Перші кроки: як побувати в Карпатах і уникнути великих неприємностей

СПОЧАТКУ У ВАС ВИНИКАЄ ІДЕЯ ПІТИ В ТУРПОХІД У КАРПАТИ.

Перш за все вам потрібно знайти людину, яка принаймні разів зо п'ять була у поході. Наголошую: "Була у поході", тобто щодня проходила в середньому 15-20 км, а не виїжджала у Ворохту з шашликами і звідти насолоджувалася гірськими краєвидами (таких відпочиваючих називають ласкаво "матрасниками"). Ви ж хочете побачити дику природу, незайманий ліс, неходжені стежки? Отже, з матрасниками вам не по дорозі. Чому вам потрібна досвідчена людина? Не уявляєте, скільки виникне у поході нюансів і нюансиків, коли треба вирішувати, куди йти, коли зупинятися, де шукати воду, що робити, якщо збилися з дороги, як розвести вогонь і т.п. А від цих дрібничок залежатиме успіх вашого походу.

Отже, правило перше: ми йдемо в перший (а також в усі інші) походи з досвідченою людиною, яка має не тільки досвід походів, а й, бажано, досвід керівництва походами. І ми не поспішаємо після першого дводенного походу в гарну погоду вести інших в похід на два тижні, а декілька років набираємося досвіду.

ВИ ШУКАЄТЕ КОМПАНІЮ ДЛЯ ПОХОДУ.

Дуже добре, якщо ви ідете в похід із своїми друзями, яких знаєте як облуплених. Але на жаль, навіть похід із друзями може закінчитися трагічно, якщо ви переоцінили їхні можливості. Більш того, навіть найперевіреніші люди в поході можуть себе проявити зовсім з іншої сторони, з якої і не сподівався їх побачити. Якщо це ваш перший похід, постарайтеся, щоб вас було не менше п'яти чоловік. Одні наші добрі знайомі пішли на Сивулю, заблукали, і в лісі жінка зламала ногу. Уявляєте, скільки знадобилось чоловік, щоб доставити її до лікарні? Принаймні двоє допомагають йти потерпілому, а комусь ще треба нести речі. Майте на увазі, що не завше можна викликати рятувальників через банальну відсутність сигналу на мобільному. Ще приклад: на Чорногорі в проливний дощ і вітер ми могли поставити намет лише вчотирьох. А вночі без намету під дощем - самі розумієте...

У поході завжди тримайтеся разом, всякі намагання окремих осіб піти своєю (як їм здається, кращою дорогою чи стежкою) присікайте. Якщо ви вже зібралися іти разом, то до кінця маєте "нести цей хрест". Виняток, коли хтось мусить зійти з маршруту через травму чи нестачу часу. Якщо це не професіонал-одиночка, вам треба його провести до населеного пункту, а тоді вже йдіть далі своєю дорогою. Майте на увазі: жоден, навіть досвідчений учасник, в принципі не може сказати: "я піду тут, бо мені здається, що так правильно". В поході є керівник - досвідчена, сильна людина, яка приймає всі рішення і несе за них відповідальність. Інакше ви, перепрошуємо, - стадо овець, яке розгубиться і розбіжиться без "пастуха" в першій же неординарній ситуації. Ваша задача - виконувати всі розпорядження керівника. Не подобається - наступного разу з ним не підете. Але не псуйте походу собі і людям, що вас оточують, зайвими сварками. Якщо вже занадто наболіло - в кінці походу можна влаштувати "розбір польотів", на якому кожен може висказати все всім, дивлячись просто у вічі.

Отже, правило номер два. Групу підбираємо таки чином, щоб потім не було "мучительно больно и стыдно" за дарма витрачений час. Не заважаємо роботі керівника і виконуємо всі його розпорядження.

ВИ ОБИРАЄТЕ ПРИБЛИЗНИЙ МАРШРУТ.

Приблизний - тому, що остаточний маршрут з графіком руху складати буде керівник. На жаль, ще немає карт усіх Карпат, на якій вказано маршрути з маркіровками (це такі позначки-дороговкази вздовж дороги на деревах, каменях). Хоча випустили карти-500-метрівки Горган і Чорногори з відміченими маршрутами. Радимо їх придбати, бо це найкраще, що є на даний час (хоч і теж далеко від ідеалу). Для початку маршрут треба вибрати неважкий. Кажуть, що найкращий орієнтир на місцевості - місцеві жителі. Але не думайте показувати їм карту - заплутаєтесь іще більше, бо вони в них нічого не розуміють, краще нехай покажуть пальцем. І ще майте на увазі: гуцули використовують специфічну міру відстані - "гуцульські кілометри". Скільки це - достеменно не знає ніхто. Але, якщо вам сказали, що до пункту А 1 км - то йти вам не менше години (це з власного досвіду). Хоча у нас був випадок, коли гуцули, що ми їх зустріли біля сьомої вечора, сказали, що до ранку ми до Яремчі не дійдемо, а через годину ми були вже на вокзалі.

Для нас орієнтиром часто виступали туристи, які йшли нам назустріч, ми їх питали: звідки йдете, чи довго, як туди добратися? Також непоганий варіант. Тому радимо вибрати для першого походу людні місця. Деякі цікаві маршрути з детальним описом можете знайти тут http://www.karpaty.com.ua/?chapter=13 . Дякувати тим туристам, які не полінувалися описати свої походи.

Чорногора часто справляє враження київського Хрещатика, особливо по святах, але ми дуже просимо вас не починати з Чорногори (хіба що в супроводі щонайменше двох досвідчених туристів). Чорногора підступна і мінлива. Треба бути готовим до чого завгодно: дощу, граду, шаленого вітру, навіть снігу серед спекотного літа. І - закликаємо! - ні в якому разі не лізьте туди в період з середини вересня по червень, навіть якщо ви вже раз чи два чи три були в горах. Варто лише почитати оці матеріали http://www.karpaty.com.ua/?chapter=12&item=339 , http://www.karpaty.com.ua/?chapter=12&item=340 . Наберіться досвіду, походіть по інших вершинах (в Карпатах, крім Чорногори, безліч чудових місць), а тоді вже можете рушати на цей хребет.

Обов'язково прикиньте кілька запасних варіантів маршруту на випадок поганої погоди, втоми учасників тощо. А то залізете хтозна-куди, а потім будете сидіти і чекати, поки вас звідти заберуть (а чи заберуть?). Ви повинні визначити місця ночівлі, де можна знайти дрова і воду. Якщо вже втрапили в ситуацію, коли треба ночувати, а води немає - майте на увазі: вода внизу. Якщо ви на хребті, то скинувши метрів 200 по вертикалі з сідловини (найнижча точка між сусідніми вершинами) ви, скоріш за все, воду знайдете. Для таких випадків корисно мати з собою кілька пластикових пляшок.

Обов'язково розпитайте людей (в т.ч. і на форумі karpaty.com.ua), які ходили "вашим" маршрутом: які є орієнтири на дорозі (маркіровка, прикордонні стовпчики, колиби, полонини тощо); де можна зупинитися на ночівлю; яку небезпеку треба обминати (як-то: урвища, непрохідний жереп, обвал каміння); яка дорога (просіка, тракторна дорога, стежка, кам'яниста дорога). .

Отже, правило третє: перед початком маршруту ми по максимуму вивчаємо його: обираємо варіанти сходження з нього, розпитуємо про місця з водою, можливі ночівлі. Запасаємося водою, п'ємо помірно.

ВИ ПОЧИНАЄТЕ ЗБИРАТИ РЕЧІ ДЛЯ ПОХОДУ.

Загальне правило: ви повинні мати все необхідне, але не тягнути за собою автомобільний причіп. Наплічник має бути якомога легшим. Від зручності вашого спорядження залежить ваша "працездатність".

Перша наша порада: ви можете класти в рюкзак що вам заманеться, але повинні мати:

1. зручне взуття (настійливо рекомендуємо легкі трекінгові черевики);
   
2. добрий намет (про це має потурбуватися керівник, але і ви цього не випускайте з поля зору - вам у ньому жити);
   
3. зручний рюкзак (забудьте про "колобки" і "станкові" рюкзаки - здоров'я дорожче);
   
4. спальник (про совдепівські ватні забуваємо зразу - зараз є недорогі синтепонові);
   
5. килимок, або карімат.

Не маючи цих речей, вам нема чого потикатися в похід. А що саме і як вибирати, ви можете подивитися тут: http://www.karpaty.com.ua/?chapter=20 . На перший раз краще взагалі попросити у товариша або взяти напрокат спорядження (взуття бажано мати своє, ще й випробуване у невеличких походах на природу, річку тощо). Купляєте своє спорядження, лише коли зрозумієте, що саме вам потрібно.

Пакуйте рюкзак так: на низ легкі і м'які речі. Далі, ближче до спини - найважче (консерви, крупи і т.д.), тільки дивіться, щоб воно вам в спину не давило. Чим далі від спини - то легші речі. Нагору - легкі, але не м'які речі. Завжди зверху має бути щось тепле, дощовик, ложка, ніж, їжа на перекус. В середину можна покласти килимок (карімат) і максимально його розкрутити. Це надасть форми вашому рюкзаку і захистить спину, якщо щось неправильно поклали. Правильно спакований рюкзак - комфорт на маршруті.

Пам'ятаємо обов'язкове правило: всі речі, що можуть намокнути (особливо спальник і речі для сну), ховаємо в поліетиленові (п/е) пакети (і запасні беремо - їх багато не буває).

ОДЯГ.

Одразу оговорюємо, що ви ідете в похід влітку (ви ж ідете перший раз!). Отже, що взяти з собою в літній похід? Одяг ви ділите на три купки.

Перша - "спальний" одяг: футболка, гольф, штани, теплі шкарпетки, шапка. За будь-яких обставин тримайте цей одяг сухим і одягайте лише вночі. Навіть якщо у вас більше нема сухого одягу, краще зранку одягти мокре - будьте певні, під час ходьби ви не відчуватимете холоду, а в гарну погоду мокре на вас швидше висохне. Важко тільки перші хвилин десять, потім звикнете. Зате яке блаженство - ввечері переодягтися в теплий сухий одяг! І ще: не сушимо мокрі речі на вогнищі без нагляду (та й під наглядом теж не радимо - все одно спалите). У водному поході речі бувають або сухими або цілими (С) (майже те саме стосується Карпат в дощовий період).

Друга група - одяг, у якому ви ідете. Це футболка, штани або шорти, дві пари шкарпеток, головний убір від сонця. Одяг бажано мати з натуральних тканин. Але пам'ятайте: синтетика швидше сохне. Гарно себе зарекомендували речі з флісу (це такий м'який синтетичний матеріал; до того ж, він гріє навіть мокрий; найвідоміший представник - полар, або Polartec). Що б ви не обрали (шорти чи штани), бажано, щоб коліна в вас були закриті (принаймні в холодну, вітряну, дощову погоду, на хребті). Дехто носить шорти і волейбольні наколінники. В разі падіння вони захистять коліна і від механічних ушкоджень.

Третя група - запасний одяг. Обов'язково візьміть светр чи курточку, легку сорочку (вона захистить вас від палючого сонця чи легкого вітру). І багато шкарпеток - ну як мінімум ще пари чотири. Ми б ще радили запасні штани і футболку, та може, декому це видасться зайвим. Ну принаймні футболка багато місця не займе. Також добре мати легеньке змінне взуття (а-ля тапочки), яке при потребі може замінити ходове (порвалося, або просто йдете асфальтовою дорогою, або річку вбрід переходите).

Ще вам потрібен захист від дощу. Тут є декілька підходів. Ви можете зробити накидку на себе разом з рюкзаком. Наприклад, з того ж таки п/е, але він не дихає. Продаються також готові рішення. Інші роблять інакше: одягають непромокаючу куртку (деякі - навіть штани), наприклад з мембранної тканини, і роблять накидку окремо на рюкзак (деякі рюкзаки продаються одразу з такою накидкою). Особливо стійкі взагалі обходяться без накидки на себе, але на перший раз радимо взяти якийсь з цих варіантів. Та захистити рюкзак від намокання - обов'язково.

ХАРЧІ.

До цього питання треба підійти серйозно. Ви витрачатимете багато сил, і вам треба відновлювати енергію. Тому, крім круп, супів, тушонок, радимо вам взяти такі продукти: сало, шоколад, горіхи з родзинками і курагою, мед. На будь-якому привалі потихеньку "дзьобайте" горіхи з курагою і родзинками - це чудовий продукт для відновлення сил. Дуже добрий і корисний напій - нарізані скибками лимончики у звичайній джерельній воді.

Щоб не набирати зайвого і не боятися лишитися без продуктів до кінця походу, складіть меню. Ми переважно робимо так:

• Сніданок - каша з тушонкою чи грибами.
  
• Обід - сухпайок (консерви, сало, ковбаса з хлібом, цибулею, овочами).
  
• Вечеря - молочна каша або суп.

Книжка "Спутник туриста" (Київ, 1991) пише, що 35% добового раціону відводиться на сніданок, 10-15% - на короткі перекуси на привалах, 20-25% - обід, 25% - вечерю. В цій же книжці знайшли таку цікаву таблицю.

Продукт	К-сть (г), необхідна для отримання 500 г каші	Об'єм продукту в кружці (500мл)
Крупа гречана	120-140	420
Група перлова	110-170	460
Крупа ячмінна	100-120	360
Крупа манна	80-150	400
Пшоно	120-200	400
Рис	110-180	460
Макаронні вироби	110-120	170
Горох	100-120	460
Квасоля	100-120	460
Кукурудзяна крупа	100-120	440

Таким чином, на середньостатистичну людину в день треба:

• 70-90 г крупи або 120 г макаронних виробів для сніданку, 40-80 г крупи для супу чи каші на вечерю,
  
• 100 г тушонки,
  
• 125 г консерви,
  
• до чверті буханки хліба (чи еквівалент у сухариках),
  
• 1 картоплина (якщо ви хочете суп з картоплею),
  
• пакет супу,
  
• чверть банки згущонки для молочної каші,
  
• півцибулини,
  
• сало - 50 гр,
  
• шоколад (25-50 г в день на людину), горіхи (50 гр), цукор (якщо людина його їсть - 60 г),
  
• чай (влітку чай може бути й зайвий, бо навколо є ягоди, трави - корисно і смачно).

Ми в поході при дефіциті часу (дрів) часто користуємось напівфабрикатами (мівіна, каші швидкого приготування, пластівці), але їх треба щедро приправляти - до мівіни побільше сала і хліба, до каші - горіхів і сухофруктів, бо самі по собі ці напівфабрикати тільки наповнюють шлунок (так званий баласт), а калорійність їх невисока (в пластівцях збережені всі корисні речовини). Є в магазинах гарні готові каші з м'ясом в скляних чи залізних банках (про скляні банки забуваємо зразу). Трохи дороге, але задоволення: їх треба лише підігріти, і вечеря готова.

В похід часто радять брати спиртне, але у авторів одностайної думки про це питання немає - дехто обходиться і без цього. Задля економії ваги краще брати спирт і розводити водою. Він згодиться для розтирання і для внутрішнього зігрівання - 25 г на людину в день цілком досить, та й те не завжди потрібне. Більшість опитаних прихильників спиртного стверджують, що для внутрішнього зігрівання дуже добрий коньяк, розведений з бальзамом. Правда, спиртне розширює судини, отже, вони через деякий час починають віддавати тепло. Значить, треба випити і незабаром стрибати в спальник - тоді буде повний комфорт. Добре зігріває тепле червоне вино.

Для більш детального вивчення цього питання пропонуємо http://www.skitalets.ru/food/articles/mgu/gory.htm. Цікаві поради і зокрема розкладку продуктів можна знайти на http://www.skitalets.ru/food/articles/malova/food.htm (лиш треба їх творчо застосувати до літнього походу, ви ж - знову нагадаємо - ідете для початку в літній похід).