П’ятниця
17-06-23
22:45

Все для туристов [313]
Информация о г. Яремча
Все для туристів [308]
Інформація про м. Яремча
All for the tourists of [318]
Information is about the city of Yaremcha
Отдых в Буковеле - Отели [27]



Котедж
"Карпатська тиша"

Відпочинок у Яремче

0977739122 - Любов
0665020962



Вечер в Карпатах

Про Карпати.Про Природні особливості Відпочинок в Яремче, отдых в коттедже,отдых в Яремче


Відпочинок в м. Яремче, гостинний двір "Вечір в карпатах",
про Карпати...(Перейти - Головна, - карта сайта RU, UA)
___________________________________________________________________________________________
 
Природні особливості Івано-Франківської області

Найбільша ріка області - Дністер перетинає границю Iвано-Франкiвщини на 195 км від витоку (1157 км від гирла) i тече на протязі 218 км. 

Аналіз гiдрохiмiчного стану ріки Дністер проводиться за результатами досліджень проведених в основних 14 створах.

В граничному з Львівською областю створі в с.Журавно, вище впадіння в Дністер р.Свiча, вміст органічних забруднюючих речовин (БСК5) та іону амонію в межах норми. Вміст солей та хлоридів за описуваний період знаходився в межах ГДК.

Приграничний контрольний облСЕС на р. Дністер розташований у с. Цвітова Калуського району, у 2002 році, в цьому створі зафіксовано перевищення вмісту органічних речовин, БСКповне –1,4ГДК. 

В створі вище впадання ріки Сiвка (1136 км від гирла) перевищення ГДК не зафіксовано ні по одному показнику. В створі нижче впадання ріки Сiвка та випуску стічних вод ЗАТ “Лукор” у 2002 році, зафіксовано незначне перевищення норм по вмісту іону амонію – 1,2ГДК.

У створі нижче випуску зворотних вод фірми "Барва" (внаслідок стагнації виробництва на підприємстві) стан ріки покращився , перевищення норм ГДК не зафіксовано.

Створ нижче випуску стоків фірми "Барва" співпадає зі створом вище впадання вод ріки Бистриця.

В створі нижче впадання Бистриці якість води Дністра погіршується під впливом забрудненої зворотними водами м. Івано-Франківська ріки Бистриці. У 2002 році стан ріки погіршився, зафіксовано збільшення концентраціїї іону амонію – 3ГДК, нітрит-іону – 3,1ГДК, фенолу – 2ГДК.

          

Ріка Золота Липа погіршує якість води р.Дністер, але у створі нижче гирла р.Золота Липа перевищення норм ГДК не зафіксовано.

В с. Нижнів розміщений створ Дністра нижче впадання р.Коропець з території Тернопільської області. Стан ріки в цьому створі добрий , перевищення ГДК не зафіксовано.

В граничному з Чернівецькою областю створі в с.Кострижiвка стан Дністра на протязі шести останніх років спостереження теж стабільний. В 2002 році стан ріки дещо покращився. Причиною підвищеного вмісту іону амонію практично в усіх створах ріки є те, що живлення Дністра здійснюється в основному за рахунок атмосферних опадів, аналіз яких виявив концентрації іону амонію до 4,2 ГДК . У 2000 році коли кількість опадів була значно менша, вміст іону амонію майже у всіх створах був менший.

Притоки р.Дністер

Якість води р.Свіча у 2002 році в гирловому створі покращилась, концентрація всіх показників в межах норми.

Якість води р.Сівка контролювалася , у шести створах. У верхів”ї зворотні води ДП “ Калійний завод”ЗАТ ”Оріана” погіршують якість води у річці. Зафіксовано перевищення ГДК по іону амонію- 3ГДК, хлоридах – 3,7ГДК, сульфатах – 5ГДК. У створах нижче випуску стічних вод КП”Аква” смт.Брошнів, Войнилівського ККП стан ріки поліпшився проти 2001року. У гирловому створі стан ріки на рівніминулих років.

Контроль за якістю води р.Лімниця проводився у трьох створах у гирловому створі. У всіх створах якість води відповідає нормам.

Бистриця вище випуску стічних вод з очисних споруд м.Івано-Франківська чиста ріка. Недостатньо очищені стічні води ДК "Екотехпром" впливають на стан ріки, в створі нижче випуску стоків стан ріки погіршився проти минулого року, концентрація забруднюючих речовин становила по: іону амонію - 4ГДК, нітритах – 3 ГДК, завислих речовинах. Таке становище склалося внаслідок того, що з серпня місяця на Івано-Франківській станції аерації, ДК”Екотехпром” проводиться реконструкція системи аерації аеротенків, внаслідок цього частина зворотних вод проходить тільки механічну очистку.

Якість води у гирловому створі на рівні минулого року, перевищення норм становить - за вмістом іону амонію - 4 ГДК, нітритах – 7ГДК.

Контроль приток другого порядку здійснювався:

на р. Саджаві у чотирьох створах. У створі вище випуску стічних вод ТЗоВ "Уніплит" стан ріки на рівні минулого року, а у створі нижче випуску стічних вод підприємства стан ріки погіршився внаслідок випуску недостатньо очищених стічних вод, спостерігається перевищення норм по БСК - 8 ГДК, іону амонію – 2 ГДК, нестабільний кисневий режим ріки.

У створі вище випуску стоків Долинського ВУВКГ стан ріки погіршився проти минулого року. Спостерігалось перевищення норм, БСК-41ГДК, завислих речовинах. У всіх створах р.Саджави аж до гирла з 10.11.2002 року відкрито пункти кризового моніторингу вод.

Ріки Бистриця Надвірнянська та Бистриця Солотвинська підлягали контролю у одному створі кожна. Якість води цих рік на рівні минулих років, перевищення ГДК не зафіксовано.

Притока Дністра третього порядку р.Ворона контролювалась у трьох створах. – якість води на рівні минулого року, але виявлено перевищення іону амонію - 5ГДК.

Ріка Гериня (Млинівка) підлягала контролю у трьох створах - вище і нижче випуску ВАТ"Шкіряник"та у с.Задеревач Львівської області. У створі вище випуску ВАТ"Шкіряник" ріка чиста. Стічні води ВАТ"Шкіряник" негативно впливають на стан ріки: збільшується вміст БСК –, іону амонію , але на протязі двох останніх років якість води у створі нижче випуску поліпшується.

Річка Черлена підлягала контролю у двох створах . У створі вище випуску дощових вод ТзОВ СП"Інтерплит" зафіксовано перевищення вмісту формальдегіду – 2ГДК. Ріка протікає через недіючий полігон відходів виробництва тирсової плити. Крім того через систему дощової каналізації у річку періодично потрапляють зворотні води, тому якість води у створі нижче випуску дощових вод ТзОВ СП"Інтерплит"погіршилась, зафіксовано перевищення норм по іону амонію - 9 ГДК, по формальдегіду – 6ГДК.

Ріки Вишенька, Черешенька, Радчанка, Млинівка Крихівецька, Студенець, що протікають в межах м.Івано-Франківська чисті ріки, перевищень ГДК не зафіксовано.

Ріка Рудка протікає через територію м. Івано-Франківська в колекторі і внаслідок підключення до останнього дощової каналізації та каналізації окремих будівель якість води у ріці незадовільна. У 2002 році якість води у ріці поліпшилась, але мало місце перевищення ГДК зафіксовано по: БСК-2ГДК; іону амонію – 7ГДК; нітритах – 5ГДК.

Другою за величиною рікою в області є р.Прут. Довжина її 967 км, площа водозбору – 27 540 кв. км. Ріка бере свій початок на східному схилі Говерли і тече по території області протягом 150 км.

Контроль якості води ріки Прут в 2002 році проводився в 10 створах. У верхній течії ріки до міста Яремча якість води, в порівнянні з 2001 роком, не змінилась, В створі нижче м. Яремча якість води погіршилась, хоча всі показники в межах норми.

В створі вище м. Коломиї якість води за всіма показниками відповідала нормам для рибогосподарських водотоків. У створі нижче випуску зворотних вод Коломийського ВУВКГ якість води у ріці поліпшилась. У 2002 році спостерігалося перевищення норм ГДК, тільки по іону амонію – 1,4ГДК.

Якість води ріки Прут у створі вище Снятинського ККП протягом всіх років була в межах норм .

Якість води ріки Прут у створі нижче Снятинського ККП погіршилась, зафіксовано перевищення ГДК по іону амонію – 1,2ГДК.

Кисневий режим ріки в усіх створах добрий, концентрація розчиненого кисню в межах 9-11, мг/дм3 при нормі не менше 6 мг/дм3.

У створі в с. Оршівці, граничному з Чернівецькою областю, перевищення гранично допустимих концентрацій встановлено тільки по іону амонію – 1,7.

Якість води приток другого порядку р.Прут: рік Добровідка,Турка, Черемош та Волійця контролювалися у восьми створах.

Якість води р. Добровідка в створі нижче випуску зворотних вод НВО"Еліта" поліпшилась проти минулого року.

Ріки Турка, Черемош та Волійця у всіх створах чисті, якість води відповідає нормам за всіма показниками.

Водні ресурси області є невід’ємною і надзвичайно важливою частиною її природних багатств. Вони забезпечують потреби народного господарства та населення у воді за рахунок поверхневих та підземних вод.

Поверхневі води області. Поверхневі води області представлені річками басейнів Дністра і Прута, водосховищами, ставками та озерами. Основним джерелом поновлення водних ресурсів є атмосферні опади, щорічний об’єм яких складає 11,5 км3. За ресурсами місцевого водного стоку наш край посідає друге місце серед областей України.

Ріки області мають значні запаси гідроенергетичних ресурсів (514 тис.квт.), що становить 10 відсотків від загальноукраїнських. Потужність гідроелектростанцій на річках області могла б становити 263 тис.квт.

Загальний об’єм річкових вод у середній за водністю рік – 8,7 км3, у тому числі місцевий стік (формується на території області) – 4,8 км3 . Загальна кількість водотоків на території області налічує 8321 річку, загальною довжиною 15656 км, із них 193 – мають довжину більш 10 км, а понад 100 км – тільки чотири: Дністер, Прут, Свіча, Лімниця. Із загальної водозабірної площі 13,9 тис. км2, на басейн річкової системи Дністра припадає близько двох третин вказаної площі, а решта - на басейн Прута.

Забір свіжої води з басейну р. Дністер складає 107,5 млн. м3/рік, а з басейну р. Прут - 7,5 млн. м3/рік

Густота річкової мережі в межах області коливається від 0,2-0,3 км/км2 у рівнинній частині до 1,3 – 1,7 км/км2 у Карпатах.

Об’єм середньорічного стоку річок, який формується в межах області, складає 4,8 млрд. м3/рік, а у маловодні роки близько 2 млрд. м3/рік.

Основним водотоком і джерелом водопостачання із поверхневих вод області є р. Дністер, в Івано-Франківській області протікає на протязі 218 км, площа водозбору – 72,1 тис. км2 , загальна довжина річки – 1362 км.

Найбільшим водоспоживачем є промисловість, на долю якої припадає 64,4 млн. м3 води, або 67 % від загального водоспоживання, в житлово – комунальному господарстві – 30,8 млн. м3 води, в інших галузях – 19,8 млн. м3 води. Одним з найбільших забруднювачів водних ресурсів в області є ДК “Екотехпром”, який в 2002 р. скинув в р. Бистрицю (притоку р. Дністер) 44,95 млн. м3 недостатньо-очищених стічних вод, що складає 45,7 % від загальної кількості забруднених стоків області.

Значний вплив на стан поверхневих та підземних вод здійснює ДП “Калійний завод” ВАТ “Оріана”, внаслідок складування на поверхні землі, глинисто-солевих шламів (хвостів) хімфабрики та Домбровського кар’єру.

Високомінералізовані води, які скидаються, в річки Сівку, Кропивник, далі потрапляють в р. Дністер, яка є джерелом водопостачання для багатьох міст України.

Незадовільний стан з очищенням стічних вод на підприємствах житлово-комунального господарства області. В результаті невідповідного технічного стану, неправильної експлуатації очисних споруд каналізації, вони працюють не ефективно. Це – очисні споруди в містах Івано-Франківську, Галичі, Косові, смт Брошнів.

Не вирішується питання очищення стічних вод в Яремчанській курортно-санітарній зоні, де всі практично всі санаторії скидають стічні води без достатньої очистки.

Для будівництва промислових і житлових об’єктів, автомобільних шляхів та благоустрою області, у великих обсягах здійснюється безсистемна розробка і вибір піщано-гравійної суміші, з русел рік басейну Дністра. Така розробка негативно впливає на гідрологічний і гідробіологічний стан річок, приводить до пониження русел, розриву цілісності берегів, активного розвитку долинної та бокової ерозії, а також їх забруднення.

Озера, ставки. Природних водойм на території області дуже мало. Представлені вони, невеликими озерами, які утворилися в старицях річок, а також карстовими водоймами в Тлумацькому і Городенківському районах.

Окрім заплавних озер природного походження в долинах рік поширені рукотворні водойми – ставки та водосховища.

Найбільше водосховище області площею 1260 га, яка забезпечує водою Бурштинською ТЕС, побудоване на р. Гнила Липа.

На ріці Чечва створено Чечвинське водосховище площею 184 га, а на ріці Свірж - Княгинецьке водосховище, площею 228 га. Сумарний об’єм цих водосховищ складає 63 млн. м3.

В області нараховується 630 ставків, загальною площею водного дзеркала біля 2373 га та сумарним об’ємом біля 31,0 млн. м3.

Водосховища і ставки відіграють певну роль у регулюванні стоку рік, а також використовуються для розведення і вирощування риби.

Підземні води. В області налічується 22 родовища прісних підземних вод, які занесені до Державного балансу запасів корисних копалин України. Загальні затверджені запаси вод на цих родовищах складають 275,8 тис. м3/добу. На сьогоднішній день лише 3 із них експлуатуються. В той же час, 15 родовищ підземних прісних вод, які використовуються для централізованого водопостачання населення, експлуатуються без розвіданих запасів

За ресурсами прісних підземних вод Івано-Франківська область відноситься до малозабезпечених, причому поширені вони нерівномірно. Переважна кількість родовищ підземних вод приурочена до четвертинних алювіальних відкладів долин рр. Дністер, Прут, Бистриця та ін.

Водопостачання населення в сільській місцевості переважно здійснюється за рахунок підземних вод. Забезпечення питною водою міст Івано-Франківська, Калуша, Коломиї, Долини, Надвірної, Болехова, Яремчі, населення яких становить третину від загальної чисельності по області, здійснюється, в основному, за рахунок вод змішаного типу (інфільтраційні водозабори).

На території області виявлено близько 300 проявів мінеральних вод, на 26-ти із яких проведені пошуково-оціночні роботи і затверджені запаси по категорії С1. Води 32 мінеральних джерел області занесено до державного стандарту "Води мінеральні питні", із них 12 – лікувально-столових і 20 – природно-столових. Сульфідну воду, яка використовується на відомому бальнеологічному курорті в с.Черче Рогатинського району, внесено в галузевий стандарт України "Води мінеральні лікувальні".

Станом на 01.01.2003 року на базі джерел мінеральних вод працювало 30 підприємств з розливу та реалізації лікувально–столової та природної столової води.

Використання мінеральних вод в області недостатнє, особливо, з лікувальною метою. Виявлені ресурси дозволяють значно розширити їх використання для бальнеології та розливу.

За якісним складом (вміст катіонів і аніонів, мінералізація) серед підземних вод Івано-Франківської області, які використовуються для водопостачання, суттєво переважають гідрокарбонатно-сульфатні кальцієво-натрієві води з міне-ралізацією 0,2-0,8 г/дм3. І лише на Городенківському родовищі підземні прісні води мають гідрокарбонатно-сульфатний кальцієво-натрієвий склад при загальній мінералізації 0,5-0,7 г/дм3.

В Тлумацькому, Городенківському та Снятинському районах підземні води, що використовуються для господарсько-питного споживання, характеризуються підвищеною твердістю (9,7-15,0 мг-екв/дм3 при нормі 7 мг-екв/дм3).

Мінеральні води поширені по всій території області. За результатами досліджень виділені наступні види мінеральних вод:

– води без специфічних компонентів і властивостей;

– води із специфічними компонентами і властивостями:

а) води типу "Нафтуся"(з вмістом активних органічних речовин);

б) вуглекислі;

в) сульфідні води;

г) залізисті;

д) содові;

е) бальнеологічні йодо-бромні розсоли;

– хлоридно-натрієві і сульфатвміщуючі розсоли;

1. Води без специфічних компонентів і властивостей поширені на значній території області в Рогатинському, Галицькому, Тисменицькому, Тлумацькому, Городенківському, Калуському, Коломийському районах.

Ресурси мінеральних вод в області складають 8812 м3/добу, в тому числі води: кишинівського типу – 186 м3/добу; українського типу – 6985 м3/добу; казанського типу – 397 м3/добу; кашинського типу – 293 м3/добу; угличського типу – 26 м3/добу; каспійського типу – 242 м3/добу; хіловського типу – 10 м3/добу, миргородського типу – 606 м3/добу, мінського типу – 67 м3/добу.

2. Мінеральні води з специфічними компонентами і властивостями:

а) мінеральні води типу "Нафтуся" поширені смугою в південно-західній частині області в межах Верховинського, Косівського, Надвірнянського, Богородчанського, Долинського районів. Попередньо оцінені запаси складають 175 м3/добу по категорії С2. В результаті гідрогеологічних досліджень в межах області виявлено понад 60 водопунктів мінеральних вод типу “Нафтуся”. Із них активно використовуються лише вода “Горянка”, родовище якої розташоване в с.Новий Мізунь Долинського району та "Гута" в с. Гута Богородчанського району. Ресурси мінеральних вод типу "Нафтуся" складають 3540 м3/добу;

б) вуглекислі води мають поширення в південній частині області,в межах Верховинського району, в басейні р. Чорний Черемош. Води за складом і властивостями близькі до знаменитих кавказьких мінеральних джерел "Нарзан" і "Казбегі". Запаси мінеральних вуглекислих вод по п’яти проявам оцінені в кількості 25,0 м3/добу по категорії С2;

в) сульфідні води поширені в Рогатинському, Калуському, Тисменицькому, Тлумацькому, Коломийському, Городенківському, Снятинському районах. По курорту Черче запаси оцінені в кількості 54,0 м3/добу, в Коршівському блоці запаси оцінені в кількості 74,0 м3/добу по категорії С2. Прогнозні ресурси сульфідних вод складають 5130 м3/добу;

г) залізисті води поширені в південній і в південно-східній частинах області в межах Рожнятівського, Богородчанського, Надвірнянського, Косівського і Верховинського районів. Запаси по 15 проявах оцінені в кількості 120,0 м3/добу по категорії С2;

д) мінеральні содові води виявлені в Верховинському Надвірнянському та Долинському районах. Оцінені запаси вод складають 30,0 м3/добу по категорії С2;

е) води бромні, йодні, йодо-бромні пов’язані з розсолопроявами та попутними пластовими водами нафтових родовищ в передгірських та гірських районах області, а також складають великі поклади в глибоких горизонтах Передкарпатського прогину. Води перспективні для бальнеологічного та промислового використання. (вміст брому в покладах коливається від 170 до 1055 мг/дм3, а йоду – в межах 15-1000,7 мг/дм3). Зважаючи на те, що при комплексному добуванні вказаних мікроелементів їх вміст повинен бути не меншим 200 мг/дм3 для брому і 10мг/дм3 для йоду , глибинні мінералізовані води Прикарпаття можуть використовувтися як йодо-бромна сировина для промислового освоєння, запаси якої в області дуже значні.

3. Хлоридно-натрієві і сульфатвміщуючі розсоли поширені смугою з північного заходу на південний схід по території Долинського, Калуського, Рожнятівського і Богородчанського районів. Оцінені запаси складають 70 м3/добу по категорії С2.

В Калуському районі в с.Яворівка розкриті хлоридно-натрієві бальнеологічні розсоли з загальною мінералізацією 135 г/дм3 і вмістом Br – 319,6 мг/дм3 і J – 35,5 мг/дм3. За даними короткочасних відкачок дебіт свердловини склав 690 м3/добу. Якість водних ресурсів області

 3.3 Природні ресурси

 

Надра Івано-Франківської області багаті на корисні копалини.

В області розвідано 160 родовищ 24-х видів корисних копалин (в Україні – 8 тисяч родовищ 90 видів). Наданий час розробляється 50-55% від розвіданих родовищ, що свідчить про значний потенціал подальшого їх використанняє

Тут сконцентровані значні запаси: 77% соляних росолів, 29,6% - магнієвих сирих солей, 28,9% - ангідриду і гіпсу, 22,5% - калійних добрив, 21,4% - нафти України.

Нерудні мінеральні ресурси представлено запасами державного значення - калійних солей, що знаходяться в Калусько-Голинському родовищі. Крім того тут наявні поклади магнієвих солей. Міжрегіональне значення мають родовища кухонної солі в Болехові, Долині.

Івано-Франківщина має великі запаси сировини для виробництва будівельних матеріалів. Це стосується вапняків (Липовецьке родовище), матеріалів (Межигірсько-Дубовецьке), гончарних глин, (Коломийське). Карпатські гори також багаті на пісковики, вапняки, гравій, галечники тощо.

В Українських Карпатах є також невеликi поклади залiзних i марганцевих руд, мiдi, цинку, срiбла i золота.

Івано-Франкiвська область - це край щедрої природи i багатих надр. В областi розвiдано 160 родовищ 24-х видiв корисних копалин. На Iвано-Франкiвщинi залягають основнi запаси нафти i газу Карпатської нафтогазової провiнцiї. Найбiльшими за запасами серед нафтових родовищ є Долинське, нафтогазових - Биткiв-Бабчинське, газових - Богородчанське.

В області розвідано 160 родовищ 24-х видів корисних копалин (в Україні – 8 тисяч родовищ 90 видів). Наданий час розробляється 50-55% від розвіданих родовищ, що свідчить про значний потенціал подальшого їх використанняє

Тут сконцентровані значні запаси: 77% соляних росолів, 29,6% - магнієвих сирих солей, 28,9% - ангідриду і гіпсу, 22,5% - калійних добрив, 21,4% - нафти України.

На Івано-Франківщині залягають основні запаси нафти і газу Карпатської нафтогазової провінції. Найбільшими за запасами серед нафтових родових є Долинське, нафтогазових - Битків-Бабчинське, а газових - Богородчанське.

Нерудні мінеральні ресурси представлено запасами державного значення - калійних солей, що знаходяться в Калусько-Голинському родовищі. Крім того тут наявні поклади магнієвих солей. Міжрегіональне значення мають родовища кухонної солі в Болехові, Долині.

Івано-Франківщина має великі запаси сировини для виробництва будівельних матеріалів. Це стосується вапняків (Липовецьке родовище), матеріалів (Межигірсько-Дубовецьке), гончарних глин, (Коломийське). Карпатські гори також багаті на пісковики, вапняки, гравій, галечники тощо.

В Українських Карпатах є також невеликi поклади залiзних i марганцевих руд, мiдi, цинку, срiбла i золота.

Неруднi мiнеральнi ресурси представлено значними запасами калiйних солей, що знаходяться в Калусько-Голинському родовищi. Крiм того, тут наявнi поклади магнiєвих солей. Мiжрегiональне значення мають родовища кухонної солi в Болеховi та Долинi. Iвано-Франкiвщина має великi запаси сировини для виробництва будiвельних матерiалiв. Це стосується вапнякiв (Липовецьке родовище), мергелiв (Межигiрсько-Дубовецьке), гончарних глин (Коломийське). Карпатськi гори також багатi на пiсковики, гравiй, галечники тощо. В Українських Карпатах є також невеликi поклади залiзних i марганцевих руд, мiдi, цинку, срiбла i золота.

У природно-ресурсному потенцiалi областi центральне мiсце посiдають лiсовi ресурси. При середнiй лiсистостi України в 14% цей показник для областi складає 43,5%. Лiсами покрита площа 606,5тис.га.

 Через територiю областi протiкають 8160 рiчок загальною довжиною 1554 км. 35% рiчок є гiрськими, придатними для розвитку водних видiв спорту. Тут формуються основнi стоки рiк Днiстра i Прута. Найбiльша рiка - Днiстер, довжина якої в межах областi дорiвнює 190 км. Другою за величиною рiкою, що протiкає територiєю областi, є Прут - лiва притока Дунаю. Рiки областi мають значнi запаси гiдроенергетичних ресурсiв (514 тис. кВт), що становить 10 вiдсоткiв вiд загальноукраїнських.

Українськi Карпати - найбiльш багатий на мiнеральнi води регiон держави. Тут нараховується понад 800 джерел мiнеральних вод усiх типiв.

Рослинність Карпат багата, різноманітна і барвиста. Гордістю і прикрасою гір є ліси. Українські Карпати - єдиний на території України ареал поширення середньоєвропейських лісів. Тут можна зустріти світлі сонячні діброви, тінисті бучини, похмурі величні ялинові та смерекові ліси. Не випадково Східні Карпати називають Лісистими, а південно-східну частину гір - Буковиною. Багаті і карпатські луки. Їх ізумрудні стрічки і поляни пронизують гірську систему від рівнин до вершин з їх знаменитими полонинами.

Видовий склад рослинності надзвичайно різноманітний. Тут росте близько двох тисяч видів вищих рослин. Флора складається в основному з видів середньоєвропейських широколистих лісів, які становлять близько 35% усієї флори. Це бук лісовий, або звичайний, граб звичайний, дуб звичайний і скельний, липа серцелиста, клен, явір; з трав'яних: переліска багаторічна, арум плямистий, астранція велика, білоцвіт весняний та ін. Значну роль у флорі (близько 30%) відіграють тайгові євро-сибірські форми, наприклад, ялина європейська, ялина гірська, смерека біла, яловець сибірський та ін. Помітний вплив елементів аркто-альпійської високогірної флори (18%) - верба трав'яниста і туполиста, дріада восьмипелюсткова, гірчак живородний, осока волосовидна, анемона нарцисоцвіта, нечуйвітер альпійський. На недоступних скелястих обривах розпускаються сріблясті зірочки едельвейса альпійського. Зустрічаються представники понтичної (степової) флори: ковила периста, або волосиста, костриця борозниста, півники угорські; посланці північно-балканського (гвоздики скупчені, шафран Гейфеля та банатський, омег банатський) і кримсько-кавказького рослинного світу.

Більше 2% загального флористичного складу становлять ендемічні види, що ростуть лише в Східних Карпатах. Це рододендрон карпатський - чагарник з шкірястими овальними листочками і ясно-рожевими дрібними квіточками, з яких у Румунії варять напрочуд смачне варення, медунка Філярського, молочай карпатський, щавель карпатський та ін. Крім ендемічних, є цілий ряд рідкісних реліктів, що збереглися від найдавніших епох. Це тис ягідний, кедр європейський, сосна звичайна, модрина польська, бруслина карликова, вудсія ельбська. Є в Українських Карпатах адвентивні (занесені) рослини - вихідці з Північної і Південної Америки.
Сумісне існування і взаємодія представників різних флор зумовили формування різних типів рослинності. Домінуючим типом є лісовий. Дуже поширені також луки. Менше розвинені чагарники, болота і степи. Просторове розміщення їх має строго закономірний характер.
    2  3

     www.VechervKarpatah.at.ua 



[11-01-17][Все для туристів]
Колоритний сміх (0)

[09-08-22][Відпочинок і поради]
Великі солі (0)
[09-08-15][Відпочинок за кордоном.]
Складна кухня Канади (0)
[09-07-30][Відпочинок і поради]
Що таке діловий туризм (0)