Резерват смерекових та кедрово-смерекових лісів Тавпішірка розташований на південно-східному макросхилі масиву Горган (гора Кінець Горган,1611 м) та на південно-західному схилі Тавпішірки (1508 м) на висоті 1100—1500 м Плайського лісництва Усть-Чорнянського лісокомбінату (248 га). На кам'янистих розсипищах збереглись кедрово-смерекові, смереково-кедрові праліси, серед яких місцями трапляються березово-кедрові та чисті кедрові бори. Резерват має наукове значення; заповідні ліси виконують важливу захисну функцію.
Резерват смерекових і кедрово-смерекових лісів Попадя розташований у верхній частині ріки Мокрянки на південному макросхилі однієї з найвищих горганських вершин Попадя (1742 м) на території Брадульського лісництва Усть-Чорнянського лісокомбінату. Заповідні лісові масиви площею 926 га розміщені на висоті 1000—1600 м. Смерекові ліси зонально поширені до висоти 1500—1550 м. Починаючи з висоти 1400 м на сильно кам'янистих схилах формуються кедрові смеречини чорницеві, місцями трапляються біогрупи чистих кедрин. В субальпійській смузі поширені зарості гірської сосни та фрагменти лучних асоціацій — ситника трироздільного, куничника волосистого, костриці червоної.
Резерват сосни звичайної на горі Клева. В Закарпатті, на відміну від Прикарпаття, реліктові осередки сосни звичайної збереглись лише на горі Високий Камінь Жденевського лісництва та Клеві в Вододільних Горганах Ізківського лісництва Міжгірського лісокомбінату. Резерват займає незначну площу — 41,8 га. Сосна звичайна приурочена до кам'янистих розсипищ, утворених грубозернистими пісковиками. Вона поширена масово на висоті 700—844 м у асоціаціях: соснова смеречина чорницева, сосновий субір орляковий та чорницевий. У зв'язку з тим, що в сосновому рідколіссі гніздуються глухарі, резерват має також фауністичне значення*.
Геологічно-флористичний резерват Близниця проектується на північних схилах найвищої вершини Свидовецьких гір—Близниці (1883 м) на площі 50 га. Тут збереглись у субальпійській смузі цікаві польодовикові форми рельєфу, на поверхню виходять вапнякові породи, що сприяло збереженню рідкісної флори й рослинності. Сліди зледеніння помітні до висоти 1460 м, а місцями ще нижче. На північно-східному схилі описано шість польодовикових карів. У резерваті збереглись такі рідкісні для Карпат види рослин, як дріада восьмипелюсткова, білотка альпійська, айстра альпійська, котячі лапки карпатські, астрагал Крайни, молочай карпатський, кисличник двостовпчиковий та багато інших. Такі ж цікаві у флористичному відношенні польодовикові цирки й озерця на полонині Герешаска, Драгобрат, Апшиняска, Ворожеска. Всі ці унікальні осередки флори підлягають абсолютній охороні. Цікавий резерват і в ландшафтно-естетичному відношенні. З вершини Близниці відкривається мальовнича панорама на Свидовецький масив та Чорногору*
ЛАНДШАФТНІ ПАРКИ
Латорицький ландшафтний парк доцільно створити в басейні Латориці, починаючи від Нижніх Воріт до Чинадіева, де розташований санаторно-курортний комплекс “Карпати” та ряд літніх туристичних таборів. Високий процент лісистості (близько 60%), сприятливі кліматичні умови, наявність лікувальних джерел (с. Поляна) та мальовничі ландшафти роблять парк особливо придатним для масового відпочинку*.
Ужанський ландшафтний парк охоплює басейн мальовничої долини Ужа від Жорнавського перевалу до села Кам'яниці. Тут зональне поширені дубові ліси з дуба скельного, дубово-букові, букові та ялицево-букові ліси, що мають рекреаційне значення. Кліматичні умови сприятливі для масового туризму у всі пори року. Ландшафтний парк уже тепер користується великою популярністю у відвідувачів*.
Шаянський ландшафтний парк. Його потрібно організувати навколо Шаянського санаторно-курортного комплексу. Крім лікувальних мінеральних джерел та сприятливих кліматичних умов, приваблюють відвідувачів мальовничі ландшафти вулканічних гір, покритих природними дубовими, дубово-буковими та буковими лісами. На деяких вершинах добре збереглись вулканічні кратери. В них зростає скельна флора*.
Синевирський ландшафтний парк. Завдяки розташованому тут на висоті 989 м найбільшому в Карпатах озеру, наявності слабоокультурених гірських ландшафтів та значних масивів природних буково-ялицево-смерекових і смерекових лісів, ця частина Вододільних Горган приваблює любителів відпочинку в горах. Суцільний ландшафтний парк доцільно створити навколо Синевирського озера та санаторію “Сойми” в Міжгірському районі. У майбутньому цей рекреаційний комплекс слід приєднати до карпатського національного парку*.
ГЕОЛОГІЧНІ Й ГЕОМОРФОЛОГІЧНІ РЕЗЕРВАТИ ТА ПАМ'ЯТКИ ПРИРОДИ
Питанням організації заповідних об'єктів неживої природи у минулому в Карпатах взагалі не приділялось уваги. Тільки у повоєнні роки зусилля вчених були спрямовані на виявлення цікавих у геолого-геоморфологічному відношенні пам'яток. На жаль, більшість з них ще це взяті на облік обласними інспекціями по охороні природи і не визначені на місцях, що негативно впливає на їх збереження та використання з краєзнавчо-пізнавальною та навчальноюметою. Тому найближчим часом потрібно приділити більше уваги територіальному визначенню та оформленню цінних в геологічному, геоморфологічному і ландшафтному відношенні заповідних об'єктів неживої природи. Перелік найважливіших з них з карпатському регіоні подається на підставі люб'язно переданих нам матеріалів наукового співробітника відділу охорони природних екосистем Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного АН УРСР В. Т.Левицького, спільно з ним виконаних досліджень та відомих геологічних публікацій з цього питання.
Унікальна геологічна пам'ятка — відслонення юрських відкладів — відома в урочищі Баня в селищі Перечині. Це дуже рідкісний стратотип нижньої юри в зоні п'єнінських стрімчаків. Відклади багаті на викопну фауну і становлять інтерес для палеонтологів і палеозоологів. На жаль, охорона цього заповідного об'єкта не забезпечена*.
Геологічна пам'ятка — відслонення нижньокрейдяних та верхньокрейдяних відкладів відоме у верхів'ях Лютої в околицях села Лютої Великоберезнянського району.
На охорону заслуговує геологічна пам'ятка — відслонення п'єнінських скель біля села Приборжавського Іршавського району. Тут зустрічаються рештки цікавої палеофауни. На вапнякових скелях збереглась рідкісна кальцефільна флора
Наукове та ландшафтно-естетичне значення має ландшафтний резерват Зачарована долина в околицях Ільниці Іршавського району. В ній на поверхню виходять юрські вапняки — останці, що придають естетичність ландшафту.
Підлягають охороні відслонення сухівської світи (еталон) в селі Сухому над потоком Бронька Іршавського району*.
В околицях Липчі Хустського району зберігся риф міоценового моря (багряникові вапняки), що заслуговує на охорону як геолого-геоморфологічна пам'ятка. Охороні підлягає також озерце у вулканічному кратері.*
У Нижніх Воротах Воловецького району відома цікава геологічна пам'ятка — відслонення нижнього олігоцену, де збереглась рідкісна фауна молюсків*. У селі Задільському на лівому березі Латориці доцільно взяти під охорону відслонення крейдяних відкладів з багатьма біогліфами*.
Над річкою Голятинкою в селі Голятині Міжгірського району на охорону заслуговує геологічна пам'ятка — відслонення верхів нижньої крейди. Воно має значення для визначення геологічної історії Карпат, зокрема Кросненської зони*.
У селі Дусині Свалявського району зберігся стратотип дусинських верств, вартий охорони*
У Драгові, де впадає потік Монастирський у Тереблю, відоме відслонення драгівської світи, що заслуговує на охорону*.
Цікава геоморфологічна пам'ятка — карстові воронки та печера Жолоб в урочищі Чертеж в селі Крігчеві Тячівського району, куди сягає гряда угольських вапняків*. У селі Тисоловому по струмку Тисолово, правої притоки Лужанки є цікавий розріз верхів верхньої крейди, що вважається еталонним стратотипом тисальської світи*.
Виходи верхньої крейди відомі в околицях Калин вздовж шляху Нересниця— Усть-Чорна. В урочищі Великий Буркало В. О. Горецький описав еталон буркалівської світи. Поруч з Калинами в урочищі Чербен виявлене відслонення сарматських відкладів, що мають наукове значення*.
В селищі Солотвині відслонюються оригінальні виходи кам'яної солі, які слід охороняти як геологічну пам'ятку*.
У селі Новоселиці Рахівського району (в гирлі Білої та Чорної Тиси) виявлене відслонення нижньої крейди, що є еталоном білотисянської світи*.
На північ від Рахова над потоком Тростянець на поверхню виходять вулканічні породи. Це цінна ботаніко-геологічна пам'ятка. На південь від міста над струмком Кам'яний Потік розташована геологічна пам'ятка кам'янопотіцької світи*.
Оригінальні тектонічні тріщини виявлені на горі Бежибори в селі Середньому Водяному Рахівського району*.
На північно-східному схилі гори Соймул в околицях Кобилецької Поляни охорони заслуговує відслонення соймульської світи на східному схилі гори Соймул*.
В околицях Ясіні є виходи грубозернистих конгломератів (верхи еоцену), які варті охорони*.
Охороняються ціннігеолого-геоморфологічні пам'ятки вапнякової печери в Угольському заповіднику, печери на вершині Синаторії в Перечинському лісництві, старі залізорудні штольні і шахти на схилах Острої і Крупчі в околицях Ужгорода.
Ландшафтно-естетичне й туристичне значення мають скелі-стрімчаки, що охороняються в долині Білого Потоку поблизу Ділового, в околицях Костилівки, а також на території Рахівського, Щаульського, Квасівського і Свидовецького лісництв. Тут зростають рідкісні скельні рослини, такі як листовик сколопендровий, дзвоники карпатські, багатоніжка звичайна, аспленій зелений і волосовидний та ряд інших.
Таке ж значення мають мальовничі скелі Вулканічних та Полонинських Карпат, зокрема Ворочівські скелі поблизу Кам'яниці, Дірявий камінь і Осташ у селі Ворочевому, стрімчак Соколець в околицях селища Перечина, Соколові скелі на східному схилі полонини Рівної, Анталовецькі скелі в Анталовецькій Поляні та багато інших. Усі ці, цікаві в ландшафтно-естетичному відношенні, пам'ятки неживої природи заслуговують на ретельну охорону.
