Понеділок
17-12-11
22:58

Все для туристов [313]
Информация о г. Яремча
Все для туристів [308]
Інформація про м. Яремча
All for the tourists of [318]
Information is about the city of Yaremcha
Отдых в Буковеле - Отели [27]



Котедж
"Карпатська тиша"

Відпочинок у Яремче

0977739122 - Любов
0665020962



Вечер в Карпатах

ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ ОБЛАСТІ 2Про Карпати.Відпочинок в Яремче, отдых в коттедже,отдых в Яремче


Відпочинок в м. Яремче, гостинний двір "Вечір в карпатах",
про Карпати...(Перейти - Головна, - карта сайта RU, UA)
___________________________________________________________________________________________
ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1.                2. Природно-рекреаційні ресурси Івано-Франківської області

Івано-Франківська область має значні туристичні ресурси для задоволення потреб вітчизняних та іноземних туристів в оздоровленні, відпочинку й пізнанні історії та культури краю.

Під туристичними ресурсами спеціалісти розуміють закономірні поєднання компонентів природи та історико-культурних цінностей, які виступають як умова задоволення рекреаційних і пізнавальних потреб людини. Специфічними характерними властивостями туристичних ресурсів є такі категорії як цілісність, динамізм, місткість, усталеність, надійність, привабливість.

Загалом весь комплекс туристичних ресурсів можна поділити на три групи:

2.                Природні ресурси;

3.                Історико-культурні ресурси;

4.                Соціально-економічні умови та ресурси.

До природних ресурсів туризму відносять клімат, водні ресурси, мінеральні джерела та лікувальні грязі, рельєф, печери, рослинний і тваринний світ, національні парки й заповідники, мальовничі краєвиди, унікальні природні об’єкти, тощо [23;7].

 В Івано-Франківській області налічується 366 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі перший в Україні національний парк — Карпатський, розташований біля верхів'я Пруту. Серед природних рекреаційних ресурсів області-сприятливий клімат, джерела мінеральних вод і запаси лікувальних грязей [6;15]. Кліматичні курорти (Косів, Ворота, Шешори, Яремча та ін.) зосереджені переважно в південно-східній частині області. Серед них одним із найбільш популярних є Яремча. Тут лікують ревматизм, захворювання опорно-рухового апарату, нервової системи, легенів та ін.

Гостинний двір ""Вечір в Карпатах", відпочинок в м. Яремче, Карпати, Котедж... Перейти?      

Мінеральні води області різноманітні за своїм хімічним складом: у гірській частині — хлоридно-натрієві (Верховинський, Рожнятівський райони), вуглекислі невисокого рівня мінералізації (верхів'я р. Чорний Черемош), типу «Нафтуся» (район Шешорів); у Передкарпатті — хлоридно-натрієві і кальцієво-натрієві (Долина, Калуш, Космач, та ін.); на рівнинних територіях — йодо-бромні малого рівня мінералізації і сульфідні (Більшівці, Коршів, Городенка, Черче).

Родовища лікувальних грязей відомі в Городенківському, Рогатинському і Долинському районах.

В області є 18 готелів. Туристів приймають готель «Верховина», туристські бази «Прикарпаття» (Івано-Франківськ), «Гуцульщина» (Яремча), «Карпатські зорі» (Косів), «Сріблясті водоспади» (с. Шешори), «Смерічка» (с. Люча), «Гірська» (с. Яблуниця). Турбази «Гірська» і «Гуцульщина» і туристський готель «Верховина» обладнані лижнобуксирувальними підйомниками.

Традиційними стали міжрегіональні гуцульські фестивалі і міжнародні фольклорні фестивалі в Коломиї, міжобласні фестивалі, («Покутські візерунки») в Городенці, фестивалі сучасної української пісні («Золотий тік») у Бурштині [2;27].

До природно-рекреаційних туристичних об’єктів Івано-Франківщини відносяться: національний природний парк „Гуцульщина” (30,0 тис. га) – своєрідний природний комплекс на території Косівського району з мальовничими гірськими і перед гірськими ландшафтами, буковими, ялицево-буковими і смерековими лісами, унікальними гідрологічними (водоспади: Шешорський, Косівський Гук, Шепітський Гук), геологічними палеонтологічними об’єктами.

Княждвірський тисовий заповідник, який є найбільшим у Європі та знаходиться в урочищі над Прутом. Його площа – 115 гектарів. Тис росте дуже повільно і може досягти віку 5 тисяч років. У заповіднику поміж кленів, ясенів, смерек і грабів росте більше 300 тисяч тисових дерев різного віку. Найстаршим з низ – 500 років. Тисовий заповідник дбайливо доглядають працівники Печеніжинського лісництва Коломийського лісокомбінату.

До надзвичайно привабливих туристичних об’єктів Івано-Франківської області можна віднести гірські масиви, а також природні коплекси Чорногори та Горгани, які входять до складу Карпатського національного природного парку.

Основна частина території парку знаходиться в верхів’ях ріки Прут, решта – в басейні Чорного Черемоша. Прут бере свій початок з гори Говерла – найвищої в Українських Карпатах і дуже популярної серед туристів. Цікава споруда височить в Чорногорі, на вершині Піп Іван (2022 м. над рівнем моря), яка приваблює численних туристів та гостей парку. Це високогірна метеоролого- астрономічна обсерваторія, яка була збудована ще в 1938 році і яку місцеве населення називає “Білий слон”. Зараз вона не функціонує, її руїни манять своєю таємничістю та загадковістю.

Карпатський регіон на сьогоднішній день може бути базовим для проходження ознайомчих та категорійних пішохідних походів. Сприятливі природні, бальнеологічні і санаторно-гігієнічні умови та розгалужена мережа унікальних природно-заповідних територій забезпечують можливість формування рекреаційного комплексу, розвитку індустрії відпочинку і оздоровлення як провідної галузі виробничої спеціалізації і пріоритетного використання природно-ресурсного потенціалу регіону. Цілющий клімат і широкий спектр лікувальної дії природних вод, багата історія й етнографія, розмаїття природи здавна приваблювали відпочиваючих і туристів. Особливою популярністю користуються перлини Карпат – Косів, Шешори, центри зимового спорту Яблучниця. Природні умови та вже існуюча туристична інфраструктура регіону дають змогу ефективно розвивати, активізувати та популяризувати туризм.

Природні ресурси області. Третина області вкрита лісами, які становлять 10% лісів України. Різноманітний рослинний і тваринний світ. На Івано-Франківщині збереглося 120 видів рослин, які занесені до Червоної книги України.

Івано–Франківщина здавна славиться мальовничістю і багатством природи, її доброю збереженістю, неповторною історією, культурою, високим рекреаційно-оздоровчим потенціалом. Всі ці критерії дозволили створити такий природно-заповідний фонд, який відповідає сучасним екологічним, природоохоронним, освітньо-виховним, естетичним вимогам.

Всього на території області 438 заповідних територій та об’єктів загальною площею 186,5 тис. га, відсоток заповідності – 13,4 і є одним з кращих на Україні.

Одним з найвідоміших заповідних об’єктів області є Карпатський національний природний парк – перший в Україні, створений в 1980 р. як природно – рекреаційний комплекс, площа якого складає 50,3 тис. га.

Завдяки оптимальним кліматичним умовам, біогеографічній оригінальності території, етнографічним традиціям, територія парку традиційно використовується для рекреаційних та туристичних цілей ще з початку століття [6;111].

Карпатський національний природний парк – це храм природи, який дарує всім відпочинок і радість.

Перлиною Карпат називають Косівщину, відомою своєю мальовничістю і багатством природи. Це осередок самобутніх звичаїв, побуту і культури гуцулів, їх декоративно-прикладного мистецтва, високий рівень якого відомий за межами України. Крім цього, це традиційний, дуже популярний край туризму. Тут на території 32,2 тис. га створений національний природний парк “Гуцульщина”. Звідусіль видно таємничу, манливу стіну гір. Це хребти Покутських Карпат, досить стрімкі, вкриті переважно мішаними лісами, з переважанням бука, граба.

Унікальні природні комплекси Горган, відомі своєю мальовничістю, сильно розчленованим рельєфом, конусоподібними вершинами, цікавим і багатим рослинним покривом та тваринним світом охороняються тепер природному заповіднику “Горгани”. В Горганах збереглося багато незайманих куточків живої природи. Заповідна територія площею 5344,2 га розташована в басейні ріки Бистриця Надвірнянська. Значна частина території заповідника (84,4%) вкрита смерековими, буково-ялицевими, ялицево-смерековими лісами. Вершини гір, узбіччя та плоскогір’я вкриті кам’янистими розсипами, на яких ростуть килими гірської сосни-жерепу, переліски-садки із сосни кедрової європейської, виду, занесеного до Червоної книги України.

З реліктом третинного періоду – тисом ягідним, видом, занесеним до Червоної книги України, деревом, оспіваним в піснях і легендах, можна зустрітися в ботанічному заказнику “Княждвірський”, що в Коломийському районі. Тут на площі 208 га зараз зростає близько 10 тис. дерев тису, яке народ називає “негний-деревом” за незвичайну якість деревини. Тис росте у ялицево-буковому пралісі. Могутні ялиці і буки утворюють перший ярус, а невисокі (4-8 м.) деревця тису – під їхніми шатами.

Однією з найвідоміших серед туристів пам’яток природи є “Скелі Довбуша”, розташовані в Горганах біля с. Бубнище в Долинському районі[4;20]. Овіяні легендами, рідкісні для Карпат за геологічною будовою, скелі розташовані на фоні мальовничого пейзажу, серед букових змішаних лісів, які в народі пов’язують з легендарним іменем Олекси Довбуша. Біля скель простяглась рівна площадка, обмежена штучним ровом. У скелях видовбані печери, добре відшліфовані, різні за формою та розмірами. Вважають, що печери в скелях використовувались людьми для різних цілей: були місцем для відправи язичних обрядів, захищали місцеве населення від набігів татар, служили пристанищем для народних месників – опришків.

Печерний комплекс в с. Бубнище є унікальним об’єктом, що має історичну, ландшафтну та археологічну цінність, по якому необхідно здійснити грунтовні комплексні наукові дослідження та надати йому статус пам’ятки світового значення.

У самій гущі Карпатських Горган розташований ботанічний заказник “Скит Манявський”. Один з найбільш мальовничих ландшафтів Прикарпаття з ялицевими, смереково-буково-ялицевими лісами, єдиним місцем зростання в Івано–Франківській області насадженням модрини польської, красивим лісовим озером, унікальними скельними утворами. В народі модрину польську називають хвойним дубом.

Зважаючи на значний рекреаційний потенціал та популярність природи області, серед туристів, в останні роки створені заповідні об’єкти поліфункціонального призначення – регіональні ландшафтні парки, які поєднують в собі функції збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об’єктів, а також створення умов для ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах. Найбільш відомим є Дністровський регіональний ландшафтний парк, який займає площу 19 тис. га вздовж р. Дністер. Тут неначе в природничому музеї зібрані геологічні, ботанічні, археологічні, гідрологічні пам’ятки природи. Ландшафт Дністра постійно змінюється. Рівнинний рельєф поступово переходить у гірський, представлений унікальними відшаруваннями юрського періоду. На Танутинській горі можна спостерігати гірські породи мезозойської ери – відклади нижньої юри. Вони представлені переважно жовтувато-білими вапняками, мають відбитки кількох видів унікальних морських водоростей і різноманітний комплекс викопної фауни. Другого такого немає в Європі. Важко уявити, що на місці цих скелястих виступів колись, понад 150 млн. років тому, вирувало справжнє море. Ліві притоки Дністра, глибоко врізуючись у Подільське плато, утворюють мальовничі каньйоноподібні долини. Серед них величаво підносять свої куполоподібні вершини Велика і Мала Говди, та Червона гора, що виникли в процесі горотворення в Карпатах. Вершини скель Червоної гори здіймаються на 150 м. над Дністром, вкриті рідкісною наскальною і степовою рослинністю. За переказами, каміння гори має особливий магнетизм, що звільняє людину від негативних емоцій та нещасть. Та справжнім дивом каньйону є Червоногірський водоспад – один з найпотужніших на Поділлі. Тут р. Джурин з оглушливим шумом скидає свої води з висоти майже 16 м., розсипаючи їх вологим казковим маривом. А ще чудові сосново-смерекові ліси, що майже впритул у деяких місцях підступають до ріки, створюють неповторний пейзаж, заворожуючи своєю красою і величністю.

На Івано-Франківщині багато й інших заповідних об’єктів, які вражають своєю красою та неповторністю і збереження яких є головним завданням природоохоронних служб, громадськості, формувати світогляд, поведінку і діяльність населення з метою формування екологічної свідомості та залучення людей до збереження природної спадщини.

Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон. Висока лісистість і мальовничість ландшафтів, наявність унікальних ділянок незайманої природи, багатство рослинного і тваринного світу, різноманітність форм рельєфу, значна кількість річок, чистота природних вод визначають особливу цінність рекреаційних ресурсів Івано-Франківської області, яка відноситься до найбільш перспективних рекреаційних районів України. Так, на території області сформовані Косівський та Шешорський рекреаційні райони. Кожен із них є своєрідним з широкою гамою неповторних природних комплексів.

Зараз в області є 5 курортних територій і діє 11 санаторіїв, 5 туристичних, 7 спортивних баз, 7 будинків відпочинку, 7 таборів відпочинку. Діють зони відпочинку “Воротищі”, “Женець”, “Ребровач”, “Трамплін” та ін. По території парку прокладено понад 400 км. туристичних та науково-пізнавальних маршрутів: “На озеро Несамовите”, “Погорілець – Шешурська – Марічейка”, “На гору Говерла”.

Серед курортів — низькогірні Косів, Татарів, Яремче, Ворохта і бальнеогрязевий передгірний курорт Черче. 

Природні умови Карпаського НПП сприятливі для розвитку гірського спорту. У Ворохті щороку відбуваються змагання з біатлону, стрибків з трампліну, лижних гонок і двоборства, тут також проводяться зимові спартакіади. На ворохтянських трамплінах можна тренуватись цілий рік. Вони обладнані штучним покриттям, працюють підйомники для гірськолижників. Для розвитку цих захоплюючих видів спорту споруджені лижні бази “Авангард”, “Україна”, “Заросляк”.

Варто відзначити, що останнім часом в Івано-Франківській області приділяється чимала увага покращенню стану і розвитку рекреаційних і туристичних ресурсів. Так, за останні роки була проведена робота з масштабної реконструкції найвизначніших пам’яток історії і культури даного регіону. До того ж в області останнім часом спостерігається стійка тенденція до зростання кількості туристичних фірм і збільшується кількість туристів.

Як бачимо на території Івано-Франківської області налічується значна кількість об’єктів природно-заповідного фонду, серед них: заповідники (3), ботанічні резервати та пам’ятки природи (40), зоологічних заказників (5), ландшафтні парки та ландшафтно-естетичні тераси (7).

5.                3. Історико-культурні ресурси Івано-Франківської області

 

До історико-культурних ресурсів відносять історичні, археологічні, архітектурні пам’ятки, твори монументального мистецтва, етнографічні особливості території, фольклор, центри прикладного мистецтва та ремесел, музеї, виставки, театри тощо.

Історико-культурна спадщина та її значення для формування територіально-рекреаційного комплексу. Івано-Франківщина багата на культурну спадщину. За кількістю пам’яток архітектури і містобудування область, одна з найменших за територією і населенням, займає третє місце в Україні. В даний час в області під охороною держави знаходиться 1360 пам’яток архітектури, в тому числі 87 пам’яток національного значення, переважна більшість яких – це пам’ятки дерев’яної і мурованої архітектури, та пам’ятки житлового і громадського будівництва, зосередженого, в основному, в історичних містах.

 Такі давні і цінні пам'ятки як церква Пантелеймона під Галичем (XII ст.), церква Святого Духа з мистецьким іконостасом в Рогатині (XVI ст.), Манявський Скит (XVII ст.), дерев'яні гуцульські і бойківські храми відомі далеко за межами України.

В області є п'ять міст, що згадуються в давньоруських літописах. Серед них Тисмениця (1143), Снятин (1158), Тлумач (1213), Коломия (1240). Та найдавнішим є Галич, перша згадка про який відноситься до 898 року[7;460]. Пізніше він став столицею могутнього Галицького князівства і Галицько-Волинської держави. На базі пам'яток княжого Галича створений національний заповідник "Давній Галич".  З тих давніх часів землі, що ділили спільну долю: Івано-Франківська, Львівська та Тернопільська області — мають історичну назву — Галичина.

Івано-Франківщина є батьківщиною оспіваних у "Слові о полку Ігоревім" князя Ярослава Осмомисла і княгині Ярославни, дівчини-патріотки з Рогатина, що увійшла в історію під ім'ям Роксолани і як дружина султана відіграла значну роль у політичному житті Туреччини XVI ст. Тут народились керівник опришківського руху О. Довбуш, сподвижник Б. Хмельницького С. Височан, письменники І. Вагилевич, В. Стефаник, М.. Черемшина, Л. Мартович, М.. Підгірянка, мистецтвознавець С. Гординський, композитор А. Кос-Анатольський, художники Я. Пстрак та В. Касіян, скульптори М. Бринський та Г. Крук, провідні діячі національно-визвольного руху Д. Вітовський та С. Бандера[14;204].

Відзначимо, що окрім названих історико-культурних пам’яток область багата на пам’ятки архітектури, музеї і має значний етнографічний потенціал.

Культурно-історичні пам’ятки. Маючи таку давню історію, яка багата на визначні події, Івано-Франківщина не може бути бідною на різноманітні культурно-історичні пам’ятки. Тільки на території Карпатського національного природного  парку збереглося 9 церков ХVI-XX ст., збудованих у традиційних формах, які належать до гуцульської школи – церква Різдва (1615 р.) у смт Ворохта, дорівська церква Чуда св. Михайла (1844 р.), церква XIX ст. у м. Яремча, церква Анни (1872 р.) у с. Бистрець Верховинського району, Димитрівська церква (1870 р.) у с. Кремінцях. Опишемо більш детально деякі культурно-історичні пам’ятки області[2;31].

Скит Манявський Урочище широко відоме як місце знаходження старовинного монастиря, заснованого в 1611 р. Сьогодні Манявський скит поєднує прикмети музею і монастиря. Щороку тисячі туристів відвідують це таємниче і святе місце.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці 1615р. в с. Ворохта. Вхід на погост, де знаходиться церква, фланкований двома великими каменями. Такими каменями стародавні слов’яни позначали свої священні місця – жертовники. Будівля поставлена на невисоку кам’яну основу. Хрестова в плані, з квадратним середнім та прямокутними бічними зрубами, вона гордо височіє на одному з пагорбів селища. Лінії даху опасання впевнено піднімаються до стін зрубів, які своїми крутосхилими дахами підхоплюють їх прагнення вверх та передають вертикалям восьмерика, щоб зійтися в гранях шатра, і заспокоєно злитися в м’яких лініях маківки. Центричність композиції всієї споруди проведена відверто і сміливо. Рух форм бані такий сильний, що він ніби притягує стіни, які нахилені в середину будівлі. Цей прийом застосовувався будівничими свідомо, щоб надати споруді більшої конструктивної міцності.

На території області збереглися руїни чотирьох замків: замку XVI ст. в с. Пнів Надвірнянського району, замків XVII ст. в селах Раковець та Чернелиця Городенківського району, та руїни Старостинського замку XIV-XVIII ст. в м. Галичі.

Цікавими в області є пам’ятки промислового та інженерного будівництва, в першу чергу – це унікальна доменна піч поч. XIX ст. в урочищі Ангелів ( поблизу с. Ясеня ) Рожнятівського району; солеварні кін. XIX – поч. XX ст. в м. Долині та Болехові – єдиний на Україні приклад солеварних споруд, що збереглися дотепер, а також пивзавод 1767р. в м.. Івано-Франківську.

Збереглися в Богородчанському, Верховинському, Долинському та ін. районах дерев’яні млини і кузні. З інженерних споруд слід назвати залізничні кам’яні арочні мости у Ворохті, металевий міст через Дністер у Галичі та ін. Цікавою є пам’ятка архітектури – обсерваторія 1937 р. на г. Піп Іван у Верховинському районі.

В області під охороною держави знаходиться 28 костелів і 4 синагоги. Костели, в основному, борочного стилю відзначаються монументальністю і величністю. Найвизначнішими з них є костел кармелітів 1624 р. в смт Більшівцях Галицького району, костел 1760 р. в м. Городенці, костел бернардинів 1735 р. в смт Гвіздець Коломийського району, парафіальний костел 1703 р. та костел єзуїтів 1763 р. на майдані Шептицького в м. Івано-Франківську та ін.

Під охороною держави в області знаходяться 4 монастирі, три з них в даний час використовуються за первісним призначенням, а саме: монастир-скит 1611 р. в с. Манява Богородчанського району – під чоловічий монастир УПЦ КП , монастир святих отців Василіан XVIII ст. в с. Гошові Долинського району – під чоловічий монастир УГКЦ та жіночий монастир Василіанок 1903 р. в м. Івано-Франківську. Колишній жіночий монастир Василіанок в м. Рогатині використовується під лікарню.
    2  3 4

         



[10-01-23][Все для туристів]
Драгобрат (0)

[09-09-19][Відпочинок і поради]
Охота в Клубі Велес (0)
[09-08-14][Відпочинок за кордоном.]
Риба-місяць і індонезійський дайвінг (0)
[09-08-19][Відпочинок за кордоном.]
Визначні пам'ятки Мексики (0)