___________________________________________________________________________________________ 

 

 

Виділяються вишивка найбільш відомих центрів цього виду мистецтва особливо Верховини, Криворівні, Косова, Космача, Яворова, Вижниці, Путили, Ясіня, Яремчі, Рахова, Косівської Поляни. Поряд з домінуючою технікою вишивання низинкою тут були поширені також хрестик, настелювання, штанівка, шнурок, кучерявий шов.

         У 1930-х роках і особливо в повоєнний період верховинські виставки змінюють свій характер. З'являються нові складні форми, мотиви та композиції візерунків. Мотиви стають більші, спостерігається тенденція до декоративності, насиченості візерунків у композиційному та кольоровому відношенні.

         Для сучасних верховинських вишивок характерне те, що поряд із традиціями строго геометричними формами появилися геометризовані рослинні мотиви: "дубовий лист", "капусточка", "чічкатий".

         Назви вишивок указують на те, що вони запозичені у природи, тварнинного світу і є специфічними лише для згаданих вище сіл: "жуки", "курячі лапки", "слонові"??, "оленячі". Трапляються і композиції із декоративних зображень зайчиків та оленів серед геометричних та рослинних форм. Це - явний вплив друкованих зразків.

         Вишивка нашого краю вражає багатством і різноманітністю локальних художніх традицій. У наш час відбувається їх активний творчий розвиток. З'явився новий незначний раніше вид - вишивка інтер'єрного, обрядового призначення.

         Сучасна вишивка - це складне, багатогранне художнє явище. Вона розвивається у трьох основних напрямках - традиційне, професійне і самодіяльне мистецтво. У кожному із цих напрямів є свої специфічні методи і відповідні межі взаємодії.

         У традиційному мистецтві вишивання вагоме місце займають народні художні промисли.

         Художники, провідні майстри на основі наближеного вивчення локальних художніх особливостей, вишивки окремих осередків працюють над створенням вишивок нового, полегшеного звучання, співзвучних сучасним проблемам декоративно-прикладного мистецтва, в тому числі моделювання.

Розділ ІІ.

2.1. Матеріали та обладнання.

Вишиванням на Україні займалися в основному жінки. Воно було одним із улюблених занять. Довгі осінні та зимові вечори дівчата вишивали, часто супроводжуючи його піснями. Поганою нареченою вважали ту дівчину, яка не навчилась вишивати змалку. Лише одних сорочок до весілля кожна українська дівчина готувала собі кілька десятків.

Жіночий одяг оздоблювали надзвичайно гарно. У барвистій сорочці, яскравій ?????, одзобленій карсетці дівчина виглядала немовби букет живих квітів.

Кожна місцевість і навіть окремі села в Україні мають свої особисті традиції вишивання: перевагу дають тому чи іншому кольору, узору, техніці вишивання. Традиції вишивки завжди бережно передавалися з покоління в покоління, від матері до дочки.

За кольором, орнаментом, способом розподілу орнаменту на виробах завжди можна визначити місце виготовлення вишивки.

Матеріали зумовлюють художній рівень твору. Згідно з призначенням вишивальні матеріали поділяються на два типи: 1) основа, на якій вишивають, - вовняні, лляні, полотняні, домашнього виробництва тканини, шкіра, сукно та пізніше - тканини фабричного виготовлення: перкаль, коленкор, батист, китайка, кумач, ба?бан. шовк, шкірі та ін.; 2) матеріал, котрим вишивають : ручно-прядені лляні, конопляні вовняні; нитки фабричного виготовлення - запал, біль, кумач, волічка, гарус, з сукна вовняні нитки "коцик", шкури, шовк. Металеві, золоті та срібні нитки, корали, перли, коштовне каміння, бісер, металеві пластинки - лелітки, гудзики, сап'янові стрічки тощо. Вишивальні матеріали поступово вдосконалювалися. Так, на зміну ручнопрядним приходили нитки фабричного виготовлення. Для конкретних компонентів одягу та інтер'єрних тканин використовували інші матеріали.

Природні, фізичні, структурно-еластичні властивості, кольорові відтінки, характер взаємодії цих двох видів матеріалів визначають художню якість вишивки. Колективна мудрість народу полягає у мистецькому хисті згармонізування різних видів матеріалів, найважливішого виявлення їхньої краси у двомірній площині і продуманій пропорційності вишиваних візерунків і пробілів тканини для підсилення емоційних акцентів орнаменту, колориту.

Для вишивання необхідні такі інструменти та матеріали: голки, нитки, тканина, ножниці, наперсток. Використовують також - п'яльця, ниткопротягувач. При підготвоці до вишивання потрібний копіювальний папір, калька, олівець, сантиметрова стрічка, шпильки.

Голки. Для вишивання краще мати набір спеціальних вишивальних голок. Такі голки мають збільшене вушко, в яке легко затягувати нитку. Це дуже зручно, адже під час роботи доводиться часто змінювати нитку. До того ж затягнута в таке вушко нитка менша перетирається під час вишивання. У наборі є голки різної товщини. Підбирають голку відповідно до тканини і нитки. Чим тонша тканина, тим тонші мають бути нитка і голка. Занадто товста голка, проколюючи тканину, залишатиме на ній отвори.

Тонкими  голками вишивають на марнізеті, батисті, крепдешині і тонкому полотні, середніми за довжиною і товщиною - на лляних та бавовняних тканинах; товстими - на грубій тканині, зокрема на вовні.

Нитки. Для вишивання використовують найрізноманітніші нитки: бавовняні, лляні, шовкові, синтетичні, шерстяні, ???????. Найчастіше використовують найрізноманітніші нитки: бавовняні, лляні, шовкові, синтетичні, шерстяні.

Найчастіше вишивають нитками "муліне". Муліне краще зберігати в косах. Кожний моток розрізають в одному місці і сплітають пасмами між собою. При такому зберіганні із коси можна витягувати будь-яку кількість ниток. Якщо ж після вишивання залишалася частина невикористаної нитки, то її намотують у поперек коси і пізніше використовують.

Наперсток. Наперсток потрібно добирати точно за розміром середнього пальця правої руки так, щоб він і не був великий і не стискував пальця. Найкращими є наперстки, виготовлені з нержавіючої сталі. Спочатку при використанні наперстка відчувається певна незручність у руках пальців, але з часом це відчуття минає. З товстою тканиною рекомендується працювати тільки з наперстком.

Ножниці. Вишивальниця повинна мати в своєму вжитку три пари ножниць - для розкрою тканини; середніх розмірів - для обрізування кінців ниток та маленькі, які особливо потрібні при вишиванні з вирізуванням. Леза ножниць мають щільно змикатися і бути гостро наточеними.

2.2. Технологічні особливості

За ними вишитий виріб повинен відповідати затвердженому еталонному зразку, тобто бути виконаним акуратно і технічно правильно, з гармонійним поєднанням кольорів.

У вишитих виробах не повинно бути вузлів, кінців, петель з ниток, великих переходів вишивальної нитки з виворітного боку, стягування тканин голкою. Не повинно бути також довишивання елемента узору ниткою іншого кольору, недовишитих елементів малюнка. Невідповідності тканини вишивальній нитці і навпаки, неоднакових малюнків вишивки на куток коміра в чоловічих сорочках "гуцулка", "чумачка", "українка" та в жіночих блузках з коміром, деформацій узору внаслідок неправильного рахунку ниток.

Краї скатертини, серветок, рушників, панно тощо повинні мати рубець підгину однакової ширини. Обробляють їх на машині або вручну ажурним швом зигзаг, ретязем, плахтовим?? швом, гладдю тощо. Для всіх виробів ширина плахтового шва 0,5 см, ширина внутрішнього підгину 0,3... 0,4 см. На 1 см машинної строчки повинно бути 5-6 стібків, 3-5 ажурних стібків (мережки), 2,5 - 3,0 тамбурних.

Усі вишиті вироби потрібно обробляти крохмальним розчином і прасувати.

Розділ ІІІ.

Методика і послідовність виконання виробу.

Асортимент вшитих виробів у наш час все більше виходить у побут, адже вишивка є найбільш поширеним видом оформлення речей і невід'ємною частиною задоволення естетичних потреб людини.

За призначенням вишиті вироби поділяють на:

1 група: столова білизна - скатерки, серветки різного призначення.

Доріжки бувають розмірами : 36 х 60, 45 х 70, 50 х 90, 60 х 110 см.

З двох сторін їх обробляють дзюбчиками, під рубцем вишивають рет??зь. Вишивку на доріжці розміщують на краях окремими фігурками або суцільною смугою. Посередині доріжки розміщують орнамент. Кольорове вирішення буде залежати від орнаменту і техніки вишивки.

Серветки мають розміри 28 х 28 , 36 х 36 , 45 х 45, 51 х 51, 60 х 60 см.

Вишивають також серветки-комплекти - доріжка і шість або дванадцять серветок. Розміри доріжоки 36 х 60, 45 х 70, 50 х 90, 60 х 110 см.

Серветки під склянки мають розмір 20 х 20 см, а серветки на таці - 30 х 50, 36 х 50, 40 х 46 см.

Орнамент серветки розміщений по краях, а сереветки по середині. На доріжці та на салфетці є багата гама кольорів.

Кожний колір впливає на наше сприйняття предметів і навколишнього простору. Знаючи, що означає кожен колір зокрема і в поєданні з іншими можна "прочитати" частково зашифровану мудрість мистецтва. Таким чином кожний колір має свої властивості:

Жовтий - цвітлий??, звеселяючий, юний, сяючий колір. Виражає сонце, світло, радість, багатство, сміливість.

Оранжовий - випромінюючий, виступаючий вперед, сухий, теплий, схвильований колір. Виражає спеку, енергію, радість, теплоту, зрілість.

Зелений - скромний, спокійний, вологий, м'який, посередній. Виражає природу, спокій, молодість, безпеку, надію, розквіт, юність.

Чорний - темний, важкий, теплий, втягуючий, засмоктуючий. Виражає темряву, морок, жалобу.

Червоний - близький, палаючий, збуджений, голосний колір. Виражає вогонь, любов, пристрасть, боротьбу, динамізм, гнів.

Наприклад, пряма горизонтальна лінія - означає землю. Вертикальні хвилясті лінії - дощ. Ромб чи квадрат зображували сонце.

 

Перш ніж вишивати, потрібно взяти панаму.

Спочатку розводимо чорними нитками, а потім заповнюємо кольорами: червоними, зеленими, чорними, жовтими, оранжевими нитками.

Для даної роботи я вибрала вишивку - доріжки і серветок, даний виріб належить до інтер'єрного призначення.

Розділ ІV. Методики викладання ДУМ

Тема: Оздоблення серветки.

Мета: Навчити дітей вишивати хрестиком рослинні і геометричні орнаменти. Закріпити знання про властивості ниток і призначення текстильних матеріалів. Удосконалювати навички користуватися ножницями, голками, наперстком, п'яльцями.

Матеріали та обладнання: Голка, наперстки, кольорові нитки, ножниці, канва, папір у клітку, таблиці правил безпечної праці і санітарно-гігієнічних вимог, готові вироби (серветки).

Тип уроку: комбінований.

ід уроку

І. Організаційна частина

І. Перевірка наявності необхідних матеріалів та інструментів. Чергові на перерві під керівництвом учителя розкладають на робочих місцях учнів матеріали, інструменти, приладдя.

- Діти, перевірте, чи в кожного з вас на парті є тканина для вишивання, ножниці, голки, папір, олівець, кольорові нитки.

- Як потрібно правильно розкласти інструменти на робочому місці?

- Так, ножниці з правого боку, перед вами тканина, подушечка із голкою, папір та олівець.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

- Діти, на минулому уроці яким швом ви навчилися вишивати?

- Діти відповідають "хрестиком".

- Пригадайте, як правильно вишивати цим швом?

- Діти розповідають.

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності.

- Сьогодні ми з вами вже пригадали, як правильно вишивати хрестиком. І ось, я покажу які гарні серветки, доріжки, рушники, сорочки вишиті хрестиком.

- Діти, скажіть, а які ще вироби можна прикрасити вишивкою?

- Так, правильно, покривала, сукні, скатерті. Ось такі гарні серветки ми будемо з вами вишивати, це чудове прикраса для дому. Вишивати можна на спеціальній тканині (канві) або панамі. Коли ви подиветеся на заготовлені вами орнаменти, то памітите, що вони повторюються. Та частина узору, яка повторюється, називається рапортом.

- А зараз, ми починаємо вишивати червоними нитками частину орнаменту. Тепер візьміть голку, заправте в неї нитку і починайте вишивати.

ІV. Подача нового матеріалу.

Пригадайте діти:

- До яких швів відноситься хрестик?

- Які ви знаєте орнаменти?

- Яку частину орнаменту ми маємо вишити на наступному уроці?

- Діти відповідають на ці питання.

Учитель показує дітям зразки і запитує:

- Як ви вважаєте, з чого треба починати роботу, щоб вишити таку серветку?

- Правильно, треба дібрати узір, кольорові нитки, потім перезняти узір, рахуючи квадратики на папері в клітку або міліметровку. Зараз ми виконуємо тренувальну вправу, навчимося шити хрест.

Вишивання хрестом виконується двома діагональними стібками, що перехрещуються. При правильному виконанні хреста на виворотній половині повинні проходити рівні прямі смуги в одному напрямі.

Учитель на дошці показує, як виконувати хрестик.

Проводимо першу лінію горизонтально, ставимо на початку крапку, відкладаємо 1 клітинку і провдимо ще одну лінію, паралельну до першої, крапку В. Коли хрест іде по одній рівній лінії горизонтально, то всі стібки виконуються спочатку в один бік, а потім вони перекривають стібками в протилежний бік. Від крапки А і В вправо через 0,5 см (через клітку) ставимо крапки через утворений квадратик проводими косу лінію спочатку в один бік, а потім в протилежний.

Учитель перевіряє, як учні виконують вправу. А тепер давайте повторимо, як шити хрестик. Діти повторюють послідовність виконання лічильного шва - хрестик.

Учитель виставляє інструкційну картку.

- Хто скаже, які інструменти ми повинні мати при вишивці?

- Правильно. Це голки, нитки, ножниці, наперсток, п'яльця.

- Діти, а хто знає, для чого використовують п'яльця?

- Правильно, для того, щоб тримати тканину в натягнутому стані і вберігати вишитий узір від стягування. Учитель демонструє учням п'яльця і показує як заправити в них нитку/тканину??.

V. Самостійна робота.

- А тепер виконуємо тренувальну вправу за нашою попередньою розміткою, прошиваємо один рядю. Учитель виконує декілька стібків і демонструє їх учням, звертає увагу на стібки, які утворилися на зворотньому боці.

- А тепер продовжуємо рядок. Діти вишивають на папері в клітку за попередньою розміткою.

- А тепер кінець нитки закріпіть на зворотньому боці, зробіть петлю в яку просуньте голку і таким чином затягніть її. Акуратно відріжте нитку ножницями. Зараз переходимо до головного завдання - вишивання серветки.

Вишивати можна на спеціальній тканині (канві) або панамі. Коли ви подивитесь на заготовлені вами орнаменти, то помітите, що вони повторюються. Та частина узору, яка повторюється, називається рапортом.

- А зараз ми приступаємо до роботи. Починаємо вишивати червоними нитками частину орнаменту. Тепер візьміть голку, заправте в неї нитку і починайте вишивати.

VІ. Підсумок уроку.

- До яких швів відноситься хрестик, якими ви вишивали орнамент?

- Які ви знаєте орнаменти?

- Що таке рапорт узору?

- Яку частину орнаменту ми маємо вишивати на наступному уроці?

Чергові збирають інструменти і приладдя, вони залишаються в класі, а всі прибирають свої робочі місця.

- Урок закінчився. Подумайте вдома, як оздобити край вашої серветки.

?? малюнок ??

Висновки

Українське народне мистецтво набуло широкого визнання у нашій країні та за кордоном. У його предновічних образах, зручних формах і динамічних мотивах орнаменту міститься символи таємничої, чарівної природи, складні переплети нашої історії, особливості побуту, доброта і щедрість душі українського народу.

У кожному регіоні є свій стиль, техніка вишивання. Майже кожному регіону притаманні свої кольори вишивки. По кольору ниток ми можемо узнати де вишито той чи інший рушник, чи сорочка, чи серветка.

Так, у нашій місцевості кольори ниток відповідають кольорам природи. Це зелений, жовтий, червоний, чорний. А узори переважають строго геометричної форми.

Коломийський район є столицею гуцульської вишивки. Багато майстринь за свої роботи здобули звання Народного Майстра України. Їх вишивки демонструють по усьому світу на найпрестижніших виставках. У кожній домівці можна знайти вишивку, яка є справжнім витвором мистецтва.