А коли молода прокинеться, вона бачить, що сама лишилася. Вона йде теж до хати і шукає за молодим. Тут матка бере П, веде назад до комори, розплітає їй косу, розчісує і заплітає у дві коси, складає їх у переміт — одна поза другу. А коли в той час зайде мати до комори, матка завиває молоду у чер¬вону хустку, а мати приповідає до доньки: "Абих тогди вздріла на тобі вінок на голові, як вздрю свою потилицю, абих тогди на весіллю гуляла, коли мині на спині поросте волосся!"

По тім вінчуванні молодиця входить до хати поратися. На¬самперед вона бере віник і зачинає замітати хату, а молодий заходить потихеньку й розкидає сміття, яке вона намела. Роз¬кидати сміття молодому допомагають і інші, що присутні в хаті. Так молодиця не раз замітає й цілу годину аж поки матка не скаже: "Годі вже, люди йдуть, а хата не прибрана!"

 

Пирожини

 

Другого дня по проводинах невістка робить у хаті свекрухи пироги, зваривши їх, посилає до своєї мами. Дружби убираютьдзьобні навхрест поверх киптарів, несуть у мисці пироги та співають, за скрипкою ідучи:   

1.         Ой рісні бай горішки трісут сі, Ой маснії пирожечки несут сі, Ой шо вам до того, вороги, Не для усіх несут ся пироги.

2.         Ой летіло потіточко, чі,чі, чі, Ой несут сі матіночці колачі, Ой ци пшенишні, ци яшні, І Они будут матіночці все смашні.

Прийшовши до хати батьків молодої, вітаються з ними, засідають за стіл, кладуть пироги, що принесли їх із собою, ґаздиня докладає до них своїх, після чого їдять. Пироги робляться, як правило, з бриндзьою, а в пісні дні із сливками, з маком або рибою.     І

Дотепні дружби зроблять зо два пироги в себе дома, на¬чинять їх мукою, клоччям, піском або глиною і змішають їх з іншими. При цьому стараються, щоб конче хтось з родини молодої такий пиріг розкусив, а як таке станеться, сміються, кепкують з молодої ґаздині, що не вміє робити пирогів.

Напившись та наївшись, дружби збираються до дому мо¬лодого. Мати молодої передає через них для доньки пирогів у новій мисці, яку перев'язує шовковою хусткою.

Повертаючись до дому молодого, дружби співають^

Лежьили берви бервінковії, (2) Крутое деревце, витоє, (2)

 

Трісут сі горішки, трісут сі, Від матінки пироги несут сі,

Ой ци пшенишні,

Они будуть (ім'я) все смашні. У невістки знову засідають за стіл і бавляться до вечора.

 

 

Пропій весівний

 

Через день або два по пирожинах молодий ґазда їде з друж¬бами до своїх кликати на пропій весівний. Прийшовши до своїх батьків, молодий співає зі своїми дружбами:

А вже добра, годиночка настала,

Що (ім'я невістки) по свій родок. післала,

А післала штири коні, п'ятий віз,

А шестого візиночка, аби віз,

Дала ему три червоні на страву,

Аби дьидик і мамка прийшли на славу.

Дружки з світилкою ходять по хатах родини невістки і про¬сять так: "Просив тато, просила мама, просит молодиця, про¬симо й ми, шобисте були л?скаві сегодне на пропій весівний, а завтра на сьміени." А як посходяться, то перед хатою мо¬лодиці співають:

1. Ой попід гай молоденький Упав сніжок білесенький, Там молода походила 4, Та й слідочки полишила!

2.         А ми йдемо за слідками З горівкою, з колачами, Дес тут слідок загубили^ Та й до свата заблудили.

3.         День добрий, сватове, ми до вас, Дес убігла наша кізочка межи вас, Наша кізочка із значком Убігла до вас за цапком!

4.         Ой учора із вечора В нас кізочка уфачена, А ми за нев слідом, слідом З колачами та із хлібом. Дес тут слідок загубили    | Та й до свата заблудили.

А як молодий ґазда повертається з дружбами із запросин, молодиця, матка і ще якась жінка сідають поруч себе на ла¬виці (молода посередині) і накривають себе скатертиною або великою хусткою. По бокахістоїть дві жінки, які тримають миску над головами. Як тільки молодий зайде до хати, спі¬вають :

А хто хоче пива пити, Той най собі купит А хто хоче жінку мати,   «$. Най собі викупит.

На це молодий з дружбами відповідають співом:

Йик я схочу пива мати, То я собі куплю,        г. Йик я схочу жінку мати, Я єї викуплю.

Молодий кидає у миску гроші, відкриває хустку, цілує свою жінку і бере її до танцю. По танці молодиця вибирає з крисані свого чоловіка паву, косиці і інші окраси. І від того часу одруженому не вільно носити ніяких окрас на крисані. При танці челядь співає:

1. Ой світе ж, мій світе, Йик маковий цвіте! Тонкоє завитьичко, Вічнеє укритьичко. Кобис знала (ім'я). Иик не добре жінков, чЙГобис була походила Хоть десять рік дівков! Кобис знала (ім'я),

 

Йик не добре з мужем, Тобис була дівочила, Процвитала ружев.

2. Не плач, любко (ім'я) по косі, по косі (2)    Краща твоя головочка в рантусі, в рантусо(2) При таких співах бавляться: танцюють, гуторять досхочу.

Примітка: В деяких місцевостях пропою весівного не було.

 

 

 

Сьмієни

 

 

Другого дня десь в обідню пору сходяться запрошені гості на сьмієни до хати молодих. Тут вони знову бавляться: співа¬ють, танцюють, п'ють і їдять. Тут вони приспівують все насміш-ливі пісні для молодих, як наприклад:

 

1.

 

Зарізала когутика, Зарізала ганю, Ой уже по весіллю, Та й по відриганню. Нині еще гоя, гоя, Та й завтра ще гоя! А позавтру до роботи, Головонько моя!

 

2.

Ой чому ти, молодице,

Не плачеш, не плачеш?

Та ж ти твому молодому

к          Роботи не встарчиш!

я          Ой я собі молоденька

рік

Плакати не буду, Бо я свого дівовання Такой не забуду.    

4 Ой заплачеш, молодице, Меш ще бідувати, Йик прийде ся тобі до Близнят годувати!

В часі сьмієн молоді здіймають з рук сирні калачі. Молодий ґазда дає свій калач дружбі а молода ґаздиня дружці, а як ні, то вішають їх молодим ґаздам під образи. Рівночасно з цим дружба здіймає з себе перев'язання, в якому ходив, дарує його дружці або будь-якій дівці. Того самого дня здіймають зі столу деревце І кладуть йогоЙлід сволок, а коли є при ґражді сад, вішають у саду на грушу або яблуню.

Наступної неділі молоді йдуть до церкви до виводу, а в ш*» неділок молоді ґазди разом з батьками беруть із собою напої й харчі та йдуть до батька молодиці. Увійшовши до хати, ві¬таються, сідають за стіл, а батько молодого й каже при цьому:

Коби ви знали, чого ми до вас прийшли! Ми прийшли раз вас знати, Другий раз за віно питати, Шо єсте мінили (обіцяли), То такой би дати.

По цих словах батько молодої передає те, що обіцяв, а ра¬зом з цим хліб і сіль, вінчуючи щиро. Потім по гостині вони забирають віно і йдуть додому,*

Примітка: В деяких місцевостях міни називаються попра¬вами.