Вівторок
18-09-25
16:39

Все для туристов [313]
Информация о г. Яремча
Все для туристів [308]
Інформація про м. Яремча
All for the tourists of [318]
Information is about the city of Yaremcha
Отдых в Буковеле - Отели [27]



Котедж
"Карпатська тиша"

Відпочинок у Яремче

0977739122 - Любов
0665020962



Вечер в Карпатах

Про Гуцульщину та Гуцулів їхня історія.14Забобони, пов'язані з новонародженим Ритуал Хрещення на Гуц


Статева зрілість у хлопців на Гуцульщині проходить якось непомітно. Хіба лише помітне те, що коли хлопець досягне 16-17 років життя, то його вже не звуть хлопцем або дітваком, а леґінем. А це вже означає, що він досяг статевої зрілости.

 

Дівчина досягає статевої зрілости далеко раніше — це десь по 12-му році життя, а в деяких трохи пізніше. Ознакою статевої зрілосте в дівчини є поява періоду, що відбувається щомісяця (в деяких місцевостях України в народі це називають "місячне"). *  

Серед гуцулів аж до кінця XIX століття дуже були поширен забобони, що жінці не вільно йти в сад, коли вона має період, не вільно ходити в капусту, за тими забобонами, сад висохне, а капуста зогниє.

Також поширено було такий забобон, що коли дитину не¬суть до хреста і по дорозі зустрінуть жінку, що має період, то дитина дістане висипку на тілі, яку звали "кушулею".

і І багато інших забобонів панувало на| Гуцульщині дуже довго, а це головним чином тому, що гуцули в культурному відношенні стояли на дуже примітивному рівні: шкіл не було, (культурно-освітніх закладів також, лише пізніше з розвитком шкільництва, | культурно-освітньої праці при читальнях "Про¬світи" забобони поступово втрачали своє значіння, зникали се¬ред гуцулів.

І то цілком природно, бо забобони — це неодмінний супутник людської темноти. Чим нижче стоїть культурний рівень народу, тим більше серед нього поширені забобони. Так було у минулих століттях і серед гуцулів.          1

В Як відомо, Гуцульщина довший час перебувала під окупа¬цією Австрії, Польщі, які не дбали про піднесення культурного рівня гуцулів, а тому забобони трималися довший час і міц¬ніше, а коли взяти ще до уваги консервативність гуцулів вза¬галі, то це стане зовсім зрозумілим.

 

Забобони, пов'язані з новонародженим

 

Як тільки дитина зароджується у череві матері, то вже тоді збираються 12 суддів і мають вирішити, чи народжена буде передчасною (збігленєм), чи має народитися живою чи мерт¬вою? Як довго жінка в тяжі, її називають "веремінною", "ог-рьидною" або "вона на тих днях", "вона на злогах", "вона у кут упаде", а насмішкувато називають - вона "колюхата" або '"черевата".

З вагітністю жінки ишг'язують дуже багато різних забобо¬нів та ознак, які колись були поширені на Гуцульщині. Так, наприклад, коли вагітна жінка буде на когось задивлятися, то новонароджена дитина обов'язково буде подібною на того, на кого мати задивлялася, а коли вагітна жінка побачить мишу і зразу не поплює і не потре себе по череву, то на тілі дитини буде миша. Коли вагітна жінка побачить пожежу і настрашить¬ся та не сплюне, то в дитини буде вогник, а коли жінка перед недалекими родами з'їсть яблуко, то в дитини будуть боро¬давки. А коли подивиться на якогось каліку і посміється з ньо¬го, то її дитина теж народиться калікою, і багато інших ле¬генд існувало на Гуцульщиш, що їх пов'язували з вагітністю жінки. *

Існувало серед гуцулів і таке дивовижне повір'я, що коли вагітна жінка побачить кобилу, яка фицкає, то може розроди¬тися аж по 12-ти місяцях, тобто час на визрівання плоду та¬кий, як у кобили. Щоб запобігти такому лихові, треба було взяти кінського сліду, зварити його й напитися або спати вно¬чі на підкладах — на ліжку, що кладеться під сідло та підку¬рювати себе кінською шерстю.

Також було прийнято на Гуцульщиш", що деякі жінки, щоб «не виявити своєї вагітности, носили постійно широкі паси, яки¬ми туго підтягалися і так з ними й спали. У висліді дитина родилася дуже дрібною, а тому баба по родах обов'язково мала сказати до новонародженої: "Тепер рости!" Гуцульські жінки призвичаєні до важких умов життя, вони; кепещені, а тому працюють по господарці до самого часу родів. Буває так, що часто при якійсь праці народить дитину, і народивши, знову йде працювати.      І            І*'

Коли жінка почуває близькість породів, то чоловік кличе бабу, яка, прийшовши, зразу гріє горілку з овечим маслом і дає породильниці пити, щоб та не відчувала сильних болів. І часі породів у хаті мусить бути все порозв'язуване, повід-чиняне, бо в противному разі будуть дуже тяжкі породи.

Назовні в родині дають знати, що в хаті відбуваються по¬роди в такий спосіб: на призьбі розстелюють вереню, а у вікнах ставлять прозору пляшку з буряковим борщем.

Породильниця під час родів, злягаючи, приклякає на землю ка розстелену верету, посилану сіном, на яку й падає народжена дитина.

Як тільки % народиться дитина, збирається 12 невидимих суддів, що сідають біля вікна: одинадцять з ниХ)§ судять усяко, але з дитиною станеться те, що скаже дванадцятий — найстарший суддя. Ті судді призначають для дитини одну зір¬ку, що світить так довго, як довго живе дитина, а як зірка впаде, людина вмирає, якій та зірка була призначена при родах

Народжену дитину баба купає в купелі, примовляючи: "Будеш фіїнку купати, золотом обсипати."

До купелі баба наливає свяченої води, якої рівнож дає пити породильниці. Потім кропить тією водою по хаті, промовляючи так само, як священик на хрестинах, а робиться це для того, щоб бісиця не перемінила дитину. 

Кожний, хто увійде в часі першої купелі в хату, має кинути до купелі якийсь гріш на щастя для дитини, при чому має сплюнути на землю і сказати: "Аби не урік!" А хатні на це відповідають: "Не урічливі!".           

Викупану дитину баба обігріває і обсушує біля ватри і завиває в пеленки; потім приготовляє таку шкалиточку-мішечок І часником і печінею (глина з печі), вугіллям і з слідом пса.

Пкидаючи у мішечок часник, баба каже: "Аби ти була така люта, як часник!" Це промовляється до часнику. "Аби тебе так нічо не ловило сі, як не ловить ся печіну, аби тебе ніхто так не урік, як не можна печі упечи!" 

Вугілля — "Щоб погані очі, що на тебе подивляться, так перегоріли, як угля перегоряє!" А кидаючи сліди пса, баба каже: "Щоби так ніхто на тебе не задивився, як не може задивити ся на сліди псєчі!"Так приладжену шкалиточку баба гав'язує дитині на праву ручку, потім перевішує через плечі

хрестик з осини.      

Потім баба кладе дитину до породильниці на постіль, за¬слонену полотном або ліжником, що звисають із жердки. Но¬жиці, якими баба перерізала пуп, зав'язує мотузком і кладе в постіль під иородильницю, а шнурок, яким був перев'язаний пуп, кладе за сволок під стелю; місце закопує ґазда так, щоб його ніхто не переступав.

Передавши дитину породильниці, баба світить свічку зі сло¬вами:

Засьвічу сі вічку, Піду по запічку, Ладану шукати, Обкурити хату.

 

Це для того, щоб скорше приступив янгол Божий та стеріг дитину перед бісицею, юдиною жінкою, бо трапляється, ІДО зляже якраз у ту пору якась бісиця, і вона рада б підміняти своє бісиня на християнську дитину. Такий обмінник між біса¬ми може вийти на якогось старшого, ліпшого. Обмінника мож¬на потім пізнати, бо він не говорить кілька років, довго не ходить, цілком дурний, німий або сліпий* Аби запобігти тому, щоб бісиця не обміняла дитини, треба негайно засвітити свіч¬ку, бо бісиця не йде до світла, вона його боїться. Крім того, мусить баба обкурити дитину, породильницю і себе ладаном, який є Божим даром і забезпечує від мурашок.

 

Ритуал Хрещення на Гуцульщині

 

Хрещення або, як на Гуцульщині кажуть, "ірщєнє" є дуже важливий ритуал, якому надається великого значення. Тож, ко¬ли народиться одна дитина або близнята, то обов'язково їх несуть хрестити до церкви, не залежно, на якій віддалі знахо¬диться церква і не зважаючи ні на яку погоду. А в тому ви¬падку, коли родяться трійнята і про це довідається священик, то він негайно має бігти де тієї хати і там у хаті хрестити трійнята, за що йому вільно другий раз одружуватися, так го¬ворили на Гуцульщині.

 

Новонародженій дитині дають ім'я, що його виберуть родичі. День хрестин обходять гуцули, як звичайно * забавою (байом). Від того, чи по хрестинах легко згасити свічку чи ні, куми віщують дитині довгий або короткий вік.

 

Як тільки дитину принесуть від священика (церкви), кума срібним грошем рубає їй волосок, примовляючи: "Абис було таке щєсливе, як щесливе є срібло!" Той гріш іде дитині на ростини.1 А засвітивши свічку, передають куми дитину матері зі словами: "Най росте здорове та щєсливе!" Мати відповідає? "Будьте і ви здорові!"

На хрестини сходяться до хати сусіди та родина з дарун¬ками. Жінки приносять перемітки, полотно, хліби, кидають ва¬сильку в купіль, а чоловіки кидають туди гроші.

Половину грошей мати бере для дитини, а другу половину дає бабі. Перемітки й полотно мати ховає дитині на сорочки та інше.

Рівночасно з дарунками гості віншують: "Щоб дитина була дужа, здорова, щоб не ступила на зле місце,, щоб ніхто єї не урік!" Того дня куми й гості лишаються в хаті не довго, а то робиться з огляду на пошанівку до дитини й матері.

Хоч мати новонародженої дитини встає до праці на другий або третій день, але їй до виводівки не вільно відходити відхати далі, як на 35 кроків, щоб не знечистити поле, на яке вона, ще не "кошерна", ступила б.           

Якийсь час дитина спить біля матері, а пізніше мати кладе її в колиску, завішену над ногами упоперек ліжка, а цс тому, щоб можна було вночі дитину заколихати. Колиска складається з двох кругів і побічниць, вона завішена на дугах з курмей-шнурка. В дугах проти голови дитини вішають червоне яблуко або щось інше яскравого кольору, щоб дитина мала на що ди¬витися і щоб тим предметом бавилася. На підстилку в колиску кладуть сіно, яке укривають куснем грубого полотна, саму ди¬тину завивають полотняними пеленками, а руки перевивають туго при тілі якимсь повивачем (пасом), а іноді просто шнур¬ком. Про чистоту біля дитини дуже мало дбають. Іноді пеленки просто перегнивають, а підложене сіно майже завжди мокре.

Рідко яка мати годує дитину сама. За причину до того по¬дають брак молока в матері, що приписують чарам та відьмам! КХак було до кінця XIX ст.



[10-03-29][Все для туристов]
От света к свету (0)

[09-09-18][Відпочинок за кордоном.]
Безтурботний відпочинок в Малайзії (0)
[09-07-29][Яремче, туризм, наш регіон.]
Значення туристичної галузі (0)
[09-09-18][Відпочинок за кордоном.]
Храм, відвойований у Нілу (0)