Територія Тернопільської області лежить у лісостеповій зоні і вкрита різноманітною рослинністю. Тут росте понад 1100 видів вищих спорових і насінних рослин. Багатство видового складу рослинного світу зумовлено положенням області між Карпатами і Поліссям. Найчисельнішими тут є лісові і степові види.

 Лісова рослинність на території області сформувалася в четвертинному періоді. У минулому значна частина області була вкрита лісами, які по-хижацьки вирубали в часи панування у краї Австро-Угорщини, Польщі, у період німецької окупації, а також в радянський період. Площі лісів значно скоротилися. Зараз ліси займають 13,9% території області. Учені розрахували, що оптимальний показник лісистості для Тернопільської області повинен становити 17,8%. Вирубування цінних порід дерев (бук, дуб) призвело також до зміни видового складу лісів. У них збільшилась частка малоцінних порід (граб, осика, береза тощо).

 Більшу частину ділянок, які вкриті лісом, займають в області широколистяні ліси. Тільки в північній частині області ростуть мішані ліси. Серед широколистяних лісів найбільше поширення мають грабові, дубово-грабові, букові ліси.

 Грабові й дубово-грабові ліси займають південно-західну частину області (Придністров'я), Подільське плато, північну частину Товтрового кряжа, Кременецькі гори. Крім граба, який є панівним у деревостої, у цих лісах ростуть дуб, ясен, береза, осика, бук, а в підліску — ліщина, горобина та ін.

 Букові ліси ростуть на підвищених ділянках Тернопільського плато. Бук утворює суцільні масиви лише в південно-західній частині області, а в інших місцях він росте у вигляді острівців. Через територію області проходить східна межа поширення бука в Європі. Це — бучина на Товтровому кряжі біля р. Збруч. У букових лісах ростуть також граб, явір, липа, а в підліску — ліщина, калина, глід, терен, вовчі ягоди тощо.

 Мішані ліси займають територію Малого Полісся. Вони ростуть на піщаних грунтах у басейнах рік Ікви, Вілії і Горині. Це переважно дубово-соснові ліси. У їхньому підліску росте крушина, ліщина, калина.

 У верхів'ях лівих приток Дністра, Горині, Ікви і Вілії поширені заплавні ліси, їх деревостій складається з осокора, в'яза, дуба, клена, ясена, вільхи.

 Ліси області мають важливе грунтово-захисне, водоохоронне, рекреаційне значення. Понад 35 тис. га лісів розміщені на водноерозійних площах і виконують захисні функції. Навколо найбільших міст створено зелені санітарні зони на площі понад 32,2 тис. га, які виконують функції «легенів» міст. Уздовж залізниць, автомобільних доріг насаджені лісосмуги, які мають важливе значення для очищення повітря від шкідливих викидів транспортних засобів.

 Важливе значення для відпочинку людей поряд із лісами мають штучні насадження, а серед них — лісопарки, дендропарки, старовинні парки, сквери тощо. Багато з них в області є пам'ятками садово-паркового мистецтва. Тисячі любителів природи відвідують щорічно Гермаківський та Хоростківський дендропарки. Гермаківський дендропарк нараховує понад 1500 видів дерев і чагарників з усіх куточків світу, у т.ч. колекцію хвойних порід із Євразії, Північної Америки та Північної Африки, а також реліктові види — гінкго дволисте (найстаріше дерево нашої планети), магнолія.

 Хоростківський дендропарк має надзвичайно багату колекцію дерев і чагарників, серед яких кипариси, кедри, ялини, ялиці, ялівці, лимонник, лимонне й оцтове дерева, платани, пальми (16 видів), дуби (звичайний, корковий, пухнастий) та ін.

 Увагу відпочиваючих привертають старовинні парки — Більче-Золотецький, Скала-Подільський, Коропецький, Гримайлівський, Збаразький, Раєвський, Кременецький та ін. У них зібрано багаті колекції дерев та кущів, які мають наукову і пізнавальну цінність.

 Степова рослинність на території Тернопільської області у природному вигляді не збереглася. Майже всі степові ділянки розорані, а ті, що залишилися, зазнали значного впливу людини. Нерозорані степові ділянки можна зустріти на схилах горбів, балок, у заплавах рік тощо. На підвищених ділянках ростуть костриця, пирій, бородач, чебрець, тонконіг та ін. А в заплавах рік на луках проростають мітлиця, осока, пирій, тимофіївка, тонконіг, стоколос. Приблизне уявлення про давні степи, які колись були на території області, дає ділянка степу між селами Устя і Дністрове в Борщівському районі, а про наскельно-степову рослинність — ділянка між селами Дністрове і Трубчин (ростуть купина лікарська, гадюча цибулька, кузьмичева трава та ін.). Ділянки суходільних і заплавних лук використовуються як пасовища.

 Рослинний світ Тернопільської області налічує чимало ендемічних та реліктових видів. До реліктових належить осока низька, осока біла, брусниця карликова, хвощ великий, чина ряба, молочай багатобарвний, меч-трава болотна, кузьмичева трава (ефедра двоколоса), відкасник татарниколистий.

 Ендемічні види рослин області: шавлія кременецька, костриця піхвова, сонцецвіт сивий, вівсюнець пустельний, шиверекія подільська, чебрець одягнений, тонконіг різнобарвний та ін.

 Чимало рослин на Тернопільщині сьогодні — на межі зникнення і тому занесені до «Червоної книга України». Серед них — ковила волосиста, сон великий, зозулинець салеповий, цибуля гірська, горицвіт весняний, астранція велика, білоцвіт весняний, конвалія іравнева, клокичка периста, ясенець білий, лілія лісова, барвінок малий, черевички зозулині, відкасник татарниколистий, анакамптис пірамідальний, любка дволиста.