Характерною особливістю лісів резервату є наявність великих площ, зайнятих буковими яворинами та яворовими бучинами. В цій групі типів найбільш поширені букова яворина переліскова, папоротева, а на глеїстих грунтах локально трапляється сира букова яворина кременева.
На південних і південно-східних схилах гір Кременця та Равки найкраще в Карпатах збереглось букове криволісся. Воно тягнеться вузькою трикілометровою смугою на висоті 1220—1268 м. Суцільні зарості чагарникового бука, явора та горобини мають у приполонинній смузі висоту 1,5—3 м. Це цінний об'єкт для вивчення вітрової межі лісу. В субальпійській смузі, яка тут виражена слабо, поширені зарості вільхи зеленої, щучники, чорничники та інші лучні формації.
З радянського боку до згаданого резервату безпосередньо примикає фауністичний заказник площею 2600,9 га, розташований на території Ново-Стужицького (2188,3 га) та Ставненського лісництва (412,6 га). Він надзвичайно багатий на фауну. Тут водяться ведмеді, олені, козулі, дикі кабани, лисиці, вовки. Виявлено також дикого кота, рись, куницю, видру, барсука. Часто заходять сюди зубри. Така ж багата й орнітофауна заказника. Цінний він і з лісівничої точки зору. Із загальної, вкритої лісом площі, що становить 2551 га, стиглі і перестиглі фітоценози пралісового характеру займають 1042 га, пристигаючі — 39 і середньовікові — 89 га. Заказник становить чималий інтерес для вивчення складних біогеоценотичних зв'язків у лісових екосистемах. Тому його доцільно приєднати до резервату.
Створення запроектованого міждержавного заповідника Кременець сприяло б спільному вирішенню ряду важливих природоохоронних питань. Відмітимо, що аналогічні міждержавні народні парки вже існують. До них відносяться чехословацько-польські народні парки — П'єнінський та Крконоський
БОТАНІЧНІ РЕЗЕРВАТИ ТА ПАМ'ЯТКИ ПРИРОДИ
Резерват заплавних дубових лісів Великий ліс (357 га) розташований у басейні Боржави в урочищі Оток Мукачівського лісокомбінату (57 га) та в урочищі Великий ліс (300 га) Шаланківського лісництва Хустського лісокомбінату. Тут у заплавних умовах збереглись типові для Притисянської низовини грабово-дубові, ясенево-дубові і дубово-ясеневі, вільхово-дубові, в'язово-ясенево-дубові ліси з дуба звичайного, ясенів звичайного та вузьколистого. В трав'яному покриві зустрічається південноєвропейський вид омег банатський, білоцвіт літній, масово поширений плющ, що піднімається на стовбури до висоти 15—20 м. В умовах слабохвилястого рельєфу зберігся фрагмент букової діброви маренкової. Виявлено багато елітних дерев дуба звичайного, ясена вузьколистого та звичайного, клена польового та інших порід*.
Резерват Долина нарцисів в урочищі Кіреші на території Хустського колгоспу ім. Леніна (80 га). Нарцис вузьколистий — гірський євразійсько-карпато-балканський вид з порівняно обмеженим ареалом, що охоплює частково Карпати, Альпи, Балкани, Південну Грецію та суміжні регіони. У нас природно зростає дуже рідко на Закарпатті, де проходить північна межа його ареалу в Європі. Осередки нарциса відомі у Свидовецькому масиві, Попі Івані Марамороському, на полонині Красній. У рівнинних умовах він зростає фрагментарне у вологих і сирих місцях в Тячівському, Хустському і Мукачівському районах. В урочищі Кіреш зберігся найбільший і флористичне найцікавіший осередок нарциса. Серед його суцільних заростей трапляються такі декоративні види, як шафран Гейфелів, білоцвіт весняний та інші. Резерват має важливе ландшафтно-естетичне та наукове значення.
Резерват Чорна Гора Виноградівського лісництва Хустського лісокомбінату (777 га). Це найбільш цікава у ботанічному відношенні гора (568 м) Вигорлат-Гутинського хребта. Тут зростають лісостепові діброви з дуба скельного, дуба Далешампе і ясена білоцвітого в супроводі таких степових і лісостепових видів, як перлівка трансільванська, перлівка ряба, костриця борозниста, тимофіївка гірська, горобейник пурпурово-голубий, ковила прегарна та інші. Поширені рідкісні для Карпат угруповання дуба скельного — діброва деренова, діброва бирючинова, ясенева діброва кострицева з ясенем білоцвітам та дубом Далешампе. Вище 400 м зростають буково-дубові ліси. Північні мегасхили зайняті бучинами та грабовими бучинами. Резерват має важливе значення для збереження рідкісної лісостепової рослинності Карпат та вивчення умов формування низькорослих остепнених дубняків, що збереглись з середнього голоцену.
Резерват Юліївська гора (176 га). Рослинність резервату флористичне близька до Чорної Гори. На південному схилі поширені лісостепові діброви з дуба скельного, дуба Далешампе та багатоплідного дуба в супроводі лісостепових рослин — осоки Мікелі, осоки низької, ясенця білого, костриці борознистої, герані криваво-червоної та інших. Це єдине місце в Радянському Союзі, де природно зростає дуб бургундський. На північних схилах охороняється унікальний для України фітоценоз дуба скельного і липи пухнастої з клокичкою. На південних схилах Юліївської гори добре ростуть такі південноевропейські види дерев, як каштан їстівний, мигдаль звичайний, горобина домашня. Трапляються навіть кущі інжиру, який підмерзає.
Резерват Косинівська гора розташований на території Іванівського лісництва Мукачівського лісокомбінату в передгір'ї Вигорлат-Гутинського хребта (8 га). На північних схилах зберігся реліктовий дубово-липовий фітоценоз з дуба скельного та липи пухнастої. Південні схили зайняті дубовим лісом з дуба скельного та дуба Далешампе. Зустрічаються цікаві морфологічні відміни дуба Далешампе*.
Резерват Тепла Яма розміщений у Кам'яницькому лісництві Ужгородського лісокомбінату (98,2 га). На висоті 250—560 м зберігся на андезитах екологічний ряд природних лісів (діброви з дуба скельного, букові діброви, дубові бучини, бучини). На південних схилах зростають в'язіль стрункий, таволга середня, перлівка ряба, півники угорські, дерен справжній, берека та інші теплолюбиві види. Резерват входить до складу Ужанського парку, який проектується створити в басейні Ужа.
Резерват Остра. Знаходиться у Чинадіївському лісництві Ужгородського лісокомбінату (6,8 га). Створений для охорони високопродуктивних буково-дубових і дубово-букових природних лісів з дуба скельного, що мають еталонне значення для лісового господарства. Заповідний масив цікавий для вивчення взаємодії дуба скельного і бука в різних типах лісорослинних умов центральної частини вулканічного хребта.
Резерват Дубова розташований у Костринському лісництві Жорнавського лісокомбінату (3,1 га). В рослинній смузі суцільних бучин зберігся на південному схилі острівний осередок дуба скельного з середнього голоцену, що становить інтерес для вивчення польодовикової історії лісів.
Пам'ятка природи в урочищі Борсучина в околицях Ростоки Костринського лісництва (0,15 га). Тут на висоті 520 м зростає унікальний ендемічний чагарник, бузок угорський, що в карпатській гірській системі відомий тільки в Південних та Східних Карпатах. Правдоподібно бузок мігрував на територію Закарпаття у теплий польодовиковий період і зберігся як релікт до наших часів. Зростає він у бузковій ясенині кременевій. Резерват має значення для збереження цього цінного декоративного чагарника, відомого в СРСР тільки з Карпат.
Резерват Високий Камінь у Жденевському та Нижньоворітському лісництвах Воловецького лісокомбінату (22,1 га). Охороняється як цінний для науки реліктовий осередок дуба скельного, що доходить до висоти 810 м. На вершині гори зберігся рідкісний для Карпат фітоценоз вологого дубово-соснового субору чорницевого. На скелястих схилах трапляються угруповання липи широколистої в супроводі листовика сколопендрового. Резерват цікавий у геологічному відношенні. Тут простежуються складки дуклянської зони. В пісковиках трапляються кристали кварцу, так звані марамороські діаманти. Завдяки наявності водоспадів, порогів та каскадів, а також скельних фацій,резерват має важливе ландшафтно-естетичне значення. Тому його площу доцільно збільшити до 150 га.
Резерват Кобила у Тур'яполянському лісництві Перечинського лісокомбінату (2 га). Серед суцільних букових лісів зберігся реліктовий осередок дуба скельного на південних мегасхилах Полонинських Карпат на висоті 600—700 м. Він цікавий для вивчення історії розвитку рослинного покриву польодовикової доби*.
Резерват Кузій з дуба скельного у Лужанському лісництві Великобичківського лісокомбінату (120 га). Пропонується до охорони для збереження найвищого на Україні осередку дуба скельного та дуба звичайного, що зростають на горі Темпі на висоті 1091 м. На схилах гори поширені ясенево-дубові, ялицево-дубові, дубово-букові й буково-дубові фітоценози, цікаві для вивчення структури мішаних лісів. На вапнякових скелях зростає тис ягідний, карпатський ендем — дзвоники карпатські та рідкісна для Карпат декоративна рослина — фізаліс звичайний. Резерват має ландшафтно-естетичне значення*.
Резерват Діброва у Лужанському лісництві (712 га). Тут збереглись великі масиви природних дубових, грабово-дубових, буково-дубових і дубово-букових лісів з дуба скельного, які в східному напрямку не мають зонального поширення. Трав'яний покрив включає багато теплолюбивих видів. Резерват цінний у ландшафтно-естетичному та рекреаційному відношенні.
Буковий резерват Кевелів у Свидовецькому лісництві Ясінянського лісокомбінату (712 га). На південно-західних мегасхилах Менчульського хребта на висоті 600—1250 м поширені цікаві з геоботанічної точки зору групи типів: ясеневі бучини, букові яворини, смерекові бучини, буково-смерекові яличини. В поясі бучин на висоті 1250 м трапляються фрагменти вологої сурамені чорницевої. Резерват служить об'єктом вивчення структури мішаних букових лісів, а також збагачення корисної фауни. Він цікавий і в ландшафтно-естетичному відношенні.
Памятка природи Соколів Камінь у Лужанському лісництві Великобичківського лісокомбінату (1 га). Тут на висоті 690 м на виходах вапняків зберігся цікавий осередок тисової бучини переліскової. На скелях багато кальцефільних і рідкісних рослин, таких як квітучий плющ, листовик сколопендровий, в'язіль стрункий та інші. Пам'ятка має й геологічне значення*.
Резерват Вільшанка в Драгівському лісництві Буштинського лісокомбінату. Тут збереглись на площі близько 1000 га букові праліси на південному мегасхиліПолонинського хребта. Вони виконують важливу гідрологічну функцію на гірських схилах штучного водоймища Теребля-Ріцької ГЕС. Місцевість має також рекреаційне значення. У майбутньому цей резерват доцільно приєднати до Карпатського національного парку*.
Резерват Росішний Нижньоволовецького лісництва Воловецького лісокомбінату (460,9 га). Тут збереглись рідкісні й цікаві з лісівничої точки зору грабово-ялицево-букові, ялицево-букові та буково-ялицеві фітоценози пралісового характеру. Мають наукове, а також важливе грунтозахисне та водорегулююче значення. Ряд рідкісних рослин — листовик сколопендровий, страусове перо звичайне, лілія лісова заслуговують на індивідуальну охорону.
Резервати й пам'ятки природи бузку угорського на території Воловецького лісокомбінату. Тут збереглось кілька цікавих осередків цього карпато-балканського ендему, які вимагають ретельної охорони, а саме: в околицях с.ПашківцівПашківського лісництва (1 га); в урочищі Верхній Луг вище Жденева на терасі річки Жденянки (1,3 га) і біля села Жденева на правій терасі Жденянки Жденевського лісництва (5 га); в урочищі Майдан в околицях Підполоззя Підполозянського лісництва
Зростає бузок у сирих едатопах разом з вільхою сірою, чорною та ясенем звичайним. Він щороку рясно плодоносить і дуже добре відновлюється як насіннєвим, так і вегетативним способом. Заповідні ділянки можуть служити базою для заготівлі посадкового матеріалу цього декоративного чагарника, придатного для масового озеленення.
В басейні ріки бузок відомий тільки в урочищах Ділок (0,2 га) та Кливка (0,2 га), розташованих на висоті 500 м біля потоків Ріпинка та Річка в Ізківському лісництві Міжгірського лісокомбінату. Зростає в аналогічних типах лісорослинних умов*.
Ландшафтний резерват Шипот у Тур'я-Полянському лісництві Перечинського лісокомбінату (606,5 га). Долина річки Шипот цікава не лише в лісівничому, але й у ландшафтно-естетичному відношенні. На пропозицію професора А. Златніка тут був створений великий резерват площею 2397,3 га ще в 1932 році. Тепер збереглись природні букові праліси на площі близько 120 га. На горі Воєводин особливе наукове значення мають острівні осередки смереки реліктового характеру. Росте вона разом з ялицею на кам'янистих розсипищах у рослинній смузі бучин. На горі Ясеневий Верх зростає яворово-буково-ясеневе насадження природного походження. Ландшафтний резерват має рекреаційне значення.
Резерват Пинява Ганьковецького лісництва Свалявського лісокомбінату (ЗО га). Охороняються рештки букових та мішаних яворово-ясенево-букових пралісів, характерних для закарпатського передгір'я.
Резерват Тихий Волосянського лісництва Жорнавського лісокомбінату. Тут колись мали зональне поширення найбільш продуктивні в Карпатах ялицево-букові й буково-ялицеві ліси. Для їх охорони в 1912—1914 роках створено один з перших в Закарпатті лісових резерватів. Збереглась невелика площа — 25 га корінних насаджень, що мають еталонне значення як високопродуктивні хвойно-широколистяні праліси.
Резерват Уличанка знаходиться в Костринському лісництві Жорнавського лісокомбінату (9,6 га). У поясі букових лісів на початку XX ст. тут були закладені культури сосни звичайної, дуба північного, смереки, які відзначаються високою продуктивністю. Резерват має науково-дослідне значення.
Резерват Яворник цього ж лісництва (86,4 га). Охороняються високопродуктивні чисті букові, мішані яворово-букові та ялицево-букові праліси, що мають наукове значення для вивчення процесу їх формування і структури. З рідкісних рослин тут трапляються листовик сколопендровий, плющ, лунарія оживаюча та інші. На гірських схилах Яворника ліси виконують важливу захисну функцію.
Пам'ятка природи псевдотсуги тисолистої у Тур'я-Реметському лісннцтві Перечинського лісокомбінату (2га). Збереглись високопродуктивні культури північноамериканського виду псевдотсуги тисолистої, яка виявилась перспективною для впровадження в поясі дубових та букових лісів. За даними Т.М.Бродовича, в 60 років запас псевдотсуги становив 928 м3. Ділянка має науково-дослідне та лісонасінневе значення.
Резерват буково-ялицево-смерекових лісів в урочищах Лисичий та Струнжен під горою Поп Іван Марамороський (437 га). Розташований на території Діловецького лісництва Великобичківського лісокомбінату. Охороняються високопродуктивні смереково-ялицево-букові, буково-ялицево-смерекові та смерекові праліси. Рідше трапляються корінні бучини, яворові бучини, букові яличини та смеречини. На скельних фаціях вершини Поп Іван зростає нарцис вузьколистий, ломикамінь живучий, родіола рожева, айстра альпійська, арктоальпійські види верб, що підлягають абсолютній охороні.
Резерват Тисовий Грунь розташований в Діловецькому лісництві в басейні Білого Потоку (76 га). На висоті 840—960 м зберігся тис ягідний на світло-бурих, малопотужних, поверхнево-скелястих грунтах. Зростають тут плющ, листовик сколопендровий, чемерник червонуватий та інші рідкісні види. Еталонно-лісівниче значення мають природні букові та ялицево-букові вікові деревостани пралісового характеру*.
Резерват букових та ялицево-букових лісів Сухареве розташований па площі 330 га в басейні однойменного потоку в Діловецькому лісництві. Тут збереглись рідкісні для Карпат кострицеві та ялицеві бучини, фрагментарне зустрічаються чисті яличини. В резерваті зростає ряд рідкісних для даного району видів — липа широколиста, дзвоники карпатські, фізаліс звичайний, які вимагають індивідуальної охорони. Чимале значення мають заповідні ліси для збагачення фауни. Тут водяться ведмеді, барсуки, куниці, рисі, дикі свині, олені, козулі, лисиці, з земноводних — саламандра плямиста.
Резерват буково-ялицево-смерекових та смерекових лісів Квасний проектується на площі 1100 га в Усть-Ріцькому лісництві Рахівського лісокомбінату. Тут в центральній частині Марамороського кристалічного масиву збереглись цікаві у флористичному та геоботанічному відношенні букові, буково-ялицево-смерекові та смерекові праліси. Питання про їх охорону піднімалось ще в довоєнні роки. Резерват має і значення для розведення корисної фауни. В майбутньому на базі природних лісів резерватів в урочищах Квасний, Лисичий і Стружен можна створити в Марамороському кристалічному масиві заповідник*.
Кедрово-модриновий резерват Кедрин. Це найбільший у Радянському Союзі природний осередок ендемічної деревної породи — модрини польської, що зростає тут з сосною кедровою та смерекою. Резерват розташований на південних мегасхилах Вододільних Горган на відрогах полонини Побита в Бертянському лісництві Усть-Чорнянського лісокомбінату на висоті 965—1400 м. Площа його 166 га. Основний масив модрини зберігся на висоті 1200 м на південному схилі крутизною 30° (вологий модриново-кедрово-смерековпй субір чорницевий). Резерват має виняткове наукове значення для вивчення поширення модрини, кедра та смереки у польодовиковий період. Він цікавий і в ландшафтно-естетичному відношенні.
