Вступ.
В історично важливий і відповідальний час, коли відбувається процес творення української державності, кожен українець, кожен громадянин України, повинен бути її будівничим, сином рідної землі.
Минув час мітингів та зборів, галасливих закликів і взаємних звинувачень, нерозбірливе відторгнення всього минулого, настала пора великої невтомної культурно-просвітницької та громадсько-правової праці, формування нового національного свідомого розуміння своєї суспільно-політичної ролі, віддання всіх сил для повернення молодого покоління до духовних джерел, до прадідівських звичаїв та традицій.
Відроджується Українська держава, зростає інтерес народу до національної історії, мови, культури, отже, зростає потреба об’єктивно висвітлити питання історичної долі українців, його минулого, усвідомити віхи сучасного розвитку.
Настав час усвідомити до кінця минуле, історичну спадщину і сказати про наші блакитні духовні небосхили, сказати не притишеним голосом, а голосно про повернене, забуте поза всякими умовностями і наставляннями. І бути гордими за свою вітчизну, надвірнянську землю, її кращих синів і дочок.
Актуальність теми дослідження. Надвірна – привітне і завжди відкрите для людей місто – колиска наших пращурів, нинішніх і майбутніх поколінь. Важко уявити історію Галичини без історичної книги міста Надвірної, яка вмістила в собі всю гаму суспільних процесів і подій від середньовіччя до сучасності. Надвірній вже понад 400 літ. Не просто йшла Надвірна та її працьовитий люд з глибин минулих віків до сьогодення, творячи на довгому шляху національне багатство, культуру і пісню. Місто завжди було щедрим на мудрих господарів, обдарованих умільців, талановитих митців, безстрашних воїнів, відданих Україні громадських та політичних діячів.
Але історія міста Надвірна, яке сьогодні є центром найбільшого району області, недостатньо досліджена. Архівні розвідки свідчать на користь постійного і цілеспрямованого вивчення цілих історичних пластів розвитку та становлення міста. Що ж до тлумачення діяльності окремих людей і фактів сучасного періоду, то виникає потреба в їх переосмисленні в умовах демократизації суспільства. Адже рівень узагальнення і систематизації останніх, як зазначають окремі дослідники історії, не відповідає сучасним вимогам часу.
Адже ті історичні розвідки, які проводились продовж останніх років, свідчать про неоднозначність думок з приводу часу заснування міста, походження його назви, просторово-географічного розташування тощо.
Наукова актуальність теми полягає в можливості узагальнити факти з історії міста, переосмислити їх і зробити висновки про його розвиток від найдавніших часів до сучасності.
Джерела та історіографія проблеми. Історія міста Надвірної є дуже цікавою не тільки для істориків – дослідників, але також для широкого загалу тим, що вона насичена великою кількістю подій, фактів.
Для написання бакалаврської роботи нами було використано ряд джерел, головним чином, це архівні документи. Велика кількість документальних матеріалів, які висвітлюють найрізноманітніші сфери життя міста, знаходяться в архівах, в основному це Державний архів Івано-Франківської області (далі – ДАІФО), а також Центральний Державний історичний архів у місті Львові (далі – ЦДІА у м. Львові). Деяка частина цих архівних матеріалів є доступною широкому загалу, оскільки вони є опублікованими. В ДАІФО у фонді №2 [1] знаходяться документи, які висвітлюють діяльність товариства “Рідна школа”, завдання, які вони ставили перед собою для виконання. В інших фондах ДАІФО є відомості про органи управління, самоврядування, а також устрій міста в період, коли Галичина входила до складу Австро-Угорської імперії, а також в період панування на наших землях Польської держави. Ці документи є найважливішими джерелами до вивчення історії міста Надвірної.
У ЦДІА у м. Львові теж є документи, з яких можна почерпнути відомості про історичний розвиток міста. Так, у т.190 містяться скарги надвірнянців на польську шляхту, яка їх пригнічує у правах. Також при написанні бакалаврської роботи були використані матеріали Львівської наукової бібліотеки імені В. Стефаника НАН України [4].
Також важливе значення для історії України має діяльність ОУН – УПА. Зокрема у ДАІФО у фонді №25 [2] можна почерпнути дані про діяльність ОУН – УПА у Надвірній, про жорстоку боротьбу і переслідування воїнів, ліквідацію боївки на чолі з “Байдою” у місті.
Найвагомішою працею для написання бакалаврської роботи є монографія Ростислава Гандзюка “Надвірна: історичний нарис”. – Івано-Франківськ, 1999 [10]. У цій праці детально висвітлена історія міста від найдавніших часів (з дня заснування міста) до сьогоднішнього часу. Автор розглянув проблему дати заснування міста та походження його назви, дослідив історію середньовічної Надвірної, багато уваги приділив висвітленню питань соціально-економічного, суспільно-політичного, культурного життя міста.
Слід звернути увагу на праці професора, академіка Володимира Васильовича Грабовецького, а саме “Гуцульщина ХІІ – ХІХ століття” [11], “Нариси історії Прикарпаття” [12], “Ілюстрована історія Прикарпаття” [14], “Антифеодальна боротьба карпатського опришківства XVI-XIX столітті” [16]. У монографіях висвітлено історію міста, подано гіпотези щодо перших власників, назви міста.
У “Історії міст і сіл УРСР. Івано-Франківська область” [46] багато уваги присвячено Надвірній. Тут міститься значна частина історичних фактів з історії міста, але більше уваги приділено “позитивній” діяльності комуністичної партії, розвитку сільського господарства в радянський період. Головну увагу звернено на соціально-економічний розвиток. Тому, зважаючи на заідеологізованість праці, слід обережно ставитись до висновків, поданих в ній.
Більшу увагу дослідників привертає історія міста кінця ХІХ – першої половини ХХ століття. Це можна пояснити великою кількістю і доступністю джерельної бази. Зокрема, розкривається роль товариства “Просвіта”, “Рідна школа”. Цій тематиці присвячені статті Ростислава Гандзюка “Просвіта” у Надвірній і повіті” [9], Іроденка Д. “Жіночий рух на Надвірнянщині” [21], Попадинець Д. “Мішаний курінь імені Короля Данила у Надвірній” [34], Федоришин М. “Світло нашої духовності: “Просвіта” у Надвірній: історія і діячі” [42].
Значну увагу у дослідженнях приділено розвиткові промисловості у місті Надвірній. Слід відзначити працю “Страгора: книга про Надвірнянщину” [40], Петріва Р. “Генезис капіталізму вXVII-XVIII століттях” [32], “Нафтовий комплекс Прикарпаття” [31], Гайний А. “Битківський нафтовий басейн” [8].
Чимало відомостей про розвиток міста можна почерпнути із праць загального характеру, в яких йдеться про історію Надвірної в контексті історії Прикарпаття. Зокрема, в збірнику під назвою “Гуцульщина: перспективи її соціально-економічного і духовного розвитку в незалежній Україні” (Івано-Франківськ, 1994) міститься стаття Л. Вадзарука “Етнографічні межі Гуцульщини на Прикарпатті”. Ця стаття є цікавою тим, що в ній подана спроба провести межу між Покуттям і, власне, Гуцульщиною. Проблемним є питання віднесення міста Надвірна до певної етнографічної території, оскільки між різними групами вчених точаться суперечки, чи слід вважати Надвірну, власне, гуцульською. Мовне питання в Надвірнянщині (діалекти) досліджувала Я. Закревська. В газеті “Народна воля” за 1995 рік, 7 жовтня міститься стаття авторки під назвою “Мовний силует Надвірнянщини”.
Загальними працями, які стосуються розвитку Галичини, і які були використані при написанні бакалаврської роботи, є монографія М. Кугутяка “Галичина: сторінки історії” (Івано-Франківськ, 1993). З неї можна почерпнути відомості про розвиток різних сфер життя нашого краю, його загальні тенденції. Цікавою є також праця С. Кончака, що була видана у Львові в 1974 році під назвою “Населення Українського Прикарпаття”. Про опришківський рух на Надвірнянщині дані містяться в статті дослідника М. Максим’юка [27].
Розглядаючи історіографію досліджуваної проблематики, варто зауважити, що більшість доступних статей до написання історії міста Надвірної опубліковані в газетних матеріалах, вони є не великими за обсягом, проте це не применшує їхнього значення, оскільки дані цих статей є дуже цікавими для відтворення як давнішої, так і сучасної історії міста. Наприклад, в газеті “Галичина” (1999, 10 квітня) є стаття П. Сіреджука, в якій розглядається проблема заснування Надвірної. Фрагменти з життя міста окреслені в статтях різних номерів “Галичини”, “Тижневика Галичини”, “Західного Кур’єра”, “Народної волі” та ін.
Гостинний двір ""Вечір в Карпатах", відпочинок в м. Яремче, Карпати, Котедж... Перейти?
Про місто Надвірну є також виданий фотонарис під назвою “Надвірна: поема в світлинах”, який виданий за ініціативою депутатів Надвірнянської міської ради третього демократичного скликання. В ньому можна конкретно побачити, що таке Надвірна, її історичне обличчя, чим вона живе та славиться.
Також при написанні бакалаврської роботи використана література довідкового характеру. Це, зокрема, путівник за редакцією Д. Криницької виданий в Івано-Франківську у 2003 році під назвою “Івано-Франківська область: туристичний путівник”, а також довідник “Паспорт населених пунктів Надвірнянського району. Довідник” [47].
Таким чином, з історії Надвірної нагромаджено чимало літератури. Історико-краєзнавчі дослідження висвітлюють найрізноманітніші сфери її життя.
Об’єктом дослідження є місто Надвірна з його багатою історією.
Предметом дослідження є особливості суспільно-політичного, соціально-економічного і культурного розвитку міста в різні періоди його існування (від середньовіччя до сучасності).
Метою бакалаврської роботи є спроба на основі вивчення доступних джерел і літератури обґрунтувати суспільно-політичний та культурний розвиток міста. Для досягнення цієї мети перед автором були поставлені наступні завдання:
- зібрати та систематизувати історико-краєзнавчий матеріал з даної проблеми;
- дослідити історію виникнення населеного пункту, походження назви, перших власників міста;
- охарактеризувати період перебування Надвірної під короною Речі Посполитої;
- дати аналіз перебування Надвірної у складі Австро-Угорщини;
- простежити процеси, які відбувалися у ХХ – на початку ХХІ століття;
- висвітлити діяльність видатних особистостей та їхній внесок у розвиток міста;
- охарактеризувати розвиток культури міста, пам’ятники та визначні місця.
Хронологічні рамки дипломної роботи охоплюють період з часу заснування міста до сьогодення. Верхньою межею дослідження є 1589 рік – перша достовірна писемна згадка про Надвірну (хоча з даного приводу між вченими точаться суперечки). Нижньою межею дослідження є 2006 рік – сучасний етап розвитку міста.
Теоретично-методологічною основою дослідження є загальнонаукові принципи об’єктивності, історизму та комплексний підхід до висвітлення теми.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що з не заідеологізованих позицій висвітлено різні сфери історичного розвитку міста Надвірна.
Теоретична і практична значущість полягає в тому, що зібраний фактичний матеріал і зроблені висновки можуть бути використані для вивчення відповідної теми у школі з історії України та історичного краєзнавства, вищих навчальних закладах, а також для написання рефератів, курсових робіт на краєзнавчу тематику, при підготовці путівників по Гуцульщині.
