Так само співають братам і сестрам молодої.

Молода зі своїми гістьми намагаються скоро пообідати, бо незабаром прибуде молодий зі своїми боярами і треба звіль¬нити стіл для угощення його гостей.

Тим часом молодий разом із своїми боярами, пообідавши в своїм домі, збираються їхати до молодої зі своїми боярами. Збираючися, бояри співають:

Ой на горі вогонь горит,

Коло вогню коваль сидит;

І Кує коні воронії

Під бояри молодії.

Кує коні білогриві   

Під бояри чорнобриві.

Та шьи коня каштанного

Та й під пана молодого.

Ой летіли гуси понад став,

Ой на шо ти, Василечку, рано встав?

Ой на шо ти, Василечку, рано встав?

Та на шо ти кониченька осідлав?

Ой їду я за дружбою наздогін,

Та й привезу невісточку у твій дім.

Ой не рої то си роє,

То бояри ба й си строе.

Та в далеку доріженьку,

Та й по панну молоденьку.

Гой по мало приступайте,

Пістолета набивайте.          я

Тримайтеси на осторозі, Бо ми тепер у дорозі. Ми не йдемо їсти-пити, кЛиш йдемо молоду взети.

Гості молодої встають, моляться, дякують за обід і вихо¬дять з-за столу. Кухарки забирають зі столу все так, що на столі лишається тільки деревце і пара калачів.^ Коли надхо¬дить молодий зі своїми боярами, свашки молодої співають:

Гей стій, зєтю, за вороти, На зеленій папороти. Най на тебе сніжок паде, Най на тебе метіль мете. (Вліті: Най на тебе дощик іде Най на тебе роса паде). На кожухи біленькії, Г На шьипочки кудрявії. На шьипочки кудрявії, На бояри молодії.     І

А свашки молодого відповідають:

Гой в горах сніги — морози та й зима, Зморозила молодого та й коня. Єк учула молоденька з-за стола, Винесла му кварту меду тай вина. Винесла му кварту меду та й вина. Розморозила молодого та й коня.

Під час цих співів обидва старости беруть від молодого прозірник, кладуть його на хустку і так ідуть до хати молодої. На порозі стрічає їх батько молодої, а старости, поздоровив¬ши його, питають: "А ци добре у вас без нас?" Сват відповідає: "Добре, а з вами шьи ліпше!" Старости заходять до хати і, поздоровивши присутніх, передають молодій прозірник моло¬дого. Молода, прийнявши, цілує його, дивиться через нього на всі сторони світу і за кожним разом хреститься. По цій це¬ремонії передає свій прозірник для молодого. Старости, вий¬шовши надвір, силяють прозірник, що його дістали від моло¬дої, на хустину, відчиняють браму і тримають прозірник ви¬соко, а молодий попід прозірник входить на подвір'я. За ним ідуть і всі його бояри. Тут старости передають прозірник мо¬лодої молодому, цей дивиться через нього на всі чотири сто¬рони світу і хреститься. Потім старости беруть від молодого пару калачів, на калачі кладуть хустку, якою мають покривати молоду, і йдуть другий раз до хати. Увійшовши до хати, ста¬рости кладуть калачі з хусткою на стіл перед молодою і ка жуть: "Панно молода, проши поклін від молодого!" Молода приймає цей поклін від молодого і пепедає старостам своїх пару калачів, як поклін для молодого. Старости, взявши кала¬ні виходять знову надвір і передають їх молодому. Тепер ста¬рости беруть між себе дружбу і йдуть третій раз до хати. Побачивши, що старости з дружбою зближаються до дверей хати, свашки молодої співають:

 

За столом сидить молода, а по обох боках дружки. Перед дружками стоять тарелі з "дарами", а коло них ще одні та¬релі; в них дружба повинен вкидати гроші за дари. (Отже це такі "дари", що за них треба платити).- Дружба вступає до хати й кидає в тарелі потроху гроїш.й, бо весільний обряд вимагає, щоб дружба скуповував дружок до трьох разів.

Тоді свашки молодої співають:

Ой мало, дружбо, мало, Нам би си більше здало,

Ми по селу ба й ходили Та й підківки погубили.

Дружба вкидає на тарелі другий раз трохи грошей, а сваш¬ки молодого співають:

Гой наш дружба продав вівці, Дає дружкам сороківці.

Але дружки ще не вдоволені, тому свашки молодої дальше приспівують:         

Чого ж ти си в дружби наймав, Єк єс доста грошей не мав? Було, дружбо, йти косити, Дружкам грошей заробити.

Дружба кидає по третій раз трохи грошей на тарелі. Друж¬ки встають, ховають гроші і прив'язують свої "дари" до убран¬ня дружби на грудях: одна з правого боку, а друга з лівого. Прив'язавши свій дар, дружка хватає за дар і за одіж дружби і трясе ним: що сильніше потрясе вона дружбою, то й скоріш вона вийде заміж.

Дружба  виводить дружки з-за столу і "данцує" з ними один короткий "сабаш". Витанцювавши з дружками цей та¬нець, дружки вертаються до хати, а дружба йде до молодого, де вже бояри збираються до заводин в хату молодої. Наперед стає старший староста з деревцем в руках, за ним молодий дружба, весільна матка і решта його боярів. Всіх боярів має бути непаристе число, наприклад, 17, 19, 21 і т. д., бо пара для одного сидить вже за столом (молода). І так, узявшися за руки,

входять до хати і заводяться, співаючи:

На калиночці дві ягідочці, сніжок напирхає,

Сніжок напирхає, дощик накрапає,

А бояри у дім ідуть, ех мак процвитає.

На калиночці дві ягідочці, розширьий, свату, хату,

І калинові стіни, щоби бояри сіли.

Цю пісню бояри співають, аж доки не обійдуть три рази стіл. Молода стоїть за столом, склонивши голову на калачі, а коли молодий приходить коло неї, бере хустинкою її за го¬лову і трохи підводить її, потім іде дальше. Третій раз підво¬дить її голову так, щоб вона сіла, але коли молодий хоче сісти коло неї, то звідкись береться її брат і сідає коло молодої, а тоді молодий мусить молоду "іскупити", даючи братові деяку суму грошей, топірець, пістолет і т. п. Староста передає своє деревце домашнім, а ці кладуть його десь у кутку.

Всі бояри сідають за стіл і докінчують вищенаведену пісню:

Сіли бояри, сіли, Аж си здригнули стіни, Аж си здригнули стіни. ІА шьи не так вони си здригнут, Гей єк бояри си уп'ют, Гей єк бояри си уп'ют.

І Коли молодий "скупив" молоду від її брата, тоді свашки співають:        

Поганий братчик чом татар, Продав сестру за таляр, А русу косу за шестак, Біле личко пішло й так. Він з грошей ніщ не зведе, Піде в коршму та й проп'є.

У цей час молода дає "дари" деяким гостям молодого. Цю справу вже докладно обговорили при "Слові". Здебільша молода обдаровує таких гостей молодого: матку, прибатька (чоловіка матки), дружбу, двох старостів, ходаша і першу свашку.

Дари були: для чоловіків ширинька, шалик або рушник, а для жінок — перемітка, рушник і т. п.        і

Сівши за стіл, бояри співають:

Той хвалиласи княгиня, Шо в неї дарів повна скриня. Коли в'на їх замикала, То колінцем притискала.

Мама подає молодій на тарелях "дари", а молода ставить перед кожним призначений дар. Коли вже дари розставлені, бояри співають:

 

Гой ставлено, поставлено, Лишень шьи нас не прошено.

Тоді молода і мама молодої припрошують: "Просимо, прий¬майте!" Всі обдаровані беруть дари, підносять їх вгору (щоб всі бачили, що за дари вони дістали), ухкають і кричать "ві-ват", а потім причіпляють їх собі на груди, або перев'язують себе через плече. За молодими на лаві стоїть "світивка" з дво¬ма запаленими свічками, а саме з тими, що їх при шлюбі три¬мали батько і матка весільні.

Коли вже дари роздані, дружба встає, витягає свій ніж, кр£є хліб і розкладає перед гостями, а гості — бояри моло¬дого, коли хочуть, щоб їм подали на стіл страви, мусять спі¬ванками домагатися. Тож вони співають:

Бігли коти по полицях У червоних нагавицях. Бийте котки у лабки До запічної бабки (кухарки), Шоби в'на си здогадала     р Та студінчику нам дала.

Кухарки розставляють на стіл миски із студенцем, а госпо¬диня, тобто мама молодої, припрошує "досігати" й. "харчу¬вати". В той час господар, тобто батько молодої, розкладає пляшки з горілкою на столі, наливає "порцію" (чарку), п'є до молодого й бажає йому щастя і здоров'я, потім наливає знову "порцію", подає молодому й каже: "Проши пускати направо". Молодий, випивши, наливає знову й подає своєму сусідові по правій руці. А господар, наливши свіжу "порцію", п'є до стар¬шого старости і просить: "А ви пускайте наліво!" І так довко¬ла столу кружляють дві чарки: одна передається з рук до рук направо, а друга наліво. 1

Коли гості так підкріпляться студенцем і вип'ють по кілька «арок горілки, домагаються іншої страви:

Коби кухарки си здогадали Та й піч розмастили, Та й шьи смашнов начіночков Всіх нас угостили.

Кухарки подають начинку з кукурудзяної муки, спечену в замащеній печі, г. на начинку накладають усмажене також у за¬мащеній печі свиняче або куряче м'ясо. Гості, скінчивши спо¬живати "начіночку", співають:ЗІ

Ой ви, ґрешні кухарочки, Шоб гаразд си мали,        Та й смашненьких голубчиків На стіл нам поклали.

 

Кухарки накладають у миски голубці і ставлять на стіл. Гості харчують дальше, а скінчивши і цю страву, питають:

Кухарочки чорнобриві, Кухарочки з міста, Ци вже мем си виріжьити, Ци шьи дасте тіста?    

Тоді кухарки подають на стіл дрібно покришене тісто з солодким молоком і на цьому кінчиться вечеря — прийняття гостей* „МОЛОДОГО.    

Коли гості вже погостяться, свашки співають:

 Гой брате, брате, амберю,

Та вививай фусточку з паперю. Та й покривай русу косу русєву. Гой єк буде руса коса маяти, Буде її рідна мамка плакати.

Тоді приступає найстарший брат молодої, в якого вже пе¬ред тим молодий викупив молоду, і простягає над столом два прутики - однолітки, а матка весільна кладе на прутики відповідно розкладену хустку. Молода сидить за столом, скло¬нивши голову на стіл. Брат переносить уважно хустку на пру¬тиках молодій над голову, кладе хустку три рази на голову, а за третім разом, поклавши хустку на голову молодої, витягає прутики, залишаючи хустку на голові молодої. Матка завиває хусткою голову молодої поверх вінка, як годиться.

Коли вже гості молодого добре погостяться, починають співати:  

Встаньмо, бояри, підведімоси, Шьипочки в руки, — поклонімоси. Уперед Богу, Богу світому, А за ним ґазді, ґазді нашому. „ Та й подьикуймо господарочці, Господарочці га й кухарочці. Що нас приймили та й угостили, Панну молоду нам відпустили^ Встаньмо, бояри, підведімоси, Шьипочки в руки — поклонімоси.

[Івано-Франківськ]

[Різне]

[Маківка]

[Івано-Франківськ]

[09-10-23]	[Все для туристов]
Зима, лыжы, спрот, отдых - Где у нас покататься? (0)

[09-08-07]	[Відпочинок і поради]
Жіночий секс-туризм: буде все як я хочу? (0)

[09-07-29]	[Легенди про Яремче, карпати.]
Легенда Гуцульщина (0)

[09-08-20]	[Відпочинок і поради]
Десять найсмертоносніших тварин миру (0)

[Гори]

[Різне]

[Драгобрат]

[г. Грофа]