АНОТАЦІЯ

Маршрут пішохідної подорожі проходив в Українських Карпатах, а саме по території Закарпатської та Івано-Франківської областей.

Нитка маршруту пролягала по Рахівськоких горах, Чивчиках, ГОАХ Гриняви та Чорногорі.

Цей похід має велике значення в плані освоєння нових туристичних територій, раніше недоступних (прикордонна зона), а головним завданням  було провести паспортизацію пішохідного походу ІІІ категорії складності.

І. ДОВІДКОВІ ВІДОМОСТІ ПРО ПОДОРОЖ

1.1.         Паспорт маршруту

Нитка маршруту: с. Ділове – поп. Лисача  - г. Піп ІванМармароський – г.Межипотоки – г. Корбуль – г. Стіг – пер. Шибенний – г. Бортутик – г.Будичевська Велика – г.Чивчин – г. Лостун Малий – пер. Лостунський  - г.Пуруль – г. Котан – долина р. Чорний Черемош – пер. Шия – хр. Пневе – г.Мясний Приступа – хр. Ватонарка – г.Бала Людова – г.Крента – с.Бастрець – полонина біля г. Мари шевська Велика – г. Шпиці – г. Турку – Пол. Куркульська – долина р. Говерла – с. Говерла – с. Луги.

Довжина маршруту: - активна частина –228 км

-         переїзд Коломия – Рахів (поїздом) – 84 км

-         переїзд Рахів – с. Ділове (автобусом) – 18 км

-         переїзд Рахів – Коломия (поїдом) – 84 км.

Тривалість подорожі – активна частина – 10 днів

-         відпочинок – 2 днів (чотири полу дньовки)

-         переїзди – 0,5 дня + 0,5 дня = 1 день

Аварійні варіанти виходу з маршруту:

1)     район г. Піп Іван Мармароський

- долиною стр. Білого до с. Ділового

2)     район гори Холовміц та гори Бендряска

-         басейн р. Білої Тиси до с. Богдан

3)     Сайон г. Межи потоки, г. Міки Марс аж до г .Стіг

-         басейн с. Біла Тиса до с. Луги

4) район від г. Стіг до г. Кернички

-         басейни стр. Шиберного та р. орний Черемош до с. Шибепого

4)     район Чивчинського хребта та гр. Пневе (гори Гриняви)

-         басейн с. Чорний Черемош до с. Буркут

6) район хр. Ватанарка

-         басейн р. Чорний Черемош до с. Шиберного

7) район від г. Баба Любова – г. Скупова – г. Крента

-         басейн р. Чорний Черемош до с. Зеленого

8) район г. Мари шевська Велика, г. Шпиці, оз. Несамовите.

-         басейн р. Прут до Ворохти

9) район г. Туркуп

-         басейн р. Говерла до с. Говерла та с. Луги

1.2.         Шляхи під’їзду і виїзду з району подорожі

До початку маршруту:

-         поїздом Коломия – Делятин

Час відправлення – 17,40;

Вартість проїзду –2,10 грн.

Час прибуття – 18,43

-         поїздом Львів – Рахів

Час відправлення – 20,10

Вартість проїзду – 4,65 грн.

Час прибуття – 0.0

-         автобусом Рахів - Ужгород – Сільце

Час відправлення – 3,50

Вартість проїзду – 2,00 грн.

Багаж – 0,50 грн.

Час прибуття – 4,30

З кінця маршруту:

-         поїздом Рахів – Івано-Франківськ

час відправлення – 15,40

Вартість проїзду – 5,00 грн.

Час прибуття – 19,55

* дизель на Чернівці з Коломиї

Час відправлення  20,41

Час прибуття – 22, 45

1.3.         Розгляд заявочних документі

Попередній розгляд заявочних документів був проведений маршрутно-кваліфікаційною комісією  відділу освіти Коломийського міськвиконкому (шифр 209-08-1000000). У зв’язку з відсутністю повноважень у згаданої МКК заявочні документи були представлені на розгляд маршрутно-кваліфікаційної комісії Івано-Франківського обласного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді (шифр 209-08-3000000).

1.4.         Одержання перепустки в прикордонну зону

В зв’язку з тим, що маршрут подорожі пролягає в прикордонній зоні необхідно завчасно оформити перепустку. Так як за ділянку державного кордону від с. Ділового до г. Стіг відповідає Мукачівський прикордонний загін, а від г. Стіг до г. Коман – Чернівецький прикордонний загін, то потрібно за 10 днів направити листи на ім’я командирів згаданих загонів (зразок листа додається) зі списком групи та паспортними даними учасників походу. Відіслати листи поштою або факсом, а через декілька днів зателефонувати та дізнатися, чи надали дозвіл. На відповідні застави прийдуть при вас повідомлення.

Адреси прикордонних загонів:

1. Мукачівський прикордонний загін вул. Недецеї, 45, м. Мукачяево Закарпатської обл., 89600 тел./факс (03131) 2-12-61.

2. Чернівецький прикордонний загін вул. Герцена, 2, м. Чернівці.

1.5.         Контрольно-рятувальні загони карпатського регіону

-         Рухівський контрольно-рятувальний загін м. Рахів, вул. Франка, 140 тел. (03132) 2-10-13 пан Мойсюк Михайло (0-097-304-59-59)

-         Верховинський контрольно-рятувальний загін смт. Верховина, вул. Поповича, 9 тел. (03432) 2-19-41 нач. Кобилюк Василь.

-         Говерлінський КРЗ с. Лазещина Раєвського р-ну, вул. Студена, 445-А тел (03132) 4-40-52 нач. Климпуш Дмитро (8-067-94-71-492)

-         Ворохнятниський КРЗ смт. Ворохта, вул. Галицька, 8 те. (03434) 4-11-49 нас. Савчук Михайло.

ДАНІ ПРО РАЙОН ПОДОРОЖІ

Мармароські Альпи (Рахівські гори) - гірський масив східних Карпат, розташований на території України (Закарпатська область) та північному заході Румунії (повіт Сіґетул Мармацієй).

Площа - більше 900 кв.км.

Своєю геологічною будовою (складаються, в основному, з вивітрених флішів, пісковиків крейдяного періоду, базальтів і андезитів - твердих кристалічних порід) відрізняються від усіх інших районів Українських Карпат. Зона Мармароських Альп, з геологічного погляду, є унікальним районом України, оскільки це єдине місце, де фундамент зони, який твориться кристалічним масивом, виходить на поверхню.

У рельєфі Мармаросів переважають гострі гребені та вершини, виступи скал, великі амплітуди відносних висот, тобто Мармароси є Карпатами з яскраво вираженим альпійським рельєфом: лінії хребтів характеризуються множинними скальними виходами, порізаністю та стрілчастістю - альпійськими формами рельєфу. Для мармароського пейзажу характерними є морени льодовикового походження в котлах і річкових долинах.

Мармароські Альпи - єдиний район Карпат, де наявний скальний альпійський пояс над поясом альпійських лук та полонин. Ще однією особливістю Мармаросів є порівняно невеликі (з Ґорганами та навіть з Чорногорою) площі криволісся між поясами лісів та альпійських лук.                                                         

В центрі масиву знаходяться вершини Піп Іван Мармароський (1936 м) та Феркеу, (1958 м), які виділяються крупними скальними схилами і урвищами. На Попі Івані верхня межа лісу проходить на висоті 1420 м в західній і Ї500 м.- у східній її частинах.

Особливості рослинності Мармаросів зв'язані з характером рельєфу, тобто у них характерні висотна поясність з урахуванням розташування макросхилів та наявності альпійського скального поясу.

Середньорічна кількість опадів - співмірна з чорногорською, близько 1400 мм, літо є найбільш вологою порою року.

Район Мармароських Альп в кліматичному стосунку відноситься до холодної висотної кліматичної зони (середня річна температура близько 0 град С, період вегетації - близько 90 днів, період активної вегетації не наступає взагалі).

Район Мармароських Альп з півночі обмежується р.Біла Тиса, яка коло прис.Устерики, зливаючись з Чорною Тисою, формує річку Тису, яка обмежує Мармароські Альпи з заходу. Продовженням природньої межі цього масиву на території Румунії є ліва притока Тиси -р.Вішеул. З півдня район власне Мармароських Альп обмежується правою притокою р.Вішеул - р.Русковою, а зі сходу - правою притокою р.Рускова - потоком Соколау. Долини потоків Соколау (з півдня) та Стогівця, витоку Білої Тиси (з півночі) сходяться на г.Стіг 1650 м, який і є умовним місцем сходження трьох масивів; Мармароських Альп, Чорногори та Чивчин.

Хребти Циган(Тіганулюй)-Торояга-Капрі-Крецела(Занога), Байца-Печал-Петрос Будичевський-Лутяса та Рокіта-Капілаш, що на території Румунії, геологічне складені з тих самих порід, що й Мармароські Альпи, але орографічне є південними та південно-західними відрогами Чивчин.

Орографія цього гірського району характеризується значною асиметрією. Систему хребтів в загально-карпатському напрямку північний захід - південний схід відшукати тут важко, хоча північне плече групи, тобто хребет Неніски, яке починається платом Межипотоків і закінчується Стогом, яким і з'єднується з головним вододільним хребтом, простягаючись з заходу на схід, наближається до цього загального правила. Хребет Неніски включає в себе вершини (з заходу на схід) Межипотоки, Неніски Велика і Мала, Щаул, Бирсенеску, Корбул, Юрческа Мала й Велика і вершиною Стог з'єднується з Чорно горою і Чивчинами. Тим часом, інші пасма Мармароських Альп (Попа Івана і Феркеу) простягаються з півночі на південь, поперечно до головного карпатського хребта.                                                       

Таким чином, пасмо Попа Івана Мармароського починається лісистими Менчулами над Раховом, і тягнеться з півночі на південь. За Менчулом вищим 1500 м через Берлебашку 1736 м, зі своїм сусідом - Петросом 1784 м хребет досягає висоти 1936 м на вершині Попа Івана, який має одне відгалуження на захід через Зербань 1795 м, Полонинку 1626 м та Прелуку 1416 м в долину р.Вишеул (Вишова), і друге відгалуження Палітинув 1712 м і Томнатикул 1621 м, на південь в долину р.Рускової. Кульмінацію Мармароських Альп становить Феркеу 1961м, який разом з Міхайлекулом 1921 м, підноситься троном оточеним долинами річок з півдня - Русковою, на заході - Репедею, зі сходу - пот.Соколау (Соколовою). На півночі вузьким гребенем (полонина Кокутез 1482 м) масив Феркеу сполучається з хребтом Неніски біля Баула.

Кульмінаційним пасмом Українських Карпат є хребет Чорногори. Головний хребет простягається на 20 км, досягає висоти 2000 м, своїм розташуванням та протяжністю займає домінуюче положення в дузі Карпат від Татр до Роднянських Альп. В головній своїй частині становить він вододіл Тиси і Пруту, а своєю найзахіднішою, ізольованою від загалу глибоким перевалом, Петросом - вододіл Чорної і Білої Тис.

Особливістю хребта Чорногори є асиметрія його північних та південних макросхилів. Коли  південні схили спадають усюди однаково стрімко, майже без розгалужень в глибокі долини,  північні макросхили відзначаються значною кількістю розгалужень, сходовою формою спадів. Кидається в очі різниця стрімкості схилів окремих вершин відносно осі хребта та власних поперечних осей. Бічні північні стіни перевищують 100 м і спираються на котли.   Сходова форма північних скидів відобразилась в автентичних назвах "Плечі". Подекуди такі Плечі є справжніми скальними урвищами, наприклад, над долиною Кізіх Влогів під Бребенескулем.

Завдячуючи умовам льодовикового формування, отримала Чорногора найхарактернішу свою особливість - котли і уступи, перерізані жилами спадаючих з них потоків, мореновими валами і численними озерцями. Еталоном таких польодовикових краєвидів є котел Данциша з двома рядами кінчастих Козлів, що лежать зубатими пилами, які один із перших дослідників порівняв з місячними горами. Котловина ця розташована в самій середині Чорногори.