Збереженням здоров'я, зміцненням, підтриманням, нарощу­ванням життєвого тонусу потрібно займатися постійно. Зрозуміло, що людина щодня повинна, наприклад, займатися ранковою гім­настикою, бувати достатньо часу на свіжому повітрі, уникати шкід­ливих звичок, дотримуватися принципів раціонального збалан­сованого харчування та інших гігієнічних вимог. Але періодично проблемами збереження та зміцнення здоров'я потрібно займатися спеціально. У найкращий спосіб це досягається на курорті природ­ними і преформованими (штучно створеними) фізичними факто­рами.

Місцевість визнається курортом, якщо там є лікувальні фактори - клімат, лікувальні міне­ральні води, грязі чи інше, за допомогою яких можна оздоровлювати людей. Найбільш цінними в усьому світі вважаються бальнеологічні курорти. Це ті, основним лікувальним фактором яких є мінеральні води. А серед них перше місце належить тим бальнеологічним курортам, де є питні мінеральні води.

На більшості курортів лікує природа, завдяки чому вже саме перебування в лікувальній місцевості, навіть без спеціальних процедур, зміцнює тілесне й психічне здоров'я, покращує само­почуття, викликає бадьорість, оптимізм. Перебуваючи серед пре­красної природи на південно-західних схилах Карпат, в тиші, подалі від мирської суєти, людина починає дивитися на світ ніби іншими очима, стає доброзичливою, утихомиреною.

Одним із таких оазисів здоров'я є відомий в Україні і за її межа­ми курорт Поляна, а його окрасою - традиційно гастроентерологічні, а тепер вже багатопрофільні санаторії «Сонячне Закарпаття» та «Поляна».

Метою курсової роботи стало вивчення наступних питань – природних оздоровчих ресурсів в Закарпатській області, особливостей проведення оздоровлення дітей на курорті „Поляна”, організації дитячого оздоровчого туру на курорт „Поляна”.

Курсова робота складається з наступних розділів: розділу 1 „Природні оздоровчі ресурси в Закарпатській області”, розділу 2 „Особливості проведення оздоровлення дітей на курорті „Поляна”, розділу 3 „Організація дитячого оздоровчого туру на курорт „Поляна”.

Розділ 1. Природні оздоровчі ресурси в Закарпатській області

Надзвичайно багате Закарпаття на лікувальні мінеральні води. Всього враховано близько 400 виходів на поверхню (природні джерела та свердловини) мінеральних вод різного хімічного складу. Практично є всі відомі бальнеологічні групи вод за винятком радонових. Загальний дебіт мінеральних вод Закарпаття складає не менше половини запасів всього Карпатського регіону України. Тобто, мінеральних вод в Закарпатті не менше, ніж у Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях разом .

Найбільшою цінністю є вуглекислі гідрокарбонатні та гідрокар-бонатно-хлоридні натрієві мінеральні води. Є близько 30 родовищ мінеральних вод, фізико-хімічні, лікувальні властивості та дебіти котрих достатньо вивчені, визнані перспективними для курортного будівництва. На базі цих родовищ одночасно можна б оздоровлювати 20-30 тис. чол. На жаль, потенціал використовується недостатньо. В області є лише сім невеликих санаторіїв, які належать Закарпатському відділенню ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» («Сонячне Закарпаття», «Поляна», «Квітка полонини» в Свалявському районі, «Карпати», «Синяк» - в Мукачівському, «Шаян» - в Хустському та «Верховина» в Міжгірському), три відомчі санаторії («Перлина Карпат», Кооператор», «Гірська Тиса») та близько 30 санаторіїв-профілакторіїв. Недостатньо використовується й туристичний потенціал області. Необхідно відзначити, що останні три-чотири роки на території Поляни ведеться інтенсивне будівництво, особливо в «Сонячному Закарпатті» та навколо нього. Було б добре, якби скоріше освоювалися й інші родовища цілющих мінеральних вод. Бажаючих оздоровлюватися на бальнеологічних курортах з кожним роком стає все більше. І це дає підстави для оптимістичних прогнозів [5, с.4-5].

В роки існування СРСР з централізованих фондів на розвиток курортів та туристських баз для Закарпатської області виділялося дуже мало коштів - за деякими даними близько 0,2% від загально­українських. Очевидно, це мотивувалося близькістю кордону з потенційними противниками - державами НАТО. Після набуття Україною незалежності область поступово демілітаризується. Ліквідовано військовий аеродром у Мукачеві, стараннями всієї України, зокрема, й Верховної Ради УРСР припинено спорудження горезвісної Пістрялівської радіолокаційної станції, ліквідована ще одна РЛС на вершині гори Стой (на Схід від санаторію), котру добре видно зі Сваляви і з деяких точок в околицях Поляни.

Можна сподіватися, що з покращенням економічної ситуації в миролюбній, без'ядерній, позаблоковій, демократичній Україні розвиток об'єктів для рекреації буде прискорено. Для цього в Закарпатській області є достатній природний, науковий і кадровий потенціал.

Карпати відносять до тих 200 регіонів планети Земля, котрі позитивно впливають на екологію всієї планети і вважаються найбільш цінними з метою збереження біологічного різномаїття. Досить сказати, що вченим відома 481 рослина, котрі в природних умовах зустрічаються виключно в Карпатах.

Казково красива природа Поляни цілющими властивостями підсилює дію унікальних питних мінеральних вод, котрі справед­ливо вважають основними лікувальними факторами. Різноманіття та багатство природи зумовлено тим, що Поляна знаходиться на межі гірської та передгірської зон, оточена порівняно легко доступ­ними горами, до вершин котрих може дістатися середньо фізично підготовлена людина, бо висота гір в околицях не перевищує 1 тис. м [10].

Починаючи від спальних корпусів санаторію «Сонячне Закар­паття» Вулканічний (Вігорлат-Гутинський) хребет суцільно на десят­ки кілометрів вкритий лісом. Це зумовлює дивовижно чисте, про­зоре, насичене фітонцидами й легкими аероіонами цілюще повітря. Кабінетні процедури діють на людину кілька хвилин або годин, а природа зцілює недужого без перерви, кожну хвилину перебування на відкритому повітрі. Важливо, що цю процедуру практично не­можливо передозувати. Треба наголосити, що зцілює саме природа, а не сидіння чи лежання на курорті... біля телевізора. Гален писав: «Природа - кращий з лікарів. Вона зцілює 3/4 своїх пацієнтів...».

На площі близько 7 тис. га, котрі охороняє Полянське лісництво, ростуть 60 листяних та 20 хвойних порід дерев та кущів. Інтродуковано або акліматизовано близько 30 видів порід дерев і кущів, котрі раніше не зустрічалися в зоні курорту.

Окрасою курорту є рекреаційний лісосадопарк, створений Полянським лісництвом на горі Лиса. Він займає площу 157 га і тягнеться від північно-східної околиці Поляни до «Сонячного Закар­паття». Лісосадопарк красивий і корисний для здоров'я в будь-яку пору року, бо й зимою він дає цілюще повітря, лікуючу тишу, від­криває прекрасні, милуючі погляд ландшафти.

Щодо санаторію «Поляна», то відпочиваючі в ньому можуть щодня піднятися на вершину гори Кичери, звідки відкриваються, без перебільшення, фантастичні краєвиди. Можна побачити дві полонини - Боржаву на сході (г.Стой - 1681 м) та Руну на заході, Вулканічний хребет, «Сонячне Закарпаття». Сфотографуватися на вершині Кичери, коли добре видно полонини та Вулканічний хребет, Уклинський та Оленівський перевали - пам'ять на все життя. Треба сказати, що ландшафти курорту Поляна не тільки не поступаються тим, які бачать відпочиваючі Кисловодська, піднімаючись до т.з. «Храму повітря», на Мале чи Велике Сідло, але перевершують за красою краєвиди кавказького курорту. Для відпочиваючих в Кисло­водську такі походи - своєрідний ритуал. Завдяки вмілій популяри­зації серед рекреантів теренкурних маршрутів Кисловодска, на цьому курорті важко уявити відпочиваючого, котрий би хоч кілька разів не піднімався на ці, варті уваги, природні «об'єкти». Щодо Поляни, то лише дехто з відпочиваючих користується нагодою насолодитися чарівними краєвидами, подихати цілющим повітрям, потренувати серцево-судинну, дихальну систему, дістати заряд бадьорості та оптимізму [5, с.5-7]. Ця прогулянка займе не більше двох годин, але враження та бадьорість триватимуть дуже довго. Хто раз не полінився, той обов'язково повторить незабутню прогулянку. Одна з причин того, що не всі рекреанти курорту в повній мірі вико­ристовують для оздоровлення природні фактори, в тому, що культ­масові працівники недостатньо проводять роботу для популяризації околиць. А популяризувати є що навіть без того, щоб придумувати легенди. Подивіться на перевал Уклин і уявіть, як через нього пере­ходили предки мадярів, котрі «віднайшли» на Дунаї свою батьків­щину, як під час першої світової війни до Уклину пробилися з боями російські солдати генерала Брусілова, а в роки другої світової через нього пройшли воїни Червоної Армії.

В лютому-березні, коли природа тільки пробуджується, тери­торії лісопарків впритул до спальних корпусів суцільно вкриваються ранньо квітучими ефемероїдними рослинами. Вони, ніби відчу­ваючи, що невдовзі листя дерев припинить потік сонячних променів, спішать порадувати людей своїм цвітінням. Такі значні площі, вкриті «підсніжниками», серед котрих домінує шафран Гейфеля, назавжди залишаються в пам'яті.

Треба знати, що природа ефективно лікує лише при правиль­ному користуванні її дарами. На відкритому повітрі на людину діє цілий комплекс факторів, які потенціюють один одного. Фізико-хімічні властивості повітря не ідентичні в різних місцях навіть на території санаторіїв та околицях. Далі від корпусів оздоровниць повітря значно чистіше, а в міру підіймання в гори кількість фітон­цидів, озону, легких аероіонів помітно збільшується. Якщо в 1 см куб. міського повітря міститься всього 50 пар аероіонів, то в горах -5 тис., а поблизу водоспадів близько 200 тис.

Багато рослин вибірково споживають із грунту деякі мікроеле­менти і у вигляді металоорганічних сполук виділяють їх в атмосферу. Вони стимулюють, нормалізують різні системи організму. Доведено, Що в 80 % людей із безсонням, підвищеною збудливістю, порушен­нями артеріального тиску вдихання летких речовин дубового лісу влітку або повітря зимового хвойного лісу протягом 1,5 год. значно покращує самопочуття. Навпаки, перебування в листяному пере­зволоженому лісі при високій температурі повітря може погіршити самопочуття.

За основним лікувальним фактором — мінеральною водою — Поляну відносять у класифікації до бальнеологічних курортів. Але, враховуючи сприятливі кліматичні умови, він є бальнеокліматичним [11].

У Поляні помірно-континентальний клімат. Зима м'яка, літо неспекотне, осінь тепла, тиха й сонячна. Середньорічна температура повітря 10° С (для порівняння: в Моршині 7,6° С). Сонячного сяйва в Закарпатті близько 2 тис. год. на рік, як на курорті Сочі. А це на 200-300 год. більше, ніж в сусідніх Львівській та Івано-Франківській областях. Кількість опадів від 600 до 1300 мм на рік, найбільше в грудні. Максимальна температура повітря в липні (30° С), міні­мальна (-25° С) в січні. Як правило, крайні температури тривають лише кілька днів. Середньорічна відносна вологість повітря 82%. Вітри бувають дуже рідко і швидкість їх незначна (3-4 м/сек.). Атмосферний тиск 715-756 мм рт.ст. Сніговий покрив звичайно тримається з листопада до кінця лютого, а на північних схилах гір інколи до початку березня. Сонячні ванни на відкритому повітрі можна приймати з 15 квітня до 15 жовтня, але загартовані люди приймають сонячні ванни, катаючись на лижах, навіть в лютому або січні. В будь-якому районі Закарпаття можна проводити кліматолікування. За даними Г.Л.Проць навіть в місцевостях з відносно несприятливими кліматичними умовами (Плай) протягом року спостерігалося тільки 6 днів з дискомфортним типом погоди. Про повідомлення Гідрометцентру з Києва закарпатці жар­тують, що із столиці для території за Карпатами «на завтра пообі­цяють те, що було вчора». Чому настільки неточно? Бо в гірських умовах передбачити циркуляцію атмосфери непросто. Щодо Поля­ни, то часто буває, що над навколишніми горами йде дощ, а на ку­рорті сухо або й сонячно. Дощові хмари неохоче відриваються від гірських вершин. За чотири дні перебування в горах Рахівщини не вдалося зробити ні одного якісного фотознімка, бо постійно лив Дощ. Проїхавши близько 20 км, побачив яскраве сонце. Трохи далі від високих гір всі ці дні дощу не було. Якщо ви чуєте, що в горах вітер до 25 м/сек, памятайте, що це на висоті 1-2 тис.м, і пригадайте, Що «Сонячне Закарпаття» лише на 340 м вище рівня моря. Таких вітрів у нас просто не може бути, бо село оточене горами висотою 500-1000 м.

Людині при зміні кліматичних умов необхідний деякий запас міцності здоров'я для адаптації. Клімат Поляни не потребує значних витрат резервів, котрих у хворих і без того недостатньо. І в цьому перевага Поляни перед багатьма іншими курортами.

Варто нагадати, що ризик «простудних» захворювань весною більший, ніж восени. Причин цьому декілька. Восени організм біологічно вже готується до низьких температур, весною - навпаки. Восени в продуктах ще достатньо вітамінів, після зими — значно менше. Після літа організм ще не відчуває світлового та ультра­фіолетового голодування, що спостерігається в кінці зими та ран­ньою весною. Восени тепловтрати випромінюванням з тіла значно менші, ніж весною, оскільки після літа земля ще тепла, а весною ще не встигла прогрітися, хоч температура повітря вже може бути цілком комфортною [10].