П’ятниця
18-11-16
03:11

Все для туристов [313]
Информация о г. Яремча
Все для туристів [308]
Інформація про м. Яремча
All for the tourists of [318]
Information is about the city of Yaremcha
Отдых в Буковеле - Отели [27]



Котедж
"Карпатська тиша"

Відпочинок у Яремче

0977739122 - Любов
0665020962



Вечер в Карпатах

Туризм - можливості соціологічного інтерпретування (Ю.Л. Яковенко, І.В. Коваленко)


Туризм - можливості соціологічного інтерпретування (Ю.Л. Яковенко, І.В. Коваленко)

Туризм цілком справедливо називають "Феноменом XX століття". Його розвиток відіграє значну роль у залученні до бюджету країни валютних надходжень, демократизації суспільства, підвищенні культурного рівня людей тощо. Туризм - одна з найдавніших галузей господарства, яка попри свою багату історію бурхливо розвивається.

За обсягом послуг туризм посідає третє місце у світі, поступаю-чись лише нафтовій промисловості та радіоелектротехніці. У1993 році з метою туризму подорожували 500 млн чоловік, прибутки від чого досягли 304 млрд. доларів США. Заданими Всесвітньої туристичної організації кількість іноземних туристів у світі досягне 937 млн-до 2010року.

Саме через туризм багато країн зробили потужний ривок у розвитку економіки. З економічної точки зору особливість туризму полягає в тому, що він породжує нову форму споживчого попиту. Цей попит стосується не лише продукту, а й цілого комплексу товарів та послуг.

Розвиток туристичної галузі надзвичайно актуальний для України. В останній час держава починає фінансувати проекти, спрямовані на розвиток інфраструктури туристичного бізнесу, на підтримку працюючих закладів, належну увагу починають приділяти проблемі підготовці кадрів.

Ми пропонуємо приділити увагу такому напряму в світовій і вітчизняній науковій думці, як соціологія туризму. Це відносно молода наукова дисципліна і сфера практичного дослідження, проте яка динамічно розвивається.

Процес побудови методологічного підґрунтя для функціонування соціології туризму ще не розпочатий на даний момент. "Період та межі дії" соціально-економічних категорій цієї наукової дисципліни не визначені цілковито.

Говорячи про соціологію туризму, можна спробувати інтерпретувати методологічні концепти - такі як споживацька діяльність, споживацька поведінка, категорії "стиль життя", "якість життя", "спосіб життя".

Iснує залежність споживацької діяльності, споживацької поведінки та соціально-економічних категорій у розрізі акцентів способу життя в сфері туристичного бізнесу. Вивчення соціальної діяльності проявляється в науковій літературі у вигляді форми - ставлення до навколишнього світу та до самого себе, що виражається в доцільному перетворенні та зміні світу та людської свідомості. Діяльність, як і активність, - це один з базових елементів людської поведінки. Саме в цих категоріях ми можемо говорити про процесу-альність, про наявність мети, засобів та результату.

Категорія діяльності вивчається багатьма дослідниками як в теоретичному так і суто емпіричному плані. Так, розуміння діяльності як життєдіяльності розкриває простір зв'язків між суб'єктом та об' -єктом. А категоріальне розуміння дозволяє нам ставити питання споживання туристичних об'єктів, предметів туристичного бізнесу. Споживання традиційно розглядається як вид діяльності, як спосіб задоволення базисних потреб. Таке тлумачення складного процесу дещо обмежує його "рамки дії". Ґрунтовно споживання починають вивчати у XX столітті. Саме в цей період автори починають говорити про споживання як виробництво символів, як культурний та соціальний процес, а не суто економічний. Застосовуючи до туристичної галузі дані знання, ми можемо говорити про споживання індивідом (суб'єктом) туристичних послуг (об'єктів).

Поруч з усталеним розумінням споживання як інструментальної діяльності, спрямованої на задоволення природних потреб, його розглядають як фізіологічний процес, що властивий живій матерії. Для науковців з'являються нові "межі" теоретичної інтерпретації. В довідковій літературі можна зустріти категорії теорії споживання як "рівень життя", "спосіб життя", "якість життя", які можуть бути інтерпретовані в контексті туризму. Рівень життя дозволяє досліднику вивчати ступінь задоволення матеріальних та культурних потреб людини в плані їх забезпечення споживчими благами. При вивченні категорії "якість життя" ми можемо дослідити якісний бік задоволення матеріальних та культурних потреб, тобто рівень життя. Життєвий стандарт розкаже про нормативний або бажаний рівень споживання товарів та послуг у суспільстві, що відрізняється від фактичного рівня споживання.

Встановлені та теоретично обгрунтовані терміни дають широкий спектр для новітніх пошуків. Якщо з визначенням стилю життя - як сукупності зразків поведінки індивіда, що орієнтовані переважно на повсякденне життя, - можна погодитися, то визначення категорії "спосіб життя" ми просто в науковій літературі не знайшли. Найширші розробки пропонують певний опис, що ж таке спосіб життя. На нашу думку, категорія "спосіб життя" є інтегруючою, комплексною в розумінні споживання. Аспоживання виступає одним із базових концептів соціології туризму. Воно дає змогу говорити про наявність особистості в її специфічному способі та формі діяльності - в споживанні. Даний теоретичний рівень "поглинає" категорії "рівеньжиття", "якістьжиття", "стильжиття". Ми відзначаємо наукову некоректність у перенесенні можливостей суспільної системи на життєдіяльність індивідів, тобто підмінювання термінів.

Спосіб життя ми розуміємо як спосіб, форми та умови індивідуальної чи колективної життєдіяльності людини, типові для конкретно-історичних соціально-економічних умов. За цією категорією сховані норми, правила, стандарти, настрої, емоційні оцінки тощо. За допомогою неїдослідник відчуває життєві аспекти, аналізує процес споживання.

Є необхідність розглянути умови становлення способу життя та провести дослідження, в ході якого можна виділити внутрішні та зовнішні. Важливим моментом, на нашу думку, є "вихід" способу життя на рівень реальної споживацької поведінки та діяльності в сфері туризму.

Емпіричне підтвердження такого підходу ми знаходимо в розробці індикатора соціального самопочуття. При конструюванні важливо не зациклюватися на практичному застосуванні даних. Ми пропонуємо по можливості використовувати матеріали паралельних досліджень чи досліджень з близькою тематикою.

Дослідження соціального самопочуття (методика Є. Головахи та Н. Паніної) дозволяє говорити про емоційно-оціночне ставлення індивіда до системи соціальних відносин і до свого місця в цій системі. Зрозуміло, що "лобове" використання такого матеріалу швидше нашкодить досліднику, аніж спрямує його в необхідне русло. Використовуючі ем пірічні дані за 1995 рік та пропонуємо їх тлумачити як аспекти категорії "спосіб життя". Аналізуючи ці дані, ми приходимо до висновку, що за винятком сфер національних і міжособових стосунків в усіх інших соціальних сферах самопочуття населення характеризується перевагою негативних емоційно-оціночних суджень над позитивними. Близько до нейтрального впливу на рівень соціального самопочуття можна оцінити такі сфери, як професійно-трудова та сфера особистісних якостей. Більш як дві третини респондентів зазначили, що їм не вистачає: державного захисту від зниження життєвого рівня, екологічної безпеки, захисту від злочинності, стабільності у державі та суспільстві, керівників, спроможних керувати державою, необхідної медичної допомоги, впевненості в тому, що ситуація в країні поліпшуватиметься, можливості харчуватися згідно зі своїми смаками. Крім того, більшість громадян України вважала, що їм не вистачає: можливості повноцінно проводити відпустку, дотримання у країні прав людини, впевненості, що не буде міжнаціональних конфліктів, юридичної допомоги при захисті своїх прав та інтересів, автомобіля. Коло достатніх соціальних благ, які зазначило понад 50% населення, обмежується знанням української мови, коханою людиною і садовою ділянкою.

Дані, що були отримані у ході дослідження, дають можливість стверджувати необхідність їх використання, на наш погляд, при побудові показників стосовно способу життя індивідів, які "обирають" можливість споживати в туристичній галузі.

Наступним кроком у плані підтвердження думки про обумовленість споживацької поведінки та аспектів способу життя стала робота щодо аналізу даних "моніторингу" (дані надані компанією SOCIS, 1999 рік листопад-грудень). Ми спробували встановити або описати соціальний портрет людини-туриста. Дослідження проводилося по Києву, вибірка репрезентативна для дорослого населення.

Соціальний портрет споживача в туристичній індустрії вельми різноплановий. Турист в Києві - це особистість з "різними" соціально-економічними показниками. Туризм швидше буде виступати не як одна з форм споживання певного соціального класу, когорти тощо, а як певний спосіб життя індивіда.

Туризм - багатостороннє явище, що поєднує економічні, соціальні, культурні та екологічні аспекти, має невичерпний потенціал для постійного прогресу, тісно поєднується з багатьма галузями науки, зумовлюючи провідне місце у соціально-економічному житті громадян. В умовах розбудови української держави туризм може стати дієвим засобом формування ринкового механізму господарювання, находження значних коштів до державного бюджету, однією з форм раціонального використання вільного часу, проведення змістовного дозвілля тощо.

Туризм як специфічний вид людської діяльності, особливий соціальний інститут, суспільний феномен та ноумен має багатовікову історію. Проте робота з теоретичного осмислення туризму як багатограного суспільного явища ще попереду.

Зміст


[10-01-23][Все для туристов]
«Европа-Центр» (0)

[09-08-15][Відпочинок за кордоном.]
Давай закуримо, по одній! Кубинські сигари (0)
[09-08-15][Відпочинок за кордоном.]
Історія канадського прапора (0)
[09-08-15][Відпочинок за кордоном.]
Китай. Кухня, якої немає. (0)