ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ

Крим, володіючи великим туристичним потенціалом, є невід'ємною складовою частиною світового туристичного процесу. По вислову Н.В. Багрова [2. с. 157] Крим повинен стати Причорноморською Швейцарією, а саме високорозвинутим курортно-рекреаційним, торговельно-фінансовим регіоном міжнародного значення, забезпеченим сучасною інфраструктурою з розвиненим морехозяй-ственним комплексом, ефективним, екологічно чистим сільським господарством і переробною промисловістю.

Проте, організація рекреаційного господарства, що склалася в Криму, абсолютно неконкурентоздатна на світовому ринку: слабка матеріально-технічна база, на 70 % потребує реконструкції або в новому будівництві привабливих для туристів об'єктів, низький рівень сервісу, відсутність необхідної індустрії розваг, занедбаність пам'ятників історії і культури, екологічні проблеми і так далі

Подолання цих негативних тенденцій можливе шляхом впровадження нововведень. Обгрунтування і розробка інноваційних процесів в туризмі тісно пов'язані з вирішеннями Верховної Ради Криму по розвитку туризму.

Дослідженню інноваційних процесів в різних галузях народного господарства присвячена велика кількість робіт. Так А.С. Слепокуров в своїй роботі [3. с. 79] пропонує розглянути сучасні тенденції в науково-технічній і інноваційній діяльності в світі, державах СНД і в Україні, сформулювати поняття суті інноваційної політики країни. По суті мова йде про інтеграції науки, виробництва і споживання. Результатом інноваційної діяльності є виробництво нового продукту або продукту з якісно новими властивостями; впровадження нових засобів виробництва; освоєння нового ринку; залучення нових джерел сировини, що комплектують і напівфабрикатів; впровадження нових організаційних форм.

Низька національна інноваційна здатність - ось корінь всіх наших бід і проблем, пов'язаних з перетворенням результатів наукових досліджень на комерційний продукт [4]. Доводи скептиків про невчасність інноваційних процесів в Україні не спроможні. Саме в даний час в Україні склалася сприятлива обстановка для створення інноваційних структур. Цей вивід підтверджується досвідом багатьох розвинених країн світу, що вступили на інноваційний шлях розвитку, починаючи з США в післявоєнний період, потім Англія, Франція, Німеччина і ін. країни, а в даний час - Китай.

Важливим аспектом управління інноваційною діяльністю є розвиток інноваційної інфраструктури. Інноваційна інфраструктура - галузі економіки, науково-технічних знань, обслуговування, які безпосередньо забезпечують розвиток інноваційних процесів у виробництві. Вона включає комплекс інноваційних, інформаційних, консультаційних, обчислювальних, учбових і інших центрів, інвестиційних, науково-технічних бірж, організаційних і інших послуг з супроводу всіх специфічних етапів інноваційної діяльності [5].

Вивчення опублікованих з проблеми розвитку туризму наукових робіт, методичних розробок і практичних рекомендацій підтверджує, що питання розробки і впровадження нововведень в туризмі досліджені недостатньо, що негативно позначається на розвитку туризму. Тому вирішення даної проблеми в туризмі в даний час має особливу актуальність.

Метою даної статті є розробка науково-методичних основ обгрунтування і використання рекреаційно-туристичних ресурсів, об'єктивній необхідності законодавчих нововведень в туристичній діяльності, зародження нового для Криму вигляду туризму.

Багато видів туризму в наший країні - пішохідний, кінний, автобусний, спелеотурізм і спортивне скелелазіння зародилися в Криму, а перша в Росії туристична організація була створена в 1890 році і носила назву «Кримський гірський клуб», а пізніше «Кримсько-кавказький».

Туризм як активний вид відпочинку і спорту отримав загальне визнання і став масовим і доступним, а Крим перетворився на курортний і туристичний центр.

В даний час Кримом є складний багатогалузевий територіально-господарський регіон, провідною ланкою якого є рекреаційний комплекс, що включає 636 санаторно-куроротних і туристичних установ, загальною ємкістю 115 тис. місць, 11,5 тисяч пам'ятників історії, культури і архітектура, 300 музеїв, 6 державних заповідників, 33 заповідники, 87 пам'ятників природи, близько 900 карстових печер і так далі [6. с. 199].

З природними, археологічними, художньо-історичними пам'ятниками Криму курортників і відпочиваючих знайомлять численні бюро подорожей і екскурсій. Вони проводять одно- і дводенні пішохідні і автобусні групові екскурсії, а також організовують увлекательниє подорожі по Чорному морю. До Криму приїжджають численні спортивні групи туристів, спелеологів, скелелазів, що здійснюють походи і сходження. По гірському Криму прокладені маршрути I і II категорій складнощі, проходження яких дає право на отримання спортивного розряду по туризму. У Криму відомо більше 800 печер і шахт, що робить дуже популярною подорож по підземних лабіринтах.

Скелі Головної гряди Кримських гір по технічних труднощах і перешкодах задовольняють найсерйозніші запити спортсменів. Тому в Криму проводяться республіканські і міжнародні змагання по скелелазінню. Щорічно по лінії туристичних клубів в походах вихідного дня і багатоденних подорожах беруть участь більше 500 тис. кримчан. Останніми роками в Криму стають популярними зимові види відпочинку і спорту: катання на лижах, санях. Центрами такого відпочинку стали Ангарський перевал і Аи-Петри.

Крим володіє величезними рекреаційно-туристичними ресурсами. Туристичними ресурсами є такі пропоновані або можливі до пропозиції, туристичні послуги на основі і з використанням об'єктів державної, комунальної і приватної власності.

По загальній величині рекреаційного потенціалу Крим займає лідируючі позиції. За різноманітністю рекреаційно-туристичних ресурсів у Криму практично немає конкурентів. Унікальність Криму полягає в тому, що тут є море, річки, гори, луги, степи, історичні і культурні пам'ятники, гірські і гірничо-лісові ландшафти і природні заповідники, що включають водопади, печери, каньйони. Крим багатий бальнеологічними ресурсами. Запаси лікувальних грязей, ропи і мула в Криму значительни. Крим також багатий мінеральними джерелами різних видів: сульфатними, хлоріднимі, гідрокарбонатними, які поки освоєні в невеликих об'ємах.

Напрями освоєння і розвитку туристичних ресурсів визначаються органами державної влади, органами місцевого самоврядування відповідно до програм розвитку туризму.

Класифікація і оцінка туристичних ресурсів, режим їх охорони, порядок використання з урахуванням граничних допустимих навантажень на об'єкти культурної спадщини і навколишнього середовища, порядок збереження цілісності туристичних ресурсів, заходи для їх відновлення визначаються відповідно до законів України.

Унікальні туристичні ресурси можуть знаходитися на особливому режимі охорони, що обмежує доступ до них. Обмеження доступу до туристичних ресурсів визначається їх реальною пропускною спроможністю, рівнем допустимого антропогенного навантаження і іншими умовами.

При містобудівному плануванні, проектуванні, розміщенні, будівництві і реконструкції об'єктів туризму на територіях рекреаційних зон органи виконавчої влади, власники об'єктів туризму повинні передбачати максимальну інтеграцію споруджуваних об'єктів з місцевим соціально-економічним, природним і історико-культурним середовищем.

Туризм в Криму володіє яскраво вираженою сезонністю, в основному через те, що в період міжсезоння більшість підприємств туристичної індустрії не готова повною мірою обслуговувати туристів і відпочиваючих і надавати їм той рівень комфорту і розваг, який можна отримати за кордоном Це в цілому значно знижує можливості використання потенціалу підприємств туристичної індустрії.

У туристичній діяльності учасниками відносин є юридичні і фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасове розміщення, живлення, екскурсійне, курортне, спортивне, розважальне обслуговування) або здійснюють посередницьку діяльність, а також громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства, на користь яких здійснюється туристична діяльність.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про туризм» , прийнятою Верховною Радою в листопаді 2003 року, вводиться ряд нововведень. Туристичний ринок згідно новому Закону з 01 січня 2004 року зазнає ряд значних зміні, діятиме по нових правилах [5].

Перш за все новий Закон вводить розділення понять суб'єктів туристичної діяльності - «туристичний оператор» і «туристичний агент».

Туристичні оператори (туроператори) - це юридичні особи, діяльністю яких є організація і забезпечення створення туристичного продукту (комплексу туристичних послуг), а туристичні агенти (турагенти) - це юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність по реалізації туристичного продукту і туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності.

Таким чином, новим Законом чітко визначені поняття суб'єктів туристичної діяльності. Хоча ці поняття уживалися і раніше, тепер їх значення закріплене на найвищому рівні.

У числі інших нововведень Законом передбачено зобов'язання фінансового забезпечення відповідальності суб'єктів туристичної діяльності перед туристами. Мінімальний розмір страхового внеску туроператорів, що займаються в'їзним і виїзним туризмом, повинен складати суму, еквівалентну не менше 20 тис. євро. Туроператори, що надають послуги виключно внутрішнього і в'їзного туризму, вноситимуть 10 тис. євро. Мінімальний розмір фінансового забезпечення турагента (посередника, перепродавця) - 2 тис. євро. Можливо, що кримські учасники туристичного ринку, будучи в більшості своїй фірмами дрібними або середніми не витримають такого фінансового пресингу і можуть покинути туристичний бізнес. Подібні гарантійні зобов'язання не дозволять багатьом дрібним фірмам стати туроператорами і переведуть їх в розряд продавців туристичних послуг. Може відбутися і інше - прискориться консолідація дрібних і середніх фірм. В даний час за даними Міністерства курортів і туризму в Криму діє близько тисячі турфірм, а фінансово звітують тільки близько 600 з них. Страхові внески, еквівалентні 10 і 20 тис. євро можуть змінити подібну ситуацію.

Очевидно, що новий Закон прийнятий на користь крупних фірм, що займаються виїзним туризмом. Підтримуючи інтереси крупних туроператорів, він не закріплює ніяких пільг для внутрішнього туризму. Тому кримські турфірми, так само як і інші українські, поставлені в такі умови, коли внутрішній туризм не є вигіднішим виїзного.

Законом також передбачено, що турагент не має права продавати кримські путівки іншому туроператорові, хоча дозволено продавати путівки підприємствам. Таким чином перепродаж кримських путівок, спекуляція ними Законом відтепер заборонена.

Окрім в'їзного і виїзного туризму Закон залежно від цілей виділяє наступні види туризму: дитячий, молодіжний, сімейний, для людей літнього віку, для інвалідів, культурно-пізнавальний, лікувально-оздоровчий, спортивний, релігійний, екологічний (зелений), сільський, підводний, гірський, мисливський, автомобільний. Така класифікація туризму декілька діськуси-онна, але класифікація видів і процесів завжди додає їм науковість.

У новому законі окремим пунктом обумовлені повноваження Верховної Ради і Ради міністрів Криму в області туризму. Верховна Рада АРК має право затверджувати регіональні програми розвитку туризму, а Рада міністрів має право стежити і контролювати виконання програм.

Па сесії Верховної Ради Криму (березень 2004г.) обговорена нова програма «о основних напрямах розвитку санаторно-курортного і туристичного (рекреаційного) комплексу Автономної Республіки Крим». Для Криму ця програма має особливо важливе значення в розвитку туризму. Потенціал України і Криму у галузі туризму величезний.

Використанню туристичного потенціалу сприяє проведення ярмарків. У березні 2004 року в Ялті проведений традиційний ярмарок «Крим. Курорти. Туризм - 2004». Програмою ярмарку передбачено проведення презентацій, семінарів, тематичних засідань. Досвідом поділилися не тільки представники провідних туристичних фірм Криму, але і інших країн. Про організацію оздоровлення розповіли фахівці кримських здравниць, а працівники міністерств і відомств дали ради, як швидко і правильно оформити документацію за допомогою юристів. Адже туристичний бізнес потребує грамотного юридичного супроводу. Для учасників ярмарку складена екскурсійна програма по Південному берегу Криму, передбачені гірські і лісові прогулянки, з тим, щоб турпродукт був широко представлений.

Туризм - поняття, що включає безліч аспектів. У вузькому сенсі це форма активного відпочинку (подорожі, екскурсії, походи, спортивні заходи). У широком-отрасль економіки (забезпечення зайнятості населення, збільшення грошових надходжень, формування туристичного ринку).

У часи, коли існував плановий туризм (до розпаду СРСР), були розроблені цікаві пішохідні маршрути, розгорнені стоянки. У той час по гірській частині і Південному берегу Криму було прокладено 56 всесоюзних і республіканських пішохідних маршрутів, більше 400 екскурсійних. У пред-перестроєчний період по спортивних пішохідних маршрутах проходило близько 300 тис. чоловік в рік і 50 тис. чоловік у складі самостійних спортивних груп. Ці цифри відображали потенційні можливості туристичної інфраструктури.

В період становлення ринкової економіки, після того, як частина населення оправилася від перебудовної для поста розрухи, виникли ряд чинників, сприяючих зародженню нового для Криму вигляду туризму і залученню до рекреаційної діяльності нових ресурсів. Перш за все, це чинник моди, тобто відступ від традиційного купально-пляжного відпочинку, перехід від регламентованого характеру організації відпочинку до самостійного, мода на екстремальні види туризму. Велику роль в становленні цього чинника зіграло безробіття, можливість самозанятості населення. Другим чинником слід вважати необхідність залучення туристів з ближнього і дальнього зарубіжжя, доступність використання в цілях рекреації гір, морить і повітряного простору для приватних осіб.

Розшарування суспільства вимагає створення нових форм рекреаційної діяльності, розраховані на різні категорії людей з урахуванням їх потреб і фінансової забезпеченості (3 чинник). У Криму існують реальні можливості підняття рівня і ефективності туристичних послуг, є ряд прихованих рекреаційних ресурсів, але, через відсутність масовості, коли турпродукт себе комерційно виправдовує, на ринку туристичних послуг поволі упроваджуються не тільки нетрадиційні тури і відтворюються традиційні.

За останні декілька років досить швидкими темпами розвивається активний туризм. В даний час активний туризм отримує розвиток в новій формі. Маршрут розробляється «під клієнта», коли в результаті індивідуального підходу до клієнта визначається вартість туристичних послуг.

Розвиток нового вигляду туризму наклав відбиток на зовнішній вигляд окремих населених пунктів і районів. Побережжя Тарханкута, Судака, Балаклави формується як центри розвитку підводного туризму, околиці Судака, Ялти, Фороса орієнтовані на скелелазіння, карстові масиви Чатирдаг, Долгоруковськая яйла, Айпетрінськая яйла - на спелеотурізм. Коктебель став местомом розвитку порівняно нового вигляду спорта-парапланерізма. Популярність парапланов перевершила решту всіх повітряних видів спорту.

У минулому сторіччі в Криму широко розвивався велосипедний туризм завдяки розвиненій мережі шосейних доріг. Нині у володарів гірських велосипедів дорогі з асфальтовим покриттям вже не користуються популярністю. Їх більше привертають простір високогірних лугів, круті спуски, заросли, неприступні обриви. Стримує розвиток гірського велотурізма відсутність матеріальної бази - немає спеціалізованих майстерень із стоянками. Але є інший вихід - розвивати велотурізм в рамках автономних груп, коли організовуються походи для груп з 6-7 чоловік з транспортним супроводом.

Залишається тільки жалкувати, що кількість відпочиваючих - близько 10 млн. чоловік за радянських часів -ето вже «золота» історія, причому тривалість відпочинку складала 24 дні. Нині умови змінилися. У 2003 році в Криму зареєстровано 4,5 млн. відпочиваючих, причому середня тривалість відпочинку скоротилася майже втричі, до 7, 8 і 10 днів.

Крим націлений на рекреаційно-туристичну діяльність, але організація рекреаційно-туристичної сфери така, що вона терпить збитки. І показник «кількість відпочиваючих» в даний час не порівняємо з подібним показником 15-20 років тому. Очевидно, що сучасні реалії такі, що вимірювати результативність рекреаційно-туристичної сфери потрібно іншим показником -«койко-дни».

Соціальна, політична і економічна ситуація в країні вимагає вирішення проблем адміністративно-управлінського характеру; нармативно-регуляторного характеру; матеріально-технічної бази туризму; інформаційного забезпечення галузі; фінансово-економічного характеру.

Що стосується інноваційних процесів в туризмі, то вони полягають в наступному:

1. Розробка і ухвалення комплексу законодавчих актів і розпоряджень, що забезпечують сприятливе правове середовище для розвитку інноваційної діяльності в туризмі.
2. Формування в Криму системи взаємодіючих інноваційних структур (інноваційні центри, технопарки, технополіси, інкубатори інноваційного бізнесу, центри оцінки технологій, агенства по трансферу технологій, регіональні центри інноваційного розвитку, біржі розробок і технологій, бізнес-центри, бюро патентного і юридичного захисту, інтелектуальной власності, бюро незалежної експертної оцінки проектів, відділи маркетингу і реклами продукції, центри міжнародного зв'язку і телекомунікації, лізингові і транспортні компанії, центри підготовки і підвищення кваліфікації кадрів і так далі).
3. Формування в Криму системи взаємозв'язаних по інноваційному циклу фінансових інститутів (програм, бюджетних і позабюджетних фондів, представництв зарубіжних фондів і так далі), призначених для фінансування інфраструктури інноваційної діяльності і інноваційних проектів на поворотній і безповоротній основі.
4. Формування інноваційно-інвестиційних структур, що забезпечують єдність інноваційного циклу і логістику ресурсів в межах цього циклу.
5. Організація державної і регіональної підтримки процесу адаптації науково-технічного потенціалу до сучасних потреб Криму.
6. Подальший розвиток територій пріоритетного розвитку.

Як виводи слід зазначити, що результати курортних сезонів за минулі декілька років поліпшуються. Так, в 2003 році реалізація заходів щодо організації курортного сезону дозволила збільшити надходження платежів від курортних районів на 10,8 %. Проте відновити рекреаційно-туристичну сферу до її минулих масштабів - справа складна. Необхідні нововведення, інвестиції, треба розробити і відладити механізм по розширенню кооперації у сфері надання туристичних послуг. Але найважливіше - підняти рівень життя населення.

[Івано-Франківськ]

[Івано-Франківськ]

[Драгобрат]

[Тисовець]

[Драгобрат]

[Красія]

[Валовець]

[Різне]