Субота
18-11-17
06:42

Все для туристов [313]
Информация о г. Яремча
Все для туристів [308]
Інформація про м. Яремча
All for the tourists of [318]
Information is about the city of Yaremcha
Отдых в Буковеле - Отели [27]



Котедж
"Карпатська тиша"

Відпочинок у Яремче

0977739122 - Любов
0665020962



Вечер в Карпатах

Про Гуцульщину та Гуцулів їхня історія.43


Захоплення особливостями гуцульської житлової архітекту¬ри минулого позначилося на конструкціях предметів кімнатного обладнання та на формах інших виробів. Це не завжди давало позитивні наслідки, що особливо помітно в конструкції дере¬в'яної настільної лямпи, яка зберігається нині в Державному музеї українського народного декоративного мистецтва УРСР. Лямпа відтворює конструкцію архаїчної гуцульської архітек¬турної споруди. В даному випадку значення її обмежується ли¬ше тим, що вона являє собою музейний ушкум з колекції ми нулого.

У 40-х роках М. Тимків значно розширює і урізноманітнює асортимент мистецьких виробів, серед яких зустрічаються речі домашнього побуту і предмети   декоративного призначення, сувеніри, обкладинки для книг-адресів.   Заслуговує на увагу обкладинка для книги-альбома. яку було вручено як пам'ят¬ний дарунок Спілки художників УРСР Художньому академіч¬ному театрові (МХАТ) у 50-річний ювілей його заснування. В цій праці майстер знову використав традиційні мотиви гуцуль¬ського орнаменту, що були виконані площиною геометричною різьбою та випалюванням з інкрустацією перлямутром, різно¬колірним бісером і кольоровими металами,.

Він зробив деякі деталі інтер'єра гуцульського житлового будинку (лавка, вікно) на замовлення* Академії архітектури УРСР. У 1940-му році Тимків брав участь у виготовленні вели¬кого комплекту меблів для Кремлівського палацу.

Простотою форм і стриманістю оздоблення характеризуються меблі, виготовлені майстром для Будинку колгоспника в Києві (мисник, стіл, лавка і стільці). Цей комплект був представлений на виставках народного мистецтва в Києві (1946 р.)

і Львові (1950 р.).         У той же час М. Тимків створив два великі тарелі, орнамен¬товані плоскорізьбою та інкрустовані бісером і кольоровим ме¬талом. Композиція орнаментальних мотивів тут дуже близька |0 традиційної яворівської школи періоду її найвищого роз¬квіту. Усі орнаменти розміщені по площині тареля в трьох кон¬центричних колах, що побудовані ярусами і мають різну ши¬рину. Подані в центрі тареля орнаменти, в основі яких лежить мотив п'ятикутної зірки, вже не натуралістично відтворена ем-I рма, а декоративне зображення, невіддільне і органічно спів-I учне всьому ладові композиції. У вирішенні верхнього кон¬центричного кола-кайми тареля майстер продемонстрував лег-рсть, невимушеність і простоту орнаментальних ритмів, гармонію внутрішнього зв'язку окремих елементів. Традиції і но¬ваторство виступають тут в органічній єдності.

Прагненням майстра до поєднання традиційних орнаментальних мотивві із сюжетними композиціями видно і в наступних його творах. Наприклад, в обкладинці до "Пам'ятної кни-ги", яку Тимків виконав у співавторстві з косівськими різьба- рями В. Ґузом, М. Бернацьким, Т. Баранюком та М. Юсипчу- ком. Згадана праця була присвячена 10-річчю воз'єднання (окупації) західніх земель в єдиній Українській радянськійдержаві.    у.

Î Заслуговують на увагу експерименти М. Тимкова в галузі мистецького випалювання по дереву, яке він застосовує в де¬коративних прикрасах інтер'єрного обладнання та в архітектур¬них деталях приміщень громадського призначення.

У 50-х роках майстер продовжує працювати над тематични¬ми композиціями. Він виготовляє кілька тарелів із зображен¬ням гербів союзних республік, з портретами Тараса Шевченка, Ольги Кобилянської, Юліюса Фучіка, Івана Франка, Богдана Хмельницького. Твори М. Тимкова експонуються на виставках, присвячених Декадам української літератури і мистецтва в Москві (1951 p., 1961 p.), на виставках у Болгарії (1957 p.), Варшаві (1956 p.), Ляйпціґу (1957 p.).

Творчий шлях М. Тимкова складний і своєрідний. Він при¬діляє велику увагу збиранню та охороні пам'яток народного мистецтва Гуцульїцини, вивчає і збирає термінологію гуцуль¬ських назв орнаментів та інструментів.        м-

Тимків був запрошений на вчительську працю в Косівське училище прикладного мистецтва, де працював майстром ми¬стецької обробки дерева. Пізніше він очолював Івано-Франків¬ське відділення Спілки художників Української PCP.

Мистець виготував понад 1,200 творів декоративно-прик¬ладного мистецтва, які свідчать про самобутню мистецьку культуру прекрасного куточка України - Гуцульщини.

Той, хто цікавиться творчістю гуцульських різьбарів, на¬певне добре знає прізвище Івана Балагурака (нар. 1922 p.), праці якого відомі не тільки на Івано-Франківщині, але й у ба¬гатьох містах України і Радянського Союзу.

Як і більшість народних умільців Гуцульщини, І. Балагурах зацікавився різьбарством ще з дитинства.

Бігаючи по вулицях Косова, Івась, як зачарований, зупинявся біля вітрин крамниць, де місцеві торгівці виставляли на про¬даж вироби з мистецької різьби відомих на той час майстрів. Непомітно збігав час, а хлопчик усе стояв, милуючись непов¬торним сплетінням орнаментів, м'яким полиском інкрустації, лаконічними сюжетами шкатулок з мистецьким випалюванням.

Повернувшись*||9 школи, Івась щоденно працював до піз¬нього вечора, намагаючись відтворити на саморобній дощечці те, що йому особливо сподобалось. Перші спроби не задоволь¬няли хлопця, але перемогли наполегливість і палке бажання оволодіти улюбленою справою.

Не минуло' й кілька років, як вдумливий і кмітливий хлопець звернув на себе увагу своїми першими мистецькими ви¬робами з дерева.

Батько Івана був теслярем-будівельником, а дядько, окрім теслярства, займався ще й різьбленням. Приглядаючись до того, як працював дядько, юний мистець крок за кроком опановував нелегку майстерність різьбарства. Так розпочиналась "фахова школа" майбутнього мистця. Коли хлопець навчався у шостій і сьомій клясах, його мистецькими працями зацікавились косівські перекупники. Поява виробів молодого різьбаря у крамницях Косова зробила його ім'я популярним серед досвідчених майстрів.   

А коли в 1939-му році Гуцульщина була окупована больше-виками і почали створюватися колгоспи та артілі, І. Балагурак почав працювати в артілі "Гуцульщина".

Вироби, які виготовляв І. Балагурак, відзначалися високим мистецьким смаком і оригінальністю. Переважна більшість орнаментальних композицій у роботах майстра складається з елементів, що мають півовальну форму або з'єднані півколом двох "руж". Часом ці кола будуються у вигляді "кучерів". Опе¬руючи порівняно невеликою кількістю орнаментальних елемен¬тів, майстер домагається гармонійного вирішення прикрас. Легко помітити, що Балагурак володіє високим відчуттям рит¬мічної побудови орнаменту і закономірностями членування площин.

Мистецькі вироби І. Балагурака, — це зразки завершености побудови і логічного зв'язку орнаменту з формою предметів. Мотиви прикрас приймаються просто й легко, що характерно лише для робіт високої кляси мистецької майстерности. Ось чому найпростіші форми дерев'яних виробів, оброблені слух¬няним різцем І. Балагурака, оживають для глядача і чарують його поезією орнаментальної плястики.

Майстер блискуче володіє також і технікою інкрустації. Про це свідчать мініятюрні вироби, переважно жіночі прикраси.

Уже в 1946-му році твори молодого мистця користувались заслуженим успіхом на республіканській виставці народного мистецтва та художньої промисловості! УРСР, а в 1947-му році він разом з найдосвідченішими майстрами брав участь у ии-готовленні гарнітуру меблів для Кремля.

. Балагурак * один із авторів великого тематичного панн на дереві (явір і груша), присвяченого 35-річчю большевицькоі революції. В цей же час (1952 р.) він виконує на замовлення

Переяслав-Хмельницького історичного музею два тематичні декоративні тарелі із зображенням гербів Української та Азербайджанської Радянських Соціялістичних Республік, а роком, пізніше — комплект гуцульських меблів з явора та бука, оздоблених орнаментальною різьбою, для етнографічного музею народів СРСР в Ленінграді.        

У співавторстві з різьбарями творчо-виробничої майстерні фабрики "Гуцульщина" він брав участь у створенні декоративної дерев'яної вази, яка знаходиться тепер у Москві в Музеї революції. 

Надзвичайно високу майстерність різьби та інкрустації показали гуцульські майстри при виготовленні древка до Дер¬жавного прапора УРСР, який був урочисто вручений РСФСР від України в день урочистостей на честь 300-річчя так званого возз'єднання України з Росією. Стрічка, що спірально обвиваєіревко, була особливим способом інкрустована темно-червоним деревом. На фоні цієї стрічки розміщені елементи українського і російського народних орнаментів, також інкрустовані золотом, сріблом і перлямутром.  

До Декади української літератури і мистецтва в Москві 1960-го року І. Балагурак підготував кілька робіт, які тепер виставляють в Державному музеї народного! декоративного мистецтва УРСР, Серед них настільна туалетна шафка і? дзеркалом і різноманітні прикраси.



[10-03-19][Все для туристов]
Бурлаки в Карпатах (0)

[09-07-30][Відпочинок за кордоном.]
Польща: костьоли і синагоги (0)
[09-07-29][Яремче, туризм, наш регіон.]
Звіт по практиці (3)
[09-07-29][Легенди про Яремче, карпати.]
Легенда про Прут і Говерлу (0)