(Перейти - Головна, - карта сайта RU, UA)

 

 

Кольори Індії, сяйво шовку, переблиск дорогоцінних каменів і сьогодні поєднуються з класичними декоративні мотивами і модним стилем.

Особливе стилістичне значення в культурі одягу Індії має прискіплива увага до деталей, про що свідчить неповторна вишивка на текстильних виробах.

Традиційні основні кольори в культурі Індії - білий, чорний, червоний, синій, жовтий. 

 В Індії червоний колір означає життя, дію, ентузіазм.

Жовтий колір в Індії - це колір сонця, символізує пишноту і сяйво.

Зелений колір - символізує мир і надію.

Блакитний колір в індійській культурі символізує символ правдивості.

В Індії фіолетовий колір асоціюється із сумом і розрадою.

Білий колір – символ жалоби.

Аскети і ченці в Індії носять жовтогаряче вбрання - "шафранові одяги" - символ святості.

Останнім часом у моду в Індії ввійшов одяг золотого, срібного кольору.

В минулому кастовий принцип в Індії (незжитий, до речі, і понині) відповідно визначав, кому і що натягати щоранку на своє тлінне тіло.

Матеріал для одягу теж був суворо "нормований". Найбільшу популярність в Індії мали бавовняні тканини, які виготовлялися як нефарбованими, так і строкатими чи однотонними. В усьому світі славився найтонший індійський серпанок з червоними візерунками.

Нетрудовий люд віддавав перевагу лляному, а особливо знатні і багаті - шовковому одягу. Шиком вважалися і хутра, шалено дорогі, тому що привозилися в Індію з далеких північних країн, де водилися соболі, бобри і горностаї.

Знаком відмінності вищих каст були також священні шнури, звиті з трьох ниток, оперізуючи ними через ліве плече груди і спину. Одіяння браміна складалося з тонкої сорочки і шкіри газелі, а також пояси з цукрового очерету; приналежністю костюма також була бамбукова тростина.

Кшатрії, через свою войовничість, підперізувалися винятково тятивою з лука і носили накидку оленячої шкіри, лляну сорочку і тростину з бавовняного дерева, відомого своєю міцністю. До речі, до касти кшатріїв належали й індійські царі. Їх одяг, безумовно, був особливий - із шовкових тканин золотого кольору. На голові - тюрбан з діадемою, прикрашений дорогоцінними каменями, на ногах - кольорові черевики, у руках - золотий скіпетр. Особливі придворні носили за царем опахало з буйволових хвостів, жовту парасольку, лук і меч. Усі ці предмети були знаками царської гідності.

Обмундирування ж касти вайшів виглядала так: сорочка тільки бавовняна, накидка тільки зі шкіри кози, пояс тільки прядив'яний, а тростина - з фігового дерева.

Життєрадісний характер індійців видний не тільки по яскравим кольорах одягів, але навіть по зачісках. Чоловіки любили забарвлювати своє довге волосся і довгі бороди в синій, зелений, пурпурний і навіть білий (не чекаючи сивини) кольори. Замужні жінки заплітали коси, що спускалися уздовж спини. У коси вони вплітали квіти, нитки перлів, стрічки. Дівчини носили на голові обручі, прикрашені дзвіночками. Волосся вони зачісували наперед і зв'язували вузлом на чолі.

Узагалі любов індійців до прикрас - окрема тема. Недарма Індія довгий час вважалася справжньою "скарбницею", що славиться своїми діамантами й іншими дорогоцінними каменями. Як у стародавності, так і в більш пізні часи індійці прикрашали себе безліччю коштовностей. Знов-таки люди, які належали до вищих каст, носили багаті намиста і серги з дорогих каменів, безліч браслетів, що прикрашала руки від кисті до ліктя і щиколотки ніг. Тим же, хто кастою не видався, приходилося прикрашати себе дрібничками з дерева і кольорових камінчиків.

"Косметика" і "парфумерія" в Індії - батьківщині ароматних паличок - теж була рясна і різноманітна. Індійці робили часті обмивання, вкривали тіло пахощами, фарбували яскраво-червоною фарбою нігті, долоні, пальці на ногах, сурмили брови. Індійські жінки білили обличчя і шию, фарбували щоки, золотили губи, покривали коричневою фарбою зуби.

Відносна демократичність виявлялася тільки в нижній білизні. Всі індійські чоловіки носили, так звану "дхоті" - набедренную пов'язку, що підверталася між ногами. А довгі, ледь не до колін індійські сорочки, знайомі нам і зараз з численних індійських фільмів.

Сучанса західна модна індустрія буквально закохалася в індійський традиційний одяг. Разом зі східною музикою і захопленням релігійними вченнями Сходу в Європу прийшла й індійська мода. Останні колекції Армані, Фенді та Міяки були наповнені екзотичними мотивами. На показі в Парижі Драйз Ван Нотен - один з учасників так званої "бельгійської четвірки" загорнув своїх моделей у розкішні шифонові шалі, багатошарові плаття, сарі і витончений куртас (традиційний індійський одяг, який дещо нагадує болеро). Колірна палітра західних дизайнерів начебто запозичена з жаркої пустелі Раджастхан - модельєри не соромляться використовувати золоті, яскраво-червоні і зелені відтінки.

Індійські дизайнери Суніта Шанкар, Ванданна Рій, Риту Бери, Моніша Джайсинг, Раві Баджадж і Крішна Мехта також не втрачають часу, освоюючи західний ринок. Європейців приваблює в роботі індійських кутюрьє незвичайний дизайн і ексклюзивна вишивка. Американські компанії одна за іншою підписують контракти з індійськими модельєрами, що намагаються зробити національний одяг досить зручної для західної людини.

Чим же відрізняється індійська модна традиція від європейської? Індійці завжди думали, що за допомогою одягу можна виразити свою внутрішню сутність. Тому одяг для них є продовження власного я. Стиль плаття, його колір і орнамент, повинні виражати характер господаря.

Індійські сарі - надзвичайно гнучкий одяг. Він складається з простого прямокутного шматка матеріалу (звичайно 8 метрів у довжину), що обертають навколо жіночого тіла. Стиль, колір, текстура матеріалу змінюються в залежності від регіону і касти жінки. Індіанка драпірує своє тіло у відповідності зі статусом, віком, професією, регіоном проживання і релігією.

Слід пам’ятайти, що повним жінкам з індійського вбрання підходять жоржет, шифон і шиньйон. Один з найдорожчих матеріалів - важкий місорський шовк, він чудово дивиться на фігурі, роблячи її витонченішою і стрункішою. Невисокі дівчата повинні підбирати сарі без чи облямівки з невеликою облямівкою по краях. Тонким підійде органза, бавовняна і прозора тканини, які повнять жінку. Візерунок на сарі повинен бути досить витонченим, уникайте великих, важких зображень. Якщо у вас темна шкіра, то вам підійдуть темно-бордовий, зелений, темно-рожевий чи будь-який інший темний колір.

Як носити сарі

На роботі бажано підколювати шпилькою кінець сарі, щоб воно не заважало виконанню професійних обов'язків. Якщо ви надягли сарі на вечірку, нехай його вільний кінець спадає вам на руку, це додасть вашому вигляду необхідну суворість та вишуканість. На жаль, такий одяг швидко мнеться, тому перед кожним виходом обов'язково потрібно прогладжувати ваше плаття. Складки не повинні стовбурчитися, бажано їх підколоти на животі. Другу шпильку (її можна замінити брошкою) закріплюють на плечі.

Чолі

Коротка, яка щільно облягає груди блузка, що надівається під низ сарі. Може бути як з довгими, так і з короткими рукавами, різної довжини і фасону.

Леханга

Спідниця в складку, якій надають перевагу жителі жительки Раджастхану. Носиться разом з чолі, залишаючи відкритими спину і живіт. Поверх надівається дупатта - витончена накидка, що прикриває голову і тіло.

Сальвар-каміс

Його воліють носити жительки Кашміру і Панджабу, а також мусульманки по всій Індії. В даний час сальвар-каміс також популярний і на Заході, покійна принцеса Діана обожнювала цей одяг і надягала її на найважливіші заходи.