Туризм належить до високоліквідної галузі, тобто галузі зі швидкою віддачею. Проте, як свідчить українська практика, внесок туризму в національну економіку явно недостатній, що обумовлено слабкими інвестиційними можливостями переводу туризму на якісно новий рівень.
Транспорт є головним чинником розвитку туризму. Велика роль транспорту в вирішенні соціальних проблем, забезпеченні ділових, культурних і туристських потреб населення, розвитку культурного обміну як усередині країни, так і за кордоном, у використанні вільного часу трудящих країни. У колишньому СРСР була створена потужна транспортна система, що істотно збільшилася за останні 10 років. Протяжність мережі повідомлення усіх видів транспорту збільшилася з 2500 тис. км. до 4800 тис. км: автомобільні дороги - із 500 тис. км до 1250 тис. км, повітряні лінії - із 850 тис. км до 2 млн. км, залізниці - із 110 тис. км до 165 тис. км, внутрішні водяні шляхи - із 110 тис. км до 175 тис. км.
Транспортні послуги - один з основних видів обслуговування в туризмі. На них припадає й основна частка ціни туру. У залежності від тривалості, дальності подорожі ця частка (у більшості випадків) коливається від 40 до 60%. Так як у більшості випадків користування і використання будь-яких видів транспорту пов’язане з підвищеною небезпекою, то питання безпеки туристів під час здійснення подорожей обумовлює актуальність теми даної роботи.
Безпека - поняття важливе і стародавнє, таке ж необхідне для кожного туриста, як харчування і сон. Тому забезпечення безпеки туристів під час подорожі - головна турбота туристської фірми. На забезпечення безпеки туристів спрямований цілий комплекс заходів, здійснюваних туристськими організаціями. При цьому першорядне значення мають стабільна політична обстановка в місцях відпочинку або подорожі й екологічний стан цих місць. При невідповідності цих чинників нормі - туризм важкий і небезпечний.
Метою даної роботи є дослідження організації залізничних перевезень туристів.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
- охарактеризувати загальні питання безпеки туристів під час подорожей;
- дати фінансово - господарську характеристику туристичної фірми “Карпати”;
- дослідити організацію подорожей залізничним транспортом;
- висвітлити питання безпеки під час здійснення турів залізницею.
Суб’єктом дослідження є туристична фірма «Карпати», в структурі діяльності основне місце займають подорожі залізничним транспортом.
Методологічною базою дослідження є наукові праці, монографії вітчизняних і зарубіжних вчених, словники, нормативно - правова база та періодична література.
Структурно робота складається з вступу, основної частині, висновків і списку використаної літератури.
Розділ І. Організація безпеки, як важлива складова турпродукту
1.1. Загальні питання безпеки туристів під час подорожей
Дуже важлива в даному питанні правдива і повна інформація для туристів про екологічний і політичний стан у країні (регіоні) подорожі. Якщо туристська фірма не може гарантувати безпеку в нестабільних політичних або неблагополучних екологічно районах, то подорожі в ці регіони скорочуються. Прикладів тому багато. Наприклад, під час війни в Перській затоці подорожі в країни цього регіону в той період скоротилися на 90%. Аналогічна ситуація є в наш час у Югославії і на Кавказі. Не провадяться подорожі в екологічно неблагополучні райони.
Турист їде в незнайоме йому місце, часто в іншу країну. Він не завжди знає, який там клімат, які речі, захисні засоби, ліки можуть знадобитися в подорожі. Йому важко буває зорієнтуватися на місці через мовні розходження. Передбачити, що може знадобитися туристу в подорожі, і дати йому найкращу пораду - задача туристської фірми.
Для приклада можна взяти досвід американської медичної компанії, що працює в тісному контакті з турбізнесом "Пепто-Бісмол". Її буклет за назвою "Радник мандрівника" надається безплатно кожному туристу при придбанні їм туру. У цьому буклеті містяться елементарні, але дуже необхідні поради по зберіганню здоров'я для подорожуючих у різних країнах.[9]
Поради цього буклету допоможуть туристу зробити подорож більш безпечним заходом із погляду здоров'я.
Насамперед, радять автори буклету, ще до виїзду в подорож необхідно дізнатися про кліматичні умови обраного місця. Можливо, вони не підійдуть по медичних показаннях (алергія, підвищений артеріальний тиск і ін.). Може бути, краще поїхати туди в інший, більш сприятливий період (сезон). Для провідування деяких екваторіальних країн необхідно обов'язково робити щеплення від жовтої лихоманки, що діє приблизно 10 років, але повинне бути зроблена не пізніше 10-15 днів до в'їзду в країну й ін. Можливі й інші медичні вимоги.
Бажано підготувати запас з необхідними таблетками і медикаментами, тому що можна не знайти потрібних ліків у країні перебування, а аналог не гарантує тієї ж дії і відсутності побічних реакцій.
Необхідно в подорож брати із собою невеличку аптечку, до складу якої включаються антигістамінні, протизапальні, протиопікові, перев'язувальні і дезинфікуючі матеріали.
"Порадник мандрівника" звертає увагу туристів на необхідність дотримання обережності і стриманості при прийомі незнайомої їжі в інших країнах, а також про небажаність ужитку сирої води.
Сонце і плавання в міру - здоров'я в подорожі! Необхідно пам'ятати про важливість використання в тропічних країнах сонцезахисних кремів і окулярів.
Плавати найкраще в спеціально позначених місцях водойм і в басейнах. У незнайомих місцях можна наткнутися на "підводні сюрпризи", а також сама вода може призвести до інфекційних або шкірних захворювань.
При подорожі в іншу країну необхідно пояснити туристам, як знайти кваліфікованого лікаря, куди звертатися в крайніх випадках. Корисно мати у своїх дорожніх документах на випадок непередбачених обставин бланк, де вказуються основні дані по стану здоров'я (група крові, можливі алергійні реакції, медичні проблеми і рекомендації).
Страхування туристських подорожей грає велику роль у забезпеченні безпеки туристів.
При класичному страхуванні від нещасних випадків клієнту звичайно компенсується моральна сторона події - він одержує матеріальну виплату за те, що його організму був нанесений збиток. Це крім оплати по лікарняному листі. У ряді випадків суми виплат перевищують фактичні витрати.
Проте усе залежить від страхового договору, укладеного між страховою компанією і туристом.
Інгосстрах та його агенти, наприклад, займаються страхуванням українських туристів, що виїжджають за кордон, відшкодовує тільки фактичні витрати, пов'язані з наданням екстреної медичної допомоги в країнах, де вона платна, проте, у межах 50 тис. дол. (у Європі).[8]
Види страхування в сфері туризму:
· страхування туристів у закордонних подорожах
· страхування туриста і його майна
· страхування ризику турфірм
· страхування іноземних туристів.
Сума страхового внеску залежить від декількох причин.
Перше - від розміру страхового внеску (чим вище страховий внесок, тим більше суми страхових виплат).
Друге - люди старше 60 років сплачують подвійний тариф.
Третє - підвищені тарифи звичайно встановлюються для людей, пов'язаних із ризиком: льотчиків, моряків, спортсменів, детективів, водіїв вантажівок.
На дітей знижки, як правило, не передбачені, а деякі компанії взагалі не страхують дітей молодше 2-3 років.
Деякі фірми страхують цінне майно.
Для великих тургруп страховка обійдеться дешевше, ніж для туристів - одиначок.
Необхідно знати, що посольства країн, де дуже дороге лікування, просто не дадуть візу, якщо туристи застраховані менше ніж на 30 тис. доларів. Таку страховку необхідно мати при в'їзді в США, Канаду, Японії, Ізраїль, Німеччину, Австрію.
Якщо з туристом відбувся під час подорожі в іншій країні "страховий випадок", що призводить за собою або звертання до лікаря, або втрату багажу, то туристу необхідно зателефонувати по телефону, зазначеному в страховому полісі, назвати його номер і номер телефону, по якому з ним можна є зв'язатися, і обрисувати ситуацію, що створилася.
Туристів варто попередити, що оплачуються лише ліки виписані лікарем.
Виїзд за рубіж на власному автомобілі оформляється особливим видом страховки, що називають "зелена карта" ("синя карта" - у країнах Східної Європи). Діє ця страховка на території держав, що підписали договір по "зеленій карті". Це практично вся Європа і ряд держав Сходу. Без "зеленої карти" туриста не допустять у ці країни. Україна поки не є членом даної угоди, але такий вид страхування надає тим, хто виїжджає за кордон.
"Зелена карта" - це страхування збитку, заподіяного життю до майну третіх осіб, якщо турист є винуватцем ДТП. Додатково до медичного поліса турист може оформити страхування допомоги автомобілістам - "автомобільну атестацію", що діє при несправності, ДТП, хворобі і неможливості управляти машиною (дається водій від страхової компанії), ремонті, буксируванню і т.д.[8]
Основні види страхування мандрівників роздивимося на прикладі української страхової компанії "СКІФ", що має три варіанти розцінок страхового внеску, що дають туристам різні можливості.
1-й варіант ідеальний, на думку страховиків, для турів вартістю до 200 дол. і тривалістю до 8 днів. Має самі мінімальні розцінки страхового внеску: 1 чол. - 3 дол.; 2 чол. - 6 дол.; 3 чол. - 9 дол. Ці розцінки поширюються на тури тривалістю 8 днів. Понад 8 днів - ще плюс по 0,5 дол. за кожний додатковий день подорожі. Цей варіант дає гарантії страхового відшкодування у випадках: відмови від подорожі, ремонту орендованої машини, покалічення і смертельного випадку. Затримки подорожі не з вини туриста і затримки багажу - по найнижчих розцінках.
2-й варіант підходить для турів вартістю до 400 дол., тривалістю до 13 днів. Розцінки страхового внеску: 1 чол. - 7 дол., 2 чол. - 14 дол.; 3 чол. - 21 дол. Якщо подорож понад 15 днів - плюс ще по 1 дол. за кожний додатковий день. Цей варіант дає гарантії більш високих страхових виплат.
3-й варіант - туристські круїзи і подорожі, вартістю понад 400 дол. Сума внеску розраховується як 5% від загальної ціни подорожі. По цьому варіанті передбачені найвищі тарифи страхувальних виплат по всіх зазначених у 1 і 2 варіантах випадках плюс: у випадку банкрутства туристської компанії й авіаліній (по невиконаних подорожах); медична допомога і госпіталізація в подорожі; пропажа багажу, документів; критична авіаційна медична допомога.
Кредитні картки, розширяючи сферу своєї фінансової діяльності, включають і страховку подорожей. Таку страховку надають картки "Америкен експрес", "Віза", "Дайнерс" і "Еврокард/Мастеркард".
Продаючи тури, турагент активно інформує туристів про можливості страхових гарантій подорожі. Це вселяє туристу впевненість у безпеці подорожі, знімає сумніви в придбанні їм туру.
До питань безпеки в туризмі належать також такі аспекти.
· відповідність підготування туристів категорії маршруту, туру (якщо мова йде про спортивні, похідні, пригодницькі тури і т.п.). На ряд маршрутів туристи припускаються тільки при наявності медичної довідки про відсутність протипоказань до подорожі (наприклад, тури в гори);
· наявність високої кваліфікації в гідів, інструкторів по туризму, що супроводжують туристів на маршруті (не припускаються до роботи з туристами люди випадкові, непідготовлені);
· належне устаткування безпечних трас пересування туристів, а також пунктів їхніх зупинок.
Все це серйозні проблеми, що вирішуються туристськими фірмами з метою успішної роботи своїх підприємств. Компанії, що займаються страхуванням у сфері туризму, вкладають кошти в попереджувальні заходи. Наприклад, із метою попередження пропажі туристів на маршрутах подорожей забезпечують туристів радіостанціями.
Проте це не відміняє необхідності в роботі спеціальних рятувальних і контролюючих безпеку туристів служб.
У нас у країні такі контрольно-рятувальні служби (КРС) діють у всіх регіонах активного туризму.
1.2. Питання безпеки під час здійснення турів залізницею
Залізничні подорожі на потягах загального користування часто організуються у виді групових подорожей - подорожей туристів спеціально сформованими групами. При таких подорожах пасажирські потяги використовують для транспортування туристів до місця відпочинку й зворотно. Обслуговування на місці відпочинку може провадитися як у готелі, на турбазі, так і в інших місцях розміщення.
Перевезення туристів у графікових пасажирських потягах постійного курсування - один із головних елементів в організації транспортного групового маршруту. Він і визначає вимоги до організації подорожей:
1. Упорядкування туристського маршруту.
2. Заключення договорів між туристськими організаціями про напрямок і прийом туристських груп відповідно до графіків, затвердженими кожною туристською організацією.
3. Здійснення взаємозв'язків між туристсько - екскурсійними організаціями і транспортними підприємствами шляхів сполучення.
4. Резервування місць і попереднього продажу квитків на пасажирські потяги.
Резервування місць здійснюється на підставі взаємопогоджуваних планів. Не планується, як правило, посадка груп на транзитні потяги при наявності потягів свого формування або можливості оформлення квитків із прямою плацкартою. Прийом заявок на резервування місць провадиться за 45 діб до відправлення потягу, а оформлення проїзних документів - у термін, зазначений представником залізниці.
При проходженні групи туристів із пересадкою в шляху їй повинні бути продані квитки з прямою плацкартою на весь шлях проходження.
При оформленні квитка з прямою плацкартою одержують один квиток на весь шлях проходження для проїзду у твердому вагоні пасажирського потягу з місцями для сидіння, на якому накладаються два компостери: перший (голчастий) указує номер потягу і дату його відправлення зі станції початкового відправлення, а другий і наступні (мастичні) указують номера потягів і дати їхнього відправлення в пунктах пересадки.
До зазначеного квитка видаються квитанції доплат на проїзд у відповідній категорії потяги і вагона. На квитанціях доплат, оформлених для виїзду з пунктів пересадки, у правом верхньому куті ставиться штамп такого змісту:
