ГУЦУЛЬСЬКЕ ВЕСІЛЛЯ В БУКОВИНСЬКИХ КАРПАТАХ

з початку 20-го століття

(Околиці: Вижниця — Сторонець Путилів)

Сватання і заручини

Коли батьки парубка підшукають для нього відповідну пару (а весілля майже завжди залежить від батьків, бо вони дають віно, основу нового господарства), або коли парубок сам під¬шукає собі дівчину, то сходиться родина на нараду, вибирають з-поміж себе двох старостів і ці йдуть до батьків дівчини. (Коли старости виложать справу сватання батькам дівчини, то відповідь може бути: що дівчина "ще замолода до подруж¬жя", а це означає відмову, або що вони обдумають справу і дадуть їм відповідь. Це знак, що батьки дівчини ставляться прихильно до з( цієї справи. |Коли батьки дівчини повідомили про згоду на подружжя, тоді старости разом з парубком ідуть ще раз до батьків дівчини і там обговорюють справу "віна".

Старости виявляють віно жениха й питають батьків дівчини про її віно. Не раз такі торги за віно тривають дуже довго, бо старости намагаються "натягнути" батьків дівчини якнай¬більше. Залагодивши і цю справу, кличуть дівчину, щоб вона сказала, чи погоджується вийти заміж за тут присутнього па¬рубка. Якщо вона погоджується, то перев'язує старостів руш¬никами і від цього часу вони вважаються "зарученими". Після цього дівчина разом із своїми батьками йдуть до родичів па¬рубка на ОБЗОРИНИ, щоб батьки дівчини остаточно вирішили, чи варто віддавати дівчину за цього парубка, щоб свою ди¬тину "не втопити і не зав'язати їй світу". При цій нагоді також батьки парубка намагаються довідатися, як дівчина заховуєть¬ся в господарстві. Якщо обзорини випадуть добре, то батьки заручених тут же "запивають СЛОВО". На слові, крім віна, обговорюють ще багато інших справ, як, наприклад, кому з родини молодого молода має давати дари під час весільних обрядів, хто має платити шлюб і т. І

Незабаром батьки разом з дітьми "несуть до пан-отця па заповіди". Як "чеслть" для лан-отпя, батьки молодого несутьпару калачів і "гуску" (топку) соли, а мама дівчини курку.

Заким пан-отець "запише їх на заповіди", то питає іх молитви, бо коли вони не знають молитов, то хто тоді навчить молитовїхніх дітей? Якщо діти знлють молитви, тоді батьки платять певну таксу і пан-отець виголошує в трьох наступних неділях заповіди і закликає, щоб кожний, хто знає про яку-небудь перешкоду для цього шлюбу, зголосив це в парафіяльній канцелярії. Якщо ніхто таких перешкод не зголошує, тоді установляється час весілля. Коли парубок або дівчина, або й обоє молитов не знають, тоді пан-отець посилає їх до дяка, щоб той навчив їх молитви (розуміється за певною заплатою), і ажпо повному іспиті з молитов починається оголошення запові- дей.    

Приготування до весілля

За час оголошення заповідей обидві родини вибирають со¬бі потрібних помічників для переведення весільних обрядів. Па¬рубок   вибирає   собі тматку,   а  дівчина   батька   весільних. Батько й матка весільні мусять добре знати весільні обряди й звичаї, бо вони є відповідальні за добре переведення весілля. Дальше, парубок вибирає собі дружбу, одного із своїх най¬кращих товаришів, а дівчина вибирає собі з-поміж своїх то-сваришок дві дружки. Також вибирають ще одного молодого хлопця, що його звуть "ходаш".') Ходаш виконує всі справи, •коли треба ходити, як от: нести дари до молодого чи молодої, нести барвінок2) до молодого, деревце до молодої і т. п. А теж вибирають одну молоду дівчину "світивку"; вона під час певних весільних обрядів стоїть позаду молодих із засвіченими свіч¬ками. $ Призначають також молодих чоловіків на боярів та жінок, що на весіллі приспівують — це свашки. Підшукують ще по три жінки, щоб шили чи плели вінок. Ці жінки мусять бути чесними господинями, жити з першим чоловіком, не бути вагітною і, самозрозуміло, вміти шити чи плести вінок.

Напередодні веоілля як дружки, так і дружба мають дуже важливі завдання. Дружки мають назбирати досить гарного зе¬леного барвінку на обидва вінки для молодого і молодої. По¬ловину назбираного барвінку лишають для молодої, а другу половину посилають ходашем до дому молодого. В деяких се¬лах разом з дружками ходить збирати барвінок і сама молода. Дружба мусить підшукати й принести весільні деревця1) для обох молодих. А підшукати такі деревця дуже тяжко, бо весільне деревце мусить бути вершок молодої ялички з чотирма рядками по чотири крачки.*) Тим часом, в більшості, один із чотирьох рядків має тільки три, або аж п'ять крачків, тож на деревце не годиться. Придбавши такі два деревця, дружба по- силає одне ходашем до дому молодої, а друге залишає для молодого Коли молода походить з іншого села, то деревце для неї підшукує брат молодої, або інший родич.          

У горах відбуваються весілля звичайно п середу, четвер і п'ятницю і то переважно під час зимових м'ясниць.5) Дуже рідко відбуваються тут весілля в суботу, неділю і понеділок, а це з тієї причини, що часом під час весілля потрібно рубати дров, різати кури, або навіть вепра чи барана (якщо прийшло більше гостей, як сподівалися), а в неділю такі роботи — це великий гріх. Причиною, що гуцульські весілля відбуваються переважно зимою, буває те, що іншим часом гуцули зайняті роботою при сплавах дерева (дарабах), в бутинах та сіноко¬сами.

Гуцульське весілля у буковинських Карпатах триває, як уже сказано, звичайно три дні.

Перший день: шиття чи плетення вінків, запрошення ро¬дини й сусідів на весілля, а вечором забава для молоді з му¬зикою і танцями. Цей день зветься загально "Заводини".

Другий день: шлюб і повниця в молодої, третій день: пропій у молодого і приношення молодій "обіду".

Перший день весілля

Першого дня весілля, тобто в середу, запрошені жінки збираються дуже рано в домах молодої і молодого, щоб шити чи плести вінок. Одна жінка шиє чи плете вінок, а дві інші тільки добирають листки барвінку і подають тій, що шиє чи плете вінок. Наперед жінки закликають батьків молодого чи молодої і ці зачинають шити чи плести вінок своїй дитині. Всі присутні співають обрядові весільні пісні. Під той час приходять також музиканти і пригравають до пісень.     

Основу для вінка молодому шиють звичгйно із солом'яного плетення, з якого на долах селяни шиють "солом'яні капелю¬хи", а опісля обшивають його листочками барвінку в той спо¬сіб, що по середині вінка постає знак хреста. Такий вінок бу¬ває близько 10 центиметрів (3 і 1/2 інчі) широкий в промірі і близько 2 цм. високий. Т?к ушитий вінок мастять медом і позолочують позліткою та пришивають до шапки з правого боку. Подібний вінок шиють також для дружби, але багато менший і замість знаку хреста ставлять насередині вшиту з барвінку квітку і також пришивають до шапки дружби.