р. Білої Тиси.

Також окремою темою краєзнавчих досліджень було вивчення скель-останців в Чивчинах, горах Гриняви та Чорногорі. Внаслідок вивітрювання. Руйнування твердих порід поверхні землі на даній території природа створила немало мальовничих скель, що привертають увагу своїми химерними формами і здавна збуджували народну уяву. Про них виникали легенди, перекази. Навіть назви говорять самі за себе. “Скелі смерті” (фото № ____). Поблизу г. Міка Маре та “Вітряна скеля” (фото №____) поблизу г. Команова на Чивчинах є мальовничими об’єктами неживої природи.

Багато скель-останців, так званих Баб і в горах Гриніви. “Баба Людова” – скеля на однойменній вершині за формою нагадує скам’янілу жінку, за легендою – люту мачуху покарано за жорстоке ставлення до пасербиці. Особливо цікавим районом є територія від урочища Стовпи Великі до г. Скупової, тут зустрічаються скелі найрізноманітніших форм (сама поширена стовпоподібна) (фото № 39), а за розмірами досягають висоти від 4-8 м до 20-26 м (фото № 40).

Щодо Чорногорки, то г. Шпиці відзначається надзвичайною мальовничістю скель, що нагадують споруди готичної архітектури – високі шпилясті з безліччю шпилястих відростків, з гніздами, балконами, заглибленнями, пішами; деякі скелі нагадують обриси тварин, інші – птахів людей.

Народна фантазія саме тут, у підземеллях цих кам’яних споруд, помістила Діда Первовічного, який стереже, щоб не зірвався з ланцюга лютий Гаргон, бо тоді настане кінець гуцульському світові...

Неподалік чарують фантастичними формами, гострими гранями Малі Кізли і Великі Кізли, що нагадують паралельно покладені дві велетенські тригранні призми. Це єдине в цьому роді явище у всіх Карпатах.

Вартість проїзду на приміських рейсах (з Рахова)

 

7.3. Розміщення медичних закладів та відділень зв’язку

Закарпатська область

1. с. Ділове Рухівського району

  -    фельдшерсько-акушерський пункт (9.00-15.00)

-         відділення зв’язку (9.00-18.00)

2. с. Богдан Рухівського району

-         ФАП (9.00-15.00

-         відділення зв’язку (9.00-18.00)

3. с. Луги Рухівського району

-         ФАП (9.00-15.00

-         Відділення зв’язку (9.00-18.00)

Івано-Франківська обл..

1. с. Шибене Верховинського р-ну

-         відділення зв’язку  (9.00-15.00)

2. с. Зелене Верховинського р-ну

-         ФАП (9.00-15.00)

3. с. Бистрець Верховинського р-ну

-         відділення зв’язку   (9.00-15.00)

Особисте спорядження

1.            Рюкзак

2.            Спальний мішок

3.            Килимок теплоізоп.

4.            Панама, кепка (від сонця)

5.            Тепла шапочка

6.            Спортивна куртка з катюш.).

7.            Костюм вітрозахисн. (балон.)

8.            Светер тонкий (вовна з синт).

9.            Штани спорт. (теплі)

10.        Шкарпетки теплі – 2 пари

11.        Шкарпетки тонкі – 2 пари

12.        Штани (брезент)

13.        Вібрами

14.        Кросівки

15.        Теніски

16.        Шорти

17.        Плавки

18.        Окуляри від сонця (сило)

19.        Посуд (горня, миска, ложка, ніж)

20.        Предмети гігієни (рушник, мило, зубна паста та щітка, туалетний папір)

21.        Індивідуальна медична аптечка.

22.        Сірники в гідро упаковці та оргекро.

23.        Годинник

24.        Гідро мішки для спальника, одягу та продуктів – 3 шт.

25.        Накидка від дощу

26.        Паспорт

Групове спорядження

1.     Намет (4-х міст., параш.) – 2 шт.

2.     Тенти на палати -  шт.

3.     Тент на кухню – 1 шт.

4.     Плони відро (10 л) – 1 шт.

5.     Плони відро (7 л) – 1 шт.

6.     Казанок (5 л) – 1 шт.

7.     Сокира - 1  шт.

8.     Тросик – 1 шт.

9.     Ганки – 3 шт.

10. Рукавиці брезент. – 1 пара

11. Ніж кухонний - 1 шт.

12. Дошка кухонна – 1 шт.

13. Мийка (дротяна) – 1 шт.

14. Ополоник -  1 шт.

15.  Клейонка обідня - 1  шт.

16. Сурники у гідро упаковці – 5 шт.

17. Оргскло, сух. спирт – 1 компл.

18. Ліхтар – 2 шт.

19. Медична аптечка – 1 компл.

20. Ремнадор – 1 компл.

21. Фотоапарат – 1 шт.

22. Фотоплівка – 3 шт.

23. Скоти широкий – 1 шт.

24. Робочі карти – 2 компл.

25. Компас – 2 шт.

7.1.         Перелік продуктів

1.     Гречка (сніданок) –2 кг

2.     Рис (сніданок) – 2 кг

3.     Рис (вечеря) – 1, 5 кг

4.     Пшоно – (вечеря) – 1,5 кг

5.     Макарони (сніданок) – 1,5 кг

6.     Вермішель (вечеря) –2,5 кг

7.     Тушонка (сніданок) – 11 шт. По 0,4 кг

8.     Молоко згущене (вечеря) – 11 шт.

9.     Мівіна (локшина, обід) – 10 упаковок по 400 г

10. Мівіна (приправа, обід) – 2 шт. по 100 г.

11. Томатний соус – 2 банки по 0,5 л

12. Олія – 0,5 л

13. Цибуля – 1 кг

14. Частник – 0,5 кг

15. Сало солене – 1 кг

16. Маргарин – 2 банки по 0,5 кг

17. Ізюм – 11 пачок по 100 г

18. Цукор – 8 кг

19. Кава “Галка (розчинна) 1 банка на 100 г

20. Кава (мелена) – 2 упак. по 50 г.

21. Чай – 1 упак. на 100 пакетів

22. Цукерки “Рошен” – 1 кг

23. Сир копчений – 2,5 кг

24. Ковбаса копчена – 1.5 кг

25. Рибні консерви – 14 шт.

26. Сіль – 0,5 кг

27. Лимонна кислота – 2 пачки по 25 г

28. Хліб “Дарницький” – 15 буханок

29. Сухарі з хліба “Дарницького” – 10 буханок.

Докупка продуктів в с. Бистриця

-         рис – 2 кг

-         хліб – 5 буханок

-         цукор – 1 кг

-         конфети – 0,5 кг

-         шоколад – 4 шт. по 100 г.