Улітку море і узбережжя дуже гарні але ще країні море і береги восени, взимку і навесні. Улітку через сильне випаровування горизонт і оберегові обриси оповиті серпанком, контури їх розмиті, небо тьмяне й одно­тонне. А в інші пори року чіткі силуети гір, ніби викреслені тушшю, видно на відстані сотень кілометрів.

За Г. Шульманом

ЖИТТЯ В ЧОРНОМУ МОРІ

Чорне море Здавна приваблювало де себе далекі і близькі народи, які охоче селились на його берегах.               

Це одна з найбільш своєрідних і цікавих водойм земної кулі. На від­міну від більшості морів, водна товща його поділяєтеся на два різко від­мінних* один від іншого шари: тонкий поверхневий шар, повний життя і заселений рослинами; та тваринами, і потужний глибинний шар, позбав­лений життя через розчинений у воді сірководень. Безжиттєвість глибин моря відкрита Порівняно недавно, у 90-х рр. XIX ст., російською експеди­цією. Експедиція виявила, що солоність води з глибиною повільно збіль­шується; а починаючи з глибини приблизно 150 м з'являються сліди сірко­водню, тоді як вміст кисню різко зменшується, зовсім зникаючи зі збіль­шенням глибинні Тобто 87% величезної маси води Чорного моря не при­носить користі людині. Вони позбавлені життя.          

У глибинних шарах Морської води живуть тільки сірководневі бак­терії, Які не потребують вільного кисню. У творення сірководню і є наслід­ком життєдіяльності цих організмів і хімічних процесів в безкисневому середовищі.

У верхньому шарі води Чорне море багате різноманітними рибами. їх біля 180 видів, приблизно вдвічі більше ніж у Каспійському. Більше по­ловини з них переселилося Сюди-з Середземного моря. До них належить хамса, шпроти, кефаль, ставрида, скумбрія, тунець, пеламіда, камбала, скат, акула та інші. У промисловому відношенні перше місце посідає хам­са, або "анчоусу маленька рибка, розміром з палець. Щорічно хамса здійснює далекі мандрівки. Відгодовується вона влітку в Азовському морі, а восени, рятуючись від холоду, стада жирної хамси прямують через Кер­ченську протоку в більш теплі води Чорного моря, де риба зимує та нере­ститься/ У протоці ловлять хамсу під час її осіннього ходу.

У Чорному морі живуть і осетрові риби — осетер, севрюга, білуга і шип. Білуга — найкрупніша з осетрових. Часто її вага сягає понад тонну.

На мілководді, на піщаних грунтах, живе риба барабулька й камбала.

Живуть у Чорному морі й непромислові риби дивовижної форми. Се­ред заростей морської трави можна зустріти Морського коника, який чіпляє­ться за стебло хвостом. Серед трави морські коники і риба голка майже не­помітні. Ці нешкідливі риби живляться найдрібнішими інфузоріями.

Серед молюсків Чорного моря є страшний корабельний черв'як тередо. Він має витягнуте тіло-ніжку. Біля голови розташована маленька раковина. Цією дуже твердою раковиною черв'як свердлить глибокі ходи в палях і днищах дерев'яних суден. Інколи ці молюски роблять так багато ходів, що з виду тверда деревина від удару легко ламається на куски.

Є в Чорному морі скупчення водоростей, подібне до Саргасового моря Атлантичного океану, тільки значно менших розмірів. З фітофтори Чорного моря добувають агар-агар, рослинний желатин, необхідній в хі­мічній промисловості.

КРУТИЙ ХАРАКТЕР МАЛЕНЬКОГО МОРЯ

Азовське; море красою не вражає. Вода в ньому каламутна, тьмяна, зеленувато-бурого кольору. Береги толі, низькі, значною мірою глинисто-піщані. За кілька годин, а найбільше за добу, його можна пересікти уздовж і впоперек. Тай глибина у цього моря просто сміховинна — близь­ко 14 м. До того ж це максимальна глибина, а середня лише 6,7 м. Хіба це море! Давні греки називали його “Меотійським болотом”.

Однак не поспішайте робити висновки. Зовнішність буває обманлива. Азовське море — це справжнє .море, а в деяких відношеннях воно не тільки справжнє - воно унікальне. Щоб зрозуміти Це, біля нього треба жити або на ньому треба працювати. І нічого, що воно маленьке і мілке. Моряки бояться його не менше ніж Шорного моря. Тут взимку і влітку, навесні і восени бушують жорстокі шторми. Хвилі, правда, ніде розгуля­тися, тому вона часта і крута: «Зла» — називають її коряки. Із особливим страхом проходять Керченську протоку з Чорного моря: як-то зустріне їх Азовське море? Загалом моряки ставляться до нього з повагою.

А що вже говорити про рибалок? Адже Азовське море — своєрідний рибний розплідник, природне відгодівельне господарство. Це одна з найбагатших, найпродуктивніших водойм світу.

Основною причиною цього є те, що море невелике, а потужні річки Дон і Кубань несуть у нього значну кількість біогенних елементів, азоту, фосфору, кальцію, сірки та інших речовин, які у вигляді мінеральних солей засвоюються водоростями і бактеріями. А вони, у свою чергу, ?. тією кор­мовою основою, на якій розквітає життя у будь-якім водоймі. У глибоких морях ці харчові елементи великою мірою зникають, немов у діжку ос? Міна, невикористаними, а в Азовському морі, оскільки воно мілке, вони  майже не пропадають мармо, а дуже ефективно втягуються у біотичний кругообіг. Крім того, кожен шторм перемішує воду до самого дна, як у блюдці, піднімає мул з дна, а це нові джерела біогенних елементів. Жарке сонце прогріває Азовське море майже до дна, що прискорює процеси фо­тосинтезу, засвоєння й перероблення органічних і мінеральних речовин водоростями. Останніми живляться дрібні тварини: рачки — у товщі води, молюски — на дні. А мешканцем товщі води — планктоном, і мешканцем дна — бентосом — харчуються риби. Ось який зв'язок існує у морських водоймах.                                                   

Тепер поглянемо на Азовське море іншими очима. Розміри його не­великі, але це, мабуть, перевага: вода каламутна, але це свідчення великої кілі-кості зависі, а вона — неодмінна умова бурхливого розвитку життя.

І взагалі, чи таке ж воно некрасиве, як здається на перший погляд? Ті, (то побував у західній частині, біля Арабатської стрілки або біля узбережжя Керченського півострова, ніколи не погодяться з цим. Тут море смарагдове, насичене чистими, глибокими відтінками, мінливе, блимкотливе, мов коштовне намисто. А береги? Чи І бачили ви. мис Казантип, чи вдивлялись у безкраю далечінь моря, чи бродили теплими, гропахченими ароматом морських трав вуличками Керчі й Бердянська, Маріуполя і Та­ганрога, Єйсьха та Генічеська? І якщо все це було, ви не зможете не подумати про нього так само, як думаю я. Азовське море вражає неяскравою, скромною красою, що відкривається тільки тоді, коли збагнеш єство цьо­го моря. Але цю тиху красу не проміняєш ні на який блиск діаманті» тому що вона не кидається у вічі, захована у глибині, є суттю унікального моря,

За Г. Шудьманом

АЗОВСЬКЕ МОРЕ

Азовське море не дуже популярне. До малонаселених рівнин Криму підходить гірко-солений Сиваш, південно-східні береги супроводжуються болотистими прикубанськими лиманами, плавнями, рисовими полями. Курортники, їдучи з синього Чорного моря, бачать з вікон вагону під обривами степового берега сіру поверхню водойми, часто іронізують: хіба це море?

Так, справжнє море. Але далекий куток «чорноморської бухти» Се­редземномор'я настільки віддалений та ізольований від сусідніх морів, що природна і оригінальність його природи. Перед нами залишок колишньої системи проток, що простяглися вздовж передгірського прогину і зовсім недавно з'єднували Чорне море з Каспієм.

За останні століття, можливо через перевантаження западини нано­сам річок, рівень води піднімався більше ніж на 20 см в століття. Це при­носило шкоду господарству. У Приморсько-Ахтарську прибій, з'їдаючи за рік смужки суші до 12 м завширшки, уже забрав декілька вулиць!

Зимою морс замерзає, але вітри легко ламають тонку кригу і тоді на поверхні довго тримаються плавучі крижини. Прибій викидає їх на берег і вони нагромаджуються валами до 5 м заввишки.

Азовське море являє собою внутрішнє море Атлантичного океану: Керченською протокою сполучається з Чорним морем. Береги Азовського моря переважно низькі, прямолінійні. Найнижчим є південно-східний берег, частину якого становить низовинна дельта р. Кубані. Південний берег горбистий. Характерною особливістю північних берегів є наявність довгих вузьких піщано-черепашникових кіс. Вони утворилися з намитого морем піску та черепашок. На цих косах є багато невеликих прісних озер. Найбільші за протяжністю лик. Федотова (її продовженням є коса Бірючий ост­рів), Обиточна, Бердянська, Білосарайська, Крива.

На північному заході Азовського моря розташована мілководна затока Сиваш, що утворилася внаслідок опускання північної час­тини Кримського півострова. Сиваш відокремлюється від моря пі­щаною Арбатською стрілкою понад 110 км завдовжки і складає­ться з 11 солоних і гірко-солоних водойм — заток. Сиваш дуже мілководний: у західній частині — до 2 м, у східній — до 3,5 м зав­глибшки.

Островів у Азовському морі мало. Найбільші з них Бірючий, Черепаха, Довгий, Піщані острови.

Глибини Азовського моря незначні. Середня глибина 8—10, максимальна — 14 м.

Солоність води в Азовському морі порівняно невелика — близь­ко 12 %, у східній частині моря —4,4 %. Протягом року солоність води зазнає великих коливань. Навесні, коли стік річок найбіль­ший і тане крига, вона найменша восени і взимку — практично однакова на всій глибині. Солоність Сивашської води від 20—40 до 270 %. В останні роки через зарегулювання стоку річок Дону І Кубані та використання значної кількості їхньої води для штуч­ного зрошення до Азовського моря стало надходити менше прісної води і збільшився приплив солоної Чорноморської, спостерігається підвищення її солоності. Це негативно позначається на видовому складі тварин і рослин.                                  

Температура води влітку в середній частині досягає -f 25...+28°, біля берегів + 30...+31 °С. Узимку температура води нижча від нуля. Море замерзає майже на 3 місяці (з грудня до березня).

Рослинний і тваринний світ досить розвинутий, хоч фауна Азовського моря бідніша у видовому складі (350 видів), ніж Чор­ного (1500). Азовське море багате на планктон, який тримається переважно у верхніх шарах води, і бентос. Це пояснюється інтен­сивним переміщуванням води на всю глибину, наявністю достат­ньої кількості кисню. Інтенсивний розвиток планктону теплої пори року знижує прозорість води і викликає явище «цвітіння» моря.

У морі водиться багато прісноводних видів риб. Найбільше значення мають судак, лящ, тюлька, хамса, осетер, севрюга, білуга, оселедці, бички, тараня, камбала, короп, кефаль тощо. Продуктив­ність Азовського моря, яка становила близько 80 кг риби з 1 га, зараз значно зменшилася через підвищення солоності води. Остан­німи роками проводяться значні роботи з відтворення рибних ба­гатств. Створено штучні нерестовища, збудовано риборозплідні за­води. Проводяться великі роботи з очищення сточних вод. Крім того, передбачено будівництво греблі через Керченську протоку, яка припинить надходження солоної води з Чорного моря. Узбе­режжя Азовського моря використовується як здравниця.