| Субота 24-04-27 03:16 |
Вітаю Вас Гість Головна | Реєстрація | Вхід | RSS |
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
Вечер в Карпатах ДІЯ ОСВЯЧЕННЯ КРИНИЦІДІЯ ОСВЯЧЕННЯ КРИНИЦІ, СТАВКА, ДЖЕРЕЛА, КОЛОДЯЗЯ І ВЗАГАЛІ ДЖЕРЕЛА ВОДИ, ПРИЗНАЧЕНОЇ ДЛЯ ПИТТЯ
Перед дією освячення води робляться заходи, щоб лабораторія офіційно ствердила, що вода придатна для пиття. Рунтато, не маючи такого ствердження, освячення води не здійснює. Рунтато, стоячи перед водою, говорить молитви: — Дажбог — Світло. Ми у Світлі і Світло в нас. Немає віри вищої за Світло. Дажбог — Єдиносущий і Всеправедний Гос¬подь наш, Датель несвідомого і свідомого Буття. Єднаймося серцями, збагачуймося мисля¬ми і святою нашою вірою, чуючи молитви рідного Пророка, нам посланого Господом на спасіння і на славу нашу. Дажбоже мій, Ти Святий Дух народу мого, в Тобі життя, в Тобі сила, в Тобі розум і любов народу мого. І щасливлюся я щастям народу мого. І вічнію я вічністю народу мого. Ти єси Безсмертний, бо мій народ безсмертний Твоїм безсмертям, Даж¬боже мій! Дажбоже мій, Ти могутній, бо моя віра в Тебе могутня — Твоїми таїнами в моїй душі народжена і освячена. І Тобою вона благословенна в ім'я волі і сили, слави і безсмертя народу мого у царстві вічности Твоєї, Єдиносущий Дажбоже мій! Дажбоже мій, Ти утвердив життя племени мого на землі багатій. На ній ріки солодководі, на ній сонце лагідне, на ній поля квітучі, на ній гаї співучі. І щедро обдарував Ти внуків своїх і волею, і любо¬в'ю, і вродою, і силою, щоб були вони самі собою, щоб самі були творцями віри своєї. І щоб жили вони вічністю у вічності Твоїй, Дажбоже мій! Дажбоже мій, щасливий я з Тобою. Ти душу мою живиш світлом і красою. Ти тіло моє живиш хлібом і водою. Ти світ мій твориш радістю й сльозою. І я в труді й подвигах утверджую себе на благо народу мого. І на славу імени Твого, Дажбоже мій! Брати і сестри, світлі діти Дажбожі, так є: ми діти Дажбожі, а не раби того чи іншого іноземного божества. Ми радощі і смутки Дажбожі, бо ми живемо в Дажбогові і Дажбог живе в нас. І знаємо ми істину: життя (первопрояви життя) постали там, де була вода. І ми, люди, живемо тому, що наше тіло створе¬не з води. Є відомо: коли людина важить сто кілограмів, то вісімдесят з них — це вода. Меншає в тілі води, людина тяжко хворіє. Людина вмирає, коли в її тілі немає потрібного рівня води. Та життя і здоров'я наше залежить (і про це пише «Мага Віра») і від того, яку воду ми споживаємо. Якщо вода чиста, свіжа, багата на потрібні для нашого життя мінерали, то тіло наше багатіє здоров'ям. Щасливе життя там, де є здоров'я. Здо¬рові наші діти — здорове майбутнє народу. І успішний хід нашої Вітчизни у світле Майбутнє. «Мага Віра» пише, що в наших степах у колодязях джерелить вода, яка впродовж багатьох тисячоліть будувала здо¬ров'я перших поколінь племен Індо-Европейських. Сотні мільйонів років наша Батьківщи¬на була покрита мілким морем, дно якого мало чистий жовтий пісок. Впродовж мільйонів років вода поступово зникала. І в цей час родився наш святий Дніпро і його солодководі джерельні притоки. І земля покривалася буйним рослинним світом. То Дажбог, істинний Господь, готував для нас, для улюблених дітей своїх, колиску доброт¬ного життя під сонцем лагідним, на землі життєдайній. І наші родоначальники (тато Орь і мати Лель) любили Дажбогом даровані землю, ріки, ставки, ліси, степи. Обожнювали ча¬рівний світ, що їх оточував. Бачили в ньому своє дихання і дихання Дажбоже. І на світ, в якому вони жили, дивилися, як на дім рідний. І мали вони віру, що на воду не можна плювати, на воду не можна сміття викидати, бо то гріх. Святу воду, яка дає життя, не можна забруднювати, зневажати, бо вона є даром Дажбожим. Такі світлі, розумні і доцільні в нас були поняття. Та вторгнулися на нашу землю інозем¬ні пастири, які зневажливо ставилися до рік, джерел, гаїв, лісів, степів. І вони посіяли зло в наших душах, кажучи: не думай про земне, не дбай про земне. Думай про царство небесне, про переселення на небо. І наші люди цим зайдам-пастирям повірив¬ши, почали хворіти душею і тілом. Почала марніти сила синів і дочок України-Руси. Брати і сестри! Усіх прошу взятися за руки, і цим ознаменувати нашу святу любов до Матері-Природи, до істинного Господа Дажбога. (Рунтато, ці слова сказавши, жде поки всі візьмуться за руки). Рунтато говорить: — Іменем Господа Дажбога, іменем рід¬ного Пророка, іменем усіх вірних РУНВіри освячую цю життєдайну воду. І благослов¬ляю силу її природи. (Рунтато знаменем Дажбожим (Трисуттю) торкається до води і знамено під¬нісши до уст своїх, цілує його. І черпає в горнятко води, і п'є). І каже: — Ми всі клянемося, думаючи про своє здоров'я і здоров'я дітей наших, клянемося берегти чистоту колодязів, криниць, рік, ставків, з яких черпаємо воду для споживан¬ня нашого і нашої скотини та іншої живо¬тини. ПРИМІТКА: Бажано, щоб після освячення води, всі тут присутні пили воду. І співали врочисті пісні, присвячені красі Вітчизни, її природі (рікам, степам, лісам, горам). І добре, щоб в цей час кожний брав у посудину води до хати, що символізує обіт: збері¬гатиму чистоту води, як власне здоров'я.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
Copyright //vechervkarpatah.at.ua © 2024 |  |