Спортивно-оздоровчий туризм є однією із складових частин програми фізичного виховання в школі, вузах та інших навчальних закладах.

У цьому зв'язку дуже важливим аспектом є накопичення студентами досвіду з контролю можливостей організму, оцінки функціонального стану, уміння враховувати оздоровчий ефект систематичних занять спортивно-оздоровчим туризмом [1-3].

Метою      нашого      дослідження      було      проведення      моніторингу функціонального стану туристів в процесі спортивно-оздоровчого походу 2 категорії складності за допомогою комплексної програми обстеження учасників походу.

Матеріали та методи дослідження. Відповідно мети дослідження протягом спортивно-оздоровчого походу 2 категорії складності (15.03.2005 -04.04.2005, Крим) нами було проведене обстеження 15 спортсменів. Усі обстежені були об'єднані в одну експериментальну групу у зв'язку з незначною різницею у віці (16-19 років).

У всіх обстежених на початку та в кінці походу проводилась оцінка рівня функціонального стану організму з використанням комп'ютерної програмі «ШВСМ». Відповідно даної програми у обстежуваного після виконання стандартного велоергометричного тесту РWC₁₇₀ автоматично визначаються основні параметри його функціонального стану. Розрахунок величин а РWC₁₇₀ (кгм/хв), в РWC₁₇₀ (кгм/хв/кг), аМСК (л/хв) і вМСК (л/хв/кг) проводиться за загальновідомими формулами. Визначення значень алактатной потужності (АЛАКп, Вт/кг), лактатной потужності (ЛАКп, Вт/кг), алактатной ємності (АЛАКє, %), лактатной ємності (ЛАКє, %), порога анаеробного обміну (ПАНО, %), частоти серцевих скорочень на рівні ПАНО (ЧССпано, уд/хв) і загальної метаболічної ємності (ЗМЄ, а.о.) проводиться за формулами, розробленими авторами програми «ШВСМ». На основі аналізу всіх отриманих даних з урахуванням статі, віку, антропометричних даних обстежуваного робиться висновок про рівень функціональної підготовленості досліджуваного (РФП, бали) [4; 5].

Результати дослідження. Згідно поставлених задач нами проведено аналіз рівня функціонального стану туристів до та після спортивно-оздоровчого походу. Результати дослідження наводяться в таблиці 1. Як видно з представлених даних, у обстежених туристів було відмічено достовірне підвищення таких показників, як аеробні та анаеробні можливості організму. Так, алактатна ємність підвищилась на 13,98%, а лактатна ємність, відповідно, на 12,31%. Достовірні додатні зміни було зареєстровано за показниками алактатної потужності (13,73%), та лактатної потужності (12,16%).

Таблиця 1 Динаміка зміни показників функціонального стану туристів до та після походу 2 категорії складності

Примітка: * - р< 0,05 у порівнянні з початком походу

Про сприятливі зміни в організмі обстежуваних свідчить і підвищення інтегральних пбказників функціонального стану - аеробної продуктивності (вМСК) на 9,12%; загальної метаболічної ємності (на 9,22%), та рівня функціональної підготовленості (на 27,83%).

Згідно аналізу динаміки внутригрупового розподілу після завершення походу підвищилося число спортсменів, рівень функціональної підготовленості яких вищий за середній (+20%). Крім того, зафіксовано зменшення кількості спортсменів, які належать до груп з рівнем функціональної підготовленості „низький" (-20%) та "нижче середнього" -13,3%.

Гостинний двір "Вечір в Карпатах", відпочинок в м. Яремче, Карпати, Котедж... Перейти? 

Висновки. Наведені матеріали свідчать про значне поліпшення рівня фізичного стану у 50% учасників спортивно-оздоровчого походу 2 категорії складності незважаючи на істотні погіршення умов оточуючого середовища, які спостерігалися протягом походу.

Крім того, експериментальні матеріали дозволили констатувати достатньо високу інформативність використаного у роботі програмного продукту „ШВСМ" і можливість його практичного використання для проведення обстежень туристів з метою моніторингу їхньої функціональної підготовленості та корекції учбово-тренувального процесу.

  www.VechervKarpatah.at.ua