___________________________________________________________________________________________ 

 

 

Загинка в три пари прутів.

      Кінці стояків стінок кошиків обплітають так званою загинкою. Для цього під будь-який із стояків підставляють шило, згинають стояк всередину і обгинають ним два наступні стояки з правого  боку.

       Так само згинають наступні стояки. Після того, як будуть зігнуті три стояки, першим зігнутим стояком обгинають два стояки  із зовнішнього боку і кінець виводять назовні. Те саме роблять із іншими загнутими стояками і з наступними прямими стояками з правого боку. У такий спосіб складають три пари зігнутих стояків. Аналогічно плетуть загинку з чотирьох пар прутів. Відмінність у тому, що в цьому випадку із зовнішнього боку обгинають не по два, а по три стояки, а з внутрішнього – по два стояки. 

                            Загинка косою з трьох пар прутів.

       Цим видом закінчують плетення стінок кошиків та інших предметів. Під один із стояків підставляють шило і згинають стояк назовні. Так само згинають і другий стояк. Перший прут за допомогою шила проводять під другим, обгинають один стояк і виводять всередину.

        У цьому місці, забравши шило, вставляють клиночок, щоб позначити початок плетення. Це потрібно також для закінчення плетення кошика. 

        Третій стояк згинають над першим і залишають із зовнішнього боку, а другий згинають над третім і залишають в середині.

          Першим стояком обгинають один стояк і виводять назовні. Згинаючи  перший і       третій прути, а також крайній прямий стояк одержують першу пару  прутів. Другим стояком обгинають один стояк, виходять на зовні і загинають його за крайнім стояком, одержуючи другу пару прутів. Аналогічно складають третю пару. 

          З трьох зігнутих разом прутів залишають крайній з правого боку, а рештою двома плетуть у такий же спосіб другою парою і за наступним стояком виводять назовні. Так само діють із наступними парами прутів, загинаючи весь час крайній прут з правого боку. Закінчуючи плетення, кінці, що залишились від трьох пар прутів ховають у косу, а решту зрізають. Таку ж косу можна плести із п’яти пар прутів. Спосіб плетення такий самий, але , починаючи плетення, замість двох  стояків, обгинають три і першим стояком обгинають зовні два прути .

                                           Ажурне плетення.

       Всі попередні види  плетення належать до суцільного густого плетення. Ажурним називається плетення відкритими чарунками. Види цього плетення різноманітні. У виготовленні плетених меблів застосовують прості і досить складні рисунки фігур.

Для більшої міцності ажурне плетення в окремих місцях скріплюють або мотузочкою в два прути, з’єднуючи комлеві кінці прутів цією мотузкою, або товстішими прутами і пластиною, які обвивають разом з прутами стрічкою.

       При цьому застосовують два види обвивки: всередині плетення прути обвивають стрічкою, а утворені кінці прутів обвивають разом з крайніми стояками; основи обвивають перехресною обвивкою через прут.

 

                      2.2.Матеріали та обладнання.

На робочому місці повинен бути міцний стіл, висотою до 650 мм, довжиною 750 мм, та шириною 440 мм з дерев`яною кришкою і висувними ящиками для зберігання інструменту, цв`яхів, шурупів. Для сидіння потрібно самостійно виготовити стілець з лози із спинкою з фанери, який відповідав атронометричним даним того, хто буде плести.

Верстати, полички та інше знаряддя повинні бути міцними, стійкими надійно прикріплені до підлоги, по висоті зручними для роботи. Для заготовки лози, підготовки її до плетіння і виготовлення виробів потрібно мати :

садовий ніж - для зрізання прутів, обрізання їх кінців у виробах, розколювання прутів;

прямий ніж - для зрізання прутів, різання при виготовленні вироба, розколюванні прутів, струганні пластин;

сікач – для зрізання прутів, торцювання та інших операцій поперечного різання прутів;

садова ножовка з косим зубом – для різання”на себе” ;

ножовка по дереву з рівним мілким зубом – для поперечного різання мебельних заготовок, деталей з пиломатеріалів, фанери;

серповидний ніж – для різання прутів і мебельних заготовок;

щемилка – для обкорування прутів лози;

колунок – для розколювання прутів;

жамка – для гнуття і рихтування прутів;

слюсарний молоток – для забивання цвяхів;

кліщі – для витягування цвяхів;

кусачки – для перекушування дроту та цвяхів;

плоскогубці – для протягування кінців прутів та загинання цвяхів;

круглогубці – для загинання цвяхів, виготовлення гачків з дроту та інше;

шила різних товщин – для розведення плетення, при обробці кінців прутів, виготовленні ручок таін;

ручна або електрична дрель з набором свердл – для свердління отворів під шурупи та інше;

ручний оббрискувач – для зволоження лози при плеттенні;

          викрутка – для закручування шурупів;

          ручний або електричний заточний верстат, бруски, напильники – для загострення ріжучого інструменту;

слюсарна лінійка (1=500мм) металева рулетка (1=2000мм) для контролювання розмірів;

різні струбцини – для закріплення елементів виробів при складанні; 

слюсарний інструмент (тиски настільні, ножівка по металу, рашпиль та ін.) – для виготовлення нескладної форнітури;

столярний інструмент (рубанок, рашпиль по дереву, шерхебель, напівфуганок) – для виготовлення елементів з пиломатеріалу;

             Ручний інструмент повинен бути високоякісним, справним, відповідати роботі, яка виконується.

          Ручки виготовляють з сухої, твердої та в’язкої деревини і надійно закріплюють до інструменту.

          Ножі носять в футлярах, які закривають ріжучу частину по всій довжині. Також потрібно мати клеєну фанеру, деревостружкові та деревоволокнисті листи, стрічки та трубки з полівінілхлоридного пластику, лаки та емалі нітроцелюлозні, пентафталеві (ПФ—283) та їх розчинники, замш, металевий низьковуглецевий дріт, органічні барвники, цвяхи, шурупи, клей ПВА, мебельно-декоративну бавовняну тканину, бавовняні нитки.

                                                    Розділ 3.

Лозоплетіння декоративно-ужиткового призначення.

           Світ речей, що оточують нас вдома, аж ніяк не байдужий для нас. І тому, мабуть, варто подбати про те, щоб він був не бездушно-стандартним, а міг би розповісти дещо про те, що ми цінуємо в житті, чого прагнемо і що вміємо робити. Не слід забувати, що часом люди, побувавши в нашому домі, можуть цілком змінити свою думку про нас.

          Промисловість випускає великий асортимент виробів для прикрашання житла. Проте кожен прагне надати своїй домівці, індивідуальності, неповторності.

         В атмосфері нашої духовності, серед красивих речей, зроблених нашими руками, в теплому, приємному, комфортабельному мікрокліматі нашого дому ми починаємо менше нервувати через невдачі на роботі поступово навчаємося м’ягше ставитись до людей, потроху набираємо впевненості в собі.

         Домашній інтер’єр досить гарно можуть прикрасити майстерно виконані вироби з лози. Найпоширеніший вид плетених виробів господарсько-побутового призначення – кошики. Їх плетуть із зеленого і білого прута, а також  із прутових стрічок. Кошики із зеленого прута простіші й міцніші. Їх призначено для різних господарських потреб та перенесення і транспортування кормів, овочів, плодів тощо. Кошики з білого прута чи стрічки відзначаються легкістю та витонченістю. Великого поширення набули різні ручні кошики, дорожні, кошики для білизни і т.д.

         Наприклад, для виготовлення кошика найпростішої форми спочатку виготовляють рамку. З горіхових або вербових прутів середньої товщини згинають два однакових обручі потрібного розміру.

         Кінці обруча скріплюють дротом, тонкою міцною шворкою або тонкими цвяхами. Заготовлені обручі вставляють хрестоподібно один в одного і скріплюють цвяшками.

         Місце схрещення обручів обплітають прутом або стрічкою, або стрічку міцно заплітають на хрестовині кілька разів. Утворюються зірочки, які скріплюють обручі. Вони призначені також для прикріплення до нижньої частини кошика поздовжніх зігнутих стовпчиків-ребер кошика (не менше ніж по одній парі з кожного боку обруча).

         Зірочку для окріплення обручів і закріплення стовпчиків кошика можна виплести і іншим способом.            

        Для поздовжніх стовпчиків кошика беруть прути товстіші ніж для плетення. Довжина стовпчиків та їх вигини мають бути такі, щоб форма кошика була симетрична. 

        Простим плетенням, починаючи від зірочки, плетуть дно кошика до його середини. Під час плетення для більшої міцності вставляють нові повздовжні стояки, оскільки відстань між першою парою стоячків значно збільшується. Так заплітають дно кошика.

        Також можна плести з лози крупний кошик, овальний кошик, прямокутні кошики, напівкруглі та кутові кошики, призначені для зберігання легких предметів. Їх можна повісити на стіну або поставити в куток. 

        Багато кошиків також закривають кришками, які теж плетуть з лози. Плетуть кошики для паперів, дно яких роблять з дошки або плетуть з прутів, а от у кошиках для рукоділля середину оббивають кольоровим шовком, сатином, оксамитом чи іншими тканинами. З лози плетуть звичайні та рамкові клітки.  

        Бутель великого розміру, щоб краще було його зберігати, зручніше переносити та перевозити, замикають у футляр, сплетений із зеленого прута. Плетуть його так само, як і кошики.                                                                                                                  

        Для зберігання газет та журналів зручно користуватися газетницею, яку вішають на стінку. Газетниця складається з двох виплетених стінок (передня меншого, а задня більшого розмірів). Основи стінок прибивають до дна з дощечки. Передню стінку трохи відгинають  вперед. Стінки з боків з’єднують дужками.                                 

        Для зберігання щіток для одягу та взуття виготовляють кошики (на одну, дві і більше ) щіток. Спочатку згинають задню рамку і її заплітають, потім до нижнього краю рамки прибивають дно з дощечки. До країв дна прикріплюють стояки і заплітають їх на висоту до 12-15 см.

        Плетуть з лози і крісла. Крісло, виконане візерунковим плетенням, каркас якого збивають з планок перерізом 6 + 12 см. Квадратне крісло, яке відзначається простотою конструкції, міцністю та зручністю в користуванні. Ніжки цього крісла високі – до підлокітника.   

        Крісло “підкова” виконують з підковоподібною спинкою, розташованою в одній площині  з підлокітниками. Передня сторона рами – сидіння цього крісла пряма, бокові та задня – у вигляді дуги. Висота задніх ніжок – до підлокітників, а передніх – тільки до рами сидіння. Проміжки – таврові або хрестовинної форми.

        Крісла-гойдалки призначені для відпочинку в напівлежачому стані. Тому їх роблять з похилом спинки 15-20 градусів. Щоб крісло похитувалось ніжки встановлюють на дугоподібні вигнуті полозки, а щоб воно не перекидалось, кінці полозків,  які виступають за задні ніжки, залишають прямими. 

        Крісла-гойдалки повинні бути досить міцними і не розхитуватись від погойдування.

        Диван за формою та конструкцією являє собою розширене крісло або два крісла складені разом, тільки без підлокітників. Конструкція плетеного дивана відрізняється від конструкції інших диванів додатковою (середньою) парою ніжок. Їх вставляють, щоб запобігти прогинанню та поломці тонких деталей і рами сидіння.

       Також з лози ще плетуть прямокутні столи та столи на одній ніжці з плетеною кришкою.

Розділ 4.

Лозоплетіння в школі.

       Вивчаючи лозоплетіння, в’язальник-початківець тільки на перших порах повинен дотримуватись взірців, оригіналів та рекомендацій. Коли учень вивчив і освоїв на практиці методи і види плетення, він може в подальшому проявляти свою фантазію. В цьому і є суть творчого процесу. Вироби видатних майстрів служать взірцями довгий час. І саме вони підказують шлях до самовдосконалення. В процесі набирання навиків учень вдосконалює свою працю. В пошуці нових форм, ліній, композицій проходить шлях до творчих звершень. Але добре знати ремесло – це ще не означає бути ремісником.

       Ремесло – це перша дорога до успіху. Далі нас вчить природа – великий художник. Звичайно, вчитися плетінню нелегко. Часто трапляється, що вже в готовому виробі знаходяться помилки, але плетеного не розпустити. Тому на початку учням потрібно чітко дотримуватись вказівок та рекомендацій як, чим, і вякій послідовності плести. З самого опчатку в’язання необхідно дотримуватися чистоти і акуратності виробу.

       Необхідно розвивати в учнів просторову уяву і вміння використовувати в роботі побачене в природі.

     

4.1. Розробка календарно-тематичного плану для                                             виконання практичної роботи.