П’ятниця
17-06-23
22:47

Все для туристов [313]
Информация о г. Яремча
Все для туристів [308]
Інформація про м. Яремча
All for the tourists of [318]
Information is about the city of Yaremcha
Отдых в Буковеле - Отели [27]



Котедж
"Карпатська тиша"

Відпочинок у Яремче

0977739122 - Любов
0665020962



Вечер в Карпатах

Лісова фауна заповідника “Горгани”



Перейти - Головна, - карта сайта RU, UA)

___________________________________________________________________________________________ 
Лісова фауна заповідника “Горгани” (Українські Карпати)


Гостинний двір «Вечір в Карпатах» Відпочинок в яремче, відпочинок в котеджі, відпочинок в Карпатах

 


 


 


ВСТУП


Дорогоцінною перлиною скарбниці природних багатств України є Карпати. Розташовані у сприятливих кліматичних умовах Центральної Європи, вони відзначаються багатим рослинним покривом, різноманітною фауною. Тут гордо підносять свою вершину гора Говерла (2061 м над рівнем моря) – найвища точка Республіки. Важлива екологічна функція гірських лісів проявляється далеко за межами Карпат і є запорукою нормального гідрологічного режиму численних гірських потоків і рік, що дають початок великим судноплавним артеріям.


Поряд і завданнями раціонального використання природних ресурсів виключно важливою для Карпат є проблема охорони природного середовища, зокрема збереження його екологічної рівноваги. Ця проблема вирішується в різних аспектах, серед яких заповідній справі завжди належало особливе місце. Перед заповідниками поставлене завдання не лише сприяти збереженню унікальних природних об’єктів – ендемічних і реліктових рослин, рідких рослинних угрупувань, зникаючих видів тварин. Ретельній охороні підлягають незаймані природні екосистеми, які служать еталонами для ведення лісового господарства, луківництва та інших галузей народного господарства. Заповідники – це водночас природоохоронні науково-дослідні установи, в яких ведуться порівняльні екологічні спостереження за змінами в навколишньому середовищі з метою розробки наукових основ оптимізації природокористування. Саме такі завдання стоять перед Карпатським державним заповідником, що є одним з кращих природних куточків наших гірських масивів. Отже, ліс – це багате джерело різної продукції, яка використовується для задоволення потреб суспільства і при розумному користуванні не потребує значних затрат на її створення чи відновлення. Не менш важливе значення в комплексному використанні лісів має мисливське господарство.


Входить у свої права літо. На світанні в зелені лісу то тут, то там почуєте дзвінкі голоси птахів. Кує зозуля. Серед кущів, що ростуть поблизу водойм, співає соловей. Розливається дзвінка пісня дрозда. У цей час закінчується линька хутрових звірів. У глухих лісових хащах олениця приводить оленя. Лиси зайняті пошуків харчів для своїх підлітки. У білки з’являється другий приплід, а в зайчихи – друге покоління. У ведмедів починається весільна пора.


Фізико-географічна характеристика району дослідження


Ґрунтовий покрів Українських Карпат сформувався в умовах достатньо складної літологічної диференціації ґрунтоутворюючих порід і рельєфу, що обумовило його значну пестроту. Основними ґрунтоутворюючими породами є елювіально-делювіальні відкладання продуктів вивітрювання флігла, кристалічних і магматичних порід.


Фізико-хімічні властивості елювіо-делювія і морени генетичні пов’язані з літологічними і фізико-хімічними властивостями корінних гірських порід. А такі екологічні властивості ґрунтів, як їх міцність, скелетність, механічний склад, водопроникність, вміст кальцію, магнію, калію, фосфору і інших елементів, в значній мірі визначаються літолого-петрографічними властивостями ґрунтоутворюючих субстратів.


На території Українських Карпат ґрунтоутворення протікає в основному по буроземному типу. В процесі його утворюються гірськолісні бурі ґрунти. Серед гірсько-лісних бурих ґрунтів володіють суглинисті різновидності. Гірськолісні  бурі ґрунти представлені в Українських Карпатах всіма підтипами і родами, які виділяються на основі хімічних властивостей. Для цих буроземів характерна порівнюючи висока кислотність.


Значного поширення мають скритопідзолисті буроземи. Багато менше поширені бурі типові ґрунти. Ще менше поширені бурі вищелочені ґрунти, які відмінні від попередніх більше кислою реакцією ґрунтового розчину. Дуже мало поширені підзолисто-бурі ґрунти.


В межах Надвірнянського району є території з рівним гірським рельєфом.


Рівнини знаходяться в північно-східній частині району. Кони займають менше, як 1/3 його площі. Решту займають гори Карпати. Межа гір прослідковується вздовж лінії Гвізд – Надвірна – Добротвір.


Територія району в загальному плані знижується з південного заходу на північний схід. Найменші абсолютні висоти над рівнем моря (298 м) приурочені до заплави р. Бистриці Надвірнянської на межі з Тисменицьким районом. Рівнини горбисті, густо порізані долинами рік, з абсолютними висотами на північному сході 300 – 400 м, у передгір’ї – 400 – 500 м.


Найвища точка Надвірнянщини – на межі із Закарпаттям (на східному схилі гори Говерла, яка розташована у Чорногірському масиві). На жаль, найвища точка цієї української красуні розташована в Закарпатській області (її висота 2061 м).


Дана територія входить до складу Полонинсько-Чорногірської, Вододільно-Верховинської, Зовнішньо-Карпатської і Передкарпатської геоморфологічних областей.


Полонинсько-Чорногірська область – це район альпійського середньогірського рельєфу гірських масивів Свидівця і Чорногори.


Вододільно-Верховинська область включає Ворохта-Путильське давньотерасове низькогір’я.


Зовнішньо-Карпатська область – це район середньовисотних Скидових Горган з кам’яними розсипами і з глибокими поперечними долинами.


Спокійна тектоніка Карпатського крайового прогину зумовлює рівнинний хвилястий рельєф Передкарпатської височини, для якої характерний  дуже розчленований грядово-горбистий рельєф, зумовлений поперечними тектонічними порушеннями.


На території району зустрічаються різні типи рельєфу.


Північно-східна частина району межує з Івано-Франківською улоговиною, яка розділяє Передкарпаття на північно-західну і південно-східну частини. Надвірнянщина розміщена в південно-східній частині Передкарпаття у межах Бистрицько-Прутської ступінчастої (терасованої) розчленованої денудаційно-акумулятивної височини, Надвірнянського та Слободи-Рунгурського низькогір’їв.


На лівобережжі Пруту добре виражені заплави та перша надзаплавна акумулятивна тераса. Висота запливи 0,9-1,3 м, ширина її на окремих ділянках перевищує 100 м.


Акумулятивна семиметрова і ерозійно-акумулятивна дев’ятнадцятиметрова тераси, які лежать вище, зустрічаються окремими фрагментами, займаючи при цьому незначну площу.


На ділянці поміж долиною річки Любіжні та шосейною дорогою Делятин – Лойова широку смугу (до 600 м) займає четверта надзаплавна тераса. Висота її біля 40 – 45 м. Порівняно пологим уступом тераса переходить в більш високу 70-75-метрову п’яту надзаплавну терасу. Поверхня і уступ цієї тераси розчленовані численними потоками і добре задернованими ярами з глибиною урізу 3-6 м і більше.


Всі перераховані тераси відокремлюються одна від одної чіткими уступами.


Поверхня терас розчленована нечисленними долинами потоків. Шоста надзаплавна тераса висотою біля 100-130 м і шириною – 1-1,5 км простягається від с. Білозорина до сіл Стримба і Лойова, зливаючись з рівнем Лойової.


Терасово-акумулятивний рельєф різного ступеня розчленування панівний у Передкарпатті, але не єдиний. На північний захід Бистрицько-Прутської височини розміщений інший тип рельєфу – структурно-ерозійне низкогір’я зі скульптурно-ерозійними формами – Надвірнянске, або Гвіздське, низкогір’я з висотами: Городище (598 м), урочище Потоки (584 м), а на південний схід Слобода-Рунгурське низькогір’я. Ці низкогір’я являють собою складки нижніх молаз Передкарпатського прогину. Майже 2/3 площі району займає гірський рельєф Скібової зони, для якого характерні такі риси. Більша частина гірських споруд має складчасто-покривну будову, характерними рисами якої є інтенсивна зім’ятість порід майже в ізоклінальні складки (луски, або скиди), що насунуті одна на одну і на передовий Передкарпатський прогин.


Складчасто-покривна будова Скибової зони Карпат накладає свій відбиток на геоморфологію усіх Горганських хребтів, а саме вона зумовлює їх асиметрію.


Ще однією характерною рисою геоморфології Горганських хребтів є те, що на їх вершинах виступають тверді масивні пісковики ямнинської або вигодської світ, які вивітрюючись утворюють скелесні урвища, кам’яні брили, осипи (г. Довбушенка – 1754 м, Синяк – 1665 м, Хом’як, Поленські). Осипи поширені на вершинах середньо-гірських хребтів, які підносяться на висоти понад 1400-1500 м. На таких хребтах місцями утворились справжні „кам’яні моря” і „кам’яні ріки”, які зсуваються аж у лісовий пояс.


У Скибовій зоні виділяються наступні типи рельєфу. Центральну частину району, простягаючись із північного заходу на південний схід окремими  хребтами, займають Берегові Карпати – це складчасто-покривні низкогір’я Карпат з вузько-гребеневими хребтами, які в ширину, тобто з північного сходу на південний захід, займають близько 18 км.


Складчасто-покривну будову мають гірські хребти Чорногори. Вони в межах Надвірнянщини утворилися в смузі поширення Чорногірської структурно-фаціальної зони. Тут виділяють невеликі луски і покриви, що насунуті в північно-східному напрямку на Скибову зону. Це надає Чорногірському хребту виразної асиметрії: їх північно-східні схили набагато крутіші, більш скелясті порівнянню з південно-західними. Поверхня Чорногори як найвищого гірського масиву Українських Карпат ускладнена численними льодовиковими формами-карами, цирками та моренними валами, а верхів’я долин набули вигляду трогів. У минулому на місці карів були фірнові поля, де сніг перетворювався в зернистий лід фірн, а фірн – у щільний глетчерний лід долинних льодовиків.


Отже, в гірській частині Надвірнянщини спостерігається наростання реліктових льодовикових форм рельєфу: від осипів морозного вивітрювання, закритих лісовою рослинністю на низьких висотах, та відкритих осипів на вершинах середньогірських хребтів Горган до типових глеціальних форм на Чорногорі.


Згідно схеми В.П.Алісова, Українські Карпати відносяться до області континентально-європейського клімату, основні характеристики якого визначаються атлантичними і трансформованими континентальними повітряними масами. М.С. Андріанов визначав клімат Карпат як помірно-континентальний з достатньою вологістю, нестійкою весною, негарячим літом, теплою осінню і м’якою зимою.


Кліматичні умови на території Надвірнянського району формуються під впливом трьох головних факторів: географічного положення, циркуляції повітряних мас і рельєфом.


Географічне положення розглядається як фактор простору, що визначається географічною широтою і довготою. Найважливішим із них є географічна широта, тому що вона обумовлює полуденну висоту сонця над горизонтом, а отже, надходження і витрату  певної кількості сонячної енергії, яку одержує поверхня Землі.


Крім сонячного, Надвірнянщина одержує багато тепла, що приноситься повітряними масами, наприклад, з боку Атлантичного океану, Середземного моря та інших районів. Важливим кліматоутворюючим фактором в районі є також рельєф, особливо гірські ланцюги Карпат, які впливають на поширення повітряних течій біля земної поверхні. У зв’язку з наростанням абсолютних висот від рівнин до гір спостерігається пониження температури повітря, збільшення кількості атмосферних опадів, хмарності. Це пов’язано також із загостренням циклічної діяльності над Карпатами.


Північні і південні схили їх порізані густою сіткою поперечних долин, які служать ніби жолобами, по яких холодні маси повітря рухаються з півночі (Прикарпаття) на південь (Закарпаття), а теплі маси, навпаки – з півдня на північ.


На місцевий клімат великий вплив чинять різні форми рельєфу (улоговини, долини, відкриті рівнини), також експозиція і висота. Влітку з підняттям в гори на кожні 100 м (за даними М.С. Андріанова) температура  повітря в середньому падає на 0,75ºС. Отже, в той час, як в рівнинній частині району середня температура  найтеплішого місяця становить близько 18-19ºС в Карпатах на висоті 1100-1500 м вона дорівнює лише 9-10ºС.


 


    Гостинний двір «Вечір в Карпатах» Відпочинок в яремче, відпочинок в котеджі, відпочинок в Карпатах  Гостинний двір «Вечір в Карпатах» Відпочинок в яремче, відпочинок в котеджі, відпочинок в Карпатах  Гостинний двір «Вечір в Карпатах» Відпочинок в яремче, відпочинок в котеджі, відпочинок в Карпатах  Гостинний двір «Вечір в Карпатах» Відпочинок в яремче, відпочинок в котеджі, відпочинок в Карпатах       


    1 2 3  4



[10-01-23][Все для туристів]
Гуцульська коляда (0)

[09-08-31][Відпочинок і поради]
Морські круїзи знову в моді (0)
[09-08-14][Відпочинок за кордоном.]
Дайвінг у В'єтнамі (0)
[09-07-30][Відпочинок і поради]
З головою в екзотику (0)