Субота 24-04-20 09:42 |
Вітаю Вас Гість Головна | Реєстрація | Вхід | RSS |
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
Вечер в Карпатах Заговини на ПетрівкуЗаговини на Петрівку У перший понеділок Петрівки — похорони Ярила. Ярило — язичницький бог, що уособлював собою родючу силу весняного сонця. Наші предки уявляли собі, що в цей час Ярило ходив ночами по полях в білому покривалі з вінком маків і хмелю на голові, а в руках носив серп та дозріле колосся жита й пшениці. Волочився Ярило та й по всьому світу, полю жито родив, людям діток плодив. Із його приходом уся природа загорається коханням. Весняне сонце бере шлюб із землею й кличе до того ж і людину. Яр — наш отець, Земля — наша мати, хто не посіє, не буде збирати. Перед Петрівкою Ярило ніби помер — плодюча енергія землі й сонця досягла своєї кульмінаційної точки й пішла на спад. Похорони Ярила в перший понеділок Петрівки символізують це явище. Молоді жінки відзначали похорони Ярила веселими забавами. Забави відбувалися в залежності від місцевих традицій — то з участю чоловіків, то — без них. Ці забави мали спеціальну назву: «гонити шуліку». «Гонити шуліку» молоді жінки сходилися, в переважній більшості, в шинок; там вони пили горілку, танцювали та співали жартівливих пісень. У цих забавах брали участь тільки заміжні жінки; вдовиці та незаміжні жінки «на шуліку» не допускалися. Дівчата в цей понеділок пускають на воду клечальні вінки, що були виплетені ними першого дня Зелених свят. Побутує повір'я, що першого дня Петрівки відбуваються «звірячі розгри», а тому до лісу ходити небезпечно. Свійських тварин цього дня годують значно краще, ніж звичайно; особливо догоджають коровам, — «щоб більше користі було». Ой, мала нічка, Петрівочка: Не виспалась наша дівочка! Не виспалась, не награлась І з козаченьком не настоялась... Співають в Україні співчуваючи стомленій красуні, котра бореться із сном, коли вже зійшло сонце. Адже прийшов Петрівський піст із своїми короткими ночами й днями безкінечними. «Нехай у Петрівку!» — чи «це не в Петрівку, щоб двічі казати», говорять в народі тому, хто, не дочувши, просить повторення якої небудь розповіді. Зміст
|
Copyright //vechervkarpatah.at.ua © 2024 |