Хмельницька область багата на різноманітні нерудні корисні копалини, насамперед, природні будівельні матеріали. Цьому сприяють як кристалічні породи щита, так і осадові відклади його західного схилу. В той же час вона цілком позбавлена металевих мінеральних ресурсів, а з числа горючих є лише поклади торфу.

 Будівельні корисні копалини представлені покладами гранітів і каоліну, що зосереджені в межах щита, та вапняків, цегельно-черепичних глин і суглинків, крейди, мергелів, пісків, пісковиків, гіпсу, бентонітових глин осадового чохла плити.

 Поклади гранітів (переважно сірих) зосереджені переважно в Шепетівському, Полонському, Старокостянтинівському та Славутському районах, де існує ряд великих відкритих розробок. Найбільші кар'єри є біля міст Полонне і Шепетівка та сіл Нова Синявка, Кудинка. Граніт в основному переробляють на щебінь для дорожного будівництва.

 Каоліни (глинистий мінерал світлого забарвлення) зв'язані з продуктами вивітрювання гранітів. Поширені на північному сходу області. Відомі родовища Судимонтське і Купинецьке Шепетівського району, Майдан-Волянське та Буртинське Полонського району. З місцевого каоліну виготовляють вогнетривку цеглу, шамотний порошок.

 Вапняки поширені по всій території області (розвідано понад 20 родовищ, більше половини з яких розробляється). Велике значення мають виходи силурійських вапняків в долинах Дністра, Збруча, Жванчика, Смотрича, Тернави, Студениці (видобуток ведеться біля Кам'янця-Подільського, сіл Велика Слобідка, Устя та ін.) і потужні відклади неогенових вапняків Товтрової гряди (найбільші кар'єри біля селищ Закупне і Смотрич, сіл Іванківці, Нігин, Вербка, Привороття, Гуменці). Їх використовують для випалювання вапна, виробництва щебеню, облицювальних плиток, стінових блоків, фігурних виробів, цементу (на базі Гуменецького родовища працює потужний Кам'янець-Подільський цементний завод), а також у цукровій промисловості. Відклади вапняків в інших районах йдуть на місцеві будівельні потреби.

 В області 80 родовищ лесів, лесовидних суглинків і глин, на базі яких працює ряд цегельних і черепичних заводів.

 У північно-західній частині області (Білогірський та Ізяславський райони) є значні поклади крейди, а в південно-східній (басейни рік Ушиця та Калюс) – мергелів, які придатні для виробництва цементу.

 Піски різного геологічного часу поширені в усіх районах області і мають, в основному, будівельне значення (для розчинів, дорожного будівництва тощо). Найпотужніші поклади їх в Славутському районі (в Крупецькому, Цвітохському, Славутському родовищах). Кварцеві піски останнього використовують для виробництва скла.

 Пісковики відслонюються по Дністру і його притоках – Калюсу і Ушиці. Промислова розробка їх не ведеться, хоч подекуди вони знадобляться для місцевого будівництва.

 На заході Кам'янець-Подільського району є декілька родовищ гіпсу (розробляється Кудринецьке). Він придатний для меліорації грунтів, будівельних, медичних та інших потреб.

 У Новоушицькому районі є відклади бентонітових глин, придатних для хімічної та інших галузей промисловості. Найбільше скупчення їх біля с. Пижівка.

 З інших неметалевих корисних копалин в області є поклади доломітів, трепелу (Кам'янець-Подільський район), невеликі прояви флюориту, фосфоритів. Найбільші скупчення фосфоритів зустрічаються в Дунаєвецькому, Новоушицькому, Віньковецькому та Ярмолинецькому районах, однак промислового значення вони не мають.

 Паливні корисні копалини представлені на Хмельниччині тільки торфом. Поклади його значні. Здебільшого він залягає в заболочених частинах заплав Горині, Случа, Хомори, Південного Бугу та їх приток. Видобуток ведеться майже в усіх басейнах цих рік.

 Є в області також рудопрояви поліметалів.

 Склад і запаси корисних копалин Хмельницької області сприяли розвитку в ній промисловості будівельних матеріалів, окремі виробництва якої працюють не тільки на місцевий, але й на зовнішньообласний ринок. Наявні природні ресурси дозволяють розширити це виробництво, однак нарощування їх видобутку вступає в суперечність з необхідністю природоохоронних заходів, насамперед, в Придністров'ї і Товтрах.