Цього ж вечора два вибрані посли з ходашем та кількома відповідно дібраними свашками зі співами несуть "дари" мо¬лодого до молодої: пару калачів, пляшку напою, нові чоботи та рантух — покривало, або велику шальонову хустку. Ці пі-слаиці приходять до дому молодої і на подвір'ї перед хатою співають:

 

Закувала зазулечка за горами, Приїхали ба й гостоньки з дарами. Наш молодий молоденький си клонит Та шьи на дар молоденьку він просит. Ой відчини, свату, хату, відчини, Та нас, гостей молодого, в хату запроси.

 

Сват виходить на подвір'я і запрошує гостей до хати. Ці входять до хати, поздоровляють присутніх, кладуть на стіл ка¬лачі й дари, промовляючи: "Панно молода! Просив пан моло¬дий на дар!" Молода приймає дари і запрошує гостей за стіл та вгощає їх.

Коли молода погостить гостей молодого й вони збираються відходити, молода бере пару своїх калачів, пляшку напою і дари: гарно вишиту сорочку і ширеньку та й каже: "Проши мо¬лодому на дар!" Посли ховають дари й відходять назад до дому молодого.

Під час виміни дарів свашки вже "на підпитку" співають жартівливих співанок.  ~

Свашки молодого:

Ваша молода вшила сорочку, Вшила сорочку та й закоротку, Сорочка тісна, поркіниц нема, Ци ти не сором, панно молода? вашки молодої відповідають:

Ой ваш молодий доброго вітця, Купив чоботи в сліпого шевця. Ой купив, купив, не придививси, Приніс до дому — обцас скрививси. Наша молода доброї мати, Вшила сорочку милому вбрати. Наша сорочка, єк та квіточка З полотна тонкого для князя пишного.

Коли посли повернуться від молодої, кладуть калачі і дарика стіл перед молодим і кажуть: "Пане молодий, просимо надар від молодої!" 

Так забавляються гості в домах молодого й молодої десь геть поза північ, а потім розходяться по своїх домах, щоб і самим відпочити і дати можливість відпочити молодим для завтрішнього, головного дня весілля, а саме дня їхнього шлюбу.

 

Другий день весілля

 

Властиве весілля відбувається аж другого дня (в четвер).

Вже раненько приготовляється молодий і молода до весіль¬ного походу до церкви. До дому молодого й молодої сходять¬ся гості: батько і матка весільні, дружба, дружки, бояри, сваш¬ки та інші. Ніхто із запрошених не приходить голіруч. Звичай¬но чоловіки приносять з собою "честь" — два калачі і пляшку горілки, або топку соли, а жінки па курці. Коли вже все при¬готоване до походу, батьки молодого чи молоідої, вся їхня рід¬ня та всі поважні ґазди засідають за стіл. На середині хати перед столом кладуть в'язку сіна,'*) накривають сіно ліжником, на ліжниках кладуть подушку, а на подушку стає на коліна молодий чи молода та схиляє голову над столом. Тоді висту¬пає серед хати один поважний ґазда і проказує "Прощу":

"Припав пан молодий (панна молода) перед Господом Бо¬гом, перед Ісусом Христом, і перед Матір Божу, і перед всіми світими, і перед столом із Божим даром, і перед дєдиком і перед мамкою, і перед братами і сестрами, і перед вуйками і перег тітками, і перед близькими, і дальшими сусідами, що на цес день скликали, і поосит вас УКЛІННО, щирим серцем по¬кірно, і не вибірно, щоби ви єго (її) прощьили і благословили на добру путь, на добру дорогу до Божого Дому, в Божий Дім вступити і з паннов молодов (з паном молодим) слюб взети. Прощьийте!"

Всі присутні відпоівідают: "Най Бог простит!* Так відбувається все три рази.

 

Після прощі батьки беруть калачі і. топку соли словляють свою дитину в щасливу дорогу до Божого ті   Молодий чи молода цілує калачі й батьків у руКу а вони У

дитину в чоло. Тепер молодий чи молода прощається ч родиною і всіма присутніми гістьми, цілуючись взаемноУ час, коли молодий чи молода прощається з родиною і присутніми гістьми, свашки співають:

В молодого:

Гой сонце сходит-сіяє, Молоденький ворон-коні впрігає, Молоденький ворои-коні впрігає,' А в него си рідний дедик питає: Куда ти, мій синочку, си збираєш, Шо так рано ворон-коні впрігаеш? Та до збору, мій дєдику, до збору, Бо вже мені не сидіти з тобою.

В молодої:   

 Гой у саду ебліночка, Вчихаєтси галузочка. Не галузка то си ломит, Молоденька то си клонит: Дєдикови та й мамочці Та й всій своїй родиночці. Та всій своїй родиночці І найменшій дитиночці. Мати дитя споріджьиє Та й до слюбу виріжьиє, З сілю-хлібом, калачами 1 з добрими гадочками: Іди, синку, до с л юбочку У щьисливу годиночку. Гой в «неділю дуже рано Усі дзвони задзвонили, А шьи ранче, перед сходом, У цім домі засзітили. У цім домі мамка встає, Своє дитя убирає. Мамка дитя убирає/ Слізоньками си вмиває, ъ До збору, синку, до збору, Іти тобі до Божого Дому, Рученьки там ізложити Та й головку ісклонити,

 

Та й головку ісклонити, В Бога долі упросити.

Під час цих співів, коли молодий чи молода вже попроща-лися з роідиною і гістьми, в молодого староста, а в молодої батько весільний бере в руки деревце, за ним молодий з дру*. бою чи молода з дружками, а за ними всі бояри, зловившись хустинками за руки, заводяться три рази довкола столу, а по-тім виходять на подвір'я, де на них вже чекають коні, запря¬жені у віз чи сани, або осідлані коні для їзди верхом. Коло хорімних дверей стоїть мама з полумиском в руках, а в ньому пшениця і свячена вода. Під час того, як молодий чи молода виходить на подвір'я, мама кропить його (її) свяченою водою і обсипає пшеницею. Похід іде до воза чи саней, що ним мо¬лодий чи молода мають їхати до шлюбу, обходить один раз віз чи сани, а, молодий (молода) під час обходу дивиться че¬рез прозірник на всі чотири сторони світу і хреститься. Опісля ,всі сідають на підводи та їдуть до церкви. Бояри стріляють із пістолів. Під час їзди бояри та свашки співають такі співанки:

Гой в неділю дуже рано, Гой червоне море грало. Та не море тото грає, То сонечко си купає. То не сонце си купає, Молоденька потапає. Молоденька потапає, Слізоньками си вмиває. Слізоньками си вмиває, На дєдика покликає: Дайте, дєдю, ручку мені, Дайте, дєдю, ручці обі. Дайте, дєдю, ручці обі: Й ви ратуйте мене д'собі. То не моя, дочко, воля, Ратувати тебе з моря. Проси, доню, щиро Бога, Най ратуе тебе з моря.

 

Гой в неділю дуже рано, Гой червоне море грало. Та не море тото грає, То сонечко си купає. То не сонце си купає, Молоденька потапає. Молоденька потапає,

 

Слізоньками си вмиває. Слізоньками си вмиває, Та й на мамку покликає: Дайте, мамко, ручку мені, Дайте, мамко, ручці обі. Дайте, мамко, ручці обі, Виратуйте мене д'собі. То не моя, дочко, воля, Ратувати тебе з моря. То є, дочко, твоя доля, Най ратує тебе з моря.Цй

 

 

Гой в неділю дуже рано, Гой червоне море грало. Та не море тото грає, То сонечко си купає. і То не сонце си купає, Молоденька потапає. Молоденька потапає, Слізоньками си вмиває. Слізоньками си вмиває, И на Василька покликає: Ой, Васильку, соколику, Подай мені твою ручку. Подай мені твою ручку, Виратуй мя з моря д'собі. Ой, Марічко, моя любко, На ж тобі мою руку. Божа й моя, любко, воЛя. Ратувати тебе з моря. Подам тобі ручки обі, Й возму тебе, любко, д'собі.

 

 

Коли вже зближаються до церкви, співають:

Гой попе, попе, амберю,'5) Та вибирай ключики з паперю. Та розмикай церковцю проти нас, Та й звінчай-ко двоє діток з межи нас: Одна дитинка -- Василько, А друга дитинка — Марічка.

В церкві стають молоді перед вівтарем коломолодий по правій стороні, а молода по л®ш, на ПР°™. рушник, під нього батько й матка весільні кладуть по монет, а їх разом із рушником забирає по шлюоі дли час шлюбу намагаються молоді одне одному при.

ДРУГИМ" "верховодити". Дружба біля молодого і тримає його шапку з вінком Ш\ ^ ЇЇмі а весільні батько і матка стоять позаду молодих на його"*е лені свічки. Вони мусять дуже вважати, щоб ^1Р^ІУ^^ переміні перстенів не впав котрийсь пер. під час зару вінчанні вінець яким пан-отець вінчає молодих,

стень» „ Рб0 коли б так сталося, то їхнє подружнє життя не "А «ЯР довго Вінчаються молоді круглими вінцями, зробле¬ній /тонких дерев'яних прутиків, що їх перед шлюбом мо¬лола бере додому і прикрашує зеленим барвінком Коли по шлюбі молоді виходять з церкви, дехто з гостей обкидає їх горіхами, цукерками і т. п.

По шлюбі молоді виходять на церковне подвір я і там ЦІЛУЮТЬСЯ та приймають побажання від весільних гостей. Опісля молодий запрошує молоду до своєї підводи й там и вгощає, а бояри йдуть до своїх підвод і там "харчують , бо ж до церкви поїхали "натщесерця", отже добре виголоднілися. Так підкріпившися, молоді їдуть зі своїми боярами до свого дому.

Насамперед їде молода із своїми боярами, а трохи пізніше молодий із своїми.  '

Коли молода зі своїми боярами зближається до свого до¬му, бояри співають:

Ой виходи, мамко, з хати, Своє дитя привитати. Та й з крутими калачами16) Та й з єрими пшеничками. Вийди, вийди, мамко, з хати, Нас пшеничков17) обсипати, Шоб воли були рогаті. Наші діти ба й богаті. Ой ми у церковці були Та й шос там і виділи: Два вінці на прсстілці ОТ' Та й молодим на голівці. Ой ото ми з церкви йдемо Та й молоду вам веземо: Ой червона, єк калина. А солодка, єк малина. Ой ми чули через люди, Шо молодий лихий буде. Чомусте нам не казали, Єк до слюбу виріжьили! Тепер мені не кажіте,

 

ого серця не рангте. Вийди, нене, проти мене, Запитайси, нене, в мене:

Ци далеко ми ходили, Та й ци добре ми гостили? Ой гаразд, мамко, гаразд, Бо зьитик прийде зараз. Вийди, нене, проти мене, Запитайси, нене, в мене:?1 Ци далеко ми ходили, Та й ци добре ми гостили? Ой ми були у церковці, Там виділи два віночки: Один вінчик на шьипочці, Другий вінчик на чівочці. Пан-отец нас не барили,

 

Та й додому відпустили.   

Нас панотчик ізвінчили За слюбочок мало взьили: З молодого, коня вороного, З молодої, лиш одного червоного.

Як увійдуть уже на подвір'я:

Вийди, нене, проти мене,

Ци пізнаєш тепер мене?

Бо я тепер того пана,

Шо з ним в церкві я слюб брала

Межи двома дружечками,

Та й пишними дружбочками.

Вмиваласи слізоньками,

Втираласи рукавцями.

Ой гоя, мамко, гоя,

Аж тепер я вже не твоя.

Бо тепер я маю пана..

Шо з ним в церкві я слюб брала.

Коли молода зі своїми боярами приїде на своє подвір'я,

3          хати виходять батьки з калачами і топкою соли, вітають її і благословляють калачами. Батько весільний бере в руки де¬ревце, за ним молода з дружками і всі бояри, тримаючись ху¬стинками за руки, входять до хати і заводяться, обходячи три рази стіл. Коли молода прийде по третім обході на своє місце, тобто під образами, батько кладе деревце на стіл, всі сідають

4          "харчуют". Під час заводин за стіл гості співають:

Летіла мая11)-*- близко Дуная, Пірєчко ізронила,

 

Панна молода від слюбу прийшла, Столови си вклонила. Ой столе, мій столе, розлуко моя, Мій дедику з тобою. Летіла мая близко Дуная, Пірєчко ізронила,

Панна молода від слюбу прийшла, Столови си вклонила. *   . Гой, столе, мій столе, розлуко моя, Моя мамко, з тобою.