|
|---|
Котедж
"Карпатська тиша"
Відпочинок у Яремче
0977739122 - Любов
0665020962
|
|
Вечер в Карпатах
::::::Каталог для туриста::::::
Невидимим чорнилом між рядків путівника
Невидимим чорнилом між рядків путівника
Саме краще проведення часу під час відпустки - це подорожі. Погодьтеся, що сидіти протягом декількох тижнів у чотирьох стінах, розважаючи себе садово-городніми роботами та 20-годинним сном, неймовірно нудно. Та й навряд чи спогади про власноруч вирощених кабачках та помідорах грітимуть довгими зимовими вечорами.
Невидимим чорнилом між рядків путівника Хтось, може бути, стане заперечувати, парируючи тим, що не у всіх фінансові можливості дозволяють кудись з'їздити. Але ж не обов'язково вирушати в зарубіжну і дорогу поїздку, в Росії є чимало гарних місць. Я в своєму відпустці змогла викроїти на поїздку всього три дні, протягом яких відвідала Кисловодськ, П'ятигорськ і Георгієвськ. Придбаний путівник по Ставропольському краю, хоч і досить змістовний, не зміг передати колорит цих міст. Тому я спробую зробити це сама.
Провінційний, але своєрідний
Власне, в Георгієвську я і жила в подруги. Саме місто провінційне, трохи нуднуватий. Що там цікаво - це велика кількість старих будівель. Такий собі привіт з дев'ятнадцятого століття. Не позбавлені навіть реконструкціями свого нальоту старовини, вони - не найкращий фон для сучасно одягнених городян. Скоріше тут повинні неспішно прогулюватися панянки з мереживними парасольками в руках і джентльмени, недбало грає тростини з виблискуючими в променях сонця набалдашниками. До речі, парасолька б справді не завадив - спека стояла неймовірна.
Самим же забавним здався так званий «Пам'ятник годувальниці». Це сіра плямиста корова, гордо поглядає на що проходять по вулиці людей. Красуня, одним словом. З одного боку, смішно - пам'ятник гордої корові! А з іншого, не позбавлене резонного підтексту. Адже дійсно годувальниця.
Містечко зі своєю історією, своїми легендами - один з тисячі таких самих. І все ж таки буде дуже шкода, якщо внаслідок світової урбанізації він, як і інші, просто зачахне.
Справжнє місто сонця
Кисловодськ - місце вкрай загадкове. Саме місто не особливо яскравий. Головна визначна пам'ятка - це величезний курортний парк, змушує пройти шлях з низини, де він починається, до вершин гір.
У цьому місті 350 сонячних днів у році. Жителі цього постулат підтверджують - кому знати як не їм. А ще там дивовижний повітря. Тільки вийшовши з електрички, можна відразу відчути контраст. Свіже морського бризу, він контрастний навіть з повітрям П'ятигорська, який знаходиться поруч.
У самому парку багато людей - майже всі тримають в руках карти, оскільки без незначимої знання географії тут просто не обійтися, легко можна заблукати. Прогулявшись по низині, сфотографувавшись у всіх працівників, хто пам'яток, люди піднімаються вгору. Вище знаходяться оглядові майданчики, з яких відкривається приголомшливий вид на гори. Краще за будь Швейцарії. Відчуваєш себе, як в Альпах.
Пам'ятників там чимало. Самий же, на мій погляд, виразний - це пам'ятник Лермонтову. Сидячий поет дивиться з висоти на розкинувся парк, а над ним - практично завжди освітлене промінням сонця небо.
Якщо ж вам хочеться з'їздити на екскурсію, що пропонують на кожному кроці, можна відвідати замок підступності й кохання. Легенда, з ним пов'язана, не завершується хепі-ендом, зате реалістична. Дочка місцевого феодала була закохана в простого пастуха. Розуміючи, що бути разом їм не судилося, закохані вирішили покінчити з життям, стрибнувши з обриву. Пастух стрибнув першим, а княжна подивилася зверху, здригнулась і повернулася додому до тата під крильце. Ось такі дівчата підступні істоти. Хоч легенда і сумна, але не може не викликати іронічної посмішки.
Естетичне відступ
Минулого літа я їздила до Кисловодська на вихідні, і тоді мені довелося побувати на виставці «божевільного генія». І зараз пам'ять перенесла на багато місяців тому - тепер місто сонця асоціюється в моїй підсвідомості і з Сальвадором Далі.
Тоді був дуже жаркий день, і ми з подругою точно так само гуляли по парку. Вже на виході ми помітили вивіску «Шедеври Сальвадора Далі». Це виявилася виставка його графіки і скульптур. Чи не репродукцій, а оригіналів з найбільшої колекції робіт художника, яку зібрав Олександр Шадрін. Квиток коштував недорого, і ми вирішили долучитися до прекрасного.
Так, геніальність великого іспанця Сальвадора оцінити важко. Далі все-таки був надто оригінальний. Але теоретична база під кожним елементом його творів настільки велика, що розповідь про кожну шедеврі займав у екскурсовода не менше двадцяти хвилин.
Вражаюче, але цей істинно геніальна людина, досконало освоїв класичні форми образотворчого мистецтва, створював незвичайні і дивні речі, що ставали шедеврами. Деякі роботи були досить відразливими, але все-таки притягували погляд. Мабуть, тільки його твори дають справжні поняття про художній течії, що сполучає в собі два світи - реальності та фантазії. Не дарма ж сам Далі кажи, що він не сюрреаліст, а САМ сюрреалізм.
Слідами великого поета
Другий за протяжністю провінційне місто в світі П'ятигорськ називають ще і містом Лермонтова. Тут відбулася знаменита дуель з Мартиновим, що стала фатальною, тут розташований музей - у невеличкому будиночку, де поет жив. Одну й ту ж історію розповідають на кожній шкільній екскурсії. Переказувати її немає особливого сенсу. Хотілося просто пройти тими ж дорогами, по яких колись ходив меланхолійний і майже завжди сумний чоловік, виливали тугу своєї самотності в унікальних твори.
Тут, звідки видно вершини гір, зрозумілий захват від свободи героя «Мцирі». У П'ятигорську стає ясно, що люди можуть літати. Причому не тільки на параплані - хоча цю можливість тут теж надають (не безкоштовно, зрозуміло). Блукаючи по вулицях, то піднімаєшся вгору, то вниз опускаєшся, тому що вони дуже горбисті.
Все місто відмінно видний від еолової арфи. Альтанка на горі - до речі, піднятися туди зовсім неважко, - теж має свою історію. Вона увінчана арфою, в якій раніше були струни. Коли дув вітер, лунала мелодія. Тому її і прозвали еолової арфою (Еол - бог вітру в грецькій міфології).
Головна ж визначна пам'ятка П'ятигорська - це мінеральна вода. У кількох галереях міста можна спробувати справжній нарзан. Але варто пам'ятати, що вживається він в лікувальних цілях, а сильну спрагу краще втамувати простою водою.
Найбільше дивує в місті його недоглянутість. Навіть у центрі на клумбах ростуть бур'яни. Але П'ятигорськ настільки красивий, що на це не звертаєш особливої уваги. Він нагадує алмаз без огранювання.
Хорошого потроху
Цю істину усвідомлюєш лише тоді, коли за збігом обставин на задумане залишається дуже мало часу. Відвідати всі визначні місця за три дні просто нереально. І дорога, в общем-то, забирає чимало часу. Поспати практично не встигаєш, зате маса вражень не дає впасти від утоми. А те, що багато чого просто не побачила, - не біда. Адже наступного року знову буде відпустка. І можна починати планувати його вже зараз.
|
| Категорія: Відпочинок за кордоном. | Додав: galin4ik (11-02-18)
|
| Переглядів: 754
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
