Полювання взимку на дика приносить ловцям багато емоцій. До речі, рекордні ікла шаблю і файки дика, добутого в 1931 році на території Львівської області, на міжнародній ловецькій виставці в 1937 році в Берліні удостоїлись найвищої нагороди.
Облік і таксація проводиться методом опито-анкетним, нагоном, повторного окладу та на підгодівельних майданчиках і є звичайно, сумісний з обліком оленя та серни.
В умовах посиленого наступу людини на природу, освоєнні все більшої кількості земель для сільськогосподарського виробництва особливого значення набувають питання підвищення продуктивності мисливських угідь. Ефективність і якість нашої роботи залежить перш за все від правильного вирішення проблем розведення дичини, поєднання інтересів лісового, рибного, сільськогосподарського і мисливського господарства, обліку запасів диких тварин, охорони мисливських угідь.
Найбільш досконалою і повною формою охорони природи є створення заповідних територій і об’єктів.
У 1996 році створено заповідник „Горгани” (5344,2 га). У ньому водяться такі рідкісні тварини як: тритон карпатський, тритон альпійський, саламандра плямиста, чорний лелека, глухар, пугач, двохвоста сова, лісовий кіт, рись та інші.
Висновки
Збіднення тваринного світу Карпат в порівнянні з недалеким минулим є незаперечним фактом.
Тваринне населення багате і різноманітне, має складну історію формування і складається із представників різного еволюційного рівня і неоднакового зоогеографічного походження. Більшість тварин мають велике промислове, санітарно-гігієнічне, лісогосподарське і естетичне значення. Проте їх цінність полягає не тільки у цьому. Живі організми беруть участь у біологічному кругообігу речовини. Вони впливають на формування рослинного покриву і ґрунтів. Тому збереження різноманітного тваринного світу Прикарпаття і Карпат особливо важливе. За останні роки тут вже не побачиш таких птахів, як чорний лелека, сірий журавель, білоголовий і чорний грифи, лебеді. На грані винищення знаходяться кіт лісовий, болотяна черепаха, куниця, горностай, а також карпатський глухар, білоспинний дятел, карпатська білка і карпатський тритон.
Науково-технічний прогрес викликав бурхливий ріст індустрії. Разом з тим різко зросли такі супутні прояви, як забруднення повітряного і водного басейнів, зменшення земельних і лісових площ, неохоплених активною господарською діяльністю людини. Значним негативним фактором стали промислові шуми. Усе це разом узяте порушує природний баланс, спричиняє зменшення дикої фауни і флори.
Досвід сучасної природничої науки, чисельних громадських природоохоронних організацій показує, що навіть при найвищих темпах індустріалізації дикий тваринний світ можна врятувати. Багато в цьому напрямі роблять аматори і фахівці, які ставляться з любов’ю до тваринного світу.
Складені методичні вказівки щодо обліку і таксації диких звірів і птахів у лісах. Прикарпаття 1977 року були першої спробою дати працівникам лісу усіх ланок у руки порадник для проведення цього заходу. Практика показала, що необхідно зробити деякі доповнення, а саме, дещо з біології облікованих тварин і птахів, та окремі рекомендації по охороні тварин.
Метою щорічного обліку фауни є перевірка накреслених завдань мисливським впорядкуванням та фіксація змін, які проходять в угіддях, виявлення динаміки росту чи складу мисливської фауни.
Спираючись на табличні факти ми можемо зробити висновок про те, що за два остання роки і минулі роки мисливська фауна іде до зменшення. Наприклад: кількість оленів зменшилась на 112 голів, козулі на 38 голів, кабан – 1000, заєць – 1200, лисиця – 1150, вовк – 15, ведмідь – 11, рись – 20. І зросла кількість: куниця – 200, качки – 1300, тетерів – 24, рябчик – 300.
Сума коштів виділена з бюджету на збереження мисливської фауни порівнюючи два останні роки зменшилась на 50 %.
Не вся лісова охорона, єгері та інші не спеціалісти обізнані з біологією і поведінкою диких звірів у природних умовах, в той же час кількісний облік тварин повинен ґрунтуватись на глибокому знанні способу життя звірів та птахів і тих біологічних і економічних особливостей, які необхідно знати кожному спостерігачеві, що на практиці займаються роботою. Добре вивчення теорії, звичок тварин на даній площі, напрям мандрівок і стацій, надзвичайно важлива для обліку і таксації фауни.
Від одягненої в золото виноградних грон притисенської низовини до позахмарних вершин Говерли пройшли ми через Карпатські гори, щоб ознайомитися з їх геологічним літописом, багатими і різноманітними скарбами рослинного і тваринного світу, з велично спокійними і в усі пори року чарівними ландшафтами. І як запам’ятовується на все життя ніжне звучання материнського слова і пісні, так назавжди залишаються в пам’яті обриси Карпатських краєвидів, золотистий захід сонця в горах, прохолодний вітер з полонини, луна неповторної симфонії гірських потоків.
Мандруючи стрімкими плаями, ми мали також змогу переконатися, які вони чутливі до небажаного зовнішнього впливу, що порушує природну рівновагу.
Гірська природа розвивається за своїми законами і їх потрібно знати, щоб розумно використовувати і примножувати багатства краю. Ми повинні завжди пам’ятати, що рідна природа – це щедра мати-годувальниця.
