Субота
18-09-22
09:00

Все для туристов [313]
Информация о г. Яремча
Все для туристів [308]
Інформація про м. Яремча
All for the tourists of [318]
Information is about the city of Yaremcha
Отдых в Буковеле - Отели [27]



Котедж
"Карпатська тиша"

Відпочинок у Яремче

0977739122 - Любов
0665020962



Вечер в Карпатах

4.1. Стримуючі фактори


4.1. Стримуючі фактори

Сучасне розуміння ролі туризму. Незважаючи на бурхливий розвиток туризму в 1960-90-і рр.., Він до цих пір є явище, значення якого не завжди належним чином оцінюється в політичній, економічній та соціального життя суспільства.

Склалася в країні, обумовлена важливістю поставлених перед суспільством нових цілей, які повинні враховувати певні структурні зміни соціально-політичного та економічного характеру; необхідність задоволення матеріальних потреб і переоцінки нематеріальних цінностей.

Відзначаючи тенденцію до стабілізації світового туризму, слід вказати на важливість прийняття серйозних заходів щодо його раціоналізації в рамках Співдружності Незалежних Держав (СНД), його економічного та соціального порядку. Така раціоналізація могла б, з одного боку, дати можливість обгрунтувати майбутній розвиток туризму на його реальних мотивуваннях, з іншої - дозволити суверенним державам, різним туристським організаціям, державним і приватизованому секторах туризму усвідомити їх відповідальність за лурісгско-екскурсійну сферу і обміни, що виступають як засіб стабілізації, поліпшення якості життя та досягнення більш збалансованого міжнаціонального розвитку.

Для Росії нові цілі вказують на ті шляхи, які підказують інший розвиток, а аж ніяк не коригування сьогоднішнього стану. У їх число входять: нові моделі розви-шя, управління та господарювання; ефективне використання - подскіх ресурсів; підвищення ролі індивідуума і місцевих громад, регіональних та територіальних органів і підприємств туризму; подолання фінансових, економічних і соціальних труднощів; подальше розширення масового туризму; організація нових форм проведення дозвілля; функції, які держава має взяти на себе; зміни у виробництві та обліку туристських послуг, розробка нових моделей економічного управління та різноманітних форм і засобів туристського обміну; вивчення концепцій, що стосуються заробітної плати, доходів і мотивації праці, гуманітарних і соціальних зв'язків, екології, здійснення програм технічного співробітництва за участю вітчизняних та іноземних інвестицій і ін

Спостереження та експертні оцінки сучасного стану туризму в багатьох країнах показують, що розвиток іноземного туризму має супроводжуватися аналогічними зусиллями у сприянні програмами внутрішнього (національного) туризму. В рамках кожної країни внутрішній туризм сприяє більш збалансованому стану національної економіки завдяки перерозподілу національного доходу, більш глибокому усвідомленню спільності інтересів та розвитку видів діяльності, сприятливих для економіки країни в цілому.

При визначенні напрямків соціального, культурного та економічного розвитку країни слід всебічно враховувати національну та міжнародну туристську діяльність, яка є невід'ємним компонентом необхідних перетворень, в основі яких - повне і гармонійний розвиток особистості; рівні права народів у визначенні своєї долі; право людини на повагу до його гідності та індивідуальності, визнання самобутності культур і повагу моральних цінностей народів.

З урахуванням сказаного в умовах ринкових відносин туристським секторам (державному, соціальному та приватизованому) необхідно приділяти належну увагу консолідації національних сил з метою розвитку вітчизняного та міжнародного туризму і відпочинку, заснованого на широкому використанні різними верствами населення відпусток і подорожей, а також на пересуванні осіб, викликаному різними причинами, щоб забезпечити впорядковане розвиток туризму в гармонійній ув'язці з іншими основними потребами суспільства. Такий підхід дає можливість конкретніше виявити гострі проблеми сьогоднішньої вітчизняної туристичної інфраструктури.

Перша і очевидна проблема - нескоординованість усі-ndi з розвитку національного туризму. У результаті - новий імпульс до роз'єднання не лише на міжгалузевому рівні, але і у внутрішньогалузевих структурах. Здавалося, практика подска-чивает різноманіття форм управління та економічного регулювання туристських потоків і обслуговування, але сформовані стереотипи управління справедливо асоціюються з однаковістю, хоча за ним зубожіння не тільки прийомів і методів управління, але і самого туристичного продукту, звуження сфери охоплення населення туристськими заходами.

Прихована і явна боротьба за пріоритети і лідерство в центральних структурах повинна поступитися місцем більш демократичним формам організації вітчизняного туризму як в рамках національних кордонів, так і на міжнародному рівні.

Наступний аспект - це злидні управлінської культури туризму, яка породжує три негативних явища: ком-мерціалізм, бюрократизм і нерівномірність у розвитку можливостей для національного та іноземного туризму в окремих регіонах і для основних соціальних верств і груп населення країни.

Нові вертикальні об'єднання можуть і повинні створювати свої ланцюжка послуг, маршрутів, спільні підприємства, але ні до якому разі не мають права на галузевому рівні дозволяти створення нових підприємств, в тому числі акціонерних або дочірніх, або накладати заборону на них. Це прерогатива самих ініціаторів, у тому числі в системі соціального туризму.

Залежно від статусу члени акціонерного товариства користуються кредитом банку, науковими розробками, навчальними програмами, стипендіями на навчання, пільгами на придбання нових технологій, інформаційно-обчислювальної техніки та програм забезпечення, унікальними вітчизняними і зарубіжними проектами. Цей же принцип визначає розмір внеску в суспільство, ступінь і обсяг участі в міжнародних програмах. За акціонерним товариством залишаються: організація галузевих вертикальних структур; керівництво ними; методика визначення стандарту і класу обслуговування; сертифікація, ліцензування та атестація туристських об'єктів, маршрутів, персоналу, встановлення порядку випуску та реалізації акцій та інших цінних паперів, включаючи дорожні чеки та фінансово-кредитні документи.

Реалізація та формування туристичного продукту, комерційна діяльність, контрактна робота з персоналом та його навчання, розвиток туристичної інфраструктури підприємства або товариства є абсолютною прерогативою виробничих одиниць і господарств. Зазначені підприємства та об'єднання самі повинні визначати доцільність створення регіональних і міжрегіональних комплексів, груп, концернів, рад та інших утворень туристичного профілю.

Тільки за цих умов може бути створено цивілізоване об'єднання як безпосередньо туристських, так і соціальних державних, наукових, навчальних, транспортних, будівельних та інших організацій для нарощування туристського потенціалу країни. Будучи оперативним розпорядником туристського майна, таке акціонерне об'єднання, маючи якісно новий статус, могло б перетворитися практично в соціально-державну асоціацію акціонерів, економічно і організаційно не ущемляє права і відповідальність входять до неї ассоціаторов (акціонерів).

Основні фонди повинні знаходитися у первинної ланки, їх використовує і відтворює. Завдання наступних за ієрархією ланок управління, якщо вони потрібні первинному виробничому ланці, - спільні дії групи підприємств та об'єднань, координація та ефективне використання цих фондів у масштабі конкретної території, нарощування оборотних коштів, створення туристської інфраструктури на базі цих фондів. Все це і повинно скласти процес створення дійсно необхідної всім туристської власності.

Місцева туристична інфраструктура нерозвинена: немає туристських їдалень, маршрутів, автопідприємств, профілакторіїв, центрів дозвілля, особливо в місцях масового перебування відпочиваючих. Інакше кажучи, завдання запровадити туризм у сферу повсякденного відтворення продуктивних сил людини, його фізичного і морального оздоровлення не вирішується в соціальному аспекті, а отже, і економічно. Соціальна функція туризму повинна вирішувати економічну і соціальну задачу нових форм туризму і реалізовуватися на базі основного, первинного, ланки виробництва послуг - на підприємствах і в закладах туризму і навколо них.

Розвиток комерційного інтересу та підприємливості тісно пов'язане з інтеграцією і співробітництвом з різними організаціями, з можливостями малого бізнесу в структурі діючих підприємств (готелів, ресторанів, центрів дозвілля, туристських клубів) і навколо них. На жаль, значна тривалість «мертвого сезону» говорить про невміння організувати туристське пропозицію, цикли рекреаційних занять (дозвілля і відпочинок) з урахуванням індивідуальних і групових sanpocoB споживачів.

Туристська грамотність професійних працівників сфери відпочинку та дозвілля - найважливіше завдання. В даний час розроблені пропозиції щодо безперервності навчання фахівців і персоналу, включаючи проект формування комплексного науково-виробничого центру з міжнародними структурами. Суть проекту, по-перше, в цілеспрямованому фінансуванні програм навчання та виховання кваліфікованих працівників. Джерело тут один - виробничі витрати. Но-друге, - в послідовності навчання. Тут необхідно розрізняти декілька рівнів і ступенів: 1) професійну орієнтацію (галузева курсова мережа, виробничо-економічне навчання, школи та семінари). Даний рівень досить широко розвинений в усіх підсистемах туризму, його слід удосконалювати, регулярно оновлюючи програми навчання;? -) Підготовку персоналу і фахівців; 3) післядипломне навчання, тобто перепідготовку та підвищення кваліфікації. Цей рівень також в основному має реалізовуватися на міжгалузевому, або відомчому, рівні, де провідна роль має належати головним інститутам туристських відомств.

Зміст


[10-02-09][All for the tourists of]
Greenjolly - from laughter to victory! (0)

[09-07-30][Відпочинок за кордоном.]
Сафарі. Африканське полювання. (0)
[09-07-29][Яремче, туризм, наш регіон.]
Легенда Прута та Говерли (0)
[09-09-19][Карпати]
Гірське Озеро Синевір. (0)