Гості молодого встають, дякують за угощення й виходять з-за столу. За столом лишаються тільки молоді і дружб* Те¬пер зачинається "Повниця".  

Повниця підбувається в той спосіб, що дружба наливає скляночку якогось напою, звичайно вина, а молода бере цю скляночку хустинкою в руки і "чьистуе" наперед своїх батьків, а вкінці всіх присутніх гостей молодоїі "Чьистуючи", молода промовляє: "Проши, дєдику, (мамхо, братчику, сестричко і т.

 

А) на повницу"ГТой, що приступає до повниш, бере Я лодої скляночку також хустинкою, бажає молодим всього та

стя і здоров'я та випиває повницю. Під час пиття всГгоГ кричать "віват", а музика грає "туш". Випивши, кожне обда ровує молодих чим може: чоловіки звичайно дають гроші, жінки різні речі потрібні молодим на нове господарство: хуст¬ки, перемітки,") рушники і т. п. Гроші скидають в таріль, а подаровані речі кладуть на шию молодої так, що обидва кінці звисають їй на груди. Але буває й так, що покликаний на пов¬ницю (звичайно мающий чоловік), випивши повницю, каже: "Я даю на повницу молоду теличку (або пару овечок і т.д.) на розплодок для нового господарства". Такий подарок молоді забирають собі аж по весіллі. Під час повниці свашки співають відповідні пісні, наприклад:

Ой роде, мій роде, . Та даруй мене добре, Шоби я си гаразд мала Та й тебе споминала. Стань-ко, мамко, перед мене Та й почьистуй щедро мене. Із повною повничкою І з доброю волечкою.

Для кожного, хто "си чьистуе", свашки мають осібні пісні:

Гой у саду овес дрібний, Чьистуєси дєдик рідний *

Гой дєдик си чьистували, 

Много гроший дарували.

Гой у саду трава буйна,

Чьистуєси рідна вуйна.

Гой вуйна си чьистували,

Перемітку у дар дали.

Кочиласи пива бочка,

Чьистуєси сусідочка,

Сусідка си чьистувала,

Файну фуетку дарувала.

Коли вже більша частина родини й гостей "почьистувалиси' і вже мало хто приготовляється приступати до повниці, сваш¬ки співають:    

Та гадайте з-за порога, гадайте, Чьия воля до повниці ступайте.» Чьия воля до повниці ступайте, Молоденьким на чоботи складайте. Та щоби їм чоботьита скрипіли, Чужі люди аби їм завиділи.

 

Коли повниця вже скінчиться, мама молодої складає гарно всі дари і передає боярам, а гроші зв'язує в хустку й дає молодій, а вона ховає їх у пазуху.           

Зараз після повниці бояри молодого приготовляються до виїзду до дому молодого.

Тоді співають:

Дівчино моя, виходи з двора, Бо вже стоять коні в возі, Вже й плач тобі не поможе, Бо ти вже моя.?

Ой вже бим ішла, вже бим сідала, Лишень свому дедикові шьи не дєкувала. Дєкую вам, мій дєдику, шосте мене згодували, Бо вже не мете (мене годувати — прим, автора.).

Так дякує мамі, братам і сестрам. Після відспівання цих пісень батьки, родина та гості засідають за стіл, до хати вно¬сять в'язанку сіна й кладуть серед хати перед столом, засте-люють сіно ліжником, на ліжник кладуть подушку, а на подуш¬ку вклякають молоді, схиливши голови на стіл. На хату висту¬пає один поважний ґазда і проказує "Прощу":

"Припав пан молодий з паннов молодов перед Господом .Богом, перед Ісусом Христом і перед Матер'ю Божою, і перед всіми святими, і перед столом із Божим даром, і перед дєди-ком і перед мамков, і перед братами, і перед сестрами, і перед вуйками, і перед тітками, і перед близькими, і дальшими сусід¬ками, і перед всею ізбранною, що на цес день скликали, і про¬сит вас уклінно, щирим серцем покірно, і не вибірно, абисте їх прощьили, і благословили на добрий бит, на добру дорогу до своего дому, у свій дім вступити і там много літ прожити.

Прощьийте

Присутні відповідають: "Най Бог простит!" Так усе відбувається три рази. Після прощі родина виходить з-за столу і молода проща¬ється зі своїми батьками, родиню та всіма гістьми, а свашки співають:

Ой кувала зазулечка та й кує, Вже Марічка своїй мамці дьикуе: *^ Дьикую вам, моя мамко, за ваш хліб, Шосте мене згодували до цих літ. Шосте мене згодували й вбирали, Та й шьи мене вінувати діждали. Та й не плачте, моя мамко, за мною, Бо не все я забираю з собою.       м Лишьию вам дрібні сльози по дворі, Шьи дрібніші, жьилісніші по столі.

Ой з-за гіря, місяченьку, з-за гіря, Та й виводім молоденьку з подвіря. Чей же на нас єсний місяць засвітит, А чей же нас Пречиста зустрітит. А чей же нас вітрик провіє, А чей же нас сонечко загріє.

В цей час бояри виносять все придане молодої, а при кож¬ній речі підносять її вгору і кричать голосно "віват!" Але всі .речі, як валізу, подушки, ліжкики і т. п. молодий мусить "іску-пити" від братів молодої. І для цього обряду свашки мають свої відповідні співанки.

Коли виносять подушки, то свашки співають:

Наша молода сім рік не спала,    

Сім рік не спала, пірєчко драла. Пірєчко драла, в подушки клала, Шоби з миленьким легонько спала.

Коли виносять валізу повну білизни та "уборів":

Чьисні бояри, треба шьи рости, Абисте могли куфер піднести.

Коли позабирали вже всі речі, свашки з жалем співають:

Ми гадали, шо то бояри, А то йкіс опришки, Та й забрали всі подушки, Лиш лишили пишки.

Коли вже весь посаг добре спакований на підводі, починає молода збиратися до виїзду з молодим до його дому. Староста бере в руки деревце (молодої), за ним молодий з молодою, дружба, весільна матка, а дальше всі бояри, ловляться за руки і обходять стіл, а при тому співають:

Світи, посвіти ясний місяцю над нами,

Ой вибирайси, панно молода, із нами.}

Ой вибируси та й не боюси я з вами,

Лиш я шьи маю з своїм дєдиком правдати,

Ци він схоче штири волики та й дати.

А шьи.я маю з свойов мамочков змагати,

Ци вона схоче все, що є у куфрі, віддати.

Коли виведуться на подвір'я, свашки молодого співаютьщ

їли би си пирожечки та й молочна каша, Слава Богу небесному, вже молода наша. Ой забрали подушечки, забрали перини, Шо схочемо, то зробимо з вашої дитини.

А свашки молодої просять:

 

Ой ви, наші свашки любі,

Шо ми б вас просили, Бисте нашу дитиночку Та й не понижьили.       # Свашки любі, свашки милі, Шоб гаразд си мали, Би ви нашу дитиночку Там не збиткували.

Свашки молодого співають:

Бери, мамко, коновочки та й іди по воду, Було тобі не давати із хати вигоду. Бери, мамко, в руки праник, йди на річку прати, .Було тобі не давати робітницу з хати.

Молоді сідають на підводу, бояри стріляють з пістолів, сі-

дають також на свої підводи і їдуть до дому молодого. По

дорозі співають:     ї

Ой червона калиночка, багрів цвіт, Покидає донька маму та йде в світ. Ци я в тебе, моя мамко, не дитина була, Шо ти мене проти ночі відпровадила? Ци я в тебе, моя мамко, не дитетко, € Шо ти мене виріжьиеш в чужу хатку? Ти гадала, моя мамко, шо ні не згодуєш, Далас мене в чужі руки, а тепер бануеш. Зашуміла калиночка, єк си розвивала, Заплакала дівчиночка, єк си віддавала. Ой не шуми, калиночко, та й не розвивайси, Та не плач-ко, дівчиночко, та й не віддавайси. Чому би я не шуміла така зелененька? Чому би я не плакала така молоденька? Чому би я не плакала, та й не голосила, Та за тими бовтичками20), що в мами носила? Ой носила їх, носила, та вже перестала, Лиш біленьким полотенцем голову завила,

Коли вже приїдуть перед дім молодого, бояри співають: _

Вийди, нене, проти мене, Запитайси, нене, в мене: Ци далеко ми ходили Та й ци гаразд ми гостили. Ой гаразд, мамко, гаразд, Невісточка прийде зараз. Вийди, мамочко, та й поглянь, Гей що ж ми тобі привезли:

 

Ци малиночку, ци єгідочку, Ци файну невісточку? Гой малиночку та й єгідочку Та й файну невісточку.

Молоді і бояри встають з підвід, а тим часом мама моло¬дого простелює біле полотно21) від столу аж поза хорімний поріг і стає з калачами біля хорімного порога. Молода бере пару своїх калачів, приходить до порога, кланяється низенько мамі й поздоровляє її, а мама благословить її калачами. Мо¬лода входить до хати по простеленому полотні, поздоровляє присутніх, кладе свої калачі на стіл і вертається знову на двір. Тоді мама збирає полотно, а бояри приготовляються до входу в дім молодого. Найперше бояри заносять придане молодої до хати, при чому підносять кожну річ догори, голосно ухка» ють і кричать "віват". Староста бере деревце в руки, за ним молодий з молодою, дружба, матка весільна та всі інші бояри беруться за руки, вступають в хату і заводяться за стіл, обхо¬дячи його три рази.

Під час заводин бояри співають:

Ввійшла молода в свекрові двори,

Плеснула в долоні:        

Гой шос на мене, гой шос на мене,

Мій дєдик си гніває.

Я за ним хожу, шириньку ношу,

Може го перепрошу,

Шириньку бере, мене в світ жене,

Бідна моя головонько

Ввійшла молода в свекрові двори,

Плеснула в долоні:

Гой шос на мене, гой шос на мене,

Моя мамка си гніває.

Я за нев хожу, перемітку ношу,

Може її перепрошу.  

Перемітку бере, мене в світ жене,

Бідна ж моя головонько.

Так співають ще про братів і сестер, що їх вона перепро-

шує і дає в дар братам шириньки, а сестрам хустки, але вони

дари беруть, а її у світ женуть.     і

Обійшовши три рази стіл, староста кладе деревце на стіл, всі сідають, молоді на почеснім місці — під образами. Молода вибирає приготовані дари для батька, мами і всієї близької родини молодого: дєдиви — шириньку, мамі — перемітку, бра¬гам — шириньки, а сестрам — хустки* Обдарувавши родину, всі вечеряють, їдять і п'ють, а потім виходять з-за столу і тан¬цюють. По якомусь часі молоду "завивають": знімають вінок і завивають у хустку. Тоді свашки співають:

 

Аж тепер наша мамка си розвеселила, Шо з одної дитиночки двоє ізробила. Над однов дитиночков кровцю проливала, А друга дитиночка єк із неба впала.

Так забавляються до пізньої ночі. Аж над ранком гості розходяться; а молоді йдуть до комори спати. До комори відпроваджує їх дружба. Там стягає з молодих чоботи і забирає собі гроші, що знаходяться в чоботях і були заздалегідь для нього призначені.

 

Третій день весілля

Третього дня відбувається весілля передусім у домі молодого.

Вже рано сходяться гості, що брали участь на весіллі в мо¬лодого, а кожний гість приносить належну "честь". Молоду за¬вивають у хустку, кладуть зверху вінок, а свашки співають:

Відведи мене, дружбочку, звідки взьив,  Доки шьи мій віночок не зів'єв. Бо єк уже мій віночок зівєне, То вже меие моя мамка не прийме.

Всіх гостей запрошують за стіл і "набуваютси":. їдять, п'ють та співають. Коли вже "похарчували", дякують за харчунок і виходять з-за столу. За столом остаються тільки молодий з молодою та дружба і тепер починається "Пропій", тобто пов-«иця, для тих гостей, що брали участь на весіллі в молодого. Пропій відбувається так само, як відбувалася повниця в мо¬лодої. Після пропою гості забавляються до пізньої ночі, а ча¬сом і аж до другого дня рано.

Десь біля полудня гості з дому молодої приносять молодій

"обід", тобто різні страви, а передусім пироги.

Прибувши перед дім молодого, співають:

Ой попід гай зелененький

Упав сніжок білесенький. Там молода проходила Та й слідочки полишила. А ми йдемо за слідками З горівкою, з колачами З горівкою, з колачами З тепленькими пирогами. Дес тут слідок загубили Та й до свата заблудили.

Ой упала ожеледа з високого неба, Добре, шо ми трафили до кого нам треба.