| Субота 24-04-20 11:19 |
Вітаю Вас Гість Головна | Реєстрація | Вхід | RSS |
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
Вечер в Карпатах ОБРЯД ВІНЧАННЯСвященна Рада Святиня Матері України, Оріяна, Ню Йорк, Н.Й., США Рунтато (чи побратим, виконуючий обов'язки рунтата) зобов'язаний, готуючись здійснювати Обряд Вінчання, мати: 1. Цей Правильник Обряду Вінчання 2. МАГА ВІРУ 3. Жертовник 4. Фотознімки Святині Матері України 5. Чашу з водою з Дніпра 6. Скриньку з землею з поля Трипілля 7. Вазоночок, в якому 7 колосків. 8. Дві свічки і два підсвічники 9. Блакитний матеріал для накриття жертовного престолу (столика) 10. Блакитно-золотий прапор 11. Дві картки (в сонці зображення знамена Даж¬божого) 12. Одяг рунтата 13. Свядана 14. Нагрудне (на ланцюжку) знамено Дажбоже 15. Треба все тут перечислене перед відходом з дому повторно перевірити, складаючи до валізки врочистого кольору. 16. На Жертовному Престолі, покритому блакитним полотном, мають бути: а) Жертовник, б) МАГА ВІРА, в) Дві свічки з підсвічниками, які мають горіти, г) У вазоночку 7 колосків і пару квіток, ґ) Чаша з Дніпровою водою, д) Скринька з землею з поля Трипілля, е) Картка Святині Матері України. ПОЯСНЕННЯ: 1. Коли вінчаються старші люди, то з ними треба у зріднити, які обрядні дії і слова потрібно обминути. На третій день після Обряду Вінчання рунтато передає одруженим Свідоцтво про їхнє одруження. Бажано, щоб одружені склали окремо два дари: один дар для Святині вірних РУНВіри, про що має бути повідомлено на священній годині. І другий дар для рунтата. І одружені повинні оплатити витрати на дорогу, зроблені рунтатом. 2. Коли наречена, або наречений не є ви-знавцем РУНВіри, то рунтато дає вінчання тільки тоді, коли невизнавець РУНВіри складе обіт, що в їхній родині буде пошанована РУНВіра, і в родині діти знатимуть українську мову, яка є мовою сповід¬ників РУНВіри. Коли у молодої чи в молодого є хотіння, в ім'я духовної цілісности Родини, визнати РУНВіру, обіт визнання має прийняти рунтато. Обряд ВІНЧАННЯ здійснюється у Храмі-Святині вірних РУНВіри. Або у світлиці хати, чи влітку або весною в саду чи в гаю біля дуба, бе¬рези. У наших славних Предків (Трипільців) обряд Вінчання здійснювався на Площі. У Трипільців хати стояли колом, на Площі в центрі у збаночку горів вогонь (бездимний), ознаменовуючи родинне вогнище. Навколо вогнища колом сиділи люди — члени Роду. З вогню не йшов дим, бо горів приготовлений для обряду чистий товщ. Біля вогнища сидів у білому одінні священнодієць з нареченим і нареченою. Біля них сиділи бояри і боярині (найближчі родичі, приятелі наречених). Праву руку нареченого і ліву руку нареченої священнодієць з'єднував (зв'язував) рушничком, нижче ліктів. І казав «в'яза»: у Трипільців слово «в'яза» (і таке воно має значення й у «Ведах», в санскриті) значить «з'єднання». Кровно з'єднуються дві родини і їхні діти. Молода звалася сар'я (сонячна), а молодий — сар (сонце, сонячний), звідси й походить слово «цар». Біля царя і царівни сиділи бояри і боярині, і тут поруч — діти з квітами і дві бабусі — радниці з мисею пшениці. Після обряду Вінчання присутні кидали навколо наречених зерно, кажучи: «Та щоб врожаїлося ваше життя, та щоб вам родилися діти». Детальніше про Трипільський обряд Вінчання пише МАГА ВІРА. ТАЇНА СВЯТОГО ВІНЧАННЯ Рунтато (або особа, що здійснює обряд Він¬чання) повинен декілька днів перед Вінчанням дати нареченим детальні пояснення про обряд Вінчання. Хтось з родини їхньої має приготувати світлого кольору продовгуватий килимок, що символізує Шлях у Майбутнє. На килимкові стоятимуть наре¬чені у час Таїни Святого Вінчання. У нареченої вінок і стрічки. У нареченого вінок з дубового листя. Молоду приводить до ки¬лимка її тато, де вже стоїть її наречений. На ки¬лимку стоять наречені, повернені обличчям до Жер¬товника Духа Предків Рідних. Рунтато має біле вбрання, комір і широкі рукави якого мають вишивку, що ознаменовує найдавнішу нашу культу¬ру (Мізинську). Має рунтато свядану, знамено Дажбоже на грудях (на ланцюжку). 1. Рунтато, молитовно склавши руки (долоня до долоні), кланяється Жертовникові Духа Предків Рідних. І так же кланяється усім присутнім, і гово¬рить Молитву: Дажбоже, Ти Святий Дух Народу на¬шого. Ти Єдиний, наша Віра в Тебе єдина. Ти Могутній, наша Віра в Тебе могутня. Ти Безсмертний, наша Віра в Тебе безсмерт¬на. Дажбоже, істинний Господи наш, Сила Твоя Милосердна і Свята, і хто Тобі по¬клоняється, утверджує в собі дух святости, любови і милосердя. Брати і Сестри, ми, вірні РУНВіри, сповідуючи науку рідного Пророка Лева Силенка, віримо — Дажбог це Свідомість Світу. З Свідомости Світу походить свідо¬мість людини, збагачена любов'ю до Світу. І людина несвідомо і свідомо поєднана зі Свідомістю Світу. Дажбог — Світло. Ми у Світлі і Світло в нас. Немає Віри вищої за Світло. Дажбог — Правда. Ми в Правді і Правда в нас. Немає Віри вищої за Правду. Дажбог — Безсмертя. Ми в Безсмерті і Безсмертя в нас. Немає Віри вищої за Безсмертя. Дажбог — Любов. Ми в Любові і Любов у нас. Немає Віри вищої за Любов. Дажбог — рідний Бог наш. Ми в рідному Богові і рідний Бог у нас. Немає Віри вищої за рідного Бога. Ми, Вірні РУНВіри, визнаємо істину, об'явлену у святому письмі МАГА ВІРА, що любов живе в правді. А правда живе у світлі. Світло живе у волі, а воля живе в просторі. Простір живе у вічності, а віч¬ність не має ні початку, ні кінця. У вічно¬сті таїни Твої, Дажбоже наш Єдиносущий, Всеправедний і Милосердний. Брати і Сестри, коли ми молимося Дажбогові — це значить, що ми молимося за Духовну Незалежність нашу, за Святиню Матері України. Молимося за те, що Ти, Дажбоже, нам послав з любови до нас рід¬ного Пророка, щоб ми не були рабами Чужих духовних сил. Щоб ми були ми — щоб ми мали рідне святе розуміння Бога, рідний Шлях Життя, о, Всеправедний Все¬держителю, слава Тобі! Брати і Сестри, сини і дочки Дажбожі, у нас є РУНВіра, а це значить — наше «Я», наша душа і наш розум, не підлеглі Чужій духовості — силам Чужої віри, чужих ри¬туалів, звичаїв, канонів, догм. Чужа ду¬ховність це прояви не нашої вдачі, не нашої душі, не наших Родоначальників. Жити з вірою в Дажбога, зі святим письмом МАГА ВІРА значить жити по-своєму, жити за законами матері-природи, тобто мати правильне життя. Там, де світла Рідна Віра, де втілені в щодення Сім За¬конів Правильного Життя, є згода в родині, в народі, в державі. Згода бо постає у душах згідливих. О, яке це щастя велике мати Рідну Віру в Єдиносущого Вседержителя, і відчувати у РУНВірі волю свого Єства. О, яке це щастя велике, маючи рідне святе письмо МАГА ВІРА, славити рідних Первородителів — Маму Лель і Тата Оря. І знати, що наше Єство є продовженням їхнього Єства, що ми є образ їхнього образу, що ми є душа їхньої душі. Вони — наше Минуле. Ми — їхнє Майбутнє. РУНВіра, нами сповідувана, є Вірою радости, вірности Вітчизні, є Вірою любови. РУНВіра — Віра благородна, висока, боже¬ственна. З благородної Віри постає шлях життя людей благородних. Наш рідний Пророк каже, що кожна у Світі Віра, яка славить Бога і навчає людей любити людей, — правдива. І тільки там є людяність, де є терпеливе ставлення Віри до Віри. Чим більш Віра благородна, тим більш вона толерантна. Чужа Віра, на яку багато століть тому було нас навернено силою меча, не відпові¬дала характерові нашої волелюбної душі. Чужа Віра учила нас покори, смиренності, відречення від життєвих радощів. Учила нас бути послушними рабами, лякала нас пеклом і душу присипляла уявним раєм небесним. Ставши сповідниками РУНВіри, ми знає¬мо, що там, де є неволя духовна чи тілесна, пригноблене почуття гідности, пригнобле¬не самовизначення. І людина стає рабом Божим. Ми, сповідники РУНВіри, не раби Божі, ми вільні улюблені діти Божі. Ми з Богом і Бог з нами так, як мати з дітьми. Слава Дажбогові, воістинно правдивому Господеві Богові нашому. 2. Коли між присутніми є Чужинці, рунтато читає мовою англійською. 3. Рунтато, молитовно склавши руки (долоня до долоні), поклонився до Жертовника Духа Предків Рідних. І потім, ставши біля наречених, говорить спокійно, виразно: — Дажбоже, Дателю життя вічного, Святий Ду:х єства нашого, благослови, праведний, любих дітей Твоїх. Благослови їхню любов і святими таїнами Вічности освяти обіти їхні. Брати і Сестри, Світ знає, що наші світлі Первородителі 6500 років тому на берегах святого Дніпра і його приток започаткували брильянтну Трипільську культуру й цивілізацію. Вони були людьми життєрадісними, щедротними і правдивими, і життя їхнє було уквітчане доцільною обрядністю. У обряді Вінчання молодих (її рід єднався з його родом) рушничок, витканий двома Родами, символізував єднання Родів і єднання наречених, і цей обряд зберігся: він занотований у «Ведах». І ми вінчальну обрядність Предків наших маємо й нині. Бо ж минуле живе в Сучасному, а Сучасне живе в Минулому. 4. Рунтато легким поклоном дає знати нареченим, що він готовий дістати від них рушничок. Обоє (він і вона) дають легкий поклін рунтатові. І вдвох на руках передають рунтатові рушничок. І молодий подає праву руку, а молода — ліву, І рунтато рушничком перев'язує руки молодих (нижче ліктів). І каже: — ........ (його ім'я) І ........ (її ім'я) в ім'я святої Віри у Всеправедного Дажбога, ім'я вічности Родів своїх сьогодні заручуються на щастя свого родинного життя. Заручуються з вільного веління своїх сердець і світлих переконань. Заручуються в ім'я святого Дажбожого Трисуття, в ім'я святого письма МАГА ВІРА, в ім'я світлого майбутнього дітей своїх. Чоловік і жінка — це добровільне об'єднання двох сердець. І жінка не є рабинею чоловіка. І чоловік не є рабом жінки. Обоє ви є дітьми Дажбожими. Дітьми матерів і батьків своїх. І Дажбог Вас обох однаково любить так, як мати і батько однаково люблять дітей своїх. 5. Рунтато звертається до нареченого: - Скажи, ........ (каже ім'я молодого), чи ти вільно, щиро і з любов'ю справедливою хочеш, щоб ........ (каже її ім'я) була твоєю дружиною? Наречений відповідає: — Так, я хочу, щоб (каже її ім'я) була моєю дружиною. 6. Рунтато звертається до нареченої: - Скажи, ........ (каже ім'я молодої), чи ти вільно, щиро і з любов'ю справедливою хочеш, щоб ........ (каже його ім'я) був твоїм чоловіком? Наречена відповідає: – Так, я хочу, щоб (каже його ім'я) був моїм чоловіком. 7. Рунтато повільно розв'язує рушничок, і тут же його акуратно складає і йде до престолу — до Жертовника Духа Предків Рідних, де кладе рушничок і на нього два перстені. За рунтатом ідуть наречені і стають біля рунтата. 8. Рунтато бере з престолу святе письмо МАГА ВІРУ і цілує на ньому зображення золотого трисуття і стає біля наречених, які тут же вдвох кладуть долоні (він праву, вона ліву) на святе письмо МАГА ВІРУ, що його перед нареченими тримає рунтато. 9. Рунтато питає молодого: – .... (каже його ім'я), ти готовий присягнути, що будеш вірним чоловіком своєї любої дружини ........ (сказати її ім'я) у часи радощів і смутку, у бідноті і багатстві, у часи доброго здоров'я і недуги? Наречений, поцілувавши наречену в щоку, каже: — Так, присягаюся. 10. Рунтато питає молоду: — ........ (каже її ім'я), ти готова присягнутися, що будеш вірною дружиною свого любого чоловіка ........ (сказати його ім'я) у часи радощів і смутку, у бідноті і багатстві, у часи здоров'я і недуги? Наречена, поцілувавши нареченого в щоку, каже: — Так, присягаюся. 11. Рунтато кладе святе письмо МАГА ВІРА біля Трисуття на престіл. І підходить до нарече¬них, і торкається пучкою правої руки до вищої частини чола молодого і так же торкається до вищої частини чола молодої. І потім каже: — Іменем Всеправедного Господа Дажбога вінчаю Вас і кажу, що відтепер Ви є чоловік і жінка, Ви творите одну родину. І я іменем Господа нашого благословляю Ваше одруження, і молюся за Ваше родинне щастя, за Вашу родинну любов. Любов у всі часи єднає людей і ощас¬ливлює їх. Та в нашому Народі є прислів'я, що в житті, як на довгій ниві, усяк буває. Бувають дні сонячні і солодкі, як мед. І бу¬вають дні тяжкі, похмурі і гіркі, як полин. Та щастя родинного життя стає непохитне тоді, коли в щасті і в нещасті не гаснуть взаємна узгодженість, пошана, любов. 12. Рунтато підносить на рушничкові два перстені, і молоді тут же їх накладають на пальці. І цілуються. Рунтато говорить: — Дажбоже, Всеправедний Господи, збе¬режи, скріпи і освяти у серцях одружених їхні обіти їм на щастя родинне. І ощаслив їх добротними дітьми, щоб вони у дітях бачили щастя своє і продовження цілісности Роду свого. І щоб їхні діти скріплювали згоду між ними, взаємопошану і любов. Дорога нова родино, чоловік і жінка, ми всі молимося за щастя і здоров'я Ваше. Ви є в родині вірних РУНВіри, в родині дружній, вільній і правдивій. Ми всі утвер¬джуємося в ім'я Трисуття (знамена Дажбожого), і живемо, поклоняючись Святощам Духа Предків Рідних. 13. Рунтато бере святе письмо МАГА ВІРУ і піднімає перед собою на рівні свого чола, і йде. І за рунтатом ідуть новоодружені. Три рази обійшов¬ши навколо Жертовника Духа Предків Рідних, рунтато кладе МАГА ВІРУ біля Трисуття. І тут нова родина запалює вогник — звіщує Первородителів і весь свій Рід, що постала нова родина. Рунтато кладе на рушничок Молитовник (Катехизис РУНВіри, перев'язаний блакитно-золотою стрічкою), і підходить до нової родини, і каже: — Ми, усі в Світі вірні РУНВіри, тіши¬мося, що постала нова Родина. І, маючи світлу радість на душі, ми всі молимося за славу наших великих Предків, за світлу науку нашого рідного Пророка, за життєві успіхи нової родини, слава Дажбогові! 14. І після цих слів рунтато передає новій родині рушничок, яким він об'єднував наречених, і передає їм катехизис РУНВіри, як науку Рідної Дороги Життя. 15. Старший боярин і старша бояриня підно¬сять на підносі дві чари з вином.* Молода бере чару і дає молодому, а молодий бере чару і дає молодій. І молоді випили вино* і всім присутнім поклонилися. * з медом. * мед. 16. І вони по білому килимкові відходять. І їм услід присутні сиплять свіжі пелюстки квітів, беручи їх з кошика: щоб життя у них було квітуче. І сиплять з пучок зерно пшениці, щоб множилося їхнє багатство. І щоб родилися у них діти на славу Дажбожу. (Обряд Вінчання закінчений). Після обряду Вінчання відбувається Весілля, дотримуючись тих звичаїв весільних, які є всталені на тій чи іншій частині землі України-Руси. ОБРЯД ПОХОВАННЯ 20 і 21 серпня 10.984 року Дажбожого у Свя¬тині Матері України (Оріяна, Спрінґ Ґлен, Ню Йорк, Америка) рунтати і виконуючі обов'язки рунтата устійнили і узаконили Обряд Поховання на основі святого письма МАГА ВІРА. Священна Рада Святині Матері України, Оріяна, Спрінґ Ґлен, Н.Й., США 1. Рунтато (чи побратим, виконуючий обов'язки рунтата), готуючись здійснювати Поховання за Обря¬дом РУНВіри, повинен мати: 1. Цей Правильник Обряду Поховання 2. МАГА ВІРУ 3. Жертовник Духа Предків Рідних 4. Фотознімки Святині Матері-України 5. Чашу з водою з Дніпра 6. Скриньку з землею з Трипілля 7. Вазоночок, в якому 7 колосків 8. Дві свічки і два підсвічники 9. Блакитний матеріал для накриття жертовного престолу (столика) 10. Прапор, на якому навскіс чорна стрічка 11. Дві картки (в сонці зображення Трисуття) 12. 20 копій тексту поховальної пісні (для роздачі присутнім) 13. Збаночок для вару 14. Мініатюрна хлібинка, яка, так як і збаночок, має розмір 10 сантиметрів 15. Одяг рунтата 16. Свядана 17. Нагрудне на ланцюжку Трисуття 18. Мідяну посудинку для «ялиці» — для сивого ла¬гідного димку 19. Магнітофон і касетку з Поховальною піснею 20. Писало (як червона вохра) 21. Треба все тут перечислене перед від'їздом повтор¬но перевірити, складаючи до валізки темного кольору 22. Життєпис спочилого треба коротко написати, все у зріднивши з родиною спочилого, а коли немає родини, то з ближнім спочилого 2. Рунтато зобов'язаний бути в Поховальному Домі перед прибуттям людей. Коли в залі висить емблема віри чужої, треба узгоджено з директором Поховального Дому, замінити її емблемою РУНВіри. Рунтато повинен поставити жертовний престіл (столик), який має стояти перед домовиною спочило¬го і віддалений від домовини так, щоб могли тут проходити люди, прощаючись зі спочилим. 3. На жертовному престолі, покритому бла¬китним матеріялом, мають бути: а) Трисуття, б) МАГА ВІРА, в) Дві свічки з підсвічниками, г) У вазоночку 7 колосків і пару квіток, ґ) Чаша з водою, е) Скринька з землею, є) Мініатюрна посудинка з «ялицею», з якої йде димок, ж) Картка — в сонці тризуб, з) Картка Святині Матері України. 4. Рунтато зобов'язаний закриту частину домовини покрити прапором, на якому навскіс — чорна стрічка. 5. З правої сторони (від лиця присутніх в залі) біля жертовного престолу на окремому столику (або коли є місце, то на розі жертовного престолу) має стояти мілкий кошик, наповнений свіжими червоними пелюстками з квітів. 6. У 1-му ряді між присутніми мають сидіти дві особи: один тримає запалену свічку, другий на підносі, покритому вишитим рушником, вар і хлібинку (вар і хлібинка розміром 10 сантиметрів). Біля них 20 свічок, призначених для роздачі присутнім у відпо¬відну хвилину. 7. Біля домовини стоїть похилений прапор. 8. Біля трибунки має бути магнітофон з касетою поховальної пісні. 9. Рунтато зобов'язаний все тут перечислене мати на увазі, і все впорядкувати, очевидно, перед часом, призначеним для початку Дії Обряду Похо¬вання. Про обряди Поховання, які є в різних народів, пише святе письмо МАГА ВІРА, 41 День. У наших Предків були три способи поховання: різні способи були спричинені різними обставинами життя, порами року, поняттями, епохами. Та у всіх обрядах духовна особа на домовині чи на покривалі спочилого робила червоною вохрою знак у формі блискавиці (^^^), що ознаменовувало — «Людина зі Світла прийшла і у Світло відходить». Незалежно від того, чи тіло спочилого лежить у хаті, у Святині вірних РУНВіри, в залі чи похо¬вальному домі, рунтато чи особа, якій доручено здійснити Обряд Поховання, має мати темний або синій костюм, або сорочку білу, яка має комір стоячий і рукави, вишиті чорним взором; свядану; на грудях на ланцюжку Трисуття.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
Copyright //vechervkarpatah.at.ua © 2024 |  |