Спортивно-оздоровчий туризм є однією із складових частин програми фізичного виховання в школі, вузах та інших навчальних закладах.
У цьому зв'язку дуже важливим аспектом є накопичення студентами досвіду з контролю можливостей організму, оцінки функціонального стану, уміння враховувати оздоровчий ефект систематичних занять спортивно-оздоровчим туризмом [1-3].
Метою нашого дослідження було проведення моніторингу функціонального стану туристів в процесі спортивно-оздоровчого походу 2 категорії складності за допомогою комплексної програми обстеження учасників походу.
Матеріали та методи дослідження. Відповідно мети дослідження протягом спортивно-оздоровчого походу 2 категорії складності (15.03.2005 -04.04.2005, Крим) нами було проведене обстеження 15 спортсменів. Усі обстежені були об'єднані в одну експериментальну групу у зв'язку з незначною різницею у віці (16-19 років).
У всіх обстежених на початку та в кінці походу проводилась оцінка рівня функціонального стану організму з використанням комп'ютерної програмі «ШВСМ». Відповідно даної програми у обстежуваного після виконання стандартного велоергометричного тесту РWC170 автоматично визначаються основні параметри його функціонального стану. Розрахунок величин а РWC170 (кгм/хв), в РWC170 (кгм/хв/кг), аМСК (л/хв) і вМСК (л/хв/кг) проводиться за загальновідомими формулами. Визначення значень алактатной потужності (АЛАКп, Вт/кг), лактатной потужності (ЛАКп, Вт/кг), алактатной ємності (АЛАКє, %), лактатной ємності (ЛАКє, %), порога анаеробного обміну (ПАНО, %), частоти серцевих скорочень на рівні ПАНО (ЧССпано, уд/хв) і загальної метаболічної ємності (ЗМЄ, а.о.) проводиться за формулами, розробленими авторами програми «ШВСМ». На основі аналізу всіх отриманих даних з урахуванням статі, віку, антропометричних даних обстежуваного робиться висновок про рівень функціональної підготовленості досліджуваного (РФП, бали) [4; 5].
Результати дослідження. Згідно поставлених задач нами проведено аналіз рівня функціонального стану туристів до та після спортивно-оздоровчого походу. Результати дослідження наводяться в таблиці 1. Як видно з представлених даних, у обстежених туристів було відмічено достовірне підвищення таких показників, як аеробні та анаеробні можливості організму. Так, алактатна ємність підвищилась на 13,98%, а лактатна ємність, відповідно, на 12,31%. Достовірні додатні зміни було зареєстровано за показниками алактатної потужності (13,73%), та лактатної потужності (12,16%).
Таблиця 1 Динаміка зміни показників функціонального стану туристів до та після походу 2 категорії складності
|
№ п/п |
Показники |
На початку походу |
Після походу |
% відносного приросту |
|
|
аРWC170, кгм/хв |
1211,9±150,2 |
1315,03±120,8 |
8,51 |
|
|
вРWC170, кгм/хв/кг |
18,4±1,04 ' |
20,65±0,44 |
12,26* |
|
|
аМСК, л/хв |
3649,94±301,13 |
3893,75±257,33 |
6,68 |
|
|
вМСК, л/хв/кг |
57,33±30,8 . • |
62,55±1,54 |
9,12* |
|
|
АЛАКп, Вт/кг |
5,98±0,9 |
6,8±0,21 |
13,73* |
|
|
АЛАКє,% |
35,41±3,24 |
40,36±1,05 |
13,98* |
|
|
ЛАКп, Вт/кг |
4,62±0,29 |
5,18±0,13 |
12,16* |
|
|
ЛАКє, % |
27,56±1,84 |
30,95±1,08 |
12,31* |
|
|
ПАНО, % |
59,08±1,77 |
62,32±1,25 |
5,49* |
|
|
ЧССпано, уд/хв |
147,89±3,81 |
159,67±2,94 |
7,97* |
|
|
ЗМЕ, а.о. |
178,77±8,2 |
195,25±4,28 |
9,22* |
|
|
РФП (бали) |
53,28±6,46 |
68Д±5,47 |
27,83* |
Примітка: * - р< 0,05 у порівнянні з початком походу
Про сприятливі зміни в організмі обстежуваних свідчить і підвищення інтегральних пбказників функціонального стану - аеробної продуктивності (вМСК) на 9,12%; загальної метаболічної ємності (на 9,22%), та рівня функціональної підготовленості (на 27,83%).
Згідно аналізу динаміки внутригрупового розподілу після завершення походу підвищилося число спортсменів, рівень функціональної підготовленості яких вищий за середній (+20%). Крім того, зафіксовано зменшення кількості спортсменів, які належать до груп з рівнем функціональної підготовленості „низький" (-20%) та "нижче середнього" -13,3%.
Гостинний двір "Вечір в Карпатах", відпочинок в м. Яремче, Карпати, Котедж... Перейти?
Висновки. Наведені матеріали свідчать про значне поліпшення рівня фізичного стану у 50% учасників спортивно-оздоровчого походу 2 категорії складності незважаючи на істотні погіршення умов оточуючого середовища, які спостерігалися протягом походу.
Крім того, експериментальні матеріали дозволили констатувати достатньо високу інформативність використаного у роботі програмного продукту „ШВСМ" і можливість його практичного використання для проведення обстежень туристів з метою моніторингу їхньої функціональної підготовленості та корекції учбово-тренувального процесу.
